Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Уряд Швейцарії передав Державній службі з надзвичайних ситуацій енергетичну допомогу – дизельні генератори та мобільне теплове обладнання.
Як повідомляє Укрінформ, про це ДСНС повідомляє у Фейсбуці.
«Постачання дизельних генераторів та мобільного теплового обладнання дозволить підрозділам ДСНС ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та забезпечувати життєдіяльність міст у разі знеструмлень», – ідеться у повідомленні.
Як зазначив заступник голови ДСНС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Примуш організація такого великого обсягу підтримки – це величезна робота.
«Дякуємо вам за швидке реагування. Зима закінчилася, але проблема з електроенергією залишається гострою. Навіть із підвищенням температури ми продовжуємо використовувати велику кількість генераторів для Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Києва та інших регіонів. Нам важливо бути готовими до нових викликів, тому ця енергетична підтримка є життєво необхідною», – підкреслив Примуш.
Своєю чергою директор Програми міжнародного співробітництва посольства Швейцарії в Україні Жан-Люк Бернасконі наголосив, що ця допомога є відповіддю на масовані атаки Росії по критичній інфраструктурі, які часто відбувалися в умовах морозів.
«Перед обличчям величезних страждань, яких зазнає цивільне населення України, Швейцарія не залишилася байдужою. Тому сьогоднішня передача дизельних генераторів є продовженням нашого тривалого партнерства з ДСНС», – зазначив він.
І додав, що додаткові генератори наразі постачаються Міністерству розвитку, яке зможе розподіляти їх у пріоритетному порядку, зокрема для постраждалих громад Одеської області.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому міжнародні партнери надали Україні низку оборонних, енергетичних і гуманітарних пакетів допомоги.
Фото: Посольство Швейцарії
Російські загарбники фактично заблокували доступ до допомоги для жителів лівобережжя Херсонщини. Голопристанська та Олешківська громади перебувають в умовах критичного дефіциту ліків, продуктів та предметів першої необхідності.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Окупанти не лише не забезпечують місцеве населення всім необхідним, а й чинять перешкоди для будь-яких спроб доставити гуманітарні вантажі чи надати медичну допомогу. Зокрема, росіяни продають завезені товари за завищеними цінами, продовжуючи масове мародерство у будинках цивільних.
Іншим наслідком блокади стала неможливість поховати померлих. Українські розвіддрони фіксують випадки, коли тіла тижнями залишаються в помешканнях, а людей змушені ховати просто у подвір’ях. Росіяни свідомо блокують евакуацію, залишаючи тисячі людей сам на сам із виживанням. Щоб знайти бодай якісь продукти, мешканці громад змушені долати десятки кілометрів пішки під загрозою обстрілів.
Гасаненко наголосила на кричущому цинізмі ворога: росія роками експлуатує тему ”блокади Ленінграда”, водночас влаштовуючи ідентичний терор для мешканців Херсонщини. Сьогодні в Олешках немає їжі, якісної води, електроенергії, газу та тепла. Навіть спроба зібрати дрова для опалення осель може стати фатальною через щільне мінування територій та постійні вибухи.
За орієнтовними підрахунками, у громаді залишилося близько 6 тисяч жителів із 40 тисяч, що проживали тут до повномасштабного вторгнення. Ті, хто не зміг виїхати, змушені існувати в умовах антисанітарії та постійних дронових атак. Російські окупанти ігнорують будь-які норми міжнародного гуманітарного права, не забезпечуючи базові потреби людей і свідомо блокуючи будь-яку допомогу ззовні.
Люди на вулиці. Фото: Новини.LIVE
Весна традиційно асоціюється з оновленням, теплом і новим етапом. Після довгої зими, морозів та відключень світла багато одеситів особливо чекають саме цієї пори року. Місто поступово оживає: більше людей з’являється на вулицях, відкриваються літні майданчики, а прогулянки біля моря знову стають щоденною звичкою. Водночас уже четвертий рік поспіль весна для українців має й інший зміст — це очікування змін, спокою та хороших новин.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чого вони найбільше очікують від цієї весни.
Реклама
Читайте також:
Весна в Одесі
Багато містян говорять, що після складного періоду найбільше хочеться простих людських речей — сонця, радості та внутрішньої рівноваги. Люди зізнаються, що саме настрій і віра допомагають переживати непрості часи. Попри втому, одесити намагаються зберігати оптимізм і підтримувати одне одного.
“Сонечка, скорої перемоги, ще усмішок, радості, щастя, що ми можемо ще пожити. Я вважаю, що головне, що в нас всередині. От якщо ми несемо оптимізм, радість, віру, тоді все буде добре і перемога буде. Треба вставати, усміхатися і казати, що все буде добре”, — каже Міла.
Після холодної та непростої зими чимало одеситів найбільше чекають саме тепла. Люди згадують ожеледицю, перебої зі світлом та складні погодні умови, які впливали на повсякденне життя. Тому весна для них — це не лише зміна сезону, а й повернення комфорту та звичних міських прогулянок.
“Хочу, щоб було дуже-дуже тепло, тому що зима була максимально холодна. Уже хочеться вдягти легку куртку і вийти погуляти по Приморському бульвару. Після важкої зими та відключень світла хочеться, щоб людям стало спокійніше”, — говорить Валерія.
Перемога в Україні
Частина опитаних дивиться на весну ширше — як на можливість покращення життя загалом. Люди говорять про соціальні проблеми, складну економічну ситуацію та необхідність підтримки тих, кому сьогодні найважче.
“Хорошого життя, щоб усім всього вистачало. Щоб пенсіонери не страждали. Щоб було всім здоров’я. І найголовніше, перемоги”, — ділиться Наталія.
Окремо одесити згадують про тих, завдяки кому країна продовжує жити й працювати. Для багатьох головним очікуванням залишається безпека військових та повернення людей додому.
“Щоб наші захисники були здоровими та живими. Щоб усі мами дочекалися своїх дітей, бабусі — онуків. Адже у нас найкращі люди у світі”, — говорить Тетяна.
Весняне кохання
Разом із серйозними думками у відповідях зберігається і традиційний весняний настрій. Одесити говорять про красу міста, нові знайомства та атмосферу, яка змінюється разом із приходом тепла. Весна для багатьох — це час закоханості, легкості та бажання більше посміхатися.
“Краси і любові. Весною люди закохуються. Усі стають красивішими, особливо наші одеські жінки”, — усміхається Наталія Філіпповна.
Попри втому від війни та щоденні виклики, люди продовжують чекати весну з надією. Для когось вона означає тепло і прогулянки, для когось — перемогу та повернення близьких. Але майже всі сходяться в одному — ця весна має принести більше спокою, світла й віри у майбутнє.
Раніше ми писали, що зранку, ворог атакував Одесу дронами-камікадзе. Під удар потрапила цивільна інфраструктура, зокрема приватні домоволодіння. Внаслідок влучання зруйновано будинок і виникла пожежа.
А також, про те що на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли, а це означає що справжня весна вже близько. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.
-
Суспільство7 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство7 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події7 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса7 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна7 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова6 днів agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Війна7 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова7 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів