Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

Атака на Київ, матч очікування й липа для Інгігерди

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Євген Котенко

Дим від масштабної пожежі, що виникла внаслідок влучань ракет та падіння уламків під час російської повітряної атаки на столицю, здіймається у нічне небо, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Пошкоджений дитячий майданчик у дворі житлового будинку, який затягує дим від пожежі внаслідок нічної ракетної атаки військ РФ, Дніпро, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Дівчина йде повз пошкоджий унаслідок масованої атаки РФ житловий комплекс у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Чоловік збирає до сміттєвого мішка закривавлені рушники, що залишилися після евакуації людини, пораненої внаслідок масованої атаки РФ, на території паркінгу житлового комплексу у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Дим від пожежі, що спалахнула внаслідок нічної атаки РФ, здіймається над гаражним кооперативом у Подільському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Хлопець і дівчина стоять посеред уламків, підтримуючи та заспокоюючи одне одного після пережитого обстрілу, біля під’їзду дев’ятиповерхового житлового будинку у Подільському районі, пошкодженого внаслідок масованої комбінованої атаки РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Фахівці розбирають завали і фіксують руйнування у будівлі поліклініки (амбулаторії) у Голосіївському районі, яка зазнала суттєвих руйнувань внаслідок масованого нічного удару РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Комунальник закриває захисною плівкою вибиті внаслідок російської атаки БпЛА шибки у вікнах житлового будинку, Одеса, 1 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Рятувальники працюють під час ліквідації наслідків російського обстрілу ударними безпілотниками будівлі вантажного відділення №1 Нової пошти, Дніпро, 31 травня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Медичні працівники біля чоловіка, який постраждав унаслідок російської дронової атаки, у салоні автомобіля швидкої допомоги в Шевченківському районі, Запоріжжя, 4 червня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Учасниця акції “Матч очікування: кожен голос рятує” на підтримку родин безвісти зниклих захисників стоїть поруч з інсталяцією на стадіоні “Ювілейний”, Буча, Київська область, 31 травня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Дитячі м’які іграшки лежать на стільцях під час меморіального заходу з нагоди Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у межах всеукраїнської акції “Голоси дітей”, Дніпро, 4 червня 2026 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Бійці 13-ї бригади НГУ “Хартія” оперативно залишають бронетехніку через кормові двері та роззосереджуються на місцевості в бойовому порядку під час заняття з відпрацювання десантування особового складу з БМП в умовах, наближених до бойових, 29 травня 2026 року.

Фото: Геннадій Мінченко
Фото: Геннадій Мінченко

Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Оберг (праворуч) і меценат Федір Зернецький беруть участь в урочистому висадженні липи на честь Інгігерди – дружини київського князя Ярослава Мудрого та доньки шведського короля Олофа Скьотконунга –  на Алеї київських князівен Національного заповідника “Софія Київська”, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Мистецька робота “Затримки і перетримки розвитку” митців Софії Любарської та Володимира Моісеєнка експонується на груповій виставці “Самозайняті”, представленій у межах програми PAC UA, у PinchukArtCentre, Київ, 4 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Рапіристи змагаються у фіналі чемпіонату України з фехтування-2026, що відбувся у столичному Легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Валюта вдома і майно в окупації: що задекларували керівники медзакладів Херсона Анонси

Published

on



Керівники комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Херсона задекларували загалом понад 8,7 мільйона гривень доходів. Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували фінансові звіти п’ятьох керівників міських медзакладів за 2025 рік.

Дослідження Центру публічних розслідувань та Інтент охопило декларації керівників Херсонської міської клінічної лікарні імені Є. Є. Карабелеша, Херсонської міської клінічної лікарні імені О. С. Лучанського (двох директорів – через зміну керівництва в жовтні 2025 року), Херсонської міської клінічної лікарні імені А. і О. Тропіних та Херсонської міської стоматологічної поліклініки. Чотири інші медичні заклади міста – психіатричний центр, геріатричний центр, перинатальний центр та дитяча стоматологічна поліклініка – припинили роботу.

Доходи: продаж авто, три зарплати та бізнес у родині

Найбільший сукупний дохід родини – у в. о. генерального директора лікарні імені Карабелеша Ганни Гостєвої: 2,28 мільйона гривень. Власний дохід Гостєвої склав 1,29 мільйона гривень: зарплата 831 тисяча гривень, виплати за цивільноправовими договорами 367 тисяч гривень та сумісництво 87 тисяч гривень. Чоловік Андрій Андрющенко заробив 982 тисячі гривень від підприємницької діяльності. До Гостєвої лікарнею керувала Алла Малицька. 15 липня 2025 року начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько призначив її своєю заступницею з питань діяльності виконавчих органів ради. Після чого всі її декларації НАЗК, з метою безпеки, приховала. 

Андрій Федотов, який обіймав посаду генерального директора лікарні імені Лучанського до жовтня 2025 року, задекларував 2,07 мільйона гривень родинного доходу (+14%). Власний дохід – 1,47 мільйона гривень: зарплата 1,003 мільйона гривень, 400 тисяч гривень від продажу Ford Connect та Ford Mondeo та страхові виплати 65 тисяч гривень. Дружина Анна Федотова отримала 596 тисяч гривень: зарплата 335 тисяч гривень та 254 тисячі гривень від продажу рухомого майна.

Генеральний директор лікарні імені Тропіних Дмитро Доманський задекларував 2,03 мільйона гривень – удвічі більше, ніж у 2024 році (+106%). Власний дохід – 1,88 мільйона гривень: зарплата 961 тисяча гривень, 850 тисяч гривень від продажу Mazda CX-5, пенсія 68 тисяч гривень. Дружина Наталія Тютюник заробила 150 тисяч гривень.

В.о. генерального директора лікарні імені Лучанського Віктор Колісник, який змінив Федотова в жовтні 2025 року, задекларував 1,44 мільйона гривень родинного доходу: власна зарплата 784 тисячі гривень та сумісництво 188 тисяч гривень, дружина Людмила – 450 тисяч гривень зарплати.

Директор Херсонської міської стоматологічної поліклініки Євген Гнилицький задекларував 896 тисяч гривень власного доходу (+81%) – зарплата у трьох місцях роботи: 543, 259 та 95 тисяч гривень. До листопада 2025 року Гнилицький поєднував посаду з керівництвом Херсонського міського перинатального центру – до його приєднання до лікарні імені Лучанського.

Показово, що зростання доходів у кількох керівників пояснюється здебільшого разовими надходженнями – продажем автомобілів, а не збільшенням зарплат.

Заощадження: валюта і гривні

Загальні заощадження п’ятьох керівників склали 4,57 мільйона гривень.

Найбільше накопичив директор стоматологічної поліклініки Євген Гнилицький – 1,32 мільйона гривень: 5 001 євро (249 тисяч гривень за курсом НБУ на 31 грудня 2025 року), 200 доларів США та 813 тисяч гривень готівкою. Заощадження зросли на 98 відсотків.

Другим за обсягом заощаджень став в. о. директора лікарні імені Лучанського Віктор Колісник – 975 тисяч гривень: 4 500 доларів США (191 тисяча гривень) та 4 500 євро (224 тисячі гривень) на рахунках, 144 тисячі гривень на гривневому рахунку, а також 9 800 доларів США готівкою у дружини Людмили (415 тисяч гривень).

Дмитро Доманський зберіг 830 тисяч гривень: 8 000 євро (399 тисяч гривень) та 6 000 доларів США (254 тисячі гривень), 177 тисяч гривень – на рахунках. Зростання на 132 відсотки.

Ганна Гостєва задекларувала 747 тисяч гривень: 7 000 доларів США у чоловіка (297 тисяч гривень), 5 000 доларів США особисто (212 тисяч гривень), 273 євро та 224 тисячі гривень на рахунках.

Андрій Федотов накопичив 698 тисяч гривень готівкою.

Характерна закономірність: четверо з п’ятьох керівників тримають частину або всі заощадження у валюті – доларах чи євро.

Будинки, квартири та інша нерухомість

Найбільший портфель нерухомості – в Дмитра Доманського: 344 квадратні метри житлової площі. Сам Доманський задекларував будинок площею 115 квадратних метрів та квартиру площею 82 квадратні метри в Одесі. Дружина Наталія Тютюник задекларувала два домоволодіння площею 101 та 45 квадратних метра – усі об’єкти, крім одеської квартири, розташовані у Херсонській міській громаді, однак конкретні адреси в декларації не вказані. Крім того, Доманський має нежитлові приміщення: власні 98 квадратних метра у Херсоні та 92 квадратних метри в Одесі, а також гараж і кілька малих об’єктів у дружини в Білозерці та Херсонській міській громаді.

Євген Гнилицький задекларував 143 квадратних метри: квартира площею 63 квадратних метри у Новій Каховці у спільній частковій власності та власний будинок 80 квадратних метрів у Таврійську. Обидва населених пункти розташовані на тимчасово окупованій території Херсонщини.

Ганна Гостєва має будинок площею 60 квадратних метрів у Херсоні у спільній частковій власності з чоловіком. В. о. генерального директора Віктор Колісник задекларував будинок площею 54 квадратних метри у Херсоні у власності. Андрій Федотов задекларував лише будинок дружини площею 26 квадратних метрів у Каховці – також на тимчасово окупованій території.

Таким чином, нерухомість двох керівників – Гнилицького та Федотова – розташована на окупованих землях і фактично недоступна для використання.

Земля на ТОТ

Дмитро Доманський задекларував 0,18 гектара власних ділянок у Херсонській міській громаді та ділянку площею 1 066 квадратних метрів у власності дружини. Євген Гнилицький – 0,05 гектара у Таврійську, також на окупованій території.

Залізні коні директорів

Найдорожчий автомобіль у вибірці – Tesla Model 3 2018 року вартістю 695 тисяч гривень у Дмитра Доманського. Примітно, що у 2025 році він продав Mazda CX-5 за 850 тисяч гривень, і це стало основним чинником подвоєння його доходу. Віктор Колісник задекларував Volvo V40 Cross Country 2018 року (720 тисяч гривень). Андрій Федотов – Opel Mokka 2021 року (666 тисяч гривень). Євген Гнилицький – Renault Megane 2012 року (139 тисяч гривень). Ганна Гостєва автомобіль не задекларувала.

Половина медичної мережі – ліквідована

З восьми комунальних медичних закладів Херсонської міської ради нині функціонують лише чотири. Решта припинила роботу.

Херсонський міський перинатальний центр ІІ рівня імені З. С. Клименко в листопаді 2025 року приєднали до лікарні імені О. С. Лучанського. До того моменту обов’язки директора центру поєднував директор міської стоматологічної поліклініки Євген Гнилицький.

Херсонський міський психіатричний центр та Херсонський міський геріатричний центр приєднано до лікарні імені Афанасія і Ольги Тропіних на підставі рішень Херсонської міської військової адміністрації від 17 квітня 2025 року (№350 та №358). Відповідальним за реєстрацію змін визначено генерального директора лікарні Дмитра Доманського. Станом на червень 2026 року психіатричний центр юридично ще перебуває у стадії припинення.

Херсонська міська дитяча стоматологічна поліклініка ліквідована – державну реєстрацію юридичної особи припинено.

Таким чином, половина колишньої мережі комунальних медичних закладів Херсона більше не існує як самостійні установи – і це ще не враховуючи, що частина майна двох із чотирьох керівників досі знаходиться на окупованих землях.

Тож п’ятеро керівників медзакладів Херсона задекларували 8,7 мільйона гривень сукупного доходу та 4,6 мільйона гривень заощаджень. Найбагатший за активами – генеральний директор лікарні імені Тропіних Дмитро Доманський: 344 квадратних метри житла у Херсонській міській громаді та Одесі, нежитлові приміщення у двох містах і Tesla Model 3. Зростання його доходу на 106 відсотків пояснюється здебільшого продажем автомобіля. Частина нерухомості Доманського та Федотова розташована на тимчасово окупованих територіях Херсонщини.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Росіяни вдарили по критичній інфраструктурі Одеси — є загиблі

Published

on



Росіяни вдарили по критичній інфраструктурі Одеси — є загиблі



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.