Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
За час повномасштабної війни через ворожі обстріли знищені 423 заклади освіти
За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“За час повномасштабної війни 4 650 закладів освіти постраждали від російських обстрілів, 423 – зруйновані повністю. Це тисячі класів, аудиторій, лабораторій і просторів, де мали навчатися українські діти та молодь”, – написав він.
За словами Лубінця, лише цього року до Офісу омбудсмана надійшло 644 звернення щодо проблем з доступом до навчання, безпеки дітей, вступу, дистанційної освіти, реорганізації закладів, булінгу, дискримінації тощо.
“Тому сьогодні говоримо не лише про початок навчального року. Говоримо про те, якою має бути українська освіта в умовах війни та що необхідно зробити, щоб право на освіту залишалося реальним для кожної дитини”, – підкреслив він.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня відзначають День знань – сьогодні у школах, коледжах та вишах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
Суспільство
Ківалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
В Одесі 31 серпня в спортивному комплексі Національного університету “Одеська юридична академія” провели масштабні урочистості до Дня знань. За словами президента університету Сергія Ківалова, на захід зібрали близько 7 тисяч студентів, їхніх батьків, викладачів та гостей.
Ківалов назвав захід “наймасштабнішим Днем знань в історії України” та повідомив, що рекорд зафіксували представники Реєстру рекордів України.
На оприлюднених фотографіях видно, що люди були масово зібрані на спортивному майданчику, а трибуни навколо нього заповнені глядачами.
При цьому урочистості проходили з 9:00 до 10:30 31 серпня — у день, коли Одещина зазнавала російських атак.
ФОТО: скріншот з відео Сергій Ківалов/Facebook
Близько 8:00, незадовго до початку заходу, російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” в Одеській області. На об’єкті виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували. Згодом «Нова пошта» повідомила, що внаслідок атаки було знищено інноваційний термінал та сортувальну лінію, обладнання відновленню не підлягає. Серед працівників постраждалих не було.

Більше того, за даними статистики повітряних тривог за 31 серпня, Одещина протягом доби неодноразово перебувала під загрозою. На графіку зафіксовані тривоги, зокрема, вночі, близько 03:00–04:00, о 08:00, 11:00 та 20:00.

Тобто приблизно за годину до початку масового заходу в регіоні пролунала тривога, а неподалік Одеси російський удар спричинив пожежу на великому логістичному об’єкті.
Напередодні 1 вересня директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак закликав освітні заклади відмовитися від традиційних масових лінійок через загрозу російських обстрілів.
“Велике скупчення дітей на подвір’ї школи чи іншому відкритому майданчику — це додатковий і невиправданий ризик”, — заявив Лончак. Він рекомендував проводити святкові заходи у невеликих групах та з урахуванням можливостей укриттів.

Міністерство освіти і науки також окремо рекомендувало уникати скупчення великої кількості людей. Якщо ж захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не має перевищувати розрахункової місткості укриття.
А що з укриттями?
На офіційній карті укриттів Одеси в районі НУ «Одеська юридична академія» редакція знайшла п’ять найпростіших укриттів, які зазначені як такі, що належать університету.
Заявлена місткість вказаних на карті об’єктів:
- Академічна, 9 — 1200 місць;
- Академічна, 8 — 360 місць;
- Академічна, 2 к. 2 — 1240 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць;
- Академічна, 2 — 120 місць.
Разом — 3040 місць.
Це приблизно на 4 тисячі місць менше, ніж заявлена Ківаловим кількість учасників заходу — близько 7 тисяч.

Звичайно, сама карта укриттів не дає можливості встановити, що всі п’ять споруд мали використовуватися саме учасниками цього заходу. Так само невідомо, який конкретно план евакуації був розроблений організаторами.
Але питання залишається: як у разі раптової повітряної тривоги кілька тисяч людей, які одночасно перебували на стадіоні, мали організовано потрапити до укриттів, якщо їхня заявлена загальна місткість становить близько 3040 місць?
На урочистостях також був присутній голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, який опублікував фото із заходу та повідомив, що привітав студентів університету.
При цьому на офіційному сайті НУ “ОЮА” є лише заява від 30 серпня 2025 року про дозвіл оперативного командування “Південь” на проведення урочистостей за умови виконання необхідних заходів безпеки. Опублікований університетом документ із таким дозволом датований 29 серпня 2025 року, тобто стосується минулорічного заходу. Документа про дозвіл на проведення цьогорічних урочистостей офіційно не опубліковано.

Таким чином, питання не в тому, чи мав університет право провести захід — прямої заборони на масові заходи в області не було. Питання в іншому: наскільки виправданим було збирати тисячі людей в одному місці в день, коли Одещина перебувала під реальною загрозою російських ударів, а буквально перед початком урочистостей окупанти атакували об’єкт неподалік Одеси.
Нагадаємо, 29 квітня 2024 року під час ракетної атаки на Одесу росіяни вбили семеро людей і поранили 30 містян, серед них – одна дитина і вагітна жінка. Від ракетного удару пошкоджень зазнав палац студентів “Одеської юридичної академії”, відомий в Одесі як “Замок Гаррі Поттера”
В резиденції загинув проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв та постраждав колишній народний депутат, президент НУ “ОЮА” та МГУ Сергій Ківалов. В місті було оголошено жалобу.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук назвав цей удар винятковим. За словами військового, росіяни і раніше обстрілювали українську територію ракетами зі шрапнеллю, але лише цього разу окупанти вдарили таким касетним снарядом по людному місцю
Суспільство
Кабмін направив 104,1 млн грн на допомогу 19 громадам Одещини
Уряд України схвалив розподіл державних дотацій на суму 2,3 мільярда гривень, спрямованих на підтримку прифронтових територіальних громад. Ця фінансова допомога має на меті зміцнення економічної стійкості та покращення соціальної інфраструктури регіонів, які безпосередньо постраждали або перебувають у зоні військових дій.
Зокрема, частина коштів, а саме 104,1 мільйона гривень, буде направлена до бюджетів 19 громад Одеської області.
Основні цілі такої підтримки
- Забезпечення сталого функціонування місцевих органів влади.
- Покращення життєвих умов населення у прифронтових районах.
- Підтримку соціальних та комунальних послуг на території громад.
Дана ініціатива є складовою державної політики, спрямованої на зміцнення регіональної безпеки і стабільності. Розподіл фінансування відбувається з урахуванням актуальних потреб територій, які найбільше потребують державної підтримки у складних умовах військового конфлікту.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
