Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
В Україні щороку реєструють десятки випадків хантавірусної інфекції, яка передається від гризунів до людини.
Про це повідомив речник Центру громадського здоров’я Микола Ганіч у телеетері, передає кореспондент Укрінформу.
“В Україні щороку фіксують десятки випадків інфікування хантавірусною інфекцією, але цей хантавірус передається виключно від гризунів до людини”, – зазначив Ганіч.
Він зазначив, що інфікування може статися через пил, забруднені поверхні або їжу, на які потрапили виділення тварин.
Щоб знизити ризик зараження, рекомендується не підмітати приміщення, де можуть бути гризуни, щоб не піднімати пил у повітря, а натомість проводити вологе прибирання, використовуючи антисептики, і працювати у рукавичках, сказав речник ЦГЗ.
Як повідомляв Укрінформ, на круїзному лайнері MV Hondius в Атлантичному океані стався спалах хантавірусу, троє людей померли. Згідно з маршрутом на вебсайті судна, MV Hondius вирушив з Ушуаї на півдні Аргентини 20 березня та мав завершити подорож 4 травня у Кабо-Верде.
Речник міністерства охорони здоров’я ПАР Фостер Мохале повідомив, що на борту судна було близько 150 туристів з різних країн.
У двох пасажирів круїзного судна Hondius офіційно підтвердили зараження хантавірусом після евакуації до Нідерландів.
Житель Швейцарії, який подорожував до Південної Америки на круїзному лайнері, де стався спалах хантавірусу, після повернення додому отримав позитивний результат тесту на вірус і проходить лікування.
У пресслужбі МЗС України заявили, що серед членів екіпажу судна MV Hondius є п’ятеро громадян України, наразі ознак погіршення стану їхнього здоров’я немає.
10 травня лайнер MV Hondius прибув до порту на іспанському острові Тенерифе.
Фото ілюстративне: Pixabay
Біосферний заповідник “Асканія Нова” імені Ф. Е. Фальц Фейна Національної академії аграрних наук України є одним із найстаріших степових заповідників світу та найбільшою в Європі заповідною територією цілинного типчаково-ковилового степу. У 1984 році заповідник отримав статус біосферного резервату ЮНЕСКО.
Заповідник не дарма має високий статус. Площа “Асканії-Нової” охоплює велику територію – заповідник простягається на 33307,6 гектара на Лівобережжі Херсонщини, яка зараз знаходиться під російською окупацією. Основну частину заповідника становить понад 11 тисяч гектарів асканійського цілинного типчаково-ковилового степу, який ніколи не зазнавав оранки. Це єдина в Європі велика заповідна ділянка такого степу, що збереглася в природному стані.
Головна ціль заповідника “Асканія-Нова”, розповіддю про який Інтент продовжує цикл “Дивовижний Південь”, – зберігання степу в його первинному вигляді.
Історична довідка
Як і більшість територій Північного Причорномор’я, територія біосферного комплексу була заселена з давніх часів. Про це свідчать численні археологічні знахідки, найстаріші з яких землі заповідника старанно зберігали у своїх надрах ще з епохи пізньої бронзи. Древня історія тісно пов’язана з кочовими народами – скіфами, сарматами та половцями, – які були поціновувачами степових просторів. На згадку про них залишилася велика кількість поховальних курганів, кам’яних статуй (яких ще звуть кам’яними бабами), мідних прикрас, знарядь праці та інших знахідок, що вказують на різноманітну активну діяльність у степу впродовж декількох тисячоліть.
Через територію сучасного біосферного заповідника “Асканія-Нова” з XVI по XIX століття проходив знаменитий Чумацький шлях. Це стародавній торговий маршрут, яким чумаки возили свій товар. Старовинні землі заповідника були пунктом відпочинку та зупинки чумацьких обозів. На перетині шляху з поштовою дорогою з Мелітополя на Олешки виникло поселення Чаплі, яке вперше згадується в документальних матеріалах 1822 року. Походження назви поселення пов’язують із Великим Чапельським подом, поблизу якого воно виникло. За народними переказами, колись ця місцевість була заболоченою, а в плавнях гніздувалися чаплі. Саме тут згодом заснували поселення Асканія-Нова.
Великий Чапельський під – це унікальна западина (зниження земної поверхні), розмір якої сягає 4 на 6 км. Вона розташована у самому серці біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Це найнижча точка резервата, що періодично заповнюється талими водами. Чапельський під включений до списку Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.
Народження заповідного комплексу
Історія виникнення заповідника “Асканія-Нова” бере початок у другій половині XIX сторіччя. Саме тоді юний нащадок німецьких колоністів Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920 рр.) разом зі своїми родичами освоював південноукраїнські степи. Сім’я Фрідріха володіла цією територією. За успішну здачу екзаменів у гімназію хлопець отримав подарунок від батька – перший вольєр для птахів. Початок було покладено. Так стартував процес поступового створення вольєрів і для тварин. Дитяче захоплення Фрідріха незабаром переросло у справу всього життя.
Відомості про незвичайний зоопарк, де тварини утримувалися у напіввільних умовах у безводних степах Таврійської губернії російської імперії, швидко розповсюджувалися по всій Європі. Він вражав не тільки своїми великими розмірами, але й появою на його території незвичних та екзотичних для європейських зоопарків тварин – антилоп, зебр, сайгаків, коней Пржевальського, страусів тощо.
Після створення зоопарку Фрідріх Фальц-Фейн у 1887–1892 роках розпочав закладання дендрологічного парку з системою штучного зрошення. У 1898 році він надав заповідний статус ділянці типчаково-ковилового степу. Дослідники вважають, що вже наприкінці XIX століття в “Асканії-Новій” сформувалася природоохоронна система, окремі принципи якої згодом стали близькими до концепції біосферних резерватів ЮНЕСКО.
У 1919 році біосферний комплекс отримав статус народного заповідного парку. Упродовж наступних десятиліть його неодноразово реорганізовували та перейменовували: спочатку – у центр гібридизації й акліматизації тварин, згодом – в інститут тваринництва степових районів. Водночас структура заповідної території залишалася незмінною: вона охоплювала зоопарк, дендропарк і заповідний степ.
“Асканія-Нова” чи “Ноїв ковчег”?
До складу заповідника “Асканія-Нова” входять зоологічний і дендрологічні парки та дослідне господарство.
Заповідник став домівкою для близько 800 різновидів диких копитних і гібридних форм тварин: коней Пржевальського, зебр, оленів, бізонів, антилоп семи різних видів, биків, муфлонів, баранів, свиней, верблюдів, лам, віслюків, куланів, шотландських поні.
Також тут утримують характерних для степу представників фауни. Це плазуни, гризуни, хижаки (вовки та лисиці). У заповідник завезені африканські страуси Ему та Нанду, сайгаки та кулани. З Біловезької Пущі до Асканії прибули зубри, з Індії – зебу, з Кавказу – фазани.
Окрему ділянку в зоопарку займає орнітопарк – місце проживання для птахів, яких тут близько 60 видів. Для водоплавних створено цілу систему озер і протоків. Є тут чорні лебеді, фламінго, журавлі, гуси, качки, чубаті курочки, лелеки. Птахи активно розмножуються та навіть мігрують за межі Асканії. Заповідник є місцем зупинки й перелітних птахів, які вирушають зимувати на південь.
Надзвичайною красою вирізняється асканійський “зелений острів” серед безкрайого степу, якому вже понад 100 років. Це дендрологічний парк, перші ділянки якого були закладені ще в 1887 році. На площі понад 200 га зростає більш як 460 видів дерев і близько 480 видів чагарників. Станом на кінець XX століття колекція рослин налічувала близько 1000 видів дерев і чагарників.
Степова флора асканійського заповідника налічує більш ніж 417 видів представників рослинності. Тут зібрано багато видів місцевих та екзотичних рослин, 73 види з них занесені до Червоної книги України. Деякі рідкісні види, що вважаються зниклими в природі Євразії, продовжують своє існування в “Асканії-Новій”. Серед них – ковили українська, Лессінга і волосиста, тюльпани скіфський і Шренка, бельвалія сарматська, лук Регеля, волошка Талієва та представники роду зіркоплідник.
Цікаві факти
- На території заповідника “Асканія-Нова” пройшли зйомки деяких художніх і документальних картин, таких як “Дивовижна історія, схожа на казку” за мотивами твору Андерсена “Гидке каченя”. Фільм “Захоплення” також був знятий у заповіднику.
- Деякі письменники також надихалися неповторними краєвидами цих місць. Наприклад, у романі Олеся Гончара можна знайти описи неповторних пейзажів заповідника.
- Розмноження коней Пржевальського в “Асканії-Новій” відбувалося настільки успішно, що наприкінці минулого століття звідси відправили невелике стадо коней у пустелю Гобі для збільшення популяції даного виду в дикій природі. Саме це допомогло врятувати коней Пржевальського від повного зникнення.
- Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн схрещував диких бізонів з домашнім скотом, в результаті чого отримував більш витривалих гібридів.
- Засновнику заповідника “Асканія-Нова” вдалося настільки приручити антилоп канна, що вони підпускали до себе людей і навіть дозволяли себе доїти.
- Для того, щоб перетворити посушливий степ в оазис, Фальц-Фейн пробурив 70-метрові свердловини. Завдяки потужним насосам кожного дня подавалася вода для поливу дендропарку та потреб зоопарку.
- На картах XVIII століття місцевість Великого Чапельського поду була відмічена як озеро Юлкан-Чупли, бо в періоди рясного танення снігів западина перетворювалася в повноцінну водойму.
- У 2008 році “Асканія Нова” перемогла в другому етапі конкурсу “Сім чудес України”, а у 2009 році брала участь у всесвітній акції “Сім нових чудес природи”.
Шкода від повномасштабного вторгнення росії
З перших днів повномасштабного російського вторгнення “Асканія-Нова” перебуває під окупацією. Навесні 2023 року окупаційна влада призначила власну адміністрацію й встановила фактичний контроль над закладом. Внаслідок цього українська сторона остаточно втратила управління діяльністю біосферного заповідника.
З того часу на території заповідника на постійній основі знаходиться військова техніка й озброєні формування, будуються фортифікації. Над біосферним резерватом літає авіація, що є забороненою мірою для повітряного простору заповідних територій. Це все створює фактор стресу для тварин і не сприяє нормальній праці природоохоронного закладу. Інформацію про заповідний комплекс співробітники, що виїхали на підконтрольні Україні території, збирають дистанційно за допомогою супутникових знімків.
Як повідомила Українська природоохоронна група, нові загрози додала серія пожеж на території парку, внаслідок яких було знищено понад 3500 гектарів заповідного степу – більше десятої частини всієї площі біосферного резервату. Про це свідчать знімки з супутника. Також цю інформацію підтвердив директор заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповалов. Одним із найжахливіших наслідків російської окупації стала масова загибель сайгаків. На початку 2023 року популяція цих тварин у заповіднику становила 564 особини, однак після пожежі, спричиненої роботою російської ППО, загинуло понад 200 тварин – більше ніж третина всього поголів’я. Також зафіксовано гибель інших тварин, у тому числі страусів Ему та буйвола кафрського.
Окрім цього, окупаційна влада організувала незаконне транспортування і навіть продаж рідкісних тварин у росію та до окупованого Криму. Одним із таких випадків було вивезення коней Пржевальського в Ростовську область. Цей вид занесений не лише до Червоної книги України, а й до спеціального додатку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Серед інших викрадених тварин є зебри Чапмана, американські бізони, олені Давида.
У лютому 2025 року українські правоохоронці висунули звинувачення проти окупаційного керівника заповідника Дмитра Мещерякова. Його дії кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни, оцінивши збитки від вивезення тварин у 85,2 млн гривень.
З початку окупації під загрозою перебуває усе біорозмаїття біосферного заповідника “Асканія-Нова”, але директор закладу Віктор Шаповалов наголосив, що навіть у таких складних умовах заповідник продовжує функціонувати як науково-дослідна установа.
Юлія Сичова
Суспільство
Похитили предпринимателя и выбивали из него электротоком деньги: в Одессе полиция разоблачила банду злоумышленников. Фото
Похитили предпринимателя и выбивали из него электротоком деньги: в Одессе полиция разоблачила банду злоумышленников. Фото
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події5 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова7 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Одеса4 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова5 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026