Суспільство
Зеленський нагородив викладачів Київського національного університету будівництва і архітектури
У документі вказано, що нагороди призначені за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність та з нагоди 95-річчя від дня заснування Київського національного університету будівництва і архітектури.
Президент зокрема нагородив орденами “За заслуги” IІ ступеня завідувача кафедри товарознавства та комерційної діяльності в будівництві Петра Захарченка та професора кафедри машин і обладнання технологічних процесів Івана Назаренка.
Ордена “За заслуги” ІІI ступеня удостоєно декана архітектурного факультету Олександра Кащенка та завідувача кафедри економічної теорії, обліку та оподаткування Володимира Лича.
Орденом княгині Ольги ІІ ступеня Президент нагородив завідувача кафедри менеджменту в будівництві Галину Рижакову.
Крім того, Президент присвоїв почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” завідувачеві кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Сергію Білику, професорові кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки Сергію Ковальову та завідувачеві кафедри інформаційних технологій в архітектурі Валерію Товбичу.
Почесне звання “Заслужений працівник освіти України” Президент присвоїв завідувачеві кафедри хімії Вірі Гречанюк, доцентові кафедри фізики Тетяні Петруньок, професорові кафедри економіки будівництва Лесі Сорокіній, завідувачеві кафедри дизайну архітектурного середовища Віктору Тімохіну.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 18 працівників енергетичної галузі, одного з них – посмертно.
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Після зникнення Каховського водосховища на його території відновлюються не лише заплавні ліси Великого Лугу, а й кам’янисті та піщані степи. У результаті може сформуватися велика природна територія площею майже 300 тисяч гектарів, яка об’єднає різні екосистеми.
Про це розповів науковий співробітник біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, доктор біологічних наук, професор і член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу.
За словами науковця, до створення Каховського водосховища на прилеглих територіях були степові схили, піщані ділянки та інші природні середовища. Після затоплення частина цих територій опинилася під водою, а після її відступу на кам’янистих схилах залишилося вимите біле каміння.
Нині на цих ділянках поступово повертається степова рослинність. Відновлюються як кам’янисті, або петрофітні, степи, так і піщані, або псамофітні, де знову з’являються характерні для цих середовищ рослини.
Мойсієнко пояснив, що раніше біля берега водосховища росла вузька смуга водної рослинності, за якою розташовувалися степові схили, а далі — сільськогосподарські поля. Тепер на місці колишнього водосховища та прилеглих територіях формується значно різноманітніший природний комплекс.
Площа самого Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів. Якщо врахувати степові території навколо нього, до природного комплексу можуть увійти ще 50–70 тисяч гектарів. Таким чином, загальна площа території з потенціалом природного відновлення може наблизитися до 300 тисяч гектарів.
Науковець наголосив, що на тлі масштабного знищення природи внаслідок війни відновлення екосистем на місці колишнього водосховища є важливим компенсувальним чинником. Водночас формування нового природного комплексу означає повернення різноманіття середовищ, які раніше були затоплені.
У вересні в коментарі для Інтента професор Іван Мойсієнко розповів, що територія колишнього Каховського водосховища може стати найбільшим природно-заповідним масивом України.
У селі Нестоіта Куяльницької громади відкрили нову місцеву пожежну команду. Відтепер 10 вогнеборців чергуватимуть цілодобово, забезпечуючи оперативне реагування на надзвичайні ситуації та додатковий захист для мешканців 8 навколишніх населених пунктів.
Для ефективної роботи підрозділ повністю забезпечили пожежним автомобілем, сучасним обладнанням, бойовим одягом та необхідним спорядженням. У межах проєкту також відреконструювали приміщення депо, створивши належні умови для несення служби.
Створення пожежної команди стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах міжнародного проєкту «Co-Resilience», спрямованого на підвищення стійкості громад до лісових пожеж у басейні Чорного моря. Проєкт успішно реалізували завдяки спільним зусиллям рятувальників, місцевої влади та громадськості.
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна4 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Усі новини1 тиждень agoПісля смерті колишньої Кличка зникла її каблучка за $500 тисяч (фото)
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Одеса6 днів ago
Нові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року