Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
АТ «Укрпошта» підготувало поштову марку та поштовий блок до ювілею українського державного авіаційного підприємства «Антонов».
Про це повідомила пресслужба компанії, передає Укрінформ.
«Укрпошта презентувала поштову марку та поштовий блок «80 років АТ «Антонов». Конструкторська сила України» — до ювілею українського державного авіаційного підприємства, де спроєктували легендарні Ан-225 «Мрія» та Ан-124 «Руслан», – йдеться в повідомленні.
Автором ілюстрацій став український художник Андрій Єрмоленко. Для художньої картки він створив сюжет-мрію мільйонів українців: мирне небо, в якому Ан-225 знову летить над рідними полями й квітучими садами.
Поштова марка розповідає історію української авіації через постать її засновника. На тлі синього неба зображено Олега Антонова, його рукописні креслення та особистий підпис. Поруч — легендарні літаки: від перших розробок конструктора до всесвітньо відомих «Руслана», «Мрії» та новітнього Ан-178. Дівчина на зображенні з кресленням та хлопчик, який запускає модель літака, символізують нове покоління українців, які не лише пам’ятатимуть історію українських крил, а й продовжать її.
Урочиста церемонія спеціального погашення відбулася в авіаційному навчальному ангарі Державного університету «Київський авіаційний інститут» за участю генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського та льотчика-випробувача, Героя України Олександра Галуненка — першого пілота «Мрії», на рахунку якого понад 260 світових авіаційних рекордів.
Це вже не перше звернення української філателії до спадщини «Антонова». У різні роки на поштових марках з’являлися Ан-2, Ан-70, Ан-140, Ан-124, Ан-225, Ан-178 та сам Олег Антонов. Новий випуск до 80-річчя підприємства вперше розповідає цілісну історію українського авіабудування.
Тираж поштової марки становить 400 000 примірників, номінал — F. Тираж поштового блоку — 4 200 примірників, номінал — P.
Придбати новий поштовий випуск можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях та онлайн в Укрпошта.Маркет.
Як повідомлялося, АТ «Укрпошта» з нагоди 250-річчя незалежності США випустило марку, погашення якої відбулося одночасно в Україні та Сполучених Штатах.
“Ми воювали вчотирьох: я, мої два сини та зять”, – розповідає Георгій Федорович Пєтков. 8 серпня 2025 року його син Максим загинув біля населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Після чергової ротації автомобіль молодшого сержанта 10-ї стрілецької роти 4-го батальйону 122-ї бригади Максима Пєткова потрапив під атаку ворожих FPV-дронів.
Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.
Про життя Максима, його службу та родину розповіли дружина Ірина Борисівна і батько – Георгій Федорович.
“Ми познайомилися в листопаді 2006 року на весіллі його двоюрідної сестри, – згадує Ірина. – Того дня йшов дощ і було холодно. Але коли я побачила Максима, мені одразу стало тепло. Це, мабуть, було кохання з першого погляду”.
Батько Максима мав автобуси, і разом вони працювали на пасажирських маршрутах: Одеса – Бершадь, Одеса – Чорноморськ, Одеса – Овідіополь.
“Я ще в 2014 році намагався піти до війська, – розповідає Георгій Федорович, – але тоді мене не взяли. Я 1962 року народження, а було обмеження – до 45 років. Та я не зупинився. Шукав можливості й у 2018 році все ж потрапив до війська. Служив старшим техніком у підрозділі, який працює з ракетами “Нептун”. Мій зять Валерій Старченко – чоловік молодшої доньки – теж був зі мною в АТО. Зараз він служить у 35-й бригаді”.
“У нас із Максимом двоє синів, – продовжує Ірина Борисівна. – Старший – Нікіта, 2008 року народження. Він дуже схожий на батька: за що не візьметься – обов’язково доведе до кінця. Вони разом і штукатурили, і баню ремонтували. Молодший – Кирило. Зовні він дуже схожий на Максима й завжди слухається старшого брата”.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Максим разом із Валерієм поїхали до військкомату. Валерія взяли одразу – він мав бойовий досвід АТО. Максима – ні.
“Він тоді був дуже пригнічений, – згадує Ірина. – 4 березня знову поїхав до військкомату. І цього разу його прийняли до ТрО”.
“Обидва мої сини – Максим і Денис – служили в одному підрозділі, – говорить Георгій Федорович. – А ми з зятем були у 406-й бригаді, в 66-му дивізіоні. Ми постійно були на зв’язку – мали свою групу на чотирьох.
Усі побували на нулі. Спочатку Херсонський напрямок, потім Бахмут. Певний час сини і зять воювали на Покровському напрямку, хоча й у різних підрозділах. Між ними було приблизно дванадцять кілометрів, але вони все одно знаходили можливість зустрітися”.
“Я завжди намагалася приїжджати до чоловіка, – каже Ірина Борисівна. – Спочатку він служив недалеко від дому – в Болграді. Потім я приїжджала до нього під Бахмут та на Сумщину.
Останній раз ми бачилися 12 липня 2025 року – під Запоріжжям. Максим купив мені квітки, чекав на мене. Понакупляв подарунків, був дуже ніжний. Ми були такі щасливі”.
Ірина знала, що Максим і його напарник Віталій Терзі часто виїжджали на найважчі завдання. “Я просила його бути обережнішим, не так ризикувати. А він відповідав: “Як ти це уявляєш? Там поранені, там голодні – вони чекають. А якщо треба забрати загиблих із позицій?” Максим був таким. Він завжди був готовий віддати за побратимів і за країну найдорожче. Він справжній герой. І я пишаюся ним”.
“Мій підрозділ брав участь у затопленні російського крейсера “москва” у квітні 2022 року”, – говорить Георгій Федорович. – І я скажу так: наші воїни – найкращі. Це сильні люди, які вміють працювати, боротися й триматися разом. Ми на своїй землі. І ми все відвоюємо. А потім усе відбудуємо”.
Антон Терехов
У Визирській громаді планують масштабну реформу роботи з побутовими відходами. Після візиту до Фінляндії місцеві фахівці готують концепцію сміттєсортування та переробки. Насамперед ідеться про сміттєзвалище на території Визирської сільради в селі Степанівка.
Крістіна Коротких, директорка КУ «Агенція сталого розвитку Визирської громади»
Зараз ми будемо боротися за те, щоб дана територія потрапила до списку пріоритетних об’єктів сміттєсортування та сміттєпереробки регіону. Далі ми закінчуємо землевпорядні документи, формуємо свою концепцію бачення, як саме ми хочемо працювати зі сміттям в нашій громаді і розпочинаємо робити проєктно-кошторисну документацію.
Поштовхом для цих рішень стала поїздка делегації громади до Фінляндії — країни, де принципи циркулярної економіки давно стали нормою. Там українські спеціалісти побачили, як колишні сміттєзвалища перетворюють на сучасні екологічні об’єкти.
Крістіна Коротких, директорка КУ «Агенція сталого розвитку Визирської громади»
Є дуже багато варіантів, як можна працювати з цими відходами, того як громада може ефективно ними оперувати.
У громаді розглядають одразу кілька напрямків переробки відходів. Серед них — сортування пластику та скла, виробництво біогазу, використання відходів у будівництві та навіть енергетична утилізація. Особливу увагу планують приділити існуючим сміттєзвалищам, зокрема у Степанівці та інших населених пунктах. Частина таких об’єктів не має навіть офіційного статусу. Це наслідок неефективної централізованої системи управління, що існувала ще до впровадження реформи місцевого самоврядування. Громада хоче перейти від хаотичного накопичення сміття до системної моделі сортування.
Оксана Третякова, староста Кордонського старостинського округу
Відколи в нас сміття вивозиться централізовано, проблема стала значно меншою, тому що більшість відходів вивозиться безкоштовно, і люди користуються контейнерами для збору сміття. Але проблема сміттєзвалищ все одно нікуди не зникла. Вона залишається.
Побутові відходи можуть стати не проблемою, а ресурсом — для виробництва добрив, тепла та навіть нових будівельних матеріалів. У Визирській громаді прагнуть створити сучасну систему переробки сміття — це не лише питання екології, а й створення нових робочих місць, залучення інвестицій та крок до європейських стандартів життя.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального МЗС Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна7 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються