Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Інформація про аудит у бойових бригадах та виявлені перевитрати на 300 млрд грн в Збройних силах не відповідає дійсності.
Про це в коментарі Укрінформу повідомили в Головному управлінні комунікацій Збройних Сил України.
«У соцмережах та низці медіа поширюються матеріали з метою дискредитації керівництва Збройних сил України, які нібито ґрунтуються на дописі на сайті видання The Economist та стосуються аудиту військових структур. Звертаємо увагу на те, що в першоджерелі сказано: “…Аудит Міністерства оборони та армійських бригад виявив перевитрати на суму 300 мільярдів гривень ($6,6 млрд)”. За наявною інформацією, масштабні аудити в бойових бригадах Збройних сил України у 2026 році не проводилися», – повідомили в управлінні.
Там додали, що інформація про такі перевірки та виявлені “перевитрати”, зокрема про їх суть, напрямок видатків тощо, якщо вони справді були, – не доводилася до органів військового управління ЗСУ.
Також в пресслужбі запевнили, що якби надмірні витрати справді були виявлені, була б проведена робота щодо встановлення винних осіб та відшкодування збитків, а матеріали такого аудиту були б направлені до правоохоронних органів.
«Допис на сайті The Economist насправді не містить тверджень, що згаданий “аудит Міністерства оборони та армійських бригад” був підставою для міністра оборони вимагати заміни керівництва Збройних сил. Подібний висновок є маніпулятивною інтерпретацією з боку низки видань та блогерів, які не перевіряють фактаж та вводять в оману читачів», – зазначили в пресслужбі.
В управлінні також нагадали механізм визначення потреб та організації закупівель для ЗСУ.
«Генеральний штаб формує потреби війська та визначає їхню пріоритетність. Міністерство оборони планує закупівлі, встановлює правила, здійснює погодження і контроль. Безпосереднє укладання контрактів, фінансування поставок та контроль їх виконання здійснює ДП МОУ “Агенція оборонних закупівель”. Тобто Генштаб лише формує потреби війська, а Міноборони визначає політику та замовляє закупівлі, а їх практичну реалізацію забезпечує АОЗ», – підкреслили в пресслужбі.
Як повідомлялось, 16 червня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що початок трансформації української армії був би неможливим без проведення оптимізації та аудиту Міністерства оборони.
Фото: Генштаб
Виконувач обов’язків Одеського міського голови ігор Коваль оголосив 16 липня День жалоби за вбитими російською ракетою містянами.
Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба муніципалітету.
Йдеться про удар вранці 15 липня. Тож 16 липня на будівлях виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій Одеської міської ради приспустять Державний Прапор України та прапор Одеси з траурними стрічками.
Районні адміністрації Одеської міської ради мають забезпечити розміщення на громадських будівлях приспущених Державного Прапора України та прапора Одеси з траурними стрічками, а підприємствам, установам, організаціям міста незалежно від форми власності рекомендують обмежити використання музики та проведення розважальних заходів.
Вранці 15 липня російські війська завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули троє людей. Постраждали ще вісім. Четверо людей госпіталізовані, двоє перебувають у стані середньої тяжкості. Решті постраждалих медичну допомогу надали амбулаторно. Повітряна тривога в Одесі була оголошена вранці через загрозу ракетного удару. Повітряні сили ЗСУ попередили про швидкісні цілі, що рухалися з акваторії Чорного моря у напрямку міста.
Останніми днями російські війська значно посилили удари по Одесі та області, б’ючи по портових об’єктах та цивільних кораблях у Чорному морі під іноземними прапорами
Увечері 14 липня ворог завдав чергового удару по портовій інфраструктурі Одещини. Під час атаки російський БпЛА вразив цивільне судно під прапором Маршаллових Островів, пошкодивши надбудову. На борту виникла пожежа.
Внаслідок атаки загинули двоє людей.
Перед тим, 14 червня, у Чорному морі були атаковані два торгові судна – під прапорами Танзанії та Ліберії. Капітан одного з кораблів загинув, ще троє членів екіпажу отримали поранення.
Суспільство
Ціни кусаються, але місць немає: що відбувається на переповнених пляжах Одеси та скільки коштує вікенд –
Попри воєнні небезпеки та постійні загрози, Одеса влітку 2026 року залишається головним морським курортом України. Через брак альтернатив для внутрішнього туризму на місцевих пляжах спостерігається справжній аншлаг. Особливо відчутним туристичний бум став у неділю, 21 червня, коли вільне місце на муніципальних зонах відпочинку знайти було практично неможливо.
Реклама
Проте вартість літнього вікенду на двох здатна шокувати багатьох українців. Комерційні пляжні комплекси та орендодавці виставили доволі солідні цінники на всі види послуг, – пише Телеграф.
Ціни на житло в Одесі
Попри колосальний наплив відпочивальників, пропозицій на ринку нерухомості вистачає. Орендувати пристойні апартаменти неподалік від чорноморського узбережжя на вихідні для двох осіб можна за ціною від 2500 гривень за добу. Кінцева вартість залежить від умов комфорту та близькості до популярних локацій.
Скільки коштує відпочинок у комерційних пляжних комплексах
Приватні пляжні клуби пропонують широкий асортимент послуг, проте відпочинок у них суттєво вдарить по гаманцю. Розцінки на оренду пляжного інвентарю та VIP-зон розподілилися так:
- Ibiza Beach Club: у будні (понеділок – четвер) стандартний шезлонг біля моря коштує 350 грн, VIP-шезлонг — 500 грн, Double Bed — 1200 грн, ліжко — 1500 грн, а VIP-ліжко або бунгало — 2000 грн. У вікенд (п’ятниця – неділя) ціни злітають: шезлонг біля моря — 500 грн, VIP-шезлонг — 800 грн, Double Bed — 2000 грн, ліжко — 2500 грн, а VIP-ліжко чи бунгало обійдуться у 3500 грн.
- Red Line: пропонує більш помірні умови, де вартість шезлонгів стартує від 300 грн.
- «Рибачок»: оренда звичайного шезлонга коштуватиме 500 грн, лаунж-зона на пляжі — 500 грн, а лаунж-зона місткістю до 3 персон — 1000 грн.
- Пляжний комплекс «Золотий Берег»: звичайний шезлонг вартує 300 грн, м’який — 500 грн, ліжко на двох — 900 грн, а бунгало на двох — 1000 грн.
- Portofino Beach & Resort: відпочивальникам пропонують шезлонг за 500 грн та ліжко за 1500 грн. Оренда рушника оплачується окремо — 100 грн.
- PANORAMA DE LUXE: відпочинок біля басейну коштує 600 грн у будні (понеділок – четвер) та 800 грн у вихідні дні (п’ятниця – неділя).
Вартість пляжних закусок та розваг
Традиційні літні смаколики, які продають на узбережжі, також тримають високу цінову планку. За порцію вареної кукурудзи або шматочок медової пахлави доведеться викласти по 100 гривень. Порція річкових рачків чи креветок коштує в середньому 250 гривень.
Реклама
Для тих туристів, яким бракує гострих відчуттів на морі, працюють міські атракціони. Зокрема, у Лунапарку на вулиці Успенській, 2, працює екстремальний атракціон Energy Rush. Вартість одного квитка становить 300 гривень.
Зростання цін не зупиняє українців, які шукають можливості для літнього перепочинку в умовах обмеженого вибору курортних зон.
Субота Онлайн наголошує на важливості дотримання правил безпеки під час перебування на відкритих пляжах Одещини. Купання у невстановлених місцях та ігнорування сигналів повітряної тривоги в умовах воєнного стану несуть пряму загрозу для життя.
Реклама
Одеське узбережжя залишається головним осередком внутрішнього туризму країни.
Хочете знати більше про те, чим живе область та світ?
Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook.
Тільки найважливіше та найцікавіше!
Реклама
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса5 днів ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження