У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови, яка врегульовує порядок передачі релігійним організаціям у безоплатне користування державного та комунального культового майна.
Зазначається, що проєкт постанови підготувало Міністерство культури України.
Запропоновані зміни мають врегулювати можливість обмеженого у часі користування пам’ятками культурної спадщини для проведення богослужінь, релігійних обрядів та інших форм релігійної практики.
Йдеться про пам’ятки, які потребують особливого режиму використання і утримання або використовуються спільно релігійними громадами і закладами культури.
Постанова передбачає можливість укладення договору користування (позички), за яким релігійна організація отримуватиме доступ до культового об’єкта у визначені години відповідно до узгодженого графіку.
Графік може передбачати час проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, молитов, служінь, релігійних зібрань та інших видів релігійної практики.
Об’єкт не передаватиметься релігійній організації у постійне користування. Заклад культури нестиме відповідальність за утримання пам’ятки у належному стані і зможе використовувати її у час, коли немає богослужінь.
Запропонована модель не є орендою та передбачає саме розподілений у часі доступ до об’єкта.
Постановою також передбачається:
можливість передачі культового майна релігійним організаціям на підставі договору користування (позички) з урахуванням таких особливостей, як можливість використання виключно у години, передбачені у графіку проведення богослужінь, без обов’язкового укладення договору страхування та складання акта приймання-передачі, визначення умов такої передачі;
музейні предмети та предмети музейного значення, що належать до державної частини Музейного фонду України, передаються на тимчасове зберігання у порядку, визначеному Положенням про музейний фонд України;
можливість включати до договору умову про відшкодування експлуатаційних послуг та послуг охорони, якщо об’єкт перебуває під охороною.
У міністерстві пояснили, що нова модель пропонується через значну кількість культових споруд, які є пам’ятками культурної спадщини і через особливості режиму використання не можуть функціонувати як постійні релігійні об’єкти.
Водночас релігійні організації потребують доступу до таких споруд для проведення богослужінь та релігійних обрядів.
Запропонований механізм має дозволити задовольнити потреби вірян, не змінюючи встановленого режиму використання пам’яток.
Релігійні організації не завжди мають достатньо ресурсів для утримання пам’яток, проведення необхідних реставраційних робіт та захисту споруд від пошкодження, руйнування або знищення. За таких умов передача об’єкта у постійне безоплатне користування може бути ускладненою.
Натомість погодинний доступ дає змогу поєднати можливість здійснення релігійної практики із завданням збереження пам’яток культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Жовква Львівської області після шести років реставрації відкрили церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою ЮНЕСКО.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував російський удар по художньому музею в Херсоні, з якого окупанти раніше викрали картини.
Він назвав атаку подвійним злочином та черговим свідченням системної політики росії зі знищення української культурної спадщини.
Ворожий дрон влучив у будівлю музею вранці 20 серпня. Внаслідок атаки загорілося праве крило будівлі та господарські споруди поруч. Рятувальники загасили пожежу, працюючи під загрозою повторного удару. За попередніми даними, люди не постраждали.
Наслідки ворожої атаки на художній музей в Херсоні. Фото: ДСНС
Сибіга розповів, що кілька місяців тому в Міністерстві закордонних справ відкрили виставку “Повернення пам’яті Херсона”. На ній представлені артпринти робіт із колекції Херсонського художнього музею.
За словами міністра, під час окупації Херсона російські військові вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва, назвавши це “евакуацією”. Сибіга наголосив, що насправді йшлося про пограбування.
“Те, що можна привласнити, – росія викрадає і називає своїм. У випадку Херсонського художнього музею – це подвійний злочин і ще одне свідчення того, наскільки системною є російська політика знищення”, – заявив глава МЗС.
Він додав, що рф не зможе зробити українську культуру російською, навіть викрадаючи твори мистецтва та руйнуючи культурні установи. Україна, за словами Сибіги, має намір повертати викрадені твори, відновлювати пошкоджені об’єкти та документувати злочини для притягнення росії до відповідальності.
Вигоріле приміщення Херсонського художнього музею внаслідок атаки військ рф. Фото: ДСНС
Як писав Інтент, у липні в Одеському музеї західного і східного мистецтва 11 липня відкрилася виставка “Херсон: НЕ/вкрадене” – проєкт, присвячений колекції, яку вивезли окупанти з Херсонського обласного художнього музею.
14 августа в Одесском районе в результате атаки врага возник масштабный пожар складского помещения для хранения зерна.
Об этом сообщает Главное управление ГСЧС Украины в Одесской области.
Также в Белгород-Днестровском районе произошло возгорание крыши здания гостиничного комплекса и сухой травы рядом.
Пожарные оперативно ликвидировали пожары и не допустили дальнейшего их распространения.
По предварительной информации, погибших и пострадавших нет.
К ликвидации последствий атаки привлекались от ГСЧС 58 пожарных и 14 единиц техники, от местной пожарной команды — 7 человек личного состава и 2 единицы техники.
Одесса News информировала, что в ночь на 14 августа враг атаковал юг Одесской области. Удары пришлись по жилому сектору, неработающим складам и открытой местности. Возникшие пожары оперативно ликвидированы спасателями. Один человек пострадал.
Фото: Головне управління ДСНС України в Одеській області/Facebook
