Суспільство
Зеленський нагородив викладачів Київського національного університету будівництва і архітектури
У документі вказано, що нагороди призначені за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність та з нагоди 95-річчя від дня заснування Київського національного університету будівництва і архітектури.
Президент зокрема нагородив орденами “За заслуги” IІ ступеня завідувача кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві Петра Захарченка та професора кафедри машин і обладнання технологічних процесів Івана Назаренка.
Ордена “За заслуги” ІІI ступеня удостоєно декана архітектурного факультету Олександра Кащенка та завідувача кафедри економічної теорії, обліку та оподаткування Володимира Лича.
Орденом княгині Ольги ІІ ступеня Президент нагородив завідувача кафедри менеджменту в будівництві Галину Рижакову.
Крім того, Президент присвоїв почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” завідувачеві кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Сергію Білику, професорові кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки Сергію Ковальову та завідувачеві кафедри інформаційних технологій в архітектурі Валерію Товбичу.
Почесне звання “Заслужений працівник освіти України” Президент присвоїв завідувачеві кафедри хімії Вірі Гречанюк, доцентові кафедри фізики Тетяні Петруньок, професорові кафедри економіки будівництва Лесі Сорокіній, завідувачеві кафедри дизайну архітектурного середовища Віктору Тімохіну.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 18 працівників енергетичної галузі, одного з них – посмертно.
Щомісяця до підрозділу цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» надходить близько 200 звернень від громад, які стосуються різних видів допомоги, зокрема обстеження будівель та мінної безпеки.
Про це начальниця управління цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» Оксана Козиренко повідомила в інтервʼю Укрінформу.
«Щомісяця до нас надходить близько 200 звернень саме від громад. Це переважно запити про допомогу, зокрема щодо обстеження будівель – наприклад, у населених пунктах, куди цивільні повертаються після виїзду з початку повномасштабного вторгнення, зокрема на деокупованих територіях», – розповіла Козиренко.
Окремо вона поінформувала, що також ідеться про обстеження на мінну безпеку.
«Загалом це звернення щодо різних видів допомоги. Ми спільно з ДСНС та підрозділами Сил підтримки проводимо такі обстеження або координуємо їх до Нацполіції», – додала Козиренко.
Як повідомлялося, відповідно до наказу головнокомандувача ЗСУ від 24 грудня 2022 року № 333, щорічно 5 травня відзначається День фахівців цивільно-військового співробітництва ЗСУ.
Фото: Генштаб ЗСУ
Внаслідок російського удару по порту Чорноморськ в Одеській області 3 травня пошкоджень зазнав термінал компанії “Кернел” з перевалки рослинної олії і стався витік понад 1,1 тисячі тонн продукції.
Як повідомило видання The Page і посиланням на пресслужбу компанії “Кернел”, також від удару постраждав працівник компанії.
В копанії зазначили, що дрон поцілив прямо у резервуар, але витік локалізували і олія не потрапила у море тож загрози для довкілля немає.
Утім удар спричинив масштабну пожежу, яка охопила частину виробничих потужностей. Вогонь і уламки дронів пошкодили обладнання, офісні приміщення, а також логістичну інфраструктуру — зокрема, чотири залізничні цистерни. Через значні руйнування підприємство призупинило прийом і відвантаження продукції.
Одеська область вночі 3 травня вчергове стала об’єктом російських атак дронами, в результаті яких загинули двоє людей, а ще п’ятеро постраждали. В Одеському районі зафіксовані влучання ворожих безпілотників у три житлових будинки, ще два пошкоджені. Також ушкоджені споруди та обладнання портової інфраструктури. Пожежі, що виникли, наразі ліквідовані рятувальниками.
Тим часом площа забруднення моря олією, яка витікла з пошкоджених резервуарів наприкінці квітня, у північно-західній частині Чорного моря стрімко зросла з десятків до сотень квадратних кілометрів. Супутникові знімки 29 квітня зафіксували, що пляма різко розширилася та змістилася у бік узбережжя Одеси, охоплюючи дедалі більшу акваторію.
Раніше, на радарному знімку Sentinel-1, пляма ще залишалася притиснутою до узбережжя між Чорноморськом та Одесою. Її довжина тоді становила близько 35,7 км. Однак після зміни погодних умов ситуація різко погіршилася.
Як зазначивеколог Владислав Балінський то був вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники.
В Одесі відбудеться чергова сесія міськради
Джерело
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Відбудова3 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Політика6 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події6 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес