Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Із 2018 року з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України перейшли майже дві тисячі релігійних громад. Більшість переходів відбулися у мирний спосіб.
Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«Після створення ПЦУ майже 2 000 громад Української Православної Церкви перейшли до Православної Церкви України. Це такі помісні церкви, як грузинська, албанська, польська, чеських земель і Словаччини… Тобто це велика кількість парафій», – сказав Єленський
За його словами, переходи відбувалися і відбуваються переважно в сільській місцевості.
Єленський підкреслив, що переважна більшість переходів відбувається в мирний спосіб. Проте є і такі випадки, які доходять до суду.
Голова ДЕСС навів приклад рішення Європейського Суду з прав людини щодо випадку, який трапився у селі Птича Рівненської області.
Він зауважив, що претензія ЄСПЛ полягала в тому, що держава не забезпечила «мирного перебігу релігійного життя в цьому населеному пункті».
Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі релігійної громади УПЦ села Птича на Рівненщині, констатувавши порушення державою Україна статті 9 Конвенції (право на свободу совісті та віросповідання). Конфлікт та судовий розгляд стосувалися права громади на користування місцевим храмом.
Протистояння за Свято-Успенський храм у с. Птича між вірянами УПЦ (які володіли майном) та представниками УПЦ Київського патріархату (згодом — ПЦУ) тривало з 2014 року. Конфлікт супроводжувався фізичними сутичками, а храм тривалий час був опечатаний.
Суспільство
Мільйони готівкою і бізнес подружжя: що відкрили декларації керівників медзакладів Миколаєва Анонси
Керівники комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Миколаєва задекларували загалом понад 27,9 мільйона гривень доходів та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Центр публічних розслідувань разом з Інтент проаналізували фінансові звіти 14 керівників міських медзакладів за 2025 рік.
Дослідження охопило декларації керівників міських лікарень №1, №3, №4, №5, міської дитячої лікарні №2, пологового будинку №3, центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №1-7. Пологові будинки №1 і №2 у 2024 році припинили існування як окремі заклади – їх реорганізовано. Для пологового будинку №3, яким керує Олег Іщенко, також планується реорганізація.
Доходи: підприємці в родині та зарплатні лідери
Найбільший сукупний дохід родини – у виконувачки обов’язків керівника Міської лікарні №4 Лариси Дергунової: 5,6 мільйона гривень. Власний дохід Дергунової склав 1,29 мільйона гривень – зарплата 954 тисячі гривень, сумісництво 125 тисяч гривень та пенсія 214 тисяч гривень. Основну частину родинного доходу – 4,08 мільйона гривень – принесла підприємницька діяльність чоловіка Сергія Дергунова. Крім того, він отримав пенсію 227 тисяч гривень. Загалом родина заробила на 12 відсотків менше, ніж у 2024 році.
Другою за доходами стала колишня в.о. директора ЦПМСД №1 Руслана Бернацька (до 2025 року – Омелянчук): 2,95 мільйона гривень виключно власних доходів. З цієї суми 2,10 мільйона гривень – підприємницька діяльність, 503 тисячі гривень – зарплата, 299 тисяч гривень – соціальні виплати, 31 тисяча гривень – оренда майна. Порівняно з 2024 роком доходи Бернацької зросли на 165 відсотків. З 2025 року посаду в.о. директора ЦПМСД №1 обіймає Олена Скуратовська – вона задекларувала 950 тисяч гривень доходу.
Директор міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 2,39 мільйона гривень родинного доходу – на один відсоток менше, ніж у 2024 році. Власний дохід Дячука склав 1,39 мільйона гривень: зарплата 1,05 мільйона гривень, пенсія 184 тисячі гривень, сумісництво 142 тисячі гривень, дохід від оренди 14 тисяч гривень. Дружина Олена задекларувала один мільйон гривень: зарплата 648 тисяч гривень та 353 тисячі гривень від продажу рухомого майна.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №5 Ганна Петрова отримала 2,36 мільйона гривень – виключно власних доходів. Значну частину – 1,34 мільйона гривень – склав дохід від продажу квартири площею 48 квадратних метрів у Миколаєві. Решта – зарплата 712 тисяч гривень, пенсія 172 тисячі гривень та сумісництво 136 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком дохід зріс на 118 відсотків.
Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа задекларувала 1,74 мільйона гривень родинного доходу – утричі більше, ніж роком раніше (+254%). Власний дохід Мазепи склав 1,24 мільйона гривень: підприємницька діяльність принесла 512 тисяч гривень, зарплата – 546 тисяч гривень, сумісництво – 148 тисяч гривень. Чоловік Володимир заробив 469 тисяч гривень зарплати, донька Ольга – 27 тисяч гривень.
Решта керівників задекларувала від 947 тисяч до 1,68 мільйона гривень. Серед них – директорка МЛ №5 Олена Терентьєва (1,68 мільйона), в.о. директора ЦПМСД №2 Денис Курило (1,65 мільйона, хоча у декларації вказав іншу посаду), в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська (1,63 мільйона), директорка МЛ №1 Марія Грачова (1,45 мільйона) та в.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз (1,40 мільйона). Найменший дохід – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 947 тисяч гривень.
Як бачимо, значну частину родинних доходів у кількох керівників формує бізнес подружжя. Найяскравіше це видно у родини Дергунових, де підприємницька діяльність чоловіка дала втричі більше, ніж зарплата самої в.о.
Заощадження: майже все – готівка
Загальні заощадження 14 керівників склали 12,88 мільйона гривень, з яких 12,21 мільйона гривень (95 відсотків) – готівка. Банківських рахунків небагато: 670 тисяч гривень. Позик не зафіксовано.
Найбільше заощадив Денис Курило – 3,27 мільйона гривень, і майже всі кошти у валюті: 36 400 доларів США (1,54 мільйона гривень за курсом НБУ на 31 грудня 2025 року) та 34 400 євро (1,71 мільйона гривень). На банківському рахунку – 62 тисячі гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 66 відсотків.
Юрій Дячук зберіг 3,21 мільйона гривень – практично вся сума у валюті: 25 000 доларів США (1,06 мільйона гривень) та 29 000 євро (1,45 мільйона гривень) – власні кошти; ще 5 000 доларів США (212 тисяч гривень) та 4 000 євро (199 тисяч гривень) – у дружини Олени. На рахунках – 289 тисяч гривень. Загалом заощадження зросли на сім відсотків.
Руслана Бернацька задекларувала 2,94 мільйона гривень готівкою в гривнях – на 77 відсотків більше, ніж у 2024 році. А директорка міської дитячої лікарні №2 Любов Савчук зберігає один мільйон гривень готівкою – так само, як і роком раніше.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 851 тисячу гривень готівкою: 10 000 доларів США особисто (424 тисячі гривень) та 10 000 доларів США у чоловіка (424 тисячі гривень). Заощадження зросли на 44 відсотки.
Решта керівників задекларувала від нуля до 424 тисяч гривень. Марія Грачова зберігає 424 тисячі гривень (10 000 доларів США у чоловіка), Вікторія Заміхановська та Олена Скуратовська – по 312–320 тисяч гривень, Леся Мазепа – 300 тисяч гривень, Олена Власова – 249 тисяч гривень на рахунках. Без заощаджень – Олег Іщенко, Ганна Петрова та Сергій Мотуз.
Цікавий контраст: Курило та Дячук, які очолюють рейтинг заощаджень, тримають кошти переважно у валюті, тоді як Бернацька з майже трьома мільйонами гривень обрала готівку в національній валюті.
Житлова нерухомість
Найбільша власна житлова площа – у в.о. директора ЦПМСД №4 Сергія Мотуза: будинок площею 298 квадратних метрів у Миколаєві. Його мати Людмила також має право користування цим будинком та земельною ділянкою на 1044 квадратні метри поруч.
Директорка міської лікарні №1 Марія Грачова має будинок площею 197 квадратних метрів у Миколаєві – у спільній власності з чоловіком. А виконувачка обов’язків керівника ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 160 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (87,6 та 42,4 квадратного метра) у спільній власності з чоловіком та садовий будинок площею 30 квадратних метрів у Кир’яківці.
Очільниця МЛ №5 Олена Терентьєва має 159 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (50,3 та 33,1 квадратного метра) та власний будинок площею 75,6 квадратного метра у Білозірці. Натомість її колега Юрій Дячук задекларував 158 квадратних метрів: власний будинок 91,6 квадратного метра та квартира площею 66,3 квадратного метра у дружини.
Решта керівників має від 17,5 до 139 квадратних метрів. Найбільше серед них – у директора ЦПМСД №3 Лесі Мазепи (139 квадратних метрів у двох об’єктах) та директора ПБ №3 Олега Іщенка (134 квадратних метри). Найменше – у Руслани Бернацької: квартира 17,5 квадратного метра у спільній власності. Нежитлову нерухомість задекларувала лише в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська – гараж площею 18 квадратних метрів.
Директори-землевласники
Найбільше земельних активів – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 4,77 гектара у чотирьох ділянках у Гайсинському районі Вінницької області. Директор Міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 3,56 гектара у двох ділянках у Котляревому Миколаївської області. Руслана Бернацька – 2,9 гектара у двох ділянках у Вінницькому районі. Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа – 1,71 гектара у двох ділянках у Тульчинському районі Вінницької області. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва задекларувала п’ять ділянок загальною площею 0,23 гектара.
Решта керівників або не має земельних ділянок, або задекларувала незначні наділи – від 0,05 до 0,12 гектара.
Автопарк
Найбільший автопарк – у директора ПБ №3 Олега Іщенка та директора МЛ №3 Юрія Дячука (по три автомобілі). В Іщенка – Toyota Land Cruiser Prado 2007 року (80 тисяч гривень) та BMW 335ix 2008 року (250 тисяч гривень) – особисті, Volkswagen Jetta 2016 року – у дружини. У Дячука – Mitsubishi Outlander 2021 року (820 тисяч гривень) та Renault 18 1981 року – особисті, Ford Puma 2025 року (999 тисяч гривень) – у дружини.
В.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз задекларував два автомобілі: Chery Tiggo 7 Pro 2023 року (885 тисяч гривень) та Renault Megane 2012 року матері (176 тисяч гривень). У 2025 році він продав Chery Tiggo 4 2020 року за 420 тисяч гривень. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва має два особисті автомобілі: Nissan Qashqai 2012 року (212 тисяч гривень) та Opel Ascona. Директорка МЛ №1 Марія Грачова задекларувала Lexus GX 460 2010 року (150 тисяч гривень) у чоловіка.
Решта керівників задекларувала по одному автомобілю або не має власного транспорту. У Лариси Дергунової, Олени Скуратовської та Тетяни Ганусовської – автомобілі виключно у чоловіків: BMW X5 2017 (800 тисяч гривень), Mazda CX-5 та Subaru Outback 2017 відповідно.
Тож керівники 14 медичних закладів Миколаєва задекларували 27,9 мільйона гривень сукупного доходу та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Дев’яносто п’ять відсотків усіх заощаджень готівка, значна частина – у доларах та євро. Лідери за заощадженнями – Денис Курило (3,27 мільйона, переважно валюта) та Юрій Дячук (3,21 мільйона, переважно валюта). Найвищий сукупний родинний дохід – у родини Дергунових (5,60 мільйона), де основним заробітком є підприємницька діяльність чоловіка. Про нерухомість за кордоном жоден із керівників у декларації не зазначив.
Маленьке місто Вилкове вже багато років виховує сильних і талановитих спортсменів, які успішно представляють Одещину. Про це повідомляє Одеська ОДА, передає Бессарабія.UA.
На чемпіонаті України серед юніорів та молоді до 23 років, що проходив в Умані з 20 по 24 травня, вихованці КЗПО «Вилківська ДЮСШ» вкотре вибороли медалі:
Авдєєв Данило
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м;
Молчанов Вʼячеслав
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Овсянніков Денис
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Якушонок Дмитро
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м.
«Щиро вітаємо спортсменів, тренерів і батьків із блискучими результатами! Дякуємо за щоденну працю та відданість спорту!
Окрема подяка тренерському складу, адміністрації та всім працівникам КЗПО «Вилківська ДЮСШ» за віру в дітей та внесок у розвиток юних спортсменів.
Бажаємо впевнених стартів і ще більше золотих нагород!
Одещина пишається вами!» — наголосили в ОДА.
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни