Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Одеса
Війна без кораблів на морі — чому роль морських дронів зростає
Морські безпілотники в Чорному морі. Фото: колаж Новини.LIVE
Морські дрони докорінно змінили характер бойових дій у прибережній зоні Чорного моря. Це змусило противника переглянути підходи до використання флоту та навіть ховати його якомога далі від зони досяжності дронів.
Про це йдеться у колонці військового експерта та колишнього офіцера ВМС Ізраїлю Дов Раз, який проаналізував досвід України та його значення для інших країн для Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Як морські дрони змінили підхід до боїв в морі за досвідом України
За словами автора, ще кілька років тому безекіпажні морські платформи виконували переважно розвідувальні функції, однак повномасштабна війна змінила їхню роль. У Чорному морі морські дрони стали повноцінною ударною силою, здатною діяти швидко й без ризику для екіпажів та дорогих кораблів. Вирішальним фактором у прибережній війні, зазначає експерт, став темп ухвалення рішень від виявлення цілі до завдання удару.
Поворотним моментом він називає осінь 2022 року, коли після атаки на Севастополь Росія вперше публічно заявила про використання надводних дронів у зв’язці з повітряними безпілотниками.
З цього часу безекіпажні надводні апарати почали сприйматися не як допоміжний інструмент, а як зброя. Масове застосування таких систем створює постійний тиск на оборону та змушує витрачати значні ресурси на охорону портів і баз.
Окрему роль у цій війні, за словами Дова Раза, відіграють і безекіпажні підводні апарати, які підвищують невизначеність у районах портів і гаваней та посилюють загрозу навіть у тилу. У результаті ефект стримування, який раніше забезпечували великі корабельні угруповання, дедалі частіше досягається шляхом використання морських дронів.
Автор зазначає, що прибережна зона стає майже повністю “прозорою” через супутникову розвідку, берегові сенсори, повітряні засоби спостереження та відкриті джерела інформації.
У таких умовах вирішальне значення мають розосередження сил, зменшення помітності та скорочення часу перебування під спостереженням. Саме тому концепція обмеження доступу до акваторії поступово переважає над прагненням повного контролю над морем.
Морські дрони, йдеться в колонці, також змінюють економіку війни. Відносно дешеві безекіпажні апарати змушують противника застосовувати значно дорожчі засоби перехоплення та постійно тримати сили в готовності. Водночас порти перестають бути безпечними зонами, оскільки удари, які раніше вимагали складних операцій, тепер можуть здійснюватися дистанційно. На його думку, майбутнє за так званими гібридними флотами, де пілотовані й безекіпажні системи діють як єдине ціле.
Підсумовуючи, Дов Раз зазначає, що сучасна морська війна дедалі більше зводиться до темпу навчання та здатності швидко інтегрувати нові технології. Саме це, а не кількість кораблів, визначатиме перевагу в майбутніх конфліктах.
Нагадаємо, також в авторській колонці член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі пояснив, чому Європі треба посилювати берегову охорону екранопланами.
Окремо дізнайтеся, як пірати та хакери навчилися атакувати підводні комунікації в Європі та що з цим можна робити.
Суспільство
Укрзалізниця попередила про затримку 42 поїздів
«Попри важку ніч та масований ворожий обстріл залізниця продовжує рух. Наразі маємо затримки, обумовлені обледенінням контактної мережі. Як результат: затримано 42 поїзди – 18 далекого сполучення та 24 приміських»,- йдеться у повідомленні.
Найбільш тривалі затримки зафіксовано на такі поїзди:
№79/80 Львів – Дніпро (на 6 год. 42 хв);
№63/64 Перемишль – Харків (на 6 год. 17 хв);
№111/112 Львів – Ізюм (на 6 год. 17 хв);
№5/6 Ясіня – Запоріжжя (на 6 год. 7 хв);
№45/46 Харків – Ужгород (на 5 год. 45 хв);
№61/62 Дніпро – Івано-Франківськ (на 5 год. 45 хв);
№41/42 Дніпро – Трускавець (на 5 год. 41 хв).
Повний перелік поїздів, що прибувають із затримками, оприлюднений на ресурсі uz-vezemo.
Крім того, відправлення поїзда №766 Одеса – Київ відбудеться із затримкою орієнтовно на 2 години 30 хвилин через затримку обігового поїзда зі столиці.
В Укрзалізниці запевнили, що оперативні служби працюють над рішеннями, які дозволять максимально відновити рух поїздів за графіком.
Як повідомлялося, росіяни вночі 9 січня атакували столицю дронами та ракетами. У Києві кількість постраждалих зросла до 25, четверо людей загинули.
Фото: Укрзалізниця
Суспільство
Ексочільник Одеської ТЕЦ націлився на місце заступника Лисака Анонси
Колишній керівник акціонерного товариства “Одеська ТЕЦ” Іван Донченко вирішив претендувати на місце заступника голови Одеської міської військової адміністрації.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, декларацію кандидата на цю посаду, яку подав Іван Донченко оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції.
В документі він зазначив, що володіє земельною ділянкою площею 736 квадратних метрів в Білгород-Дністровському районі – населений пункт не вказав, квартирою 51,7 квадратного метра в Одесі, машиномісцем та нежитловим приміщенням в Одесі. Квартиру, машиномісце та нежитлове приміщення він придбав у липні 2022 року. Також він співволодіє квартирою 63,4 квадратного метра.
Володіє також двома автівками – Mitsubishi Outlander 2009 року випуску та Toyota Land Cruiser 2019 року випуску, який придбав у 2023 році. Також у нього 3060 акцій “Одеської ТЕЦ”. З доходів він задекларував 1 мільйон 47,6 тисячі гривень зарплати в “Одеській ТЕЦ” та 199,9 тисячі гривень відсотків від банківських вкладів.
Готівкою він заощадив 50 тисяч доларів США, а в банках – 2 мільйони 878 тисяч гривень й 600 доларів.
Наразі на сайті Одеського муніципалітету, в розділі де міститься інформація про заступників голови МВА, наявні лише чотири посадовці – Надія Задорожна, Сергій Красиленко, Ольга Лозова та Інна Німас, утім видання “Думська” повідомило, що Іван Донченко працює на посаді заступника вже з 6 січня. Натомість серед заступників відсутнє прізвище Геннадія Раскіна, якого звільнили у грудні 2025 року. Геннадій Раскін був заступником Сергія Лисака з жовтня 2025 року.
16 жовтня в Одесі представили нового керівника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Напередодні президент Зеленський оголосив про створення Одеської міської військової адміністрації у вечірньому зверненні, після чого Сергій Лисак став головним претендентом на посаду.
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
