У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Укрінформ підготував проєкт «Краматорськ.Relocation» про те, як після чотирьох років війни діти з прифронтового Краматорська знову повернулися за парти, але вже в безпечній громаді на Закарпатті.
6 березня 2023 року російська армія завдала подвійного удару по школі №1 у Краматорську. Постійні обстріли та загроза життю змусили родини залишити місто й шукати місце, де діти зможуть продовжити навчання. Такою опорою стала Перечинська громада на Закарпатті, яка прийняла Перший краматорський ліцей і надала приміщення для роботи школи.
Директорка ліцею Наталія Тисленко згадує про роки вимушеного дистанційного навчання: «За ці чотири роки я не чула дитячих голосів. Це був лише екран. Мені дуже хочеться, щоб у цих стінах діти не чули сигналів тривоги».
У проєкті «Краматорськ.Relocation» Укрінформ розповідає історії родин, які залишили свої домівки, показує, як «оживали» класи та як діти вперше за тривалий час сіли за парти в безпечному середовищі.
Релокація ліцею відбулася у межах державної програми «Пліч-о-пліч», що об’єднує громади з різних регіонів. Керівниця проєкту Мар’яна Томин підкреслює значення цього партнерства:
«Схід, захід, північ і південь – це єдина країна. “Пліч-о-пліч” – це не тільки назва, а символ і зміст практичних справ, які ми реалізували разом».
Герої програми – учні, батьки, вчителі, будівельники та місцеві мешканці, які долучилися до відновлення школи й підтримали переселенців. У кадрах – історії дітей, які роками навчалися онлайн під звуки сирен, розповіді про переїзд, а також зйомки ремонтних робіт, де кілька десятків людей працювали щодня, щоб встигнути до початку навчального року.
Будівельні роботи розпочалися навесні. За пів року приміщення повністю оновили. 1 вересня школа відчинила двері для понад 300 учнів – дітей із Краматорська та інших прифронтових регіонів і місцевої громади.
Історія про те, як дітям повернули школу й дитинство, – у проєкті Укрінформу «Краматорськ.Relocation».
Як повідомляв Укрінформ, Кабмін міністрів запустив проєкт щодо посилення співпраці між тиловими та прифронтовими громадами, зокрема, запровадив поняття «громада-форпост», що означає населені пункти у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення, а також від кордону з РФ та Білоруссю.
Після потужного шторму в окупованій Керчі узбережжя від міського пляжу до коси опинилося вкрите шаром мазуту.
Про це повідомляє моніторингова група ”Кримський вітер”.
За даними аналітиків, забруднення триває вже кілька днів, і попри те, що місцеві мешканці ще на вихідних фіксували перші плями мазуту, окупаційна адміністрація не вживає жодних заходів для ліквідації наслідків. Ба більше, окупаційна влада офіційно заявляє, що ”нових викидів у Керченській протоці не зафіксовано”, прямо заперечуючи очевидні факти.
Масштаб катастрофи підтверджується супутниковими знімками, які виявили кілька великих мазутних плям. Найбільші з них сягають 5,9 та 6,4 кілометрів у довжину і займають площу 0,75 та 1,07 квадратних кілометрів відповідно. Узбережжя вкрите темними плямами, мазут прибиває до берега разом із водоростями, а найстрашніше — вже знайдено птаха, повністю вкритого нафтовими відходами.
Це свідчить про пряму шкоду живій природі. Розливи мазуту можуть спричиняти загибель сотень птахів через отруєння або втрату здатності до термоізоляції, і наслідки для екосистеми можуть тривати десятиліттями.
Нагадаємо, після аварії танкерів “Волгонефть” на Чорному морі, забруднення від викидів мазуту продовжує поширюватися, завдаючи значної шкоди екосистемі. До середини січня, згустки мазуту можуть досягти Одеської затоки.
Як повідомив еколог та керівник громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський, вже через день після аварії експерти змогли прогнозувати території, які першими зазнають забруднення. Зокрема, це стосується узбережжя Таманського півострова, Бугазької коси та Анапи. Згодом забруднення досягло Керченського півострова та південного узбережжя Криму, що підтверджується даними з кримських пабліків та супутниковими знімками.
Мазут продовжує витікати без спроби його локалізації або вилучення уламків суден, що значно ускладнює ситуацію. Основна небезпека полягає в тому, що мазут опустився в товщу води та на дно, що створює серйозну проблему на роки вперед.
Рішення міськради відкриває шлях до перегляду чинних договорів оренди пляжних територій — прокуратура вже готується до дій.
Джерело: коментар депутата обласної ради Дмитра Чапіра на своїй сторінці у Facebook.
Сьогодні, 19 листопада на сесії Одеської міської ради обговорили питання використання міських пляжів для надання платних послуг.
Саме обговорення викликало резонанс: чи мають приватні структури право обмежувати доступ до узбережжя та заробляти на тому, що повинно бути відкритим для всіх?
У результаті депутати міськради проголосували за втрату чинності рішення від 05.04.2007 №1133-V, яким були затверджені Правила устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси.
З сесійної зали міськрадиРезультати голосування під час пленарного засідання міськради
Це означає, що попередня нормативна база офіційно скасована — і саме на ній ґрунтувалася значна частина чинних договорів щодо користування пляжними територіями.
У найближчий час очікується хвиля судових оскаржень укладених договорів на оренду пляжів.
За словами політика Дмитра Чапіра, ініціатором цих процесів, ймовірно, виступить прокуратура, яка вже проявляє підвищену увагу до цього питання.
