Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
що пишуть про переселенців і біженців
Аналіз майже восьми тисяч дописів у Фейсбуці й Телеграмі за січень — липень 2026 року показав: про вразливі категорії у соцмережах здебільшого говорять не вони самі, а ті, хто їм (нібито) допомагає.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні «Детектор медіа».
Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, що є спільного і відмінного у дописах користувачів українського сегменту Телеграму та Фейсбуку в повідомленнях про переселенців і біженців, і яким є цей дискурс.
В «Детекторі медіа» нагадали, що близько десяти мільйонів українців вимушено покинули свої домівки через війну. Але в соцмережах про переселенців здебільшого говорять не вони самі, а інші — чиновники, волонтери, іноземні уряди.
Станом на кінець квітня 2026 року, за інформацією Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України, за межами України перебувало 5,76 мільйона біженців-українців. І це ще не враховано кількість осіб, які перебувають у Росії. Ще 4,65 мільйона людей (станом на червень 2026 року) залишили домівки, але осіли в межах України і мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — переселенців.
Дослідження показало, що у Фейсбуці й Телеграмі про переселенців пишуть у 3,6 рази частіше, ніж про біженців (5840 проти 1619 згадок із аналізованих фокусних повідомлень).
У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із Фейсбуку й 62% із Телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.
Найчастіше в ролі тих, хто допомагає переселенцям, фігурують державні й місцеві органи влади — 3689 згадок із 8560 у категорії «допомоги» — більше ніж міжнародні організації (1763) і приватні ініціативи (3108) окремо.
У випадку біженців згадки допомоги від держав перебування (756 з 1162 випадків) переважають об’єднані згадки української держави (276) і приватних ініціатив (130).
Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у Фейсбуці — 20,4% дописів проти 10% у Телеграмі, — тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у Телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у Фейсбуці (7%).
Про ризик втрати допомоги переселенцям писали у 8% фокусованих на переселенцях і біженцях дописів, а про те, що переселенці вже втратили підтримку — у 4,6%. Тема скорочення підтримки переселенців у соцмережах обговорюється як загроза частіше, ніж як доконаний факт.
Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців узагалі згадують користь від них для громад, які їх приймають, — тема про те, що внутрішні переселенці чи біженці самі щось дають громаді, а не тільки отримують допомогу, у соцмережах майже не звучить.
Як повідомляв Укрінформ, більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах, водночас найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси.
Фото: unsplash.com
Суспільство
Одещина стала лідером України за доходами від платного паркування Анонси
29 липня 2026, 18:45
163
Фото: Інтент/ШІ
Платники Одеської області сплатили найбільшу серед регіонів України суму збору за місця для паркування транспортних засобів – 39,2 млн гривень за перше півріччя 2026 року.
Про це повідомили у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
Загалом у січні-червні 2026 року місцеві бюджети України отримали 112,4 млн гривень збору за паркування. Це на 11,2 млн гривень, або 11,1%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли надходження становили 101,2 млн гривень.
Після Одеської області найбільше коштів від цього збору отримали Львівська область – 30,2 млн гривень, Дніпропетровська – 27,1 млн гривень, а Івано-Франківська – 4,7 млн гривень.
Збір за місця для паркування належить до місцевих податків, тому всі кошти залишаються у громадах. Їх використовують для розвитку транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.
У ДПС також нагадали, що законодавство передбачає безкоштовні паркомісця для водіїв з інвалідністю та тих, хто перевозить осіб з інвалідністю. Такі місця мають становити не менше 10% від загальної кількості паркомісць, але щонайменше одне місце на кожному спеціально облаштованому майданчику.
Платниками збору є юридичні особи, їхні філії та фізичні особи-підприємці, які за рішенням органів місцевого самоврядування організовують і забезпечують роботу платних паркувальних майданчиків та спеціально відведених автостоянок.
Чинний тариф на паркування в Одесі становить 30 гривень за годину. Його затвердив виконавчий комітет Одеської міської ради в січні 2025 року – ще під головуванням тодішнього мера Геннадія Труханова.
Більшість паркувальних майданчиків у центрі Одеси перебувають на балансі КП “Одестранспарксервіс”. Саме на рахунок комунального підприємства надходять кошти за запарковані авто.
Інтент раніше публікував матеріал, як паркується Одеса та хто збирає мільйони на міських вулицях.
Суспільство
В Одесі третій день триває протест проти звільнення Федорова, сьогодні знову з Альоною Альоною — ФОТО
18:43, 18 липня
Надійне джерело
Фото: 048.ua
На Дерибасівській в Одесі проходить черговий протест проти відставки Михайла Федорова.
Сьогодні на Дерибасівській близько 300 людей протестують проти звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони.
Як і вчора, до мітингу приєдналася Альона Альона.
UPD: О 19:30 учасники запалили фаєри, натовп скандує «Слава ЗСУ».
Стаття оновлюється.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса5 днів agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
