У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Президент Володимир Зеленський призначив державні стипендії 16 видатним діячам освіти.
Відповідний указ №1023/2026 від 22 жовтня оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
«Відповідно до указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906/2011 «Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери» (із наступними змінами) призначити строком на два роки державні стипендії видатним діячам освіти», – ідеться у документі..
Іншим указом №1024/2026 Президент призначив довічні державні стипендії шістьом видатним діячам освіти, які досягли сімдесятирічного віку.
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Ірина Сябренко 2 жовтня набула у власність обладнання для відновлюваної енергетики вартістю 426 тисяч 400 гривень. Йдеться про гібридну систему електропостачання із сонячними панелями, акумулятором та бензиновим генератором.
Про це свідчить повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, яке суддя подала 4 жовтня.
Згідно з декларацією, придбання та встановлення системи відбулося 2 жовтня 2026 року. До її складу входять фотоелектричні модулі потужністю 10 кВт, установка для зберігання електроенергії ємністю 10 кВт та бензиновий генератор потужністю 3,5–3,8 кВт.
Обладнання має торгову марку Deye. Вартість майна становить 426 тисяч 400 гривень.
У повідомленні як джерело зазначена громадянка України Альона Куліш. Водночас у документі не уточнюється характер цих коштів чи взаємовідносини між нею та суддею, тому стверджувати, що система була подарована, підстав немає.
У розділах про доходи, нерухомість, транспорт, цінні папери та корпоративні права цього повідомлення нових об’єктів не зазначено. Видатки також не декларувалися.
Ірина Сябренко є суддею Казанківського районного суду Миколаївської області. У декларації за 2025 рік, яку аналізували Центр публічних розслідувань та Інтент вона фігурувала як голова цього суду.
За даними аналізу, у 2025 році родина Сябренко отримала 2 мільйони 220 тисяч гривень доходу. Із них 1 мільйон 410 тисяч гривень становила зарплата самої судді, ще 809 тисяч гривень заробив її чоловік Микола Бібік. За рік до цього родина задекларувала 2 мільйони 280 тисяч гривень.
На мальовничому схилі над морем у Київському районі Одеси зненацька виріс цілий квартал — 47 охайних триповерхових таунхаусів. Проблема лише в тому, що частину землі під ними забудовник, судячи з усього, ні в кого не питав.
Історія почалася ще у 2019 році, коли компанія на законних підставах орендувала в міста понад 2,3 гектара на вулиці Дачі Ковалевського — під будівництво готельно-апартаментного комплексу. Але, за версією слідства, забудовник на цьому не зупинився і потихеньку «прихопив» ще майже 0,75 гектара сусідньої комунальної землі на схилі.
Щоб не привертати уваги, нову забудову оформили як «реконструкцію» вже наявного об’єкта — у документах писали, що параметри фундаменту не змінюються. Коли ж 47 таунхаусів вже стояли, частину з них переоформили через підконтрольні фірми та фіктивні договори, а кілька будинків встигли продати звичайним покупцям.
Поліція та прокуратура оцінили збитки територіальній громаді Одеси більш ніж у 50 мільйонів гривень. Забудовнику повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу — самовільне зайняття землі та легалізація майна, здобутого злочинним шляхом. Суд вже наклав арешт на спірну нерухомість, хоча рішення ще не набрало законної сили.
Ім’я забудовника слідство поки офіційно не розголошує. Максимальне покарання за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
