Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

У Росії двох полонених бійців «Азову» засудили до 19 та 20 років колонії

Published

on



Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.

Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.

Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.

У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.

Читайте також: У Росії захисника Маріуполя заочно «засудили» на довічне

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

40 мільйонів на чиновників та 5 мільйонів на виживання: Херсонська МВА оновила бюджет Анонси

Published

on



Херсонська МВА оновила бюджетні програми на 2026 рік, передбачивши мільйони на утримання апарату, транспорт, гуманітарну допомогу та пункти незламності. Основні витрати підуть на зарплати посадовців, ще майже 5 мільйонів — на підтримку населення під час війни.

Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько підписав наказ про затвердження у новій редакції паспортів бюджетних програм місцевого бюджету на 2026 рік.

Документ стосується двох ключових напрямків — роботи самої адміністрації та заходів із запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно з оновленими бюджетними документами, на програму “Керівництво і управління у відповідній сфері” передбачили понад 40,3 мільйона гривень. Майже весь обсяг фінансування забезпечуватиметься із загального фонду бюджету.

Найбільшу статтю витрат традиційно становитиме оплата праці працівників апарату Херсонської МВА. На зарплати та нарахування запланували понад 32,5 мільйона гривень. Ще близько 1,6 мільйона гривень мають спрямувати на матеріально-технічне забезпечення, понад 1,35 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Окремо передбачені витрати на охорону приміщень, відрядження, судові збори та інші адміністративні потреби.

У штаті адміністрації передбачено 66 посад. У документі також зазначено, що протягом року апарат має забезпечити підготовку сотень розпорядчих актів, а також опрацювання понад 10,5 тисячі листів, звернень, заяв і скарг.

Окремим блоком затвердили програму “Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха”. На неї у 2026 році заклали майже 4,96 мільйона гривень. Головна мета програми — підтримка життєдіяльності населення Херсонської громади в умовах воєнного стану та оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

У межах цієї програми влада планує фінансувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів для критичної інфраструктури міста, організацію доставлення та зберігання гуманітарної допомоги, а також облаштування пунктів незламності, пунктів обігріву, бомбосховищ і споруд цивільного захисту.

Найбільша частина цієї суми — 3,9 мільйона гривень — передбачена саме зберігання гуманітарної допомоги. Ще 565 тисяч гривень мають витратити на пальне для підтримки критичної інфраструктури, а майже 500 тисяч гривень — на облаштування пунктів незламності та укриттів.

Також документом визначено показники ефективності програми: влада планує забезпечити роботу 25 пунктів незламності, охопити допомогою 16 територій обслуговування та реалізувати щонайменше шість заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій на території громади.

Водночас у Херсоні перерозподілили майже 50 мільйонів у бюджеті громади на 2026 рік. Пріоритети фінансування змінили на медицину, комунальну сферу, транспорт, безпеку та управлінські потреби. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Поклади золота та срібла – де їх знайшли в Одеській області

Published

on


Де саме знайшли ці поклади?

Золоті пластинки було знайдено у заплаві Дунаю та біля озера Кагул, повідомляє видання “Ділова Одеса“.

Читайте також Золото дорожчає через зміни у відносинах між Іраном та США

Зверніть увагу! Імовірно, це золото було принесено саме з румунських гір Добруджа.

Між Орлівкою та Новосільським також знаходиться багато золота, але воно непомітне з першого погляду. Імовірно, воно залягає в мармурі на глибині орієнтовно – 900 метрів.





Читайте більше перевірених новин
Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google


Додати

А от поклади срібла саме біля озера Кагул. Там цей метал знаходиться на глибині 10 – 15 сантиметрів.

У цій зоні науковці знайшли два види покладів:

  • Розсипне золото

Це, фактично, золотий пісок. Він знаходиться переважно у піщаних і глинистих шарах землі. До того ж його можна знайти на невеликій глибині озера.

Біля села Орловка, прямо в заплаві Дунаю, золотоносний шар знайшли на глибині близько 40 метрів,
– кандидата геологічних наук, доцента Сергія Кадуріна.

Окрім зон багатих на невеличкі золоті пластинки, є дві великі області зі сріблом: перша – на березі Кагулу, а друга – біля Орлівки.

  • Корінне золото

Воно заховане дуже глибоко під землею. Його виявляли саме в міцних підземних породах між селами Орловка та Новосільське.

Там зафіксували рекордний для регіону вміст металу – майже пів грама на тонну породи. Щоправда, це золото настільки дрібне, що його неможливо побачити навіть у звичайний мікроскоп,
– йдеться у повідомленні.

Чи дійсно Одещина має значний потенціал у царині цінних металів?

  • Як відомо, цінні метали зафіксували в зоні Орловського надсуву. Це великий підземний розлом земної кори, де було виявлено значні поклади золота та срібла.

  • Наразі геологи вважають, що в Ізмаїльщини – надзвичайно серйозний потенціал. Спеціалісти передбачають тут наявність великих родовищ, де може здійснюватись промисловий видобуток золота. Потрібні інвестиції, щоб провести більш масштабні пошукові роботи.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.