Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
У Миколаєві дезертир запропонував хабар військовому начальнику за зняття з розшуку Анонси
У Миколаєві суд виніс вирок військовослужбовцю, який намагався відкупитися від відповідальності за самовільне залишення військової частини. Після об’єднання покарань чоловік проведе за ґратами вісім років.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
За даними слідства, чоловік раніше був засуджений за грабіж. У 2025 році Павла Романенка достроково звільнили, щоб він міг проходити військову службу за контрактом. Згодом він самовільно залишив військову частину, після чого його оголосили в розшук.
У квітні його знайшли на території одного з військових містечок. Розуміючи, що його можуть затримати та повернути до відбування попереднього покарання, він запропонував начальнику відділення розшукової роботи хабар у 5 тисяч доларів. За ці гроші просив не фіксувати факт самовільного залишення частини, припинити його розшук і не вживати жодних заходів.
Майор відмовився від пропозиції та попередив військовослужбовця про кримінальну відповідальність. Попри це Романенко ще двічі намагався домовитися, а згодом запропонував передати частину суми — тисячу доларів. У травні він передав офіцеру 14,7 тисячі гривень, після чого його затримали співробітники СБУ.
Під час судового розгляду Романенко повністю визнав свою провину. Він пояснив, що залишив військову частину через конфлікт із командиром, розкаявся у скоєному, допомагав слідству та заявив, що хоче продовжити службу в іншій бригаді.
Суд визнав його винним у наданні хабаря службовій особі та призначив два роки позбавлення волі. Оскільки злочин він скоїв під час умовно-дострокового звільнення, до цього строку частково додали невідбуту частину попереднього покарання. У підсумку чоловік отримав вісім років ув’язнення. Гроші, які він передав як хабар, конфіскували в дохід держави. Крім того, із засудженого стягнули понад 5,7 тисячі гривень витрат на проведення експертизи.
Також у липні начальника одного з відділів Одеського ТЦК та СП затримали за підозрою у корупційних діях. За версією слідства, він вимагав 500 літрів дизпалива за зняття особи з розшуку.
Суспільство
За вбивство поліцейського в Ізмаїлі суд призначив нападнику довічне ув’язнення
Про це повідомили в поліції Одеської області.
Трагедія сталася 5 серпня 2025 року на околиці Ізмаїла. Того вечора екіпаж сектору реагування патрульної поліції зупинив водія мопеда, який порушив правила дорожнього руху. Однак чоловік не виконав вимогу правоохоронців про зупинку, різко змінив напрямок руху та спробував утекти. Під час втечі він не впорався з керуванням, упав із мопеда, після чого відкрив вогонь по службовому автомобілю та поліцейських.
Унаслідок стрілянини смертельне поранення отримав 45-річний старший лейтенант поліції Михайло Сорока. Попри важке поранення, правоохоронець встиг застосувати табельну зброю у відповідь і поранив нападника. Саме це дало змогу його напарнику затримати озброєного чоловіка.
Під час огляду місця події слідчі вилучили перероблену вогнепальну зброю, саморобно споряджені боєприпаси, стріляні гільзи та інші речові докази. Проведені експертизи підтвердили, що зброю було незаконно перероблено, а боєприпаси виготовлено кустарним способом. Судово-медична експертиза встановила, що поранення поліцейського перебували у прямому причинному зв’язку з його смертю, а психіатрична експертиза засвідчила, що нападник був осудним і повністю усвідомлював свої дії.
Під час розслідування чоловікові висунули обвинувачення за чотирма статтями Кримінального кодексу України. Йому інкримінували закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї й боєприпасів, незаконну переробку зброї та виготовлення боєприпасів, а також посягання на життя працівника правоохоронного органу та вбивство поліцейського у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків.
Під час судового розгляду обвинувачений лише частково визнав свою провину. Суд дійшов висновку, що така позиція була обрана як спосіб захисту для уникнення відповідальності. Водночас під час допиту та слідчого експерименту чоловік підтвердив, що постійно носив із собою зброю і був готовий застосувати її не лише проти поліцейських, а й проти працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у разі спроби його зупинити або перевірити.
Дослідивши всі докази, суд визнав підсудного винним за всіма інкримінованими статтями та призначив йому довічне позбавлення волі. Крім того, із засудженого стягнули понад 142 тисячі гривень процесуальних витрат на проведення судових експертиз.
Наразі вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку. Державне обвинувачення у справі підтримувала Одеська обласна прокуратура.
Раніше УСІ повідомляла, що в Одесі під час спільного застілля загинув 59-річний чоловік. За даними слідства, між співмешканцями виникла сварка, під час якої 48-річна жінка кілька разів вдарила його ножем. Від отриманих поранень чоловік помер на місці, а підозрювану затримали правоохоронці та повідомили їй про підозру.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Політика4 дні agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
