Суспільство
Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві
У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».
Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.
Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.
Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.
«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.
Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.
Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.
Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.
Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.
«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.
За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.
Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.
Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.
Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.
Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.
Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.
Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.
«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.
Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.
«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.
За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.
Суспільство
В Україні видали монографію «Лінгвістика гібридної війни»
У Києві презентували наукову монографію «Лінгвістика гібридної війни».
Книгу в Укрінформі представила Національна академія Служби безпеки України.
У науковій монографії «Лінгвістика гібридної війни» комплексно обґрунтовано новий міждисциплінарний напрям – лінгвістику гібридної війни.
Тут даються відповіді на запитання: чи може слово бути зброєю, як Росія використовує мову, історичні міфи, пропагандистські наративи та цифрові технології для впливу на свідомість суспільства, а головне – як українська наука може не лише розпізнавати ці загрози, а й пропонувати ефективні інструменти протидії.
Книга стала результатом співпраці науковців і практиків у сферах лінгвістики, стратегічних комунікацій, національної безпеки, психології, права, журналістики, комп’ютерної лінгвістики та інформаційних технологій.
«Автори книги використовували не лише власний досвід, а й людей з поля бою. Ця книга – про досвід війни та потреби, які зараз також починає розуміти світ. Наше завдання – бути флагманом, розширити кругозір та розуміння українців і партнерів», – зазначив ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк.
У монографії досліджені використання мови як інструменту гібридної та когнітивної війни, технології російських інформаційно-психологічних операцій та можливості проактивної протидії, механізми конструювання пропагандистських наративів, історичних міфів і маніпулятивних дискурсів; феномен ментальної окупації та особливості російської риторики на тимчасово окупованих територіях України, гендерний вимір інформаційного протистояння, можливості використання штучного інтелекту, автоматизованого аналізу текстів і технологій великих даних для виявлення деструктивного контенту та прогнозування інформаційних загроз.
Головна ідея видання – перетворення лінгвістичного знання на практичний інструмент гарантування національної безпеки, протидії російській агресії та зміцнення когнітивної стійкості українського суспільства.
«На жаль, лінгвістику гібридної війни об’єктивно використовує проти України не лише Росія. І це новий глобальний виклик, із яким ми стикаємося. І на це теж треба відповідати. Це війна не лише проти Росії, а проти російського глобального впливу на частину міжнародної спільноти, яку ми справедливо хотіли б вважати своїми союзниками, та які поділяли б не лише наші цінності, а й певний апарат – символічний, семантичний тощо», – зпідкреслив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.

Особливість монографії – її практична спрямованість. Автори не обмежуються аналізом механізмів російського інформаційного впливу, а пропонують наукові підходи та інструментарій, які можна використовувати у секторі безпеки та оборони, державних інституціях, системі стратегічних комунікацій, медіа й освіті.
Монографія «Лінгвістика гібридної війни» позиціонується як відповідь української науки на виклики війни, у якій боротьба точиться не лише за території, а й за свідомість, ідентичність, історичну пам’ять і майбутнє.
Як повідомляв Укрінформ, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте вважає, що російська гібридна війна може бути не менш руйнівною, ніж конвенційна.
Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Суспільство
У Польщі знайшли історичний документ про Очаків та коза…
У Варшаві знайшли документ XVI століття, у якому йдеться про напад українських козаків на фортецю Очаків. За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, похід очолював отаман Васько Чорний, ім’я якого раніше не було відоме українській історичній науці.
Про історичну знахідку повідомив Тарас Чухліб.
Документ датований 1572 роком і містить лист османських комендантів Очакова Мустафи та Омара до польського короля Сигізмунда II Августа.
За словами історика, османські урядовці скаржилися королю на напад українських козаків на чолі з Васьком Чорним і просили покарати нападників.
Лист знайшли в Архіві Коронному Варшавському в Польщі. Документ написаний османською мовою, його переклав доктор габілітований Даріуш Колодзейчик. Чухліб опублікував знахідку на своїй сторінці у Facebook разом зі старовинною гравюрою Очакова.
Історик звернув увагу на документ на тлі заяв російського диктатора володимира путіна про те, що російський генералісимус Олександр Суворов нібито “завоював для українців турецький Очаків”.
Проте знахідка свідчить, що українські козаки атакували османську фортецю задовго до часів Суворова.
Російська пропаганда приписує взяття Очакова виключно російським генералам, замовчуючи роль українських козаків. Водночас під час штурму турецької фортеці важливу роль відіграла козацька флотилія на “чайках” під проводом отаманів Сидора Білого та Антіна Головатого.
Сьогодні Очаків потерпає від російської агресії. Місто щодня зазнає обстрілів із боку окупованої Кінбурнської коси. За мужність і стійкість під час повномасштабної війни Очаків заслужив народне звання Міста-Героя.
Суспільство
У Болграді музею передали унікальний альбом про бойовий шлях 184-го батальйону ТрО
У Болграді з’явилося ще одне важливе свідчення новітньої історії краю та його людей. Напередодні та з нагоди Дня територіальної оборони України, який цьогоріч відзначали 4 жовтня, подружжя Кулєшових передали до музею Центру культури та дозвілля Болградської міської ради пам’ятний військовий альбом «Бойовий шлях 184 окремого батальйону територіальної оборони 122 окремої бригади територіальної оборони». Як та для чого було створено це видання, дізналася «Бессарабія INFORM».
Зазначимо, це не просто збірка аматорських фотографій. На його сторінках закарбована історія людей, які на початку повномасштабного вторгнення залишили свої мирні професії та стали до лав територіальної оборони, бойові будні, побратимство, виконання завдань і моменти служби, які тепер назавжди залишаться частиною історії.
Автори фотоальбому – подружжя Кулєшових, самі пройшли цей військовий шлях у складі частини, тому ідея створення такого видання для них має особливе значення.
Нагадаємо, 184-й окремий батальйон територіальної оборони об’єднав мешканців Болграда, Татарбунарів, Сарати, Болградського та Білгород-Дністровського районів Бессарабії, Одеси та інших куточків Одещини. У мирному житті вони мали різні професії, родини та життєві історії, однак із початком великої війни опинилися в одному строю.
«Батальйон ТрО на початку повномасштабної війни – це історія про те, як звичайні люди за одну мить стали захисниками. Про тих, хто не питав: “Чи страшно?”, а питав: “Що потрібно зробити?”. Саме з цього починається книга-альбом», — розповів Геннадій Кулєшов «Бессарабії INFORM».
Фотографії для майбутнього альбому почали збирати ще під час служби. Спочатку просто на згадку, а згодом, коли світлин ставало дедалі більше, прийшло розуміння, що з цих кадрів можна зберегти цілу історію підрозділу.
«Ми збирали все, що вдалося. На жаль, не всі військовослужбовці батальйону є на фотографіях. Частина фото була втрачена разом із телефоном, який зламався після Бахмута. Тому до альбому потрапило лише те, що ми змогли зберегти та зібрати», — пояснює Геннадій.
Водночас він підкреслює, що відсутність людини на сторінках альбому зовсім не означає її відсутності в історії батальйону. За його словами, кожен, хто служив у 184-му окремому батальйоні, виконував бойові завдання, підтримував побратимів і робив свою справу заради спільної мети, залишив свій слід у його бойовому шляху.
Створення видання стало спільною справою багатьох людей, адже основою альбому стали фотографії, зроблені самими військовослужбовцями.
«Заслуга в тому, що цей альбом взагалі з’явився, належить усім військовим 184-го батальйону. Це їхня історія, їхні фотографії та спогади. Ми лише зібрали все це докупи, сформували альбом, надрукували його і тепер передали до музею», — наголошує Геннадій.
На сторінках видання – не лише фотографії. Це своєрідна пам’ять про тих, хто був поруч, хто продовжує боротися, хто чекав своїх рідних удома, а також про побратимів, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Саме тому автори альбому вирішили, що він має зберігатися не лише в родинному архіві.
«Ми хотіли, щоб це видання могли побачити інші люди, молодь, наші діти. Щоб через роки можна було відкрити її і згадати, хто був у цьому батальйоні, через що вони пройшли і якою ціною Україна виборює свою свободу», – додав Геннадій Кулєшов.
Тепер альбом стане частиною музейного фонду Центру культури та дозвілля Болграда – місця, де зберігаються свідчення історії громади та її людей.
Раніше ми повідомляли: Рожеві пелікани готуються до міграції на південь: як війна руйнує спокій птахів у «Тузлівських лиманах»
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Усі новини1 тиждень agoІлон Маск вирішив помститися «мертвому сину» за зміну статі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoУдар по Рошен – РФ влучила в завод у Вінниці – Фокус
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук сказав, як часто Росія застосовує ракетоносії морського базування проти України
