Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Привітання Блаженнішого Святослава з Днем Незалежності України
Дорогі у Христі брати і сестри, дорогі громадяни України і всі ті, які моляться і вболівають за вільну, соборну, незалежну Україну!
Усіх вас сьогодні хочу привітати з цим святом Незалежності нашої Батьківщини. Це свято є особливим для християн.
День Незалежності для нас є святом вдячності Богу за дар свободи.
Це не лише якась політична дія, але справді це є момент, день, коли ми дякуємо Господу Богу за його опіку над нашим народом, над нашою Батьківщиною.
День Незалежності – це є день відповідальності кожного за наше сьогодення, за наше майбутнє, зокрема, коли ми повинні сьогодні захищати цю незалежність, навіть зі зброєю в руках.
Християни не обожнюють держави, не вважають її самоціллю. Держава – це інструмент служіння, гідності людини.
Впродовж віків українці, проживаючи на рідній землі, але у складі чужих держав, завжди були переслідувані за те, що говорили рідною мовою, плекали свою власну, самобутню культуру, будували свою Церкву. Переслідувані були за те, що хотіли бути гідним, вільним європейським народом.
Тому упродовж століть українці змагалися за свою незалежну державу, яка би була гарантом усього того, що ми кажемо і розуміємо під словом «гідність людини» і «гідність народу».
Сьогодні ми, як ніколи, повинні усвідомити нашу відповідальність за незалежну вільну Батьківщину. І це є відповідальність усіх без виключення. Це відповідальність влади перед своїм народом, відповідальність за збереження Конституції, державного закону. Це відповідальність за очищення від усього того, що руйнує нас зсередини, як корупція чи інші наші внутрішні суспільні негаразди.
А теж це відповідальність кожного громадянина за свою Батьківщину. Сьогодні, як ніколи, ми повинні зрозуміти, що ми як громадяни є відповідальні, щоб наша Україна ставала щоразу кращою. І внутрішнім мотивом відповідальності християн за свою державу є усвідомлення спільного блага, спільної мети. Тієї мети, задля якої ми сьогодні утверджуємо нашу вільну Україну.
Вітаю усіх вас з цим святом. Ми сьогодні молимося і пам’ятаємо усіх героїв національно-визвольних змагань. Всіх тих, які сьогодні є разом з нами, співтворцями цієї України, за яку вони віддавали своє життя. Ми сьогодні дякуємо Збройним силам України, нашим героям сьогодення, які на фронті і в тилу роблять нашу Батьківщину вільною, соборною і незалежною. Ми сьогодні молимося, пам’ятаємо, дякуємо і працюємо далі. Боже, великий єдиний, нам Україну храни.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Компанія, яка ввозила в Україну сонячні панелі, інвертори та акумулятори за податковою пільгою, могла приховати частину операцій із продажу обладнання. Йдеться про можливе заниження ПДВ на понад сто мільйонів гривень.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, детективи БЕБ розслідують діяльність ТОВ “Квенторс”. За версією слідства, у лютому-квітні 2026 року підприємство імпортувало енергетичне обладнання із застосуванням податкової пільги, яка звільняє такі товари від сплати ПДВ та мита.
Зокрема, компанія ввезла понад 7,3 тисячі інверторів, 720 сонячних панелей, майже 10,9 тисячі акумуляторів та 278 систем керування батареями. Загальна фактурна вартість обладнання перевищила 588,8 мільйона гривень.
За даними БЕБ, значну частину імпорту могли не відобразити у податковій звітності. Слідство вважає, що обладнання, ввезене за пільгою, могли реалізувати, не показавши відповідні операції у деклараціях з ПДВ. Через це, за розрахунками детективів, бюджет міг недоотримати 114,1 мільйона гривень податку.
Крім того, правоохоронці звернули увагу на відсутність у компанії власних складських приміщень, витрат на транспортування такого обсягу товару та невідповідність між задекларованими запасами й обсягами імпорту.
Також в Одесі судитимуть керівницю фірми за ухилення від податків. Слідчі встановили, що компанія імпортувала продукцію з-за кордону та реалізовувала її українським фірмам у період масових відключень електроенергії. Серед товарів були зарядні станції, акумуляторні батареї, гібридні інвертори та електросамокати.
Ключові моменти:
- Старокінка відлічує історію від 5 липня 1833 року.
- Колись тут продавали худобу, коней і навіть двогорбих верблюдів.
- За радянських часів дефіцит перетворив ринок на центр барахолки.
- Нині Старокінка поєднує торговий центр і відомий блошиний ринок.
Матеріал базується на проєкту «Одеські історії». Сценарій опирається на дослідження краєзнавців. Серед джерел — Ірина Довганюк, Євгеній Гуф, Михайло Пойзнер, Володимир Орлов, Олег Губар, Сергій Шевченко та Едуард Ратушняк.
Старокінка починалася зовсім не як барахолка
Сьогодні тут продають зоотовари, будівельні матеріали та рибок. На вихідних розростається масштабний блошиний ринок. Але майже двісті років тому місце мало інше призначення.
Історія почалася з торгівлі худобою. Тварин гнали на пустир біля Херсонської площі. Там нині розташований Новий базар.
Через Молдаванку також ходили великі гурти худоби. Там були вільні простори і водопої, потрібні купцям.
Продавали не лише коней, волів, корів, віслюків і мулів. У XIX столітті поряд можна було побачити двогорбих верблюдів. Для них на майбутній Старокінці зводили вищі загороди. Низький паркан такі тварини легко долали.
Міська влада вирішила впорядкувати Скотський базар у 1832 році, на Молдаванці, біля Петропавлівського храму. 5 липня 1833 року ринок фактично розпочав свою історію.
Тут уже 200 років тому був свій порядок
Скотський базар не виник стихійно. Територію вирівняли і частково засипали щебенем. Торгові місця розділили дерев’яними загородами, за видами худоби.
Продаж тварин супроводжував офіційний обіг документів. На кожну продану тварину виписували спеціальний квиток. Документ підтверджував законність угоди і допомагав боротися з крадіжками.
План ринку розробив архітектор Георгій Торічеллі. Він також працював над проектами Старого базару. Отже, Старокінка з самого початку стала частиною міської інфраструктури.
Ринок, де ціни змінювалися разом із попитом
У XIX столітті Скотський ринок відігравав значну роль у торгівлі Одеси. Худобу привозили з Бессарабії. Покупцями ставали не лише місцеві мешканці.
Ціни змінювалися буквально за кілька днів. Коли на ринок привозили сотні волів, пропозиція зростала і вартість м’яса падала. Якщо постачання скорочувалося, ціни піднімалися знову.
Торгівля пов’язувалась з міжнародними ринками. На Старокінці працювали агенти іноземних купців, зокрема греки та левантинці. Вони відбирали найкращу худобу для подальшого продажу морем.
Ринок став частиною великої торгової системи міста. Він пов’язував порт і навколишні регіони.
Як Старокінка вперше змінила своє призначення
Поступово навколо Скотського базару з’явилися харчові та фуражні ряди. Прилеглі території почали забудовувати житлом. Місту ставало все тісніше, і спеціалізований ринок для худоби втратив площі.
На межі 1840-х і 1850-х торгівлю худобою перенесли на Нову Кінну площу, біля сучасної Олексіївської площі. Здавалося, Старокінка мала стати дрібним окраїнним базаром.
Однак мода на породистих коней врятувала ринок. В Одесі зростали кінні змагання, а разом із ними — інтерес до породистих тварин. Аристократичні покупці частіше приходили на ярмарок.
Поряд із кіньми почали продавати мисливських і кімнатних собак, амуніцію та інші супутні товари. Так місце отримало ще одне ім’я — Охотницька площа.
Від птахів до радянської барахолки
Після встановлення радянської влади торгівлю худобою передали державним заготівельним структурам. Старокінка втратила спеціалізацію. Вона поступово перетворилася на пташиний ринок.
Тут продавали акваріумних рибок, канарок, папуг, дрібних гризунів, котів і собак. Поряд із легальною торгівлею з’явився інший світ товарів.
Вже у 1930-х навколо зоологічних рядів сформувалася барахолка. Вона стала місцем, де можна було придбати дефіцитні речі. Найбільше цей ринок проявився у 1970–1980-х роках.
Моряки привозили імпортні товари: джинси, магнітофони, фірмові кросівки й вінілові платівки західних гуртів. Міліція боролася зі спекулянтами, але стихійну торгівлю витіснити не вдавалося.
У 1989 році міська влада вирішила винести частину стихійної торгівлі за межі Одеси. Це рішення стало передумовою створення знаменитого «7 кілометра».
Старокінка пережила навіть народження «7 кілометра»
«7 кілометр» став прямим нащадком стихійної торгівлі, що виникла навколо Старокінки. Проте сам ринок не зник.
На початку 2000-х Старокінку приватизували й реконструювали. Частину аварійних споруд знесли, територію розширили. З’явилися капітальні магазини і криті павільйони.
Офіційно торговий центр спеціалізується на товарах для будівництва й ремонту, риболовлі та зоотоварах. Невеликі тварини також продаються всередині павільйонів.
Та справжній характер Старокінки проявляється поза капітальними спорудами. Там, де формуються стихійні ряди, ринок живе своїм життям.
Де сьогодні живе стара Старокінка
У суботу та неділю торгівля розгортається на прилеглих вулицях. Найжвавіші — Розкидайлівська, Майстрова, Колонтаївська й Олександра Кутузакія.
Саме там виникає великий блошиний ринок. Поруч можуть стояти старі речі, предмети побуту, антикваріат і предмети минулих епох.
Ця стихійна торгівля стала своєрідним архівом міста. Колекціонери знаходили тут документи, листівки і твори одеського мистецтва. Так вони рятували їх від зникнення.
Один із прикладів — історія Михайла Пойзнера. Він знайшов серед старих речей щоденник одеської дівчинки часів румунської окупації. Для колекціонерів Старокінка стала місцем випадкових знахідок-артефактів.
Отже, Старокінка — не просто ринок. За майже два століття вона кілька разів змінювала призначення. Вона переживала перенесення, реконструкції і зміни самої Одеси.
Від Скотського базару з кіньми й верблюдами до пташиного ринку, радянської барахолки і сучасного блошиного ринку — Старокінка щоразу знаходила спосіб залишитися живою.
Деталі, що не вмістилися в статті
- історія фарбованих горобців, яких видавали за екзотичних птахів;
- легенда про «собак-бумерангів», які нібито поверталися на ринок після продажу;
- історія Євгена Петрова й Олександра Козачинського, пов’язана з «Зеленим фургоном»;
- зв’язок Старокінки з фільмами Кіри Муратової;
- деталі про колекціонерів Семена Верника, Анатолія Дроздовського та Єву Краснову;
- додаткові подробиці про повсякденне життя торгових рядів.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Усі новини7 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершується будівництво девʼяти підземних шкіл і трьох дитсадків
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська