Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
“Сьогоднішня подія є надзвичайно важливою саме зараз, коли Україна знову виборює свою незалежність. Це не просто повернення останків Євгена Коновальця на рідну землю. Це повернення нашої історичної пам’яті й відновлення історичної справедливості”, – сказала Верещук.
Вона також розповіла, що після повернення до України останки Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень.
“Ми хочемо залучити всю науку і всю техніку, яка в нас є, щоб максимально зафіксувати історію. Будуть проведені КТ, МРТ та інші необхідні процедури. Працюватимуть експерти, історики, антропологи, буде зроблено все, що потрібно для того, щоб залишити нашим нащадкам максимально точні свідчення”, – зазначила Верещук.
Заступниця керівника ОПУ підкреслила, що подібні процедури в Україні проводяться вперше, і що держава планує застосовувати такий підхід і щодо інших видатних українців.
“Це стосується не лише Євгена Коновальця. У нас є плани щодо повернення інших визначних українців: військових, письменників, діячів культури. Ми хочемо створити системний підхід до збереження історичної спадщини”, – заявила вона.
Після завершення наукових процедур відбудуться церковні заходи Української греко-католицької церкви. Верещук нагадала, що Коновалець був греко-католиком і походив з родини, де священницьке служіння мало багатовікову традицію: “І по батьковій, і по материній лінії в нього були греко-католицькі священики. Саме церква на Галичині поєднувала духовність, освіту й національну свідомість. Тому для УГКЦ його повернення має дуже глибокий сенс”.
Верещук наголосила, що на повернення Коновальця особливо чекали українські військові.
“Сьогодні вже згадували підрозділи, названі на честь Євгена Коновальця. Його ідеї щодо створення української армії, дисципліни, відповідальності та стратегічного мислення сьогодні продовжують жити у Збройних силах України”, – зазначила вона.
Після церковних заходів відбудеться державна церемонія перепоховання Коновальця.
“Перепоховання відбудеться за участю Президента України, уряду, парламенту та військових. Це буде найвища форма державного вшанування людини, яка присвятила своє життя боротьбі за свободу України”, – підкреслила посадовиця.
Точну дату церемонії не оголошують з міркувань безпеки, однак, за словами Верещук, це станеться найближчим часом, а на кладовищі “Кросвейк” у Роттердамі залишиться меморіальне місце на честь Євгена Коновальця.
“Я хочу подякувати послу України в Нідерландах Андрію Костіну та його команді. Вони вже провели необхідну роботу з нідерландською владою. Місце поховання залишиться за Україною, і там буде встановлено пам’ятну дошку”, – сказала вона, зазначивши, що меморіал стане місцем пам’яті для української громади в Нідерландах та офіційних делегацій, які відвідуватимуть Роттердам.
“Ми хочемо, щоб громада й надалі могла приходити сюди і вшановувати пам’ять Євгена Коновальця. Це буде частиною ширшого державного проєкту меморіалізації видатних українців за кордоном”, – додала Верещук.
Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі на кладовищі «Кросвейк» провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця.
Херсоні внаслідок російської атаки постраждала місцева журналістка Олена Гнітецька. Медійниця перебувала вдома, коли в її будинок влучив дрон.
Про це повідомила Національна спілка журналістів України.
Атака сталася близько 20:00 10 серпня. За словами Гнітецької, дрон вдарив між її квартирою та помешканням сусідів. Після вибуху у сусідній квартирі спалахнула пожежа. Журналістка потрапила під дію вибухової хвилі та надихалася диму.
“Почалася сильна дезорієнтація, запаморочення, перед очима все мерехтіло. Я навіть телефон нормально не бачила, не могла викликати таксі – пальці не слухалися”, – розповіла Гнітецька.
Медики діагностували в неї контузію та черепно-мозкову травму. Журналістці призначили лікування, вона має пройти додаткове обстеження.
“Мій район вважається жовтою зоною. Тут журналісти можуть працювати. Але буває так: ти просто сидиш на кухні – і тобі прилітає”, – зазначила медійниця.
Олена Гнітецька співпрацює як фрілансерка з медіа “Місто Сонця” та “Білозерка.Інфо“.
За даними обласної прокуратури, упродовж 11 серпня внаслідок російських обстрілів на Херсонщині постраждали дев’ять цивільних осіб.
Армія рф атакувала область із застосуванням авіації, ствольної артилерії, мінометної зброї та дронів різного типу.
Станом на 17:30 зафіксовано, що двоє людей у Чайках та п’ятеро в Херсоні зазнали травм через удари безпілотників.
Доброславський районний суд Одещини визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільради винною у службовій недбалості, однак звільнив її від покарання через закінчення строків давності.
Про це йдеться у вироку суду від 13 липня.
Спочатку жінку обвинувачували за двома статтями Кримінального кодексу – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення.
За версією слідства, наприкінці грудня 2018 року вона за попередньою змовою із сільським головою оформила рішення сесії ради про преміювання та матеріальну допомогу для нього, хоча депутати цього рішення фактично не ухвалювали. На підставі цього документа сільському голові в січні-лютому 2019 року нарахували й виплатили майже 48,6 тис. грн бюджетних коштів.
У грудні 2018 року в раді мала відбутися сесія, на якій депутати мали затвердити бюджет на 2019 рік, а також розглянути питання зарплати й премій сільському голові та його заступниці – головному бухгалтеру.
Перша спроба провести засідання 21 грудня провалилася – сільський голова відмовився його починати через присутність у залі стороннього фермера. Депутатів зібрали повторно наступного дня, у суботу.
За словами свідків, засідання 22 грудня 2018 року проходило дуже нервово. З 26 питань порядку денного більшість пройшли спокійно, зокрема придбання житла дитині-сироті. Але коли дійшло до зарплат і премій керівництва, почалися суперечки.
Депутати не погодилися на запропоновані 180% премії для голови. Пропонували менші відсотки – 50%, потім 100%, – але жодна пропозиція не набрала достатньої кількості голосів. За словами кількох свідків, у якийсь момент прозвучала фраза, що рішення нібито прийняте “крім премії”, однак на голосування в цілому це питання так і не поставили.
Жінка своєї вини не визнала, а кримінальну справу назвала сфабрикованою.
За її версією, рішення все ж прийняли – за винятком пункту про премію. На підтвердження вона посилалася на репліку начальниці фінансового управління райдержадміністрації, яка була присутня на сесії й, за словами бухгалтерки, підтвердила прийняття рішення без премії.
Сесію знімали на відео, і суд детально його дослідив разом із показаннями депутатів.
Картина вийшла такою: після кожної спроби внести зміни й проголосувати результату не було – необхідної кількості голосів (не менше 8 із 14 депутатів) рішення жодного разу не набрало.
Суд також звернув увагу, що начальниця фінансового управління, хоч і була присутня на сесії як запрошена особа, не мала права втручатися в процедуру голосування чи оголошувати результати – за регламентом раду веде виключно сільський голова.
Висновок суду: рішення депутати не приймали в жодній частині.
У підсумку суд визнав жінку винною за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість), але звільнив її від покарання без його призначення – у зв’язку із закінченням семирічного строку давності.
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна6 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Суспільство6 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Одеса4 дні ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ