У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
“Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ” – журналістка, радіоведуча та письменниця Людмила Калабуха. Книжка вийшла 2025 року у видавництві “Коло” (Дрогобич). Авторка документує досвід українського суспільства в умовах повномасштабної війни. На сайті премії роботу назвали такою, що “сприяє збереженню історичної пам’яті, національної свідомості й осмисленню новітньої історії України через реальні людські долі та свідчення сучасників”;
“Тріумфальний похід Української Республіканської Капели” – журналістка, фахівчиня в історико-культурній сфері Юлія Марцінів. Стаття вийшла 2024 року у чиказькому виданні “Ukrainian рeople”. Авторка розповідає про місію Української капели із пропагування української культури та пісні у 1919 році, коли “вирішувалася доля України, а саме її незалежність”, і спирається на архівні документи;
“Українське радіо. Історія буремного століття” – медіаменеджер, громадський діяч Вадим Міський, журналістка, продюсерка та ведуча Тамара Гусейнова, диктор і радіожурналіст, медіаменеджер Дмитро Хоркін. Видання приурочили до сторіччя першого українського мовника; вийшло 2025 року у видавництві “Лабораторія” (Київ). Автори розповідають про Українське радіо як інституцію, що “за радянських часів допомогла зберегти у масовому вжитку українську мову, пісню та культуру”, а сьогодні є джерелом інформації під час війни, блекаутів та окупації – зокрема висвітлюють роль В’ячеслава Чорновола у запровадженні прямоефірних парламентських трансляцій;
“Майбутнє приходить зненацька… Україна. 2015–2025” – український вчений, письменник, журналіст Роман Офіцинський. Книжка вийшла 2026 року в ТОВ “РІК-У” (Ужгород). Автор осмислює найскладніше десятиліття новітньої історії України на основі журналістських спостережень і різноманітних джерел. На сайті премії книжку назвали “вагомим внеском у сучасну українську публіцистику”;
“Життя як уламки скла” – письменниця, волонтерка Ганна Половенко. Книжка вийшла 2024 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв). Авторка веде щоденникові записи за період із 24 лютого 2022 по 31 серпня 2023 року: перші дні війни в Миколаєві, волонтерство у Червоному Хресті, спроба еміграції й повернення до волонтерства. Вона доповнює текст цитатами з новинних сайтів і соцмереж того часу та свідченнями миколаївців і херсонців, які пройшли окупацію;
“Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв” – письменниця, журналістка, юристка Аліна Тітова. Книжка вийшла 2025 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв).Авторка спирається на понад п’ятдесят інтерв’ю з учасниками й свідками воєнних подій у Миколаєві та групує матеріали за тематичними блоками – медицина, волонтерство, бізнес, комунальні служби, державні структури, освіта, культура, місцеве самоврядування;
“Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)” – письменник-публіцист, заслужений журналіст України Сергій Шевченко. Стаття вийшла 2024 року в газеті “Україна молода”. Автор продовжує цикл про трагічні долі діячів “Розстріляного відродження” і використовує документальні матеріали із розсекречених справ репресивних органів, розкриваючи деталі життєпису розстріляного 1937 року київського митця;
“Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили” – журналістка та радіодокументалістка Юлія Чаплінська, журналістка Марина Люта, радіодокументалістка і продюсерка Анастасія Алєксєєнко (Ана Море). Документальний проєкт із трьох частин звучав в етері Радіо “Культура” 18–20 листопада 2024 року. Авторки розповідають про три революції новітньої історії України (Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності) через архівні аудіозаписи та особисті свідчення учасників, що дає змогу “зрозуміти значення пережитих ними подій і їх глибинні причини”;
“Моменти війни” – письменник, член НСЖУ Олег Журавський. Книжка вийшла в січні 2023 року, автор писав її тезисно з кінця лютого 2022-го. У роботі задокументували роботу, життя та стійкість колективу невеликого залізничного підприємства Харкова у перший рік повномасштабного вторгнення;
“Заручник радянської влади” – журналіст, краєзнавець, член НСЖУ Володимир Поліщук.К нижка вийшла 2026 року в ТОВ “Франко Пак” (Київ). Автор зібрав архівні дослідження репресій жителів Кіровоградщини – новели розповідають про комуністичний терор у краї та долі українців, знищених тоталітарною системою.
Премія імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується щороку, починаючи з 2004-го. Нею відзначають твори, “що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національній свідомості та самобутності”.
У Миколаївській області за неповний 2026 рік державні та комунальні замовники оголосили медичних закупівель на 27,2 мільйона гривень. Найбільше коштів спрямували на будівництво нової амбулаторії та ремонти обласних медичних закладів.
Про це йдеться в аналізі Центру публічних розслідувань, який дослідив закупівлі для потреб медицини в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Основна частина миколаївських витрат припала на департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА. За сімома медичними лотами він передбачив 27,2 мільйона гривень.
Найбільший тендер — 17,9 мільйона гривень на нове будівництво амбулаторії сімейної медицини у селі Прибузьке Миколаївського району. Переможцем визначили ТОВ “Південьбуд Миколаїв ЛТД”. Окремо на авторський нагляд за будівництвом передбачили ще 57 тисяч гривень.
Ще 5,2 мільйона гривень передбачили на капітальний ремонт відділення анестезіології, інтенсивної терапії та гіпербаричної оксигенації Миколаївської обласної клінічної лікарні.
На капітальний ремонт приміщень реабілітаційного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни спрямували 3,2 мільйона гривень.
Серед менших закупівель — ремонт проїздів обласної лікарні за 284,8 тисячі гривень та облаштування спортивного майданчика госпіталю ветеранів війни за 142,6 тисячі гривень.
Окремо медичні закупівлі проводила Миколаївська обласна база спеціального медичного постачання. Вона оголосила шість лотів на загальну суму 2,2 мільйона гривень. Серед закупівель — продукти лікувального харчування для дітей, послуга з оцінки впливу на довкілля для потужностей зі знищення небезпечних відходів та пальне. Дві закупівлі — вугілля та перша спроба придбання дитячого харчування — не відбулися.
Водночас Управління охорони здоров’я Миколаївської міської ради у 2026 році оголосило лише два лоти — на обслуговування автомобіля та міський телефонний зв’язок. Їхня загальна вартість становила 134,5 тисячі гривень.
Таким чином, найбільші витрати на медицину в області цього року пов’язані саме з будівництвом та капітальними ремонтами медичних закладів. Левова частка суми припадає на нову амбулаторію в Прибузькому.
В Одесі судитимуть 48-річного місцевого жителя, якого обвинувачують у державній зраді.
За даними слідства, з листопада 2025 року до квітня 2026-го чоловік через Telegram за гроші передавав представнику спецслужб РФ інформацію про українські військові об’єкти та підрозділи ЗСУ.
Йдеться, зокрема, про дані щодо:
місць перебування військовослужбовців;
руху військової техніки;
розташування підрозділів ЗСУ;
укріплених позицій.
Окремо чоловік передавав інформацію про об’єкти енергетичної інфраструктури Одещини, зокрема трансформаторні підстанції.
Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Йому інкримінують державну зраду.
