Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
уряд розширив програму ще на чотири області
Уряд розширив програму державної допомоги у встановленні автономних джерел живлення в багатоквартирних будинках; вона запрацює ще в чотирьох областях.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Телеграмі Прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
За його словами, якщо раніше програма була доступна в Києві, на Київщині та Харківщині, то тепер вона запрацює ще в чотирьох областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській та Сумській.
“Програма передбачає встановлення обладнання, яке забезпечить роботу освітлення, водопостачання, тепла, зв’язку та ліфтів у разі відключень“, – нагадав очільник Кабміну.
Окрім розширення географії, уряд також удосконалив сам механізм реалізації програми.
Подати заявку від імені співвласників можуть ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, а також житлово-будівельні та обслуговуючі кооперативи.
Як повідомлялось, станом на кінець вересня у межах програми «СвітлоДім» вже понад 2 800 будинків отримали фінансування на енергонезалежність на загальну суму понад 700 млн грн.
Кабінет міністрів виділив із резервного фонду 989,1 млн грн для забезпечення багатоквартирних будинків столиці системами незалежного резервного живлення.
Суспільство
Герої не вмирають: Андрій Залужняк — публікація
Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.
Боєць 170-го батальйону 120-ї бригади ТрО Андрій Анатолійович Залужняк загинув 26 липня 2024 року біля села Новосадове Краматорського району на Донеччині. Його група знаходилась на позиції “Короп” під постійними обстрілами та штурмами противника.
Про його життя розповіла дружина бійця Тетяна Михайлівна та побратим на псевдо “Фізрук”.
“Андрій народився в 1989 році на Хмельниччині, – згадує дружина. – Він рано втратив маму, йому тоді було всього дев’ять років. Найбільшою пристрастю чоловіка в дитинстві був футбол, він вболівав за київське “Динамо”. А його найбільшими улюбленцями були Андрій Шевченко й Андрій Ярмоленко.
Після школи Андрій пройшов строкову службу у ракетних військах. Потім навчився на маляра-штукатура і працював на будівництві. Мріяв і про освіту інженера-будівельника.

Ми познайомились влітку 2012 року у нашому рідному селі Жабинці. Після навчання я планувала залишатися в Києві працювати. Андрій хотів бути поруч зі мною, і тому весною 2013 року також переїхав до столиці. Він освідчився, і 28 вересня ми стали чоловіком і дружиною. Дома мій чоловік був дуже ніжним та турботливим. Його відношення до себе я відчувала навіть у дрібницях.

У 2017 році народився наш син Данила. Я бачила, як це важливо для Андрія. Чоловік часто бував у відрядженнях, але коли повертався, багато часу і турботи приділяв сину. Повертаючись із роботи, він ніколи не приїжджав із порожніми руками. Він добре знав інтереси сина, пам’ятав, яких супергероїв той любить, і завжди намагався порадувати його омріяною іграшкою чи невеликим подарунком. Вони разом гралися, майстрували, складали орігамі і просто розмовляли. Він мріяв показати Данилові Карпати, море й різні куточки України.

У 2014 році наша родина вперше відчула на собі тягар війни. Мій брат Дмитро Гащук отримав важке поранення під Іловайськом. Андрій був певен, що росія не зупиниться і велика війна неминуча.
24 лютого 2022 року Андрій працював у Броварах. Ворожі удари вже відчувалися дуже близько: поруч із будівельним майданчиком, де працював чоловік, була військова частина.
Андрій повернувся додому (ми вже жили в містечку Бар на Вінниччині) і 25 лютого пішов до військкомату. Черга до чоловіка дійшла лише на наступний день. А 2 березня він вже зібрав речі. Мій чоловік, брат Дмитро та батько Михайло Михайлович усі потрапили до однієї 120-ї бригади. Андрій служив у 3-й роті 170-го батальйону”.

“Андрій з міста Бар на Вінниччині, а я з Барського району, – розповідає побратим з позивним “Фізрук”. – Зустрілися в перші дні війни, коли з добровольців формувався наш підрозділ у складі 120-ї бригади ТрО. Потім також ми за власним бажанням пішли до групи розвідки.
Андрусік, я так його називав, був душею компанії, завжди усміхнений. Чому він був такий щасливий по життю, я не знаю. А ще я по-дружньому називав його “опосумом”, бо своєю усмішкою він був дуже схожий саме на опосума з “Льодовикового періоду”.

Під Бахмутом я був важко поранений. Андрій виносив мене у складі групи з шістьох чоловік. Мені з моїми хлопцями тоді нічого не було страшно. Я знав, що вони ніколи не підуть з позицій, не залишать мене, не відмовляться від завдання.
Потім на Лиманському напрямку була вже зовсім інша війна. Дрони все змінили.
Андрій був на дуже важкій позиції “Короп”. Через неї йшли 90% ворожих штурмів. По них били ворожа артилерія та міномети. Дрони зі скидами не давали підняти голови, а ворожа піхота намагалася потрапити в окопи.
Я бачив на стрімі, що Андрій та його група давили ворога вогнем та закидували гранатами. Андрусік був поранений, але все одно зробив доповідь про стан справ. На жаль, під час евакуації групи з позиції “Короп” ворог знов почав свою шалену атаку на позицію – били артилерія та міномети, працювали скиди та FPV-дрони, йшла піхота. Життя Андрія врятувати не вдалось.

Андрій для мене справжній герой. Він зробив свій вибір і був вірний йому до кінця. Мій побратим ніколи не вихляв, терпів і намагався робити все, як потрібно”.
“У Андрія залишилось ще багато нездійснених мрій, – додає Тетяна. – Чоловік хотів отримати вищу освіту, водійське посвідчення та ходити з сином Данилою на футбол. Він був людиною з великим серцем, люблячим чоловіком та батьком, який будував, любив, мріяв. І залишився вірним своїм принципам та Україні”.
Антон Терехов
Суспільство
Без доріг і сполучення: чотири прикордонні села у Болградському районі вимагають ремонту автошляхів
Жителі кількох сіл Буджацької громади Болградського району ризикують опинитися у повній транспортній блокаді через критичне руйнування дорожнього покриття. Мова йде про автомобільну дорогу загального користування державного значення Т-16-44, яка наразі перебуває в аварійному стані. Зимовий період, що наближається, та перші серйозні опади можуть остаточно паралізувати рух цією артерією, унеможлививши проїзд навіть для спецтранспорту. Про це наголошується у відповідному депутатському зверненні від 16 вересня, передає «Бессарабія INFORM».
Реагуючи на критичну ситуацію, депутати Буджацької селищної ради під час нещодавньої сесії ухвалили офіційне рішення. Документ, який підписав селищний голова Іван Кюссе, містить офіційне звернення до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, профільних служб місцевих доріг та Одеської обласної державної адміністрації.
Як наголошують у селищній раді, автодорога Т-16-44 забезпечує життєдіяльність та транспортне сполучення одразу для чотирьох населених пунктів громади, серед яких села Єлизаветівка, Ганнівка, Новоселівка та Лісне. Ба більше, цей напрямок має стратегічне міжнародне значення, адже саме через нього здійснюється сполучення з Республікою Молдова через міжнародний пункт пропуска «Лісне». На додачу до державної траси, у незадовільному стані перебувають і внутрішні дороги місцевого значення, що з’єднують ці села між собою.
За словами місцевих обранців, навіть під час незначних дощів дорожнє полотно та узбіччя перетворюються на суцільне місиво, через що рух суттєво ускладнюється, а на окремих ділянках стає фактично неможливим. Найбільше занепокоєння викликає те, що через бездоріжжя до людей не можуть вчасно дістатися карети екстреної медичної допомоги, що створює реальну загрозу для життя та здоров’я пацієнтів. Під загрозою зриву опинилися й інші життєво важливі процеси в громаді, включаючи регулярне курсування шкільних автобусів, своєчасну доставку продовольчих товарів, регулярний підвоз медикаментів до сільських аптек, а також базовий доступ населення до адміністративних та соціальних послуг.
У своєму зверненні Буджацька селищна рада просить обласну владу та дорожників діяти невідкладно. Від Служби відновлення інфраструктури вимагають провести термінове комісійне обстеження проблемних ділянок траси Т-16-44 та місцевих доріг для фіксації їхнього реального технічного стану. Як першочергові заходи для забезпечення проїзності депутати закликають негайно виконати підсипку, грейдерування та профілювання покриття, укріпити аварійні відрізки та налаштувати належне водовідведення. Це дозволить не допустити повної зупинки транспорту в осінньо-зимовий період. У довгостроковій перспективі громада вимагає включити найбільш зруйновані ділянки до планів поточного чи капітального ремонту, а також офіційно надати селищній раді чіткий графік проведення робіт.
Раніше ми повідомляли: Румунія може збільшити для України залізничні перевезення до Констанци та пропуск суден Дунаєм
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Війна3 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoПісля смерті колишньої Кличка зникла її каблучка за $500 тисяч (фото)
