Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти

Published

on



Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти, пошкоджено понад 4 тисячі.

Про це в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, передає Укрінформ.

“Понад 400 закладів зруйновано, понад 4 тисячі – пошкоджено. 153 будівлі університетів пошкоджено, три будівлі університетів зруйновано вщент”, – сказав міністр.

За його словами, зараз вже є черга на відновлення низки університетів, зокрема, в Дніпрі, Харкові.

Як розповів Лісовий, серед пошкоджень переважно зруйновані дахи, вибиті вікна, двері, пошкодження самих будівель. Перші протиаварійні заходи в таких випадках здійснюють місцева влада та ДСНС. Далі кошти на відновлення університетів для продовження очного навчання може виділяти як місцева влада, спецфонди самих закладів освіти, так і МОН, партнери України, міжнародні донори.

“Це (обстріли закладів освіти – ред.) той цілеспрямований терор Росії, який має на меті виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон”, – сказав Лісовий.

За його словами, школи та дитячі садки здебільшого відновлюють за кошти громад. Іноді громади проводять оптимізацію мережі закладів, об’єднуючи їх.

Читайте також: В Україні понад 200 тисяч учнів навчаються онлайн – Лісовий

Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, в Україні понад 200 тисяч учнів навчаються онлайн.

Фото: Херсонська ОВА



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мільйони, Ducati й гектари: що приховали декларації керівників медзакладів Одеси Анонси

Published

on


Керівники 32 комунальних медзакладів Одеси за 2025 рік задекларували 46 мільйонів гривень доходів і 36 мільйонів заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. Серед найпомітніших декларацій — мільйонні доходи родин, тисячі квадратних метрів нерухомості та автопарки з елітними авто й мотоциклами.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації керівників 32 комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Одеської міської ради за 2025 звітний рік.

Загальні доходи склали 46,2 мільйона гривень – на 22% більше, ніж задекларували ці ж посадовці роком раніше. Сукупні заощадження –  36,2 мільйона гривень, і 81% з них – готівка. Серед знахідок: директор лікарні, у якого є шість транспортних засобів і понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень, і керівниця поліклініки, чий чоловік-підприємець заробив 6,6 мільйона гривень.

Перед тим як звітувати про декларації, варто зазначити: кілька закладів у 2023–2025 роках пройшли реорганізацію шляхом приєднання. Чотири пологові будинки були ліквідовані як окремі юридичні особи: ПБ №2 і ПБ №4 увійшли до складу Міської клінічної лікарні №1 (директор – Євген Крилов), ПБ №7 – до МКЛ №10 (Денис Себов), ПБ №1 – до МКЛ №11 (Микола Турчин). Окремо три стоматологічні поліклініки –  СП №1, СП №4 і СП №5 – приєднані до Стоматологічної поліклініки №3, яку очолює Валерій Щербатенко. Таким чином, кілька директорів зі списку наразі керують укрупненими закладами, до яких передано активи ліквідованих установ.

Доходи за рік зросли на 22% 

Сукупні доходи 32 керівників за 2025 рік становлять 46,2 мільйона гривень. Для порівняння: 31 керівник, що подавав декларації у 2024-му, задекларував тоді 37 мільйонів, тобто загальна сума зросла на 22%.

Лідеркою за доходами у рейтингу стала Катерина Патраманська, директорка Дитячої міської поліклініки №2. Але 87% її сімейного доходу –  це заробіток чоловіка, Віталія Патраманського: 6,59 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Власний дохід Патраманської –  961 тисяча гривень (зарплата 790 тисяч, пенсія 121 тисяча та інше). У 2024 році родина задекларувала 2,67 мільйона – приріст +186% пояснюється зростанням доходів чоловіка-бізнесмена.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Схожа структура в Ігоря Шпака, директора Пологового будинку №5: 80% доходів (4,33 мільйона) – на дружині Вікторії Багдасарян. Основна частина –  3,51 мільйона зарплати. Ще 810 тисяч – соціальні виплати від нідерландської Служби пільг Міністерства фінансів. Власний дохід Шпака – 1,06 мільйона (зарплата, сумісництво, пенсія). Загальна сума не змінилась порівняно з 2024 роком.

Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка філії “Міський пологовий будинок №1” у складі МКЛ, задекларувала 2,84 мільйона, з яких 71% – на чоловікові Йосипі Юзефпольському: 1,84 мільйона від підприємницької діяльності та 120 тисяч зарплати. Власний дохід – 824 тисячі (зарплата і пенсія). Сума стабільна: −1% до 2024-го.

Тетяна Черненко, директорка ЦПМСД №4, задекларувала 2,6 мільйона – на 38% більше, ніж 2024 року. Власний дохід – 996 тисяч (зарплата) та 601 тисяча від продажу рухомого майна. Чоловік, Валерій Гаєвський, задекларував мільйон гривень підприємницького доходу.

Віктор Гойдик, директор Консультативно-діагностичного центру №20, задекларував 1,75 мільйона – на 25% більше, ніж роком раніше. Власний дохід – 1,39 мільйона (зарплата 1,21 мільйона й пенсія 178 тисяч). Дружина, Наталія Гойдик, задекларувала 367 тисяч зарплати.

Заощадження: 81% – готівка 

Сукупні заощадження 32 керівників – 36,3 мільйона гривень. З них 29,5 мільйона (81%) – готівка. На банківських рахунках зберігається 6,4 мільйона, позик немає жодних.

Найбільше заощаджень у Максима Голубенка, директора Міської лікарні №8: 5,72 мільйона гривень. З них 5,3 мільйона – 125 тисяч доларів готівкою, ще 400 тисяч гривень готівкою. На рахунку –  лише 55 доларів і 15 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 209% (тоді –  1,85 мільйона). Уся сума особиста –  родини у декларації немає.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Ігор Шпак тримає особисто 70 тисяч доларів і 25 тисяч євро готівкою (разом 4,21 мільйона гривень). На рахунку дружини Вікторії Багдасарян –  29 623 євро (1,48 мільйона). Разом +22% до 2024-го.

У Валерія Щербатенка (СП №3) 5,26 мільйона розподілені між ним і дружиною Мельник Ольгою Миколаївною. Особисто директор тримає: 5 000 доларів і 115 тисяч гривень готівкою, а також 4 842 долари, 12 182 євро і 610 тисяч гривень на рахунках (разом 1,75 мільйона). На дружину: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й ще 450 тисяч гривень та 1 800 євро на рахунках (0,54 мільйона). Сума майже стабільна: +2% до 2024.

Віктор Гойдик (КДЦ №20) – 5,18 мільйона. Особисто: 3,1 мільйона гривень готівкою. Дружина, Наталія Гойдик, має 40 тисяч доларів готівкою (1,70 мільйона), 6 400 доларів та 54 205 чеських крон на рахунках (разом 0,38 мільйона). Зростання +14% до 2024-го.

Микола Турчин (МКЛ №11) –  3,37 мільйона: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й 400 тисяч гривень готівкою. Уся сума особиста. Порівняно з 2024-м –  −15% (тоді 3,96 мільйона).

Одинадцять із 32 керівників не задекларували жодних заощаджень – ані власних, ані родини: Артьомова Олена (ДМКЛ №3), Бабенко Дмитро (КДЦ №6), Бондаренко Наталія (ДМП №5), Бондаренко Тетяна (ДКДЦ), Ольга Зброжик (СПБД), Карташова Валентина (будинок дитини №1), Кафтан Тетяна (ЦПМСД №5), Мармусевич Лариса (ДМП №3), Супрунова Аліна (ДМП №4), Хохлова Роксана (МЛ №5). Окремо вирізняється Черненко Тетяна (ЦПМСД №4) – при доході 2,60 мільйона гривень жодних заощаджень не задекларувала.

Квартири й садиби 

Найбільше житла виявилось у Марини Ясіновської, директорки ЦПМСД №2: 682 квадратних метри у власності. Це дві квартири в Одесі (104 і 48 кв.м) і садибний будинок площею 530 квадратних метрів у Нерубайському – все особисто на директорці. При цьому жодного власного транспорту Ясіновська не декларує.

Ірина Головатюк-Юзефпольська має дві квартири в Одесі загальною площею 419 кв.м – у рівних частках між нею і чоловіком Йосипом Юзефпольським (по 209 кв.м). Ігор Шпак є власником нерухомості у Лиманці загальною площею 396 кв.м, де зосереджені три об’єкти – все особисто.

Максим Голубенко (МЛ №8) має три квартири в Одесі площею 280, 57 і 48 кв.м – разом 385 кв.м, усі особисті. Валерій Щербатенко (СП №3) – будинок 266 кв.м і квартира 116 кв.м в Одесі, загалом 382 кв.м – особисто.

Аналітики врахували лише нерухомість, яка перебуває у власності декларантів або є їхнім спільним майном. Житло, яким користуються за договором оренди чи іншим правом користування, до загальної площі не включали, але такі об’єкти також зазначили. Так, директор МКЛ №1 Євген Крилов проживає у квартирі площею 70 кв.м в Одесі, власницею якої є Лідія Крилова. Водночас керівниця МЦНМД Ірина Проскура користується квартирою площею 69 кв.м, що належить Лілії Черепковій. 

Шість керівників не мають жодного власного або родинного житла у декларації: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Євген Крилов (МКЛ №1) та Роксана Хохлова (МЛ №5).

Нежитлова нерухомість

Лідером за нежитловою нерухомістю є Максим Голубенко (МЛ №8) з колосальним портфелем у 2 093 кв.м, все в Одесі, особисто: п’ять нежитлових приміщень (840, 647, 247, 112 і 97 кв.м), гараж і дванадцять об’єктів категорії “інше” (від 2 до 40 кв.м). На секунду, це понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових площ на одну людину.

Валерій Щербатенко (СП №3) – 110 кв.м: 14 кв.м особисте та офіс 95 кв.м на дружині Ользі Мельник, обидва в Одесі. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 47 кв.м: два об’єкти в Одесі (23 і 24 кв.м), обидва на чоловікові Йосипі Юзефпольському.

Роксана Хохлова (МЛ №5) володіє 42 кв.м нежитлового приміщення. Примітно, що об’єкт розташований у Покровську (Донецька область). Микола Турчин (МКЛ №11) має 19 кв.м: “інше” 17 кв.м та нежитлове приміщення 2 кв.м в Одесі, особисте.

Решта 23 з 32 керівників не задекларували жодних нежитлових об’єктів у власності.

Земля не для всіх

Валерій Щербатенко задекларував 7,07 гектара землі. Власних  в нього  лише дві невеликі ділянки в Одесі (0,03 і 0,02 га). Сім гектарів – дві ділянки по 3,5 гектара кожна у селі Гринівка Роменського району Сумської області –  на дружині Ользі Мельник.

Катерина Патраманська задекларувала 3,65 гектара. Особисто вона має дві ділянки в Одеському районі (0,12 і 0,17 га). На чоловіку Віталії Патраманському – 1,68 гектара в селі Гнатків Тульчинського району Вінницької області.

Лариса Мармусевич (ДМП №3) – 0,26 га: особисто 0,05 га в Одесі, ще 0,21 га в Нерубайському на чоловікові Миколі Прошкіні. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 0,24 га: три ділянки в Одеському районі –  частково особисто, частково на чоловіку. Ігор Шпак – 0,15 га у Лиманці, особисто.

Вісімнадцять із 32 керівників не задекларували жодних земельних ділянок.

Ducati, Jaguar і китайський електрокар 

Максим Голубенко задекларував шість одиниць транспорту – усі особисто: чотири автомобілі (Pontiac Solstice 2008, Mitsubishi Pajero 2008, УАЗ 31519 2004 і ПВТ100 2010), трицикл Can-Am Roadster Spyder 2008 і мотоцикл Ducati 2016. Крім того, він користується двома Audi E-Tron 2021 без права власності.

Ольга Зброжик (СПБД) задекларувала три автомобілі чоловіка Олександра Стукаленка: Mercedes-Benz 311 CDI 2001, Mitsubishi Outlander 2007 і електрокар Jaguar I-PACE 2019. Власних заощаджень і власного транспорту в декларантки немає.

Олена Артьомова (ДМКЛ №3) –  Nissan Murano 2007 особисто і Honda Accord 2013 в чоловіка Сергія Артьомова. Денис Себов (МКЛ №10) –  Nissan X-Trail 2016 особисто і Nissan Micra 2013 на дружині Вікторії Коротаєвій. Ігор Шпак – Audi e-tron 2019 і BMW i3 2015, обидва оформлені на дружину Вікторію Багдасарян.

Микола Турчин (МКЛ №11) власного транспорту не має, але скористався правом користування Zeekr 001 2024 – китайський електромобіль бізнес-класу, що належить Олегу Турчину. Право оформлено з 25 листопада 2024 по 25 листопада 2025.

Сім керівників не задекларували жодного транспортного засобу – ані власного, ані родини: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан  (ЦПМСД №5), Анатолій Стоянов (КДЦ №29), Микола Турчин (МКЛ №11) та Марина Ясіновська  (ЦПМСД №2).

Цікаве з декларацій

Голубенко: різке зростання заощаджень. Директор Міської лікарні №8 Максим Голубенко за рік збільшив заощадження з 1,85 до 5,72 мільйона гривень (+209%). Основа – 125 тисяч доларів готівкою (5,3 мільйона за курсом НБУ на 31.12.2025). Крім того, у нього понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень в Одесі та шість одиниць транспорту. Родини у декларації немає.

Патраманська: 87% доходу – чоловік-підприємець. Дохід сім’ї Патраманської у 2025 році зріс у 2,86 раза, переважно коштом підприємницького доходу чоловіка Віталія Патраманського (6,59 мільйона гривень).

Щербатенко: 7 гектарів дружини у Сумській області. Директор Стоматологічної поліклініки №3 задекларував 7,07 га землі, дві рівні ділянки у Гринівці Роменського району Сумської області на дружині.

Горіщак: заощадження впали втричі. Директор ДМП №6 Сергій Горіщак знизив задекларовані заощадження з 3,83 до 1,19 мільйона гривень (-69%). Уся сума зберігалась готівкою.

Кузнецова: подарунок від однопрізвищника. Алла Кузнецова (Міський психіатричний диспансер) задекларувала подарунок у грошовій формі – 100 тисяч гривень від Володимира Кузнецова.

Тож, як бачимо, тридцять два керівники комунальних медичних закладів Одеси задекларували 46,2 мільйона гривень доходів і 36,3 мільйона заощаджень – на 22% і 13% більше, ніж роком раніше. Вісімдесят один відсоток заощаджень зберігається готівкою – частка висока, але нижча, ніж у Херсоні (97% у 2025 році).

Максим Голубенко потроїв готівкові заощадження за рік і є власником понад двох тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень та шести транспортних засобів. Катерина Патраманська лідирує за доходами завдяки підприємництву чоловіка, а не своїй зарплаті. Валерій Щербатенко має сім гектарів сільськогосподарської землі на дружині у Сумській області. Третина керівників не задекларувала жодних заощаджень.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Татарбунарський ліцей стане установою профільної освіти за державною програмою

Published

on


Комісія Міністерства освіти і науки України визначила першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які у 2026 році отримають фінансування за кошти освітньої субвенції для створення сучасного освітнього простору. Серед перших учасників державної програми – Татарбунарський ліцей. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на керівника Департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександра Лончака.

Відповідно до наказу МОН № 818 від 21.05.2026, на реалізацію програми буде спрямовано 459,3 млн грн. Кошти підуть на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі – фізики, хімії, біології та інтегрованих STEM-курсів. Мета програми – забезпечити учням можливість не лише опановувати теорію, а й здобувати практичні навички через дослідження, експерименти та проєктну діяльність.

Відбір закладів здійснювався на основі рейтингової системи, затвердженої постановою КМУ № 477 від 10.04.2026. Під час оцінювання враховувалися ключові критерії: кількість учнів, безпечність освітнього середовища, проєктна потужність закладу, кадрове забезпечення, досвід поглибленого викладання предметів, організація підвезення учасників освітнього процесу, наявність пансіонів, партнерство із закладами вищої освіти та роботодавцями, а також рівень співфінансування з місцевих бюджетів.

До переліку першої хвилі модернізації освітнього простору від Одеської області увійшли:

  • Татарбунарський ліцей;
  • Авангардівський ліцей;
  • Окнянський опорний ліцей з початковою школою та гімназією;
  • Вигодянський опорний ліцей;
  • Нерубайський академічний ліцей №1.

«Це важливий крок у реалізації реформи профільної старшої школи та формуванні сучасного освітнього середовища, де учень є дослідником, а школа – простором розвитку компетентностей майбутнього.

Для Одещини це не лише визнання потенціалу наших закладів, а й відповідальність – ефективно реалізувати можливості державної підтримки та забезпечити якісне оновлення освітньої інфраструктури», — зазначив Олександр Лончак

Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.