Війна
ЗС РФ накопичились і активізувались
Російські окупанти вирушають у бої на самокатах і велосипедах. Вони кидають у штурми дійсно навчених військовослужбовців, на Лиманському напрямку не вщухають цілодобові атаки.
Про ситуацію на фронті 31 березня повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”.
ЗС РФ активізувались на Лиманському напрямку, де час від часу проводять серію атак. Найгарячіше — у смузі відповідальності 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
“Тут противник активізував наступальні дії здебільшого піхотними групами, але зміг накопичити суттєву чисельну перевагу. Ворожі підрозділи укомплектовані переважно добре підготовленими контрактниками”, — передала пресслужба.
Ворожі штурмові групи ліквідують ще на підступах до позицій.
“Цілодобові атаки на Лиманському напрямку не вщухають! (…) Після чергових невдалих спроб і шалених втрат вони не полишають цих спроб, а накопичують нові сили й атакують знову і знову. Ми ж палимо все, що бачимо: техніку, озброєння, росіян і нищимо укриття противника”, — розповіли у самій бригаді.
Загалом за тиждень, за даними ОСУВ “Хортиця”, найбільшу активність Росія проявляла на чотирьох напрямках: Покровському, Торецькому, Лиманському та Новопавлівському.
Військовослужбовець з позивним “Осман” Станіслав Бунятов розповів, що в районі Покровська фіксують від 50 російських штурмів на день. Здебільшого ЗС РФ використовують легкоброньований автотранспорт, мотоцикли, квадроцикли, самокати й велосипеди.
“Хоч це лише “30%” потенціалу, успіху противник практично не має”, — запевнив Бунятов.
У ранковому звіті Генштабу ЗСУ йдеться, що за добу на Лиманському напрямку зафіксували 16 російських атак. Ворог намагався просунутись в районі Надії, Ямполівки та Колодязів, а також в бік Богуславки, Нового і Новомихайлівки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 73 наступальні операції ЗС РФ. Бої точилися поблизу населених пунктів Олександропіль, Калинове, Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Котлине, Удачне, Андріївка. Також окупанти намагались просунутись у бік Малинівки, Котлярівки, Богданівки та Олексіївки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
Нагадаємо, українські артилеристи розповіли про переваги буксированої версії САУ 2С22 “Богдана” у порівнянні з західними аналогами.
У Forbes повідомили, що українські роботи бережуть життя бійців ЗСУ на фронті, виконуючи особливо небезпечні завдання. Один з таких помічників — наземний дрон, здатний відновлювати інженерні загородження.
Війна
Зеленський обговорив із Хмарою підготовку до «Рамштайну»: Основні потреби
Президент Володимир Зеленський напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» обговорив із міністром оборони Євгенієм Хмарою ключові потреби та пріоритети України.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Готуємось до зустрічі оборонної контактної групи у форматі «Рамштайн» уже завтра – міністр оборони Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці. Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією», – зазначив Зеленський.
Також на зустрічі з партнерами планують обговорити можливість збільшення фінансування виробництва дронів для Сил оборони та активізації спільних виробничих проєктів.
«Швидкість нашої роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати. Розраховую на змістовну зустріч», – зазначив Президент.
Крім того, Хмара доповів про виконання плану далекобійних ударів. За словами Зеленського, «наші українські дипстрайки досягають визначених цілей».
Президент також повідомив, що затвердив нові операції.
Як повідомлялося, попередня відбулася 8 вересня у віртуальному режимі під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Веса Стрітінга та Німеччини Бориса Пісторіуса. У ній взяли участь представники оборонних відомств 50 країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.
Фото: Володимир Зеленський / Фейсбук
Війна
Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО
Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.
«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».
Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.
Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).
Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.
Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.
Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.
У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: freepik
Війна
Кримський міст перекрили після атаки
Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.
“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.
Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
