Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

1 рік ago

17.03.2025

У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.

У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.

Джерело

Суспільство

Керівника Ужгородського ТЦК засудили за перешкоджання діяльності омбудсмана

Published

4 години ago

25.04.2026

Головний з новин

Керівника Ужгородського РТЦК та СП, який приховував кричущі порушення, що можуть мати ознаки нелюдського поводження з громадянами, засудили за перешкоджання діяльності Омбудсмана України.

Про це 25 квітня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Ужгородський міськрайонний суд визнав керівника Ужгородського РТЦК та СП винним у перешкоджанні діяльності мого Представника. Важливо розуміти, що саме тут за цим блокуванням намагалися приховати кричущі порушення — можливе незаконне утримання людей, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки нелюдського поводження», – написав Лубінець.

Він зазначив, що не лише були зафіксовані ці факти під час перевірки, а й було доведено, що спроби обмежити доступ і приховати інформацію від Офісу Омбудсмана України є протиправними.

За словами Лубінця, це чіткий сигнал — парламентський контроль не може блокуватися, а такі дії мають правові наслідки. Водночас ці матеріали вже перебувають у роботі правоохоронних органів.

«На майбутнє тримаю на особистому контролі кожен випадок перешкоджання моїй діяльності як Уповноваженого або моїх Представників. Усі такі ситуації отримуватимуть юридичну оцінку», – підсумував уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Він додав, що нині послідовно доводяться ці справи до результату — і вже є приклади, коли це підтверджується судовими рішеннями.

«Це про просту і принципову річ: закон має працювати для всіх однаково», – підкреслив Лубінець та наголосив, що існує системна проблема — у різних регіонах продовжуються випадки, коли регіональним представникам перешкоджають у роботі під час моніторингових візитів.

Читайте також: У Києві військовозобов’язаний намагався втекти з приміщення ВЛК і впав у котлован – ТЦК

Як повідомлялося, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у Кривому Розі Дніпропетровської області через серцеву недостатність помер військовозобов’язаний.

Джерело

Суспільство

Одеські нардепи задекларували шуби, діаманти та нерухомість за кордоном Анонси

Published

4 години ago

25.04.2026

Головний з новин

Традиційний сезон декларування доходів знову підсвітив фінансове життя народних обранців. Аналіз оновлених звітів обранців у Верховній Раді від Одеської області за 2025 рік демонструє не лише стабільність статків, а і їхнє відчутне зростання. При чому більшість одеських депутатів продовжують нарощувати капітали, часто завдяки успішному бізнесу своїх дружин та валютним заощадженням.

Центр публічних розслідувань разом з Інтент зібрали докупи дані про доходи, нерухомість, землю та предмети розкоші, щоб побачити повну картину депутатського добробуту.

Мільйонні статки та родинні активи

Добробут депутатських родин продовжує зростати, а дружини політиків залишаються основними “годувальниками”. Порівняння з даними за 2024 рік свідчить про певні рокіровки в рейтингу, хоча лідери залишаються незмінними.

Лідером рейтингу незмінно залишається Олексій Гончаренко. У 2025 році сукупний дохід його родини зріс до 10,7 млн грн (проти 9,5 млн у 2024-му). Власний дохід депутата також продемонстрував невеликий ріст – з 3 млн до 3,2 млн грн. Варто нагадати, що у 2023 році родина отримувала 9,7 млн грн, тож після незначного просідання у 2024-му, доходи Гончаренків знову пішли вгору.

На другому місці впевнено тримається Анатолій Урбанський. Його сімейний бюджет за рік збільшився з 6,6 млн до 6,9 млн грн. Проте особистий дохід політика дещо знизився: якщо у 2024 році він декларував майже 596 тис. грн, то у 2025-му ця цифра впала до 500 тис. грн. Як і раніше, фінансову стабільність родини забезпечує бізнес дружини.

Суттєвий ривок зробив Степан Чернявський, який піднявся на третю сходинку рейтингу. Якщо у 2024 році родинний дохід складав 2,7 млн грн, то у 2025-му він сягнув 3,3 млн грн. Цікаво, що особистий дохід депутата при цьому скоротився: з 1,8 млн грн у 2024-му до 0,8 млн грн у 2025-му, що вказує на різке зростання доходів членів його сім’ї.

Сергій Колебошин у 2025 році задекларував 3,1 млн грн сукупного доходу, з яких майже все – 3 млн грн – його власний заробіток. Це дозволило йому закріпитися у п’ятірці лідерів.

Натомість Іван Шинкаренко, який у 2024 році посідав третє місце з доходом 3,7 млн грн, у 2025-му дещо втратив позиції, задекларувавши сукупно 2,9 млн грн. Його особистий внесок склав 0,7 млн грн (проти 1,1 млн грн роком раніше).

Цього року до топу не потрапив Микола Скорик. Якщо у 2024 році його родина задекларувала 3,6 млн грн, що забезпечило йому місце в п’ятірці, то дані 2025 року не дозволили йому конкурувати з більш заможними колегами.

Також продовжує перебувати поза межами рейтингу Олександр Горенюк. Після 2023 року, коли він зник з топу через відсутність у декларації даних про майно дружини, ситуація не змінилася: його особистий дохід не дозволяє йому повернутися у лідери за фінансовими показниками.

Нагадаємо, що рейтинг назавжди залишила Тетяна Плачкова (достроково склала повноваження у 2023 році), чий партнер раніше встановлював недосяжні для нинішніх фігурантів рекорди (понад 42 млн грн у 2022 році).

Кеш у сейфах та “взаємодопомога” родичів

Грошові активи одеських нардепів у 2025 році демонструють не лише фінансову стабільність, а й певну недовіру до банківської системи – більшість лідерів рейтингу продовжують віддавати перевагу готівці.

Абсолютну першість утримує Антон Кіссе. Його родинні заощадження сягнули 53,7 млн грн. При цьому сам депутат особисто володіє сумою у 33,2 млн грн. Як бачимо, зростання статків Кіссе є “тихим, але впевненим”: від 47,7 млн грн у 2022 році до нинішніх рекордних показників.

На другу сходинку з великим відривом увірвалася родина Олексій Гончаренко. Сукупні активи сім’ї зросли з 34,7 млн грн у 2024 році до вражаючих 51,7 млн грн у 2025-му. Проте левова частка цих коштів – це капітал дружини. Сам нардеп задекларував лише 2,5 млн грн особистих заощаджень (що майже вдвічі менше, ніж роком раніше, коли він мав 4,8 млн). Це свідчить про те, що фінансове ядро родини остаточно змістилося в бік бізнес-активів партнерки.

Третє місце знову за Степаном Чернявським. Його родинні активи практично не змінилися: 23,6 млн грн у 2025 році проти 22,8 млн у 2024-му. Депутат залишається “охоронцем” сімейного капіталу – йому особисто належать 21,5 млн грн, більшість з яких традиційно зберігається у готівці.

На четвертій позиції – Юлія Діденко із сукупним показником 17,5 млн грн. Особисто депутатка володіє 7 млн грн. Варто зауважити, що фінансова історія подружжя Діденків (її чоловік – голова облради Григорій Діденко) залишається під пильною увагою правоохоронців. Після обшуків НАБУ та справ про “незаконне збагачення”, родина продовжує декларувати значні суми кешем, хоча ще у 2022 році офіційно не мала валюти на рахунках.

П’ятірку замикає Іван Шинкаренко, родина якого задекларувала 8 млн грн. Власні кошти обранця становлять 5 млн грн.

Цьогоріч у топі не зафіксовано Анатолія Урбанського. Якщо у 2024 році він замикав п’ятірку з 9,1 млн грн (і це були виключно особисті кошти, оскільки заощадження дружини раптово “зникли” з декларації), то у 2025-му його показники у 3,2 млн грн не дозволили йому конкурувати з іншими мільйонерами.

Також варто згадати про “тінь” минулих років – Тетяну Плачкову. Її рекорди у 89 млн грн (2023 рік) залишаються недосяжними для нинішнього складу одеського представництва в Раді.

Болгарські апартаменти та дачні “маєтки”

Якщо в доходах та заощадженнях ми бачили певну динаміку, то в питанні нерухомості одеські обранці демонструють завидну стабільність або ж поступове розширення життєвого простору.

Незмінним “королем нерухомості” залишається Антон Кіссе. У 2025 році площа житла його родини склала 1465 кв. м. Особисто депутату належить 989 квадратів. Нагадаємо, географія власності Кіссе вражає: це справжній десант у Болгарії (п’ять квартир), а також об’єкти в Києві та Одесі. Схоже, теза про те, що “житла багато не буває”, стала життєвим кредо політика.

Другу сходинку впевнено посідає Микола Скорик. Його родинний актив залишився незмінним – 862 кв. м. Левова частка цієї площі припадає на будинок у Дальнику (629 кв. м), який за масштабами більше нагадує маєток, ніж звичайну дачу. Сам депутат офіційно володіє лише 172 квадратами, решта традиційно записана на дружину.

Несподівано високу позицію у 2025 році посів Олександр Горенюк із показником 579 кв. м. Це суттєвий стрибок, враховуючи, що особисто йому належать лише 112 кв. м. Родинний фонд нерухомості депутата у 2025 році поповнився будинком під Києвом площею 451,5 кв. м. Торік нардеп вказував, що лише має право користуватись цим будинком, а власницею житла є Катерина Солоненко. Однак на зараз власником Горенюк декларує сина Дмитра.

Далі за списком йдуть депутати, чиї показники майже не змінилися:

Анатолій Урбанський: родина володіє 347 кв. м. Цікаво, що сам нардеп офіційно має 0 квадратів – уся нерухомість (будинок і пів квартири в Одесі) перебуває у власності дружини.
Олексій Гончаренко: сукупна площа житла зросла до 344 кв. м (проти 343 кв. м у 2024-му). Депутат є власником більшої частини цього майна – 264 кв. м.
Степан Чернявський: родинні 311 кв. м практично дублюють минулорічний звіт. Сам обранець володіє 221 квадратом.

Варто згадати, що раніше рейтинг прикрашали Олексій Леонов, проте після того, як він перестав вказувати дружину в декларації, з його звітності зникли сотні квадратних метрів. Що стосується “безхатченків” за власним бажанням, то нардеп-втікач Артем Дмитрук та його колега Олександр Ткаченко продовжують офіційно жити “на валізах”, декларуючи лише орендоване майно.

Бізнес-активи, латифундії та автопарки

Статус головного аграрія Одещини третій рік поспіль утримує Степан Чернявський. Його земельний банк залишається незмінним – 19 га, більшість з яких розташовані на Херсонщині. Стабільність у 190 тисяч кв. м депутат демонструє ще з 2022 року.

На другій позиції – Антон Кіссе. Його родина у 2025 році продовжує володіти 15,5 га землі. Для порівняння, решта депутатів виглядають значно скромніше: наприклад, Микола Скорик роками не змінює свої “кримські” та одеські 0,2 га, а Юлія Діденко так само стабільно володіє 0,1 га в Угорщині.

У розділі нежитлової нерухомості лідери теж не здають позицій:

Степан Чернявський: у 2025 році задекларував 593 кв. м (проти 576 кв. м у 2024-му). В його активі – магазини в Одесі та Чорноморську, а також пташник у Подільському районі.
Антон Кіссе: родинна площа нежитлових об’єктів склала 365 кв. м у 2025 році. Проте сам обранець тепер особисто володіє більшою частиною активів – 316 квадратами.
Іван Шинкаренко: задекларував 159 кв. м (проти 158 кв. м роком раніше).

У 2025 році звання “автокороля” підтверджує Антон Кіссе. В його родині 4 транспортні засоби: у нардепа – Porsche Cayenne та катер, у дружини – Renault Kadjar та вантажівка Toyota.

Родина Чернявських має 2 одиниці транспорту (особисто у депутата – 0), що є скороченням порівняно з минулим роком. У Анатолія Урбанського у родині 2 автівки, оформлені на дружину: Bentley Bentayga та Mercedes-Benz G 63 AMG.

Велика група депутатів (Гончаренко, Колебошин, Скорик, Діденко) офіційно не має власного транспорту, користуючись елітними іномарками (Audi SQ8, Mercedes-Benz GLE тощо) на правах безоплатного користування.

Коштовності та “приємні дрібниці”

Найрозкішнішим набором коштовностей третій рік поспіль може похвалитися родина Анатолія Урбанського. У 2024–2025 роках нардеп стабільно декларує п’ять годинників люксових брендів: Rolex, Breguet та Patek Philippe. Його дружина володіє ювелірними гарнітурами від Damiani, Chaumet та Boucheron, чотирма шубами та трьома дизайнерськими сумками (Hermes та Fendi).

Не відстає у питаннях статусу і Юлія Діденко. У 2024–2025 роках вона декларує італійські ювелірні гарнітури з діамантами та рожевими перлинами, Rolex та хутряне пальто з норки з коміром із соболя. Чоловік нардепки має чотири годинники, один із яких оцінюється майже в пів мільйона гривень.

Інші фігуранти рейтингу також не зраджують своїм звичкам:

Антон Кіссе декларує швейцарські годинники Breguet та Zenit Elite, а його дружина – Franck Muller.
Артем Дмитрук продовжує триматися власного стилю: три ікони, золотий годинник “Poljot de luxe” та ВАЗ 1976 року випуску.
Микола Скорик стабільно вказує наявність одного цінного наручного годинника.

Ротації майна та фінансові зобов’язання

Аналіз декларацій одеських обранців за 2025 рік також виявив суттєві зміни у структурі власності:

Сергій Колебошин продав квартиру в Овідіополі, натомість придбав два будинки вартістю понад мільйон гривень та земельну ділянку. Його дружина також придбала землю та магазин.
Степан Чернявський продав вантажівку MAN L 2000 та легковик Volkswagen Polo.
Микола Скорик та Олександр Ткаченко мають значні борги: у Скорика – 3 млн грн перед депутатом Одеської міськради Олександром Едельманом, у Ткаченка – кредит понад 4,15 млн грн. При цьому брат нардепа Андрій позичив дружині обранця Анні 5,1 млн грн.
Олексій Гончаренко на одному з його банківських рахунків зберігає символічний 1 фунт стерлінгів.

Що ж “сімейний підряд” залишається головною стратегією добробуту одеських політиків. Поки самі обранці працюють на державу за офіційну зарплату, їхні активи зростають завдяки дивідендам дружин та курсовій різниці на валютні заощадження. Стабільна любов до люксових брендів, швейцарських годинників та накопичення готівки залишаються незмінними рисами політичної еліти регіону.

Олеся Ланцман

Джерело