Політика
Зеленський прокоментував візит спецпредставника США Віткоффа до Росії
Президент Володимир Зеленський зазначив, що українській стороні невідомо стовідсотково, що обговорювалося у Москві під час перемовин зі спеціальним представником США Стівом Віткоффом.
Про це він сказав на брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
“Те, що відбувалось в Москві… Нам не може бути стовідсотково відомо, про що ці люди говорили. Але ми розуміємо, що буде багато різних “але”, щоб поставити Україну у більш слабку ситуацію. І тут дуже важлива позиція США: якщо повний сeasefire – ніяких “але” бути не може”, – заявив глава держави.
Він зауважив, що представник переговорної команди США вже зустрівся з російською стороною. Найближчим часом відбудеться чергова координація США з Україною.
“Ми домовились про те, як ми це бачимо. Я так розумію, є представник США, який зустрівся з росіянами. Я думаю, що вони про щось говорили і скоординували якісь позиції. Подивимось, що буде далі”, – сказав Зеленський.
Глава держави наголосив, що українська сторона дуже сподівається на жорстку позицію американського президента в разі відмови Росії припинити вогонь.
“У найближчі дні у нас буде координація зі Сполученими Штатами щодо наступних кроків. Ми дуже віримо, що якщо росіяни не погоджуються з пропозицією, то позиція Трампа буде чіткою, жорсткою та прямою по відношенню до Путіна”, – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 11 березня у Джидді, Саудівська Аравія, відбулася зустріч делегацій США й України.
Сторони оприлюднили спільну заяву за підсумками зустрічі делегацій.
Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією.
13 березня спецпредставник президента США Стів Віткофф відвідав Москву, де зустрівся, зокрема, з Путіним. У Кремлі заявили, що Путін передав Трампу «додаткову інформацію і додаткові сигнали» через Віткоффа.
Політика
Британія на саміті G7 оголосить про нові санкції проти Росії та про енергетичну підтримку України
Велика Британія заявила, що під час саміту G7 в Евіані (Франція) прем’єр-міністр Кір Стармер оголосить нові санкції проти Росії та надання додаткової підтримки Україні в енергетичній сфері.
Про це повідомили у пресслужбі британського уряду, передає Укрінформ.
У заяві йдеться, що Велика Британія «націлить свої санкції безпосередньо на незаконний тіньовий флот Росії та фінансові мережі, які використовуються для обходу західних санкцій».
Очікується, що Велика Британія також стане першою країною, яка введе санкції проти кількох суден для транспортування скрапленого природного газу, які перевозять російський підсанкційний СПГ.
Очікується, що цей пакет заходів збільшить кількість суден тіньового флоту та російських суден для перевезення СПГ, на які накладено санкції Великої Британії, до понад 600.
Нові заходи також будуть спрямовані проти мережі, пов’язаної з російською державою, яка бере участь у таємному придбанні західних технологій для російських збройних сил, а також стосуватимуться кількох постачальників із третіх країн, які допомагають Росії незаконно переміщувати кошти по всьому світу.
«Велика Британія посилює свій тиск — перекриваючи джерела доходів, які фінансують війну Путіна, та забезпечуючи Україну необхідними ресурсами на найближчі зими. Путін повинен відвести свої танки, припинити свої варварські удари та сісти за стіл переговорів», — зазначив Стармер у заяві.
Британія також надасть підтримку українським атомним електростанціям протягом наступних двох років, надавши 210 мільйонів фунтів (282 млн доларів) стерлінгів від UK Export Finance, що дозволить британській компанії Urenco постачати збагачений уран українському виробнику атомної енергії «Енергоатом». Угода була укладена між прем’єр-міністром Великої Британії та президентом Володимиром Зеленським під час їхньої зустрічі на Даунінг-стріт минулого тижня.
Фінансування, забезпечене UKEF, ґрунтується на попередній дворічній угоді про постачання ядерного палива Україні.
Як повідомляв Укрінформ, у територіальних водах Великої Британії вперше затримали танкер SMYRTOS, пов’язаний із тіньовим флотом Росії, який вже перебував під санкціями низки країн, а його затримання може стати сигналом для посилення реального контролю за виконанням санкційного режиму.
Фото: АА
Політика
Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
Політика
ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року
Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.
Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.
За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.
«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.
Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.
«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.
За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.
Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.
«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.
Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.
«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
