У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Процес створення компенсаційних і правових механізмів для України рухається за графіком, а коло держав-учасниць Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих російською агресією проти України, й надалі розширюватиметься.
Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький заявив в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат наголосив, що існують три постійні ключові драйвери процесу створення компенсаційних механізмів: Рада Європи як інституція, Нідерланди як держава, що розмістила Реєстр збитків і де базуватимуться Комісія та Спеціальний трибунал, а також сама Україна.
«Рада Європи виступає головним розробником і юридичним радником цих процесів. Саме тут формуються механізми, які згодом працюватимуть у Нідерландах. Існує чимало подібних прецедентів – зокрема, Організація із заборони хімічної зброї, створена в межах ООН, як інституція функціонує на території Нідерландів. Водночас аналогів створенню компенсаційної комісії в сучасній історії немає – шлях, яким нині рухається Рада Європи, є унікальним», – зазначив Точицький.
Він додав, що загалом процес рухається за графіком, який бачить Україна, хоча темпи могли б бути вищими.
«Досконалості немає межі, і, безумовно, нам хотілося б швидшого поступу. Водночас усе значною мірою залежить від фінансового аспекту, адже основне навантаження несуть держави-учасниці — від підтримки обороноздатності України до встановлення справедливості. Крім того, країни, чиє законодавство цього вимагає, мають ще пройти процедуру ратифікації Конвенції», — пояснив дипломат.
Точицький також зазначив, що 35 підписів під Конвенцією про створення компенсаційного механізму є дуже хорошим результатом.
«Експерти Ради Європи визначали мінімальну “стелю” у 25 країн. Сьогодні ми маємо 34 держави плюс Євросоюз – цього цілком достатньо для старту підготовчої роботи. Хоча, звісно, у період військової дипломатії завжди хочеться більшого», – зазначив він.
Постпред України при Раді Європи також спрогнозував, що кількість підписантів надалі зростатиме. Зокрема, до конвенції можуть приєднатися деякі з десяти держав, які підписали заключний акт міжнародної конференції в Гаазі.
«Частина цих країн брала участь у конференції як спостерігачі — наприклад, Коста-Рика чи Еквадор. Це жодним чином не заважає їм згодом приєднатися і до компенсаційної комісії, і до спеціального трибуналу. Багато учасників просто не встигли отримати необхідні повноваження: десь триває перехідний період, десь уряд лише сформовано. Є й ті, хто з політичних міркувань наразі займає вичікувальну позицію, зокрема в контексті мирних переговорів», – підсумував він.
Внаслідок удару російської армії по Одеській області виникла пожежа у порті “Південному” – зайнялися близько 30 контейнерів із борошном та рослинною олією.
Про це повідомив, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, працівники порту та всі профільні служби працюють на місці, триває ліквідація наслідків. Також, за його словами, через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишаються понад 120 тисяч абонентів Одещини. Об’єкти критичної інфраструктури підключені до альтернативних джерел живлення. Теплопостачанням та водопостачанням регіон забезпечений.
Зранку 22 грудня очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що внаслідок двох ворожих атак протягом ночі 22 грудня, пошкоджень зазнав обʼєкт критичної інфраструктури Одеси, через що без електропостачання залишилася частина одного з районів міста. У ніч на 22 грудня росіяни атакували Україну 86 ударними безпілотними летальними апаратами типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів. За попередніми даними, станом на 8:30, протиповітряна оборона знешкодила 58 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Але зафіксовані й влучання. 26 ударних БпЛА влучили на 12 локаціях, а також трапилося падіння збитих (уламки) на одній локації.
21 грудня були зняті обмеження руху транспорту в обох напрямках на автодорозі М-15 Одеса — Рені (на м. Бухарест) у межах населеного пункту Маяки, які накладали після атаки росіян на міст через Дністер. 18 грудня під час атаки в Одеському районі ворожий ударний безпілотник влучив у міст, який з’єднує населені пункти у районі Дністровського лиману, а також вдарив по мосту через ріку Дністер в районі села Маяки. Там він вразив цивільний автомобіль, який рухався мостом. У машині перебувала жінка з трьома дітьми. Мати зазнала тяжких травм і померла в кареті швидкої допомоги. Її троє дітей доправлені в лікарню з тілесними ушкодженнями та гострою реакцією на стрес.
