Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

Як українці сплачують добровільні пенсійні внески

Published

on


До системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за січень – травень 2026 року надійшло 47,9 млн грн добровільних внесків.

Про це повідомив Пенсійний фонд України у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Так, із початку 2026 року, станом на 1 червня 2026 року, у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснено 20 192 добровільні платежі на загальну суму 47,9 млн грн.

Зокрема, 17 535 добровільних внесків були зроблені для набуття власного страхового стажу. Ще 2 657 платників переказали кошти на користь інших осіб.

Зазначається, що 11 763, або 57% платежів зроблені в розмірі мінімального страхового внеску, який із 1 січня 2026 року становить 1 902,34 грн.

Загалом від часу запуску сервісу, з березня 2023 року, через портал електронних послуг ПФУ було здійснено близько 87,2 тис. платежів на загальну суму 199,9 млн грн.

Читайте також: Зеленський підписав закон про підтвердження трудового стажу для пенсій – що зміниться

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності пропонує змінити підхід до фінансування спеціальних пенсій, щоб забезпечити справедливі умови для всіх, хто захищав країну, та підготувати систему до збільшення кількості військових пенсій після демобілізації.

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Понад 150 мільйонів заощаджень й дарунки від родичів: що задекларували голови судів Одещини Анонси

Published

on


Декларації голів судів Одеської області за 2025 рік відкривають доволі строкату картину: у когось – десятки мільйонів готівки та мільйонні портфелі облігацій, у когось – гектари землі чи тисячі квадратів бізнес-нерухомості, а дехто звітує лише про суддівську зарплату й не має у власності навіть житла.

Центр публічних розслідувань разом з Інтент проаналізували фінансові звіти 36 голів місцевих та апеляційних судів регіону: скільки вони заробили торік, що накопичили та яким майном володіють – і як ці показники змінилися порівняно з 2024 роком. Окремо у рейтингу доходів опинився голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександр Боярський. Десять місяців 2025 року він отримував суддівську зарплату, перебуваючи під відстороненням через справу про схеми для призовників, – і ця зарплата виявилася вищою, ніж у виконувача обов’язків голови суду. Але про все по черзі.
 

Доходи: облігації та підприємницький бізнес дружин

Найбільше торік заробила родина голови Київського районного суду м. Одеси Сергія Чванкіна – 23,06 мільйона гривень, що на 14 відсотків більше, ніж у 2024 році (20,31 млн). Сам суддя задекларував 6,79 мільйона гривень: зарплата 1,92 мільйона та ще 4,84 мільйона від погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і відсотків за ними. Але левова частка надходжень – у дружини Неллі Голубєвої (16,27 млн): погашення ОВДП, відсотки від них, підприємницька діяльність та 2,28 мільйона від продажу нерухомості. Тобто родина живе переважно на цінні папери.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Менше за Чванкіна, але теж з мільйонами – голова П’ятого апеляційного адміністративного суду Олександр Джабурія: 9,73 мільйона гривень, на 8 відсотків більше торішнього (9,02 млн). Власний дохід судді – 3,32 мільйона гривень зарплати, а ще 6,41 мільйона приніс бізнес дружини Олени (5,76 млн від підприємницької діяльності).

Третім у рейтингу доходів – голова Апеляційного суду Одеської області Ігор Артеменко: 5,23 мільйона гривень, на 27 відсотків більше, ніж роком раніше (4,12 млн). Сам суддя отримав 3,63 мільйона зарплати, 386 тисяч пенсії та 92 тисячі відсотків від вкладів, а дружина Ірина – ще 1,05 мільйона від підприємницької діяльності.

А ось дохід голови Тарутинського районного суду Наталі Тончевої, навпаки, просів – на 36 відсотків, з 4,67 до 2,98 мільйона гривень. Власна зарплата судді склала 1,27 мільйона, решту дала родина: чоловік Віталій заробив 1,5 мільйона від підприємницької діяльності та отримав 216 тисяч страхових виплат.

Замикає п’ятірку голова Одеського окружного адміністративного суду Анатолій Радчук – 2,94 мільйона гривень, на 26 відсотків менше торішнього (3,97 млн): власна зарплата 1,84 мільйона та 1,1 мільйона підприємницького доходу дружини Марини.

Окрема цікавинка цьогорічних декларацій – подарунки. Голова Ананьївського районного суду Ліма Надєр задекларувала 750 тисяч гривень, подаровані чоловіком Дмитром Заболотним (її сукупний дохід склав 2,84 млн, +17%). А голова Суворовського районного суду м. Одеси Віктор Позняк отримав подарунок у негрошовій формі на 830 тисяч гривень. Донька Анастасія подарувала батькові автомобіль Toyota Camry 2018 року. Загальний дохід родини склав 2,77 млн гривень.

На іншому кінці рейтингу – ті, хто живе на одну зарплату. Найскромніший дохід у голови Татарбунарського районного суду Кирила Олійника: 1,07 мільйона гривень. Поряд із ним – голова Ширяївського районного суду Максим Тарасенко (1,08 млн) та голова Савранського районного суду Олег Брюховецький (1,12 млн). У всіх трьох родинного доходу майже немає.

Заощадження: понад 150 мільйонів, 74% – готівка

Сукупні заощадження 36 голів судів склали 150,49 мільйона гривень, з яких 111,59 мільйона гривень (74 відсотки) – готівка. Валютні заощадження ми перерахували за офіційним курсом НБУ на 31 грудня 2025 року.

Найбільше заощадив усе той же Олександр Джабурія – 43,39 мільйона гривень, на 15 відсотків більше, ніж торік (37,74 млн). Майже все це – готівка (36,86 млн): 450 000 євро (22,44 млн грн), 100 000 та 105 000 доларів США (8,70 млн грн разом), ще 80 000 євро та інша валюта. На банківських рахунках родина зберігає порівняно скромні 1,79 мільйона.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

На другій сходинці – голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька: 28,21 мільйона гривень. Це єдина з п’ятірки, у кого накопичення за рік зменшилися – на 7 відсотків (було 30,49 млн). Майже вся сума знову готівкою: 496 500 та 57 600 доларів США (23,50 млн грн) і 51 900 євро (2,59 млн грн), ще 2,61 мільйона – на рахунках.

Третім іде Сергій Чванкін – 21,58 мільйона гривень, на 21 відсоток більше торішнього (17,89 млн). На відміну від попередників, більшість його коштів – на банківських рахунках (18,83 млн): євро, долари та гривня; готівкою – лише 2,75 мільйона.

Голова Господарського суду Одеської області Володимир Петров за рік майже не змінив накопичень – 8,55 мільйона гривень (торік 8,58 млн): 60 000 доларів США (2,54 млн грн), 45 000 євро (2,24 млн грн) та 3,77 мільйона готівкою.

Замикає п’ятірку цього рейтингу Олександр Боярський – 7,43 мільйона гривень (+4% до торішніх 7,13 млн), усе виключно на банківських рахунках: 30 000 та 20 000 USD, 45 000 EUR і ще 3 960 USD. Відсотки від цих вкладів принесли йому 294 тисячі гривень доходу.

Найдинамічніше зростання ми помітили у голови Приморського районного суду м. Одеси Вадима Коваленка: його заощадження зросли майже вдвічі (+99%), до 4,65 мільйона гривень.

Натомість восьмеро голів судів узагалі не задекларували заощаджень: Ліма Надєр (Ананьївський), голова Біляївського районного суду Сергій Драніков, голова Болградського районного суду Алла Кравцова, голова Доброславського районного суду Наталія Вінська, голова Любашівського районного суду Олег Вужиловський, Галина Павловська (Подільський), Наталя Тончева (Тарутинський) та голова Хаджибейського районного суду м. Одеси Володимир Гуревський. Найменші ненульові заощадження – у голови Саратського районного суду Катерини Рязанової (218 тисяч гривень) та голови Овідіопольського районного суду Євгена Козирського (254 тисячі гривень).

Від комірок до маєтків

Найбільшу житлову площу задекларувала родина Ігоря Артеменка – 993 квадратних метри (за рік показник не змінився). Сам суддя володіє будинком 222,4 кв.м в Одесі. Решта оформлена на дружину Ірину: квартири 52,6 кв.м в Одесі та 53,3 кв.м у Києві, будинки 50,5 кв.м в Одесі і 215,2 кв.м у Новій Дофінівці (частка). Найбільше – два жилих приміщення літнього типу в Одесі: 1 709,5 та 530,3 кв.м, у яких дружині належить по 25% (решта 75% – у Валентина Павлова). Саме вони й дають основну площу.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

На другій сходинці – дружина Олександра Джабурії, Олена, яка має садовий будинок площею 650,4 кв.м в Одесі. Суддя натомість особистого житла не має.

Третім за житлом іде Володимир Петров. Очільник суду, як і торік, задекларував 428 квадратних метрів житлової нерухомості: квартира 61 кв.м в Одесі у частковій власності та дача 115,3 кв.м у Затоці у власності самого судді, а також будинок 282,4 кв.м в Одесі – у власності дружини. Будинком декларант користується на праві спільного проживання.

А ось в Анатолія Радчука житлова площа за рік зросла – з 96 до 378 квадратних метрів. Причина – придбання у лютому 2025 року будинку 282,2 кв.м у Лиманці (детальніше – у розділі про купівлі). Окрім нього, суддя має квартиру 77,4 кв.м у власності та частку (1/2) у квартирі 36,9 кв.м в Одесі у родини, а також користується двома чужими будинками в Одесі (546,7 та 534,1 кв.м).

Наталія Вінська замикає п’ятірку очільників суду, які мають найбільше квадратів житла з 249 квадратними метрами (без змін за рік): житловий будинок 206,7 кв.м у Доброславі у власності декларантки та частка (2/3) у квартирі 62,9 кв.м у тимчасово окупованій Макіївці (детальніше – у розділі про ТОТ).

Власного житла не задекларували восьмеро голів судів: Олександр Боярський (Білгород-Дністровський), Віктор Позняк (Суворовський), Наталія Богацька (Південно-західний апеляційний господарський), Кирило Олійник (Татарбунарський), Максим Тарасенко (Ширяївський), голова Іванівського районного суду Ігор Погорєлов, голова Чорноморського міського суду Дмитро Пушкарський та Віталій Горобець (Миколаївський). Більшість із них користуються чужим житлом – детальніше у розділі про право користування. Найменшу власну площу мають Олександр Бурнусус (Ізмаїльський) – частка у квартирі 13,3 кв.м, та голова Красноокнянського районного суду Олена Бурдинюк – 16,4 кв.м.

Нежитлові активи керівників судів

Безперечний лідер за бізнес-нерухомістю – знову родина Артеменків. Ірині Артеменко належить близько 5 250 квадратних метрів нежитлової площі (за рік без змін): чотири офіси в Одесі (157, 207, 179,2 та 205,1 кв.м) у повній власності, а також частки (переважно по 25%) у низці великих об’єктів – нежитлове приміщення 1 721,6 кв.м, нежитлові будівлі, будівлі кафе, будівля водної станції тощо – у спільній частковій власності з Валентином Павловим.

Друга за обсягом, хоча й з відривом у багато разів, – Наталя Тончева: її родині належить частка (35%) у нежитловому приміщенні 860,3 кв.м у Сараті, тобто 301 квадратний метр ефективної площі.

Третім іде Анатолій Радчук – 198 квадратних метрів у власності: гараж 162,7 кв.м та два нежитлові приміщення (19,4 та 15,6 кв.м) у Лиманці.

На четвертій сходинці – Олександр Джабурія: його дружина Олена володіє двома нежитловими приміщеннями в Одесі (86,7 та 30,4 кв.м), разом 117 квадратних метрів.

І замикає п’ятірку Володимир Петров – гараж 49 кв.м та офіс 47,7 кв.м в Одесі, разом 97 квадратних метрів. У всіх п’ятьох суддів цього рейтингу обсяг бізнес-нерухомості за рік не змінився.

Загалом же нежитлової нерухомості у власності не мають 28 із 36 голів судів – переважна більшість.

Земельний банк керівників судів

Найбільший земельний банк – у голови Роздільнянського районного суду Жанни Теренчук: 9,89 гектара (за рік без змін). Обидві ділянки оформлені на її чоловіка: 610 кв.м у Роздільній та 9,83 гектара у Буялику Одеської області.

На другому місці – голова Кодимського районного суду Денис Вороненко: 7,26 гектара (4 ділянки в Оленівці) у власності судді. За рік його земельний банк трохи зменшився (з 7,6 гектара): у декларації стало на один житловий будинок та дві ділянки менше. Крім того, у дружини Яни Баздиревої – нерухомість і земля у Херсоні; родина перебуває у статусі вимушено переміщених осіб.

Третім іде Володимир Петров – 4,75 гектара (5 ділянок у Главані та Арцизі), показник стабільний.

А ось у Вадима Коваленка земля з’явилася лише цьогоріч: торік ділянок не було взагалі, а тепер задекларовано 4,71 гектара – ділянка в Осинівці, оформлена на члена родини (про цей новий масив активів – у розділі про зміни).

Замикає п’ятірку голова Балтського районного суду Ірина Мясківська – 4,3 гектара (без змін за рік): три ділянки по 1,4 га у Сінному та ділянка під житловим будинком у Балті – у власності або спільній власності з чоловіком.

Земельних ділянок узагалі не задекларували 17 із 36 голів судів, серед них – Ліма Надєр, Олександр Боярський, Сергій Драніков (Біляївський), Олександр Бурнусус (Ізмаїльський), Сергій Чванкін (Київський) та Наталія Богацька.

Tesla, BMW і сторічний Hudson

Найбільший автопарк – у Наталії Вінської: п’ять одиниць (без змін порівняно з минулим роком). Щоправда, два з них – причепи КРД 050100 та ЛІДЕР. Реальних авто три: Volkswagen Golf Plus 2009 (50 тис. грн) у власності декларантки, а також Mercedes-Benz Vito 2007 (80 тис. грн) і Mercedes-Benz ML250 Bluetec 2014 (570 тис. грн) у родини.

На другому місці – Вадим Коваленко: торік він декларував два засоби, а тепер чотири. Це ВАЗ 21063 1985 та велосипед Specialized Rockhopper у власності судді, а також BMW X5 2,5d 2016 (540 тис. грн) і Volkswagen Caddy 2013 у родини. Решта учасників топу мають по три транспортні засоби.

Найдорожчий – і повністю електричний – парк у дружини Олександра Джабурії: Tesla Model X 2019 (1,09 млн грн) та два Lixiang L7 2024 (по 1,82 млн грн кожен), разом майже на 4,7 мільйона гривень. Торік у родини було чотири авто, цьогоріч – три. Особистого транспорту суддя не має.

Три авто і в Ліми Надєр (торік було чотири): сама суддя володіє Ford Mustang Mach-E 2021 (750 тис. грн), а чоловік Дмитро Заболотний – Volkswagen Tiguan 2018 (279 тис. грн) і Honda Clarity 2018 (700 тис. грн).

Наталія Чернецька (Великомихайлівський) за рік наростила парк з одного авто до трьох: власний Lexus RX 350 2009 (566 тис. грн), а також Toyota Camry 2007 (42 тис. грн) і Skoda Fabia 2009 (165 тис. грн) у родини.

Ще три засоби у власності – в Ігоря Артеменка: Toyota Fortuner 2006 і ВАЗ 2107 1992 (на самого суддю) та Hyundai Grand Starex 2018 (642 тис. грн) у дружини. Окремо варто згадати, що дружина судді користується ще вісьмома вантажівками й мікроавтобусами (МАЗ, ГАЗ, Iveco, Toyota Prado тощо), але на праві користування, а не у власності, тож у підсумок вони не входять.

Особлива екзотика – у Володимира Петрова, який поряд із мотоциклом Honda CBF1000 (499 тис. грн) та Seat Ateca 2018 дружини (626 тис. грн) задекларував Hudson 1 1927 року – найстаріший автомобіль серед усіх 36 голів судів.

Натомість жодного транспортного засобу – ані власного, ані в родини – не задекларували п’ятеро голів судів: Олександр Боярський, Олександр Бурнусус, Анатолій Радчук, Наталія Богацька та Олег Брюховецький (Савранський).

Без власного даху

Кілька голів судів не мають власного житла або користуються чужим майном. Наприклад, Віктор Позняк та дружина Юлія мешкають у квартирі 117,2 кв.м в Одесі, яка належить доньці Анастасії. Власної нерухомості декларант не має.

Олександр Боярський декларує право користування двома квартирами: 85,6 кв.м у Білгород-Дністровському (власність Зої Боярської) та 253,8 кв.м в Одесі (власність Ганни Боярської). Ймовірно, це родички судді, але жодного члена родини він не декларує. 

Ліма Надєр вказала, що має право користуватись двома квартирами: 63,9 кв.м в Одесі та 55,9 кв.м в Ананьєві, які належать чоловіку Дмитру Заболотному та синам Олександру і Тимуру Заболотним.

Олександр Бурнусус має право проживати у квартирі 76,2 кв.м в Ізмаїлі. А Кирило Олійник декларує квартиру 55,2 кв.м у Києві та 71,8 кв.м у Білгород-Дністровському – обидві у праві користування від батьків.

Ігор Артеменко декларує право безоплатного користування житловим будинком 397,1 кв.м в Одесі (власність Одеської міської ради, незавершене будівництво) та квартирою 58,4 кв.м в Одесі, яка знаходиться у власності Віри Агопян.

Сергій Чванкін та дружина Нелля Голубєва декларують право користування двома квартирами (49,6 та 46,3 кв.м) та нежитловим приміщенням (105,4 кв.м) в Одесі – усі об’єкти є незавершеним будівництвом, право набуто за договорами асоційованого членства у споживчих товариствах “Будова-Титан” та “Грандбуд”; власником є Одеська міська рада.

Олена Джабурія має право безоплатного користування двома квартирами (80,3 та 76 кв.м) та двома машиномісцями в Одесі – також незавершене будівництво, орендовані у споживчого товариства “Будова-Титан”, власник – Одеська міська рада.

Нерухомість на окупованих територіях та за кордоном

Наталія Вінська декларує квартиру 62,9 кв.м у Макіївці Донецької області у частковій власності з чоловіком Юрієм та його батьком.

Голова Теплодарського міського суду Інна Под’ячева декларує три квартири у Каховці Херсонської області (67,6; 12,4 та 67,7 кв.м).

Максим Тарасенко декларує квартиру 72,87 кв.м в Німеччині у праві користування дружини та сина.

Квартира у Франції фігурує у декларації Олександра Джабурії – у праві користування сина Мартіна.

Купівлі та продажі

Порівняння декларацій 2024 і 2025 років показує кілька помітних операцій з майном.

Придбання. Анатолій Радчук у лютому 2025 року придбав житловий будинок 282,2 кв.м у Лиманці за 3,9 мільйона гривень. А Ірина Мясківська у липні 2025 року придбала квартиру 35,7 кв.м в Одесі за 1,28 мільйона гривень – це її єдине житло (раніше у власності були лише комерційні приміщення та земля в Балті).

Продажі. Найбільший дохід від продажу нерухомості – у родини Сергія Чванкіна: дружина вторгувала майже 2,3 мільйона гривень, а задекларована житлова площа родини зменшилася зі 169 до 124 квадратних метрів. Голова Кодимського районного суду Денис Вороненко продав нерухомість на 228 тисяч гривень – у його декларації стало на один житловий будинок та дві земельні ділянки менше. Ліма Надєр (точніше, її чоловік Дмитро Заболотний) отримав 697 тисяч гривень від продажу автівки – кількість автомобілів родини скоротилася з чотирьох до трьох. Так само дохід від продажу авто отримав Дмитро Пушкарський – 270 тисяч гривень, що зменшило автопарк родини з двох машин до однієї.

Поява нових активів у деклараціях. У звіті голови Приморського районного суду Вадима Коваленка вперше з’явився великий масив родинного майна: чотири квартири в Одесі та Авангарді, машиномісце, земельна ділянка 4,71 гектара в Осинівці та два автомобілі (BMW X5 і Volkswagen Caddy). Водночас його заощадження зросли майже вдвічі. У декларації голови Великомихайлівського районного суду Наталії Чернецької додалися земельна ділянка – 2 гектари в Тростянці та два автомобілі (Toyota Camry 2007 та Skoda Fabia 2009).

Тож тридцять шість голів судів Одеської області задекларували 98,34 мільйона гривень сукупного доходу та 150,49 мільйона гривень заощаджень. Три чверті заощаджень – готівка, значна частина у доларах та євро. Рекордні суми – у Олександра Джабурії (43,4 млн грн) і Наталії Богацької (28,2 млн грн). Найбільший родинний дохід – у Чванкіна (23 млн) – переважно від облігацій дружини. Найбільший земельний банк – у Теренчук (9,89 га, оформлено на чоловіка). Найбільший масив нежитлової нерухомості – у дружини Артеменка: близько 5 250 кв.м ефективної площі, переважно у спільній частковій власності (по 25%) з Валентином Павловим. Окремою темою залишається нерухомість на тимчасово окупованих територіях та за кордоном у деяких декларантів, а також схема незавершеного будівництва через споживчі товариства, якою скористалися кілька суддівських родин.

Що ж, декларації голів судів Одещини відкривають доволі різну картину: в одних – мільйони в цінних паперах і валюті, гектари землі та тисячі квадратів бізнес-нерухомості, в інших – лише суддівська зарплата й чуже житло над головою. А ми спостерігаємо далі.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Після комбінованої атаки рф на Одесу є жертва та руйнування

Published

on


Будьте в курсі головних подій регіону. Додайте «Бессарабія ІНФОРМ» в обране в Google News.

Ввечері 25 травня армія рф завдала комбінованого ракетно-дронового удару по одеському регіону. На жаль, одна людина загинула, ще троє – отримали поранення. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”, посилаючись на очільників Одеської обласної та міської військових адміністрацій та ДСНС Одещини.

За  наявною інформацією, станом на 7:00 у п’яти житлових будинках Одеси, де вибуховою хвилею вибило близько 50 вікон, вже завершили аварійно-відновлювальні роботи.

Наразі фахівці продовжують працювати у школі, де пошкоджено 47 вікон. Через складність робіт на місці залучили спецтехніку.

Внаслідок атаки також зазнав пошкоджень один з об’єктів інфраструктури міста. Після удару там виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували.

За даними ДСНС, попри зусилля медиків та рятувальників, врятувати чоловіка, який отримав тяжкі травми, не вдалося. Ще троє людей дістали поранення, їм надають необхідну медичну допомогу. Один із постраждалих перебуває у важкому стані.

До ліквідації наслідків атаки залучали 21 рятувальника та шість одиниць техніки.

Фото: Олег Кіпер, Сергій Лисак, ДСНС Одещини

Раніше ми повідомляли: Легкі гроші обернулися злочином “без зарплати”: на Одещині затримали паліїв фури



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.