Connect with us

Політика

Зеленський та прем’єр Греції визначили розвиток двосторонніх відносин

Published

on



Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Грецької Республіки Кіріакос Міцотакіс виступили із спільною заявою, де підтвердили відданість протидії російській агресії та визначили розвиток двосторонніх відносин у різних сферах.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві, яку оприлюднив Офіс Президента України за підсумками їх зустрічі.

«Президент Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс обговорили шляхи посилення співпраці з метою відновлення всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні, а також забезпечення стабільності й безпеки у Середземномор’ї та Чорному морі, Південно-Східній Європі та ширшому євроатлантичному регіоні. Сторони підтвердили свою спільну відданість протидії російській збройній агресії та подоланню інших сучасних викликів регіональній стабільності й територіальній цілісності, зокрема в територіальних водах, а також розвитку двосторонніх відносин у сферах безпеки, оборони, економіки, захисту критичної інфраструктури та гуманітарної допомоги», – зазначається в повідомленні.

У заяві наголошується на нагальній потребі повного й безумовного припинення вогню як першого кроку до запуску справжнього мирного процесу, що забезпечить всеосяжний, справедливий і тривалий мир відповідно до принципів Статуту ООН.

Сторони підкреслюють важливість надання Україні надійних і дієвих гарантій безпеки, здатних ефективно стримувати будь-яке повторення збройної агресії, шляхом зміцнення Збройних сил України. Греція підтверджує свою відданість підтримці України на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з майбутнім членством у Європейському Союзі. У цьому контексті сторони поглиблюватимуть співпрацю в оборонній промисловості, зокрема через спільні проєкти.

Сторони наголосили на важливості енергетичної безпеки та газопостачання й погодилися посилити співпрацю в диверсифікації джерел енергії, розвитку відновлюваної енергетики та відновленні енергетичної інфраструктури України, пошкодженої російськими атаками. Греція висловила готовність надати свій досвід і ресурси для зміцнення енергетичної стійкості України.

Крім того, сторони домовилися поглибити оборонну співпрацю, зосереджену на посиленні безпеки в морській сфері, зокрема шляхом співпраці щодо розробки та застосування морських безпілотних систем (UAV), проведення спільних навчань і тренувань, пов’язаних із безпілотними морськими системами, а також активізації обміну інформацією про морські загрози.

Читайте також: Зеленський запропонував Греції спільно виробляти зброю

Обидві сторони визнали важливість кібербезпеки й погодилися розвивати спільні ініціативи для зміцнення захисту критичної інфраструктури та протидії кібератакам і гібридним загрозам, спрямованим проти обох держав.

Крім того, Україна та Греція висловили спільну відданість міжнародним зусиллям, спрямованим на забезпечення повернення українських дітей, яких незаконно депортувала Російська Федерація, та притягнення винних до відповідальності згідно з міжнародним правом.

Сторони підкреслили необхідність збереження всебічного тиску на Російську Федерацію до повного виведення її військ з української території, дотримання міжнародного права та відповідальності за всі порушення; вони погодилися координувати санкційну політику там, де це доречно, з метою підвищення її ефективності.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що імпорт газу з Греції розпочнеться у січні наступного року.

Фото: ОП



Джерело

Політика

Стефанчук спростував чутки про можливий переїзд Ради до Львова

Published

on


Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.

Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.

Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.

Читайте також: Цивільний кодекс повинен мати норми, які діятимуть у разі повторної збройної агресії – Стефанчук

«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.

За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.

«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.

Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.

«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.

Читайте також: Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану – Стефанчук

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

У Брюсселі завтра пройде засідання Координаційної платформи донорів України

Published

on



У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.

Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.

«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.

Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.

Читайте також: Каллас закликає країни ЄС дати Україні ракети-перехоплювачі з власних запасів

«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.

Читайте також: ЄС готує «дорожні карти» вступу для України, Чорногорії, Молдови та Албанії – Politico

Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.

Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Політика

Естонія продовжить підтримку України попри погрози Росії

Published

on



Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.

Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.

За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.

Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.

Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.

«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.

Читайте також: Новий уряд Швеції вимагатиме використання заморожених активів РФ для України – Politico

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.

Фото: Верховна Рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.