Війна
ЗС РФ накопичились і активізувались
Російські окупанти вирушають у бої на самокатах і велосипедах. Вони кидають у штурми дійсно навчених військовослужбовців, на Лиманському напрямку не вщухають цілодобові атаки.
Про ситуацію на фронті 31 березня повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”.
ЗС РФ активізувались на Лиманському напрямку, де час від часу проводять серію атак. Найгарячіше — у смузі відповідальності 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
“Тут противник активізував наступальні дії здебільшого піхотними групами, але зміг накопичити суттєву чисельну перевагу. Ворожі підрозділи укомплектовані переважно добре підготовленими контрактниками”, — передала пресслужба.
Ворожі штурмові групи ліквідують ще на підступах до позицій.
“Цілодобові атаки на Лиманському напрямку не вщухають! (…) Після чергових невдалих спроб і шалених втрат вони не полишають цих спроб, а накопичують нові сили й атакують знову і знову. Ми ж палимо все, що бачимо: техніку, озброєння, росіян і нищимо укриття противника”, — розповіли у самій бригаді.
Загалом за тиждень, за даними ОСУВ “Хортиця”, найбільшу активність Росія проявляла на чотирьох напрямках: Покровському, Торецькому, Лиманському та Новопавлівському.
Військовослужбовець з позивним “Осман” Станіслав Бунятов розповів, що в районі Покровська фіксують від 50 російських штурмів на день. Здебільшого ЗС РФ використовують легкоброньований автотранспорт, мотоцикли, квадроцикли, самокати й велосипеди.
“Хоч це лише “30%” потенціалу, успіху противник практично не має”, — запевнив Бунятов.
У ранковому звіті Генштабу ЗСУ йдеться, що за добу на Лиманському напрямку зафіксували 16 російських атак. Ворог намагався просунутись в районі Надії, Ямполівки та Колодязів, а також в бік Богуславки, Нового і Новомихайлівки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 73 наступальні операції ЗС РФ. Бої точилися поблизу населених пунктів Олександропіль, Калинове, Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Котлине, Удачне, Андріївка. Також окупанти намагались просунутись у бік Малинівки, Котлярівки, Богданівки та Олексіївки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
Нагадаємо, українські артилеристи розповіли про переваги буксированої версії САУ 2С22 “Богдана” у порівнянні з західними аналогами.
У Forbes повідомили, що українські роботи бережуть життя бійців ЗСУ на фронті, виконуючи особливо небезпечні завдання. Один з таких помічників — наземний дрон, здатний відновлювати інженерні загородження.
Оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.
Як передає Укрінформ, про це бригада повідомила у Телеграмі та оприлюднила відповідне відео.
«Ворожих дронів над українськими містами має ставати менше. Тому ми не лише перехоплюємо вже запущені безпілотники, а й знищуємо інфраструктуру, з якої їх запускають», – ідеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, оператори 413-го полку Сил безпілотних систем Збройних сил України «Рейд» уразили важку вогнеметну систему російських загарбників ТОС-1А «Сонцепьок» на тимчасово окупованій території Донеччини.
Російські війська розширили зону контролю на схід від населеного пункту Гранів Харківської області, однак відтоді ситуація на цій ділянці фронту суттєво не змінилася.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це в телеефірі повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.
«На жаль, росіяни розширили свою зону контролю на схід від Граніва, а воно ж на північ від Козачої Лопані. З того часу ситуація там, в принципі, залишається такою, як вона була», – сказав він.
За словами речника, російські війська створили доволі протяжну, але неглибоку зону контролю вздовж державного кордону.
«Якщо вони там просто в лісопосадках, то це неприємно, але суто з військової точки зору – це не смертельно», – зазначив Трегубов.
Водночас він наголошує, що важливо не допустити подальшого просування росіян на південь, ближче до Харкова, щоб не створювати додаткових загроз для міста.
Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 9 листопада, на Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили шість ворожих атак у бік Охрімівки, Хрипунів, Малої Вовчої та в районах Стариці і Чугунівки.
Фото: скриншот із відео
1 жовтня 2026 року Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України (посмертно) Ользі Таран, яка загинула в Маріуполі.
Старший сержант Ольга Таран – перша жінка-військовослужбовиця Військово-Морських Сил, удостоєна найвищої державної нагороди. Для 36-ї окремої бригади морської піхоти – це честь та біль одночасно. Ольга сім років служила медиком у танковому батальйоні. Загинула 12 квітня 2022 року, коли надавала допомогу пораненому.
Можна говорити багато офіційних слів. Але найкраще про Ольгу, або як її називали танкісти, Олександрівну, розкажуть її побратими та посестри.
«Там, де була Оля, завжди лунав сміх. Без настрою я бачила її кілька разів, і то недовго. І на все в неї була відповідь: «Зате я красива». Оля дійсно була дуже красивою. Дуже добра, завжди усіх старалася підтримати. Якщо у хлопців справді щось боліло, Оля робила все можливе, щоб допомогти – давала направлення до лікаря, йшла з ними в медроту. Іноді хлопці «косили». Підходили до неї: «Олександрівно, тут болить, там болить, що робити?» Оля підходила і гладила по плечу зі словами: «У котика хай болить, у собачки хай болить, а в тебе не болить… Все, минулося? Я й досі переслуховую її голосові, перечитую повідомлення, дуже за нею скучаю», – говорить Оксана Вознюк.
«В кінці 2020-го отримав поранення, була дуже висока травматична ампутація лівої ноги з великою крововтратою, тому що навіть турнікет не було як накласти. Оля все ж наклала турнікет, перетиснула артерію, мене швидко доправили на шпиталь. Увесь час вона була поряд, не давала мені заснути, заспокоювала, тримала за руку. Після того я пообіцяв, що доньку назву на її честь», – ділиться спогадами Сергій Скоробогатько.
«Я завжди знав: раптом щось станеться зі мною чи з моїм екіпажем, Ольга точно найпершою прибіжить на допомогу. Летіла, не замислюючись про власну безпеку. Це Людина з великої літери, без перебільшення, героїня. Для мене честю було служити разом. Коли з побратимами були в полоні, ми до останнього сподівалися, що Оля вижила. На превеликий жаль, ні», – розповідає Олексій Коваль.
Пам’ятаємо подвиг посестри. Назавжди в наших серцях. Честь!
Аліна Логвиненко
Фото: 36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)