Війна
ЗС РФ накопичились і активізувались
Російські окупанти вирушають у бої на самокатах і велосипедах. Вони кидають у штурми дійсно навчених військовослужбовців, на Лиманському напрямку не вщухають цілодобові атаки.
Про ситуацію на фронті 31 березня повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”.
ЗС РФ активізувались на Лиманському напрямку, де час від часу проводять серію атак. Найгарячіше — у смузі відповідальності 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
“Тут противник активізував наступальні дії здебільшого піхотними групами, але зміг накопичити суттєву чисельну перевагу. Ворожі підрозділи укомплектовані переважно добре підготовленими контрактниками”, — передала пресслужба.
Ворожі штурмові групи ліквідують ще на підступах до позицій.
“Цілодобові атаки на Лиманському напрямку не вщухають! (…) Після чергових невдалих спроб і шалених втрат вони не полишають цих спроб, а накопичують нові сили й атакують знову і знову. Ми ж палимо все, що бачимо: техніку, озброєння, росіян і нищимо укриття противника”, — розповіли у самій бригаді.
Загалом за тиждень, за даними ОСУВ “Хортиця”, найбільшу активність Росія проявляла на чотирьох напрямках: Покровському, Торецькому, Лиманському та Новопавлівському.
Військовослужбовець з позивним “Осман” Станіслав Бунятов розповів, що в районі Покровська фіксують від 50 російських штурмів на день. Здебільшого ЗС РФ використовують легкоброньований автотранспорт, мотоцикли, квадроцикли, самокати й велосипеди.
“Хоч це лише “30%” потенціалу, успіху противник практично не має”, — запевнив Бунятов.
У ранковому звіті Генштабу ЗСУ йдеться, що за добу на Лиманському напрямку зафіксували 16 російських атак. Ворог намагався просунутись в районі Надії, Ямполівки та Колодязів, а також в бік Богуславки, Нового і Новомихайлівки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 73 наступальні операції ЗС РФ. Бої точилися поблизу населених пунктів Олександропіль, Калинове, Водяне Друге, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Котлине, Удачне, Андріївка. Також окупанти намагались просунутись у бік Малинівки, Котлярівки, Богданівки та Олексіївки.
Напрямки атак ЗС РФ на карті бойових дій
Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine
Нагадаємо, українські артилеристи розповіли про переваги буксированої версії САУ 2С22 “Богдана” у порівнянні з західними аналогами.
У Forbes повідомили, що українські роботи бережуть життя бійців ЗСУ на фронті, виконуючи особливо небезпечні завдання. Один з таких помічників — наземний дрон, здатний відновлювати інженерні загородження.
Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.
Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.
“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.
За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.
Фото: Володимир Зеленський / Телеграм
Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.
Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.
У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.
Єкатеринбург
Фото: соцмережi
Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.
Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.
Дим над Челябінськом
Фото: соцмережi
Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.
Фото: скріншот
Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.
Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.
Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.
У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.
З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема зафіксовано:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
- 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
- При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.
У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.
Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).
Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння