Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.

За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.

«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.

Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.

«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.

Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.

«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.

Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.

«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.

За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.

Таку думку дипломат висловив під час дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Для України є позитивні сигнали, яких ми очікували (від саміту НАТО в Анкарі – ред.). Це сигнал Москві: два роки у вас немає шансів “збити” нас (Північноатлантичний альянс – ред.) із підтримки України. Є ресурси, є певні обіцянки щодо технологій. Щоб ви розуміли, ракети до Patriot – це не один, не два і не три роки, це інвестиція у майбутнє. Але є контракт із німцями, які мають поставити нам 600 ракет», – зазначив Чалий.

Водночас, за його словами, якщо оцінювати саміт з точки зору стратегічних очікувань, він не дав відповідей на три ключові питання.

Перше – трансформація НАТО з регіонального євроатлантичного альянсу в організацію, здатну реагувати на глобальні загрози. За словами Чалого, війна вже має глобальний характер, тоді як НАТО намагається залишатися регіональною організацією, хоча в умовах кризи ООН і міжнародної системи безпеки має унікальний шанс відігравати значно ширшу роль.

Другим викликом дипломат назвав питання європейського ядерного стримування. За його словами, саміт не дав чіткої відповіді щодо майбутньої «ядерної парасольки» для Європи.

Третє питання, яке, на думку Чалого, залишилося без остаточної відповіді, – майбутня модель НАТО в умовах поступового скорочення ролі США в європейській безпеці та посилення відповідальності європейських союзників.

«Ми знаємо, що заміщення йде поступово і по дивізіях, і по планах, і навіть у структурі командування. Тобто це треба враховувати. Для України це також потрібно враховувати», – наголосив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.

Фото Укрінформу можна купити тут

Підтримка України в НАТО залишається безсумнівною та сталою, однак ключовим викликом для європейських союзників є виконання взятих на себе зобов’язань щодо посилення обороноздатності та формування нової архітектури безпеки.