Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
Конкурси для суддів треба спростити, бо відсіюється третина кандидатів
Конкурсні процедури відбору кандидатів на посади суддів потрібно спростити, оскільки третина кандидатів на завершальному етапі відсіюється, а у системі залишається значний кадровий голод.
Про це заявив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик під час виступу на конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності», передає Укрінформ.
За словами Усика, конкурсні процедури, які грунтуються на критеріях доброчесності та компетентності, нині надмірно ускладнені й потребують перегляду.
«Вони включають навіть етапи, які, на мою думку, забирають зайвий час, людський і фінансовий ресурс. Наприклад, тестове завдання на знання історії української державності, крім інформативного значення, не має суттєвого значення для визначення відповідності кандидата на посаду судді. Професійна компетентність і знання у галузі права важливіші», – зазначив голова ВРП.
Він також вважає, що потрібно на законодавчому рівні скоригувати тестування на когнітивні здібності кандидатів.
«Тест на когнітивні здібності кандидата на посаду судді в тому вигляді, який він є наразі, як подальший у проходженні конкурсу, на мою думку, потребує коригування на законодавчому рівні, оскільки, як показує практика проведення конкурсу, на цьому етапі оцінювання участь у конкурсі припиняють більше третини кандидатів. На завершальному етапі конкурсу ми не отримуємо очікуваного результату заповнення вакантних посад суддів за значної стартової кількості кандидатів», – сказав він.
На думку Усика, недосконалою є й ідея надання кандидату права участі в конкурсі на посади у різних юрисдикціях. Це призводить до того, що кандидати, які мають достатній прохідний бал, вибирають ту юрисдикцію, де набрали найбільший бал. За такої ситуації виникає завелика конкуренція в одній юрисдикції, тоді як інша юрисдикція залишається незаповненою, пояснив він.
Він акцентував, що одним із напрямків роботи ВРП у найближчій перспективі є спільне обговорення разом із законодавцями і Вищою кваліфікаційною комісією суддів внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» в частині проведення конкурсних процедур на заняття вакантних посад суддів.
За словами Усика, наразі у системі правосуддя залишаються вакантними близько двох тисяч суддівських посад. Такий кадровий голод призводить до фізичного і морального виснаження діючих суддів, а також до недотримання строків розгляду справ і неналежної мотивованості судових рішень, заявив він. Ще одним наслідком надмірного навантаження є звільнення досвідчених суддів, підсумував голова ВРП.
Як повідомлялося, 30 вересня Президент призначив трьох суддів Одеського апеляційного суду.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Суспільство
В Одесі чиновник отримав вирок у справі про мертві душі
В Одесі начальника виробничої дільниці комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “Порто-Франківський” засудили за фіктивне працевлаштування. Посадовець визнав провину та надав викривальні показання щодо інших працівників підприємства.
Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.
За матеріалами справи, з квітня 2024 року до червня 2025-го на дільниці оформили 11 працівників, які фактично не виконували своїх обов’язків. Серед них були слюсарі-сантехніки, тесляр і робітники з комплексного прибирання.
Начальник дільниці підписував табелі обліку робочого часу з неправдивими відомостями про роботу цих людей. Документи передавали до бухгалтерії, де на їхній підставі нараховували зарплату. Водночас обов’язки фіктивно працевлаштованих працівників виконували інші співробітники.
Загальна сума збитків, зазначена в матеріалах справи, становить близько 2,5 мільйона гривень. З них 1,6 мільйона гривень припадали на зарплати, ще понад 360 тисяч гривень — на єдиний соціальний внесок.
У травні 2026 року чоловік уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Він визнав провину та повідомив слідству про можливі протиправні дії інших посадовців комунального підприємства.
Минулого року Інтент і Центр публічних розслідувань досліджували, як у комунальній сфері Одеси працювала система бронювання працівників, серед яких виявляли людей, чия основна діяльність не була пов’язана з комунальним господарством.
Суспільство
Стрілянина на промтоварному ринку в Одеському районі : розшукують стрілка
Стрілянина на промтоварному ринку в Одеському районі : розшукують стрілка
Джерело
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство6 днів agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМати загиблого Героя України здійснила політ на параплані над Карпатами в пам’ять про сина
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
