Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

Премію Станіслава Вінценза отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк

Published

on



Цьогоріч премію Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» отримала польська дослідниця українського походження Оля Гнатюк.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Всеукраїнський демфорум.

Оля Гнатюк — перекладачка, есеїстка, радниця президента Українського ПЕН, дослідниця, професорка Інституту славістики Польської Академії Наук, Національного університету «Києво-Могилянська академія», професорка-emeritus Варшавського університету, голова Товариства промоції української культури в Польщі та польської в Україні.

Займається редагуванням книжок, перекладає сучасну українську літературу польською. Авторка низки наукових видань, серед яких: «Відвага і страх» (польською, українською мовами), «Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії», «Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Гедройця», «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», «Українська барокова релігійна пісня», «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (у співавторстві із Богумілою Бердиховською).

Вона також є редакторкою серії наукових видань невідомих і маловідомих документів, що зберігаються в Україні та за кордоном «Україна-Європа-1921-1939», тритомного видання «Спадщини Василя Мудрого», що охоплює доробок українського громадського й політичного діяча, журналіста, віцемаршала польського Сейму та віцепрезидента УГВР.

Премію імені Станіслава Вінценза заснували у 2018 році в Україні з метою вшанування памʼяті провідного вченого й письменника. Мета нагороди – визнання внеску сучасників в культуру, науку, суспільне життя, або відстоювання та захист прав людини.

Її щорічно вручають у межах Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи Via Carpatia.

Читайте також: У Празі вручили премію «Історія несправедливості», лауреаткою якої стала бранка Кремля Данилович

Відомо, що у минулі роки премії імені Станіслава Вінценза були удостоєні Мирослав Маринович, Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Юлія «Тайра» Паєвська, Йосиф Зісельс, Ростислав Держипільський.

Станіслав Вінценз — польський етнограф, есеїст, філософ, письменник, автор відомої трилогії «На високій полонині». Він був дослідником і знавцем культури Гуцульщини та Покуття.

Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч премію імені Джеймса Мейса «Громадянська позиція» отримав журналіст Леонід Фросевич.

Фото: Всеукраїнський демфорум



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Нові воєнні злочини росіян задокументовано на Херсонщині Анонси

Published

on


Троє померлих та сім поранених мирних жителів, пошкодження цивільних об’єктів. Такі воєнні злочини росіян задокументували поліцейські Херсонщини 29 листопада.

Як повідомили в пресслужбі Нацполіції в Херсонській області, Минулої доби, 29 листопада, під ворожим прицілом перебували обласний центр Херсонщини, а також Антонівка, Садове, Кізомис, Велетенське, Комишани, Лиманець, Білозерка, Дніпровське, Софіївка, Берислав, Монастирське, Кам’яне, Шостакове, Старосілля, Львове, Одрадокам’янка, Ольгівка, Тягинка, Веселе, Козацьке.

ФОТО: Поліція Херсонської області

Після опівдня під ворожий артилерійський обстріл потрапила територія Корабельного району. Внаслідок вибухів поранення отримали 65-річний чоловік, 52-річна жінка та чоловік віком 54 роки, який від отриманих травм невдовзі помер під час надання медичної допомоги в реанімації. Також пошкоджені три приватні домоволодіння та легковий автомобіль.

У Дніпровському районі оператор російського БпЛА скинув боєприпас на цивільний транспортний засіб. В результаті поранення отримала 41-річна пасажирка автівки.

У Білозерці після “прильоту” російського снаряду поранень зазнав 60-річний чоловік. З вибуховою травмою та рваними ранами ноги працівники поліції евакуювали постраждалого до лікарні.

На місцях ворожих влучань працювали криміналісти, вибухотехніки, слідчо-оперативні групи поліції та представники інших екстрених служб.

ФОТО: Поліція Херсонської області

В Херсонській ОВА додали, що 30 листопада медична допомога знадобилась дитині, яка учора, 29 листопада постраждала через удар російського дрона по автівці у Херсоні. У 13-річного хлопчика діагностували вибухову травму, контузію та гостру реакцію на стрес. Потерпілого шпиталізували. Крім того, До лікарні звернувся чоловік, Також в ОВА розповіли, що зранку 30 листопада через російські обстріли Херсона постраждали троє людей. Вони отримують меддопомогу.

“Впродовж години внаслідок ворожих ударів по Дніпровському району поранення дістали троє чоловіків, яким 53, 73 та 58 років”, – йдеться у повідомленні.

Стан першого потерпілого медики оцінюють як легкий, двох інших – середнього ступеня тяжкості. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.


Володимир Шкаєв



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Румунію залетів російський безпілотник під час атаки рф на Одещину

Published

on


У ніч на 19 листопада російський безпілотник проник у румунський повітряний простір. Повідомлення про тривогу Ro-Alert надіслали для півночі повіту Тулча о 00:20.

Про це повідомляє румунське видання Ordinea.

За даними Повітряних сил Румунії, два німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon з бази 57 Міхаїла Когелнічану, що виконували функції посиленої повітряної охорони, злетіли в ніч з 18 на 19 листопада о 00:25 для моніторингу повітряної ситуації на кордоні з Україною після російських атак поблизу річкового кордону з Румунією.

Ще два літаки, F-16 румунських ВПС, були зняті з 71-ї авіабази в Кимпія-Турзі. Літак Eurofighter приземлився на базі Міхаїла Когелнічану о 01:50, а F-16 румунських ВПС повернулися на базу в Кимпія-Турзі близько 02:30.

БпЛА зафіксували від Вилкового до Кілія-Веке, а потім він зник з радарів.

Інцидент не призвів до падіння безпілотника на землю.

Раніше на  USIonline.com

Війна. День 1365 коротко про головне (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.