Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Одеса

Вартість валюти в Україні 2026 — що очікувати

Published

on


Людина кладе гроші до гаманця. Фото: Новини.LIVE

Після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Про досвід української економіки у період повномасштабного вторгнення, ризик інфляції та який прогнозують курс долара у 2026 році журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Олегом Рубелем. 

Реклама

Читайте також:

Економічна перспектива України

Український досвід, за оцінками експертів, уже має значення не лише для нас, а й для всього європейського континенту. Саме тому міжнародна підтримка не лише зберігається, а й набуває системного характеру. Фінансування поступово переходить від екстреного режиму до стратегічного планування. Україна дедалі частіше розглядається партнерами як довгостроковий проєкт трансформації. І 2026 рік у цьому процесі може стати переломним.

“На сьогодні економічна ситуація складається так, що Європейський Союз погоджується напряму фінансувати бюджетні витрати України. Ті близько 90 мільярдів євро, лягли до бюджету на цей рік, — це вже не бюджет виживання. Це бюджет укріплення та глибокої трансформації, яка припаде саме на 2026–2027 роки”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Економіст Олег Рубель про перспективи України. Фото: Новини.LIVE

Окремим напрямком цієї трансформації стає інвестиція в людський капітал. Вперше за роки незалежності освіта й наука розглядаються не як другорядні статті витрат, а як стратегічний ресурс. Держава декларує готовність змінювати структуру економіки, роблячи ставку на інтелектуальний потенціал. Підтримка західних партнерів у цьому питанні вже має конкретні фінансові механізми. Це створює підґрунтя для довгострокового розвитку навіть у воєнних умовах.

“Міністерство освіти й науки заявило, що до 2027 року частка освіти й науки у ВВП може зрости до 1%. Це серйозний стрибок із нинішніх 0,37%. Для цього є і фінансування, і політична воля партнерів, адже Україна сьогодні — не лише військовий, а й інтелектуальний фронтир Європи”, — пояснює експерт.

Міністерство освіти і науки України. Фото: wikipedia

Паралельно з державною політикою активну роль відіграє приватний сектор. Український бізнес та інноваційне середовище поступово переорієнтовуються на воєнні та післявоєнні потреби. Залучення внутрішніх ресурсів і зовнішнього капіталу розглядається як ключ до економічної стійкості. 

“Ми працюємо з кількома сценаріями — прогноз А, прогноз Б і прогноз С. Найбільш імовірний передбачає відносну політичну стабільність, навіть якщо відбудуться вибори. За наявності стабілізаційних фондів це дозволить утримувати курс долара в межах 45–50 гривень і збалансувати витрати на оборону та соціальну сферу”, — зазначає економіст.

Емблема “Зроблено в Україні”. Фото: Телеграм / Юлія Свириденко

У базовому сценарії 2026 рік може принести мінімальне, але позитивне економічне зростання. Навіть за умови продовження бойових дій фахівці говорять про зростання ВВП щонайменше на 2%. У разі призупинення активної фази війни потенціал економіки суттєво зростає. Відновлення логістики та збуту продукції здатне дати подвоєння темпів розвитку. Саме ці фактори й визначатимуть реальний економічний результат року.

Інфляція в Україні

Одним із ключових викликів для України у 2026 році залишається інфляція. Вона тісно пов’язана не лише з грошово-кредитною політикою, а й зі структурними проблемами ринку праці. Питання зайнятості, міграції та податкового регулювання дедалі сильніше впливають на внутрішній попит. Значна частина українців працює за кордоном, але водночас залишається економічно пов’язаною з Україною. Саме тому держава має адаптувати інституційні механізми до нових реалій.

“Перше ключове питання — це інфляція. Друге — це робочі місця. Ми маємо лібералізувати можливості, які дозволяли б українцям працювати на економіку України, навіть перебуваючи за кордоном. Для цього потрібні технічні й технологічні рішення, а також врегулювання питання подвійного оподаткування, щоб люди могли заощаджувати і не втрачати мотивацію співпрацювати з державою”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Купюри грошей на столі. Фото: Новини.LIVE

Фундаментальним чинником, що продовжує тиснути на ціни, залишається логістика. Попри часткову адаптацію економіки, транспортні та торгівельні обмеження створюють додаткові витрати для бізнесу. Україна опинилася в проміжному стані між внутрішнім ринком і європейськими правилами гри. Втрата частини пільг і водночас жорсткі вимоги ЄС формують нові бар’єри для експорту та виробництва. Усе це безпосередньо відбивається на собівартості товарів і кінцевих цінах для споживача.

“Головний виклик на сьогодні — це логістика. Ми ще не є членами ЄС, але ті пільги, які діяли раніше для промислового та транспортного бізнесу, поступово згортаються. Водночас екологічні та “зелені” вимоги Європейського Союзу частково закривають нам ринки. Це серйозний ризик і системний виклик для української економіки”, — зазначає експерт.

Прапори Європейського союзу. Фото: REUTERS

Попри це, держава наразі має інструменти для стримування інфляційних процесів. Резервні фонди, сформовані завдяки валютним надходженням і міжнародній допомозі, залишаються важливим стабілізаційним фактором. Водночас експерт застерігає: повністю уникнути зростання цін не вдасться. Продовольча інфляція вже стала глобальним явищем і не оминає навіть економічно стабільні країни Європи. Українська ситуація тут значною мірою залежить не від внутрішніх рішень, а від зовнішніх логістичних ланцюгів.

Курс долара у 2026 році 

Що стосується валютного питання, яке традиційно хвилює українців. За прогнозами фахівця, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах запланованих показників. Можливі сезонні коливання, пов’язані з імпортом, святами та загальною динамікою світової економіки. Водночас перспективи відбудови України вже формують інтерес з боку іноземних інвесторів. Це може стати додатковим фактором стабілізації.

“Навіть за прогнозу 45 гривень за долар можливі коливання до 50, але вони матимуть сезонний і тимчасовий характер. За умов навіть часткового поліпшення безпекової ситуації Україна буде дуже активно відбудовуватися, і європейські інвестори першими заходять у ці проєкти”, — зазначає економіст.

Чоловік проходить біля обміну валют. Фото: Новини.LIVE

У довгостроковій перспективі важливу роль відіграватиме трансформація логістичної інфраструктури, зокрема на півдні України. Порти, лимани та транспортні вузли можуть стати драйверами економічного зростання після війни. За умови грамотного управління ці об’єкти здатні перетворитися не лише на логістичні центри, а й на джерело стабільних доходів для регіонів. Саме таке стратегічне мислення, на думку експерта, має визначати економічну політику найближчих років.

Раніше ми писали, чому Росія обстрілює Одеські порти та як це вплине на подальшу економічну ситуацію в Україні. А також, про те куди найкраще вкладатися у 2026 році. 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У ЦПД попередили про поширення фейкових листів про повне відключення світла на заході України

Published

on



Масово поширюється лист про нібито “повне відключення електроенергії” на заході України, оформлений як “офіційне повідомлення”.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони. 

Насправді жодних підтверджень таких дій з боку Міністерства енергетики, оператора енергосистеми, обласних адміністрацій чи обленерго немає станом на 12:00 17 січня.

Читайте також: Пропаганда РФ поширила близько 250 публікацій зі звинуваченнями України у «воєнних злочинах»

“Це елемент гібридної війни, де об’єкт атаки — не лише енергосистема України, а й стійкість суспільства. Метою таких вкидів є вчинення емоційного впливу на населення, щоб спровокувати паніку та дестабілізувати ситуацію в Україні”, — підкреслили у ЦПД.

Як повідомляв Укрінформ, Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони виявив пропагандистську мережу ZOV, яка переслідує мету інформаційного впливу на жителів України шляхом локалізації контенту для великих міст.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Миколаєві викрили посадовця Укрзалізниці на схемі бронювання від мобілізації Анонси

Published

on



У Миколаєві СБУ викрило схему ухилення від мобілізації. Під підозрою опинився начальник пасажирського вагонного депо Миколаєва АТ “Укрзалізниця”.

Про це свідчить ухвала Центрального районного суду Миколаєва.

У Миколаєві слідчі Служби безпеки України розпочали розслідування щодо схеми ухилення від мобілізації на підприємствах залізничної галузі. У межах справи арештували майно, яке вилучили під час обшуку у приміщенні пасажирського вагонного депо.

Під час слідчих дій правоохоронці вилучили ноутбуки, мобільні телефони, банківські картки, флешнакопичувачі, блокноти з робочими записами, журнали реєстрацій і документацію з обліку персоналу та зарплат. У матеріалах справи також містяться зразки підписів, печатки та документи, що підтверджують працевлаштування співробітників із подальшим отриманням “броні” від мобілізації без фактичного виконання роботи.

За даними слідства, керівництво депо організувало систему, за якою громадяни за хабар отримували працевлаштування та документи для уникнення призову.  Також, за версією слідства, посадовець вимагав зарплату деяких працівників та привласнював її собі.

Суд арештував майно для збереження доказів і забезпечення їхнього використання у кримінальному провадженні за статтею 114-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Наразі слідство продовжується, і вилучене майно буде використано для встановлення всіх обставин справи та притягнення винних до відповідальності.

Також у січні у Миколаєві правоохоронці виявили шахрайську схему оформлення фальшивої інвалідності для призовників. Це дозволяло ухилятися від військового обліку та виїжджати за кордон.

За версією слідства, у жовтні 2025 року житель регіону, який мав контакти серед посадовців комісій з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишніх МСЕК), налагодив корупційну схему. Розслідування стосується Центру первинної медико-санітарної допомоги №3.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.