Генеральний штаб Збройних сил України у щоденній статистиці російських втрат із 3 травня додаватиме нову позицію – наземні робототехнічні комплекси.

У березні 2025 року командувач Військово-морськими силами Збройних сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповідав про можливий третій удар по Кримському мосту, який з’єднує анексований півострів із Росією через Керченську протоку. Про це у розмові з Radio NV нагадав речник української добровольчої армії Сергій Братчук.

Українці, зауважив він, у таких випадках говорять, що “Бог любить трійцю”, додавши, що у нас ще, як мінімум, два таких випадки попереду.

Важливо

“Перепрошую, Бог не дурак, любить п’ятак”, — навів популярне прислів’я Братчук, додавши, що подібні удари будуть завжди.

За його словами, аби завдати відповідний удар по Кримському мосту, треба ресурс та умови для “демонтажу” споруди.

Важливо

3-я річниця вибуху на Кримському мосту: як СБУ паралізувала ключову транспортну “артерію” Кремля

Речник УДА зазначив, що на території тимчасово окупованого Криму вже немає жодної локації, до якої не змогли б дотягнутися Сили оборони. “Прилітає” й по кораблям, які патрулюють акваторію та “захищають” Кримський міст.

Водночас Сергій Братчук вважає, що атака по Кримському мосту не відбудеться до “святкової дати” 9 травня, оскільки більш доцільніше, на його думку, поки що зосередитися на інших об’єктах, зокрема на Чорноморському флоті РФ.

Нагадаємо, в ніч на 30 квітня морські дрони Військово-Морських сил України атакували два кораблі Збройних сил Російської Федерації, які стерегли Кримський міст. ВМС завдали ударів по сторожовому катеру “Соболь” та протидиверсійному катеру “Грачонок”.

Також Фокус писав, що балістичні ракети FP-7 чи FP-9 компанії Fire Point не здатні повністю зруйнувати Кримський міст.

Про це він заявив під час виступу на Drone Autonomy 2026 у Львові, передає кореспондент Укрінформу.

“Зараз ми зосередились на знищенні противника, але водночас ми не повинні забувати про нашу оборону. Сьогодні гостро стоїть питання створення та оснащення техніки комплексами активного захисту. І ми, і противник рухаємось простим шляхом – збільшуємо товщину броні, встановлюємо антидронові сітки тощо”, – зауважив Лебеденко.

Але, підкреслив бригадний генерал, “якщо подивитись на цивільний сектор, наприклад автомобільну індустрію – там пішли дещо іншим шляхом. Ніхто не збільшував товщину металу кузова. Натомість інженери створили спеціальні інтелектуальні системи безпеки, які розпізнають аварію та автоматично активують системи захисту, як-от подушки безпеки. Це про розумні рішення, а не про товщину металу”.

Те саме, на його переконання, слід зробити і для військової техніки та наземних роботизованих комплексів.

“Сьогодні важка техніка часто відсутня на полі бою саме через високу вразливість до дронів. Тому необхідно створювати комплексні системи активного захисту – інтегровані рішення, які зможуть виявляти, ідентифікувати та ефективно протидіяти загрозам”, – вважає Лебеденко.

Він підкреслив, що “у нас уже є окремі елементи – сіткомети, розумні турелі – але вони не об’єднані в єдину систему. Саме така інтегрована система може стати тим геймчейнджером, який змінить перебіг війни”.

Заступник головнокомандувача ЗСУ наголосив, що майбутнє захисту техніки – за інтелектуальними, комплексними рішеннями, здатними не лише витримувати удар, а й запобігати йому.

Як повідомляв Укрінформ, понад пів тисячі учасників Drone Autonomy 2026 разом з іноземними партнерами обговорили подальші кроки для розвитку власних інноваційних систем та продуктів. У заході взяли участь українські військові, представники країн-членів Північноатлантичного альянсу, вітчизняні та іноземні виробники безпілотних комплексів, засобів звʼязку, роботизованих систем, а також оборонні стартапи.

Фото: Генштаб ЗСУ