Війна
ЗСУ Gepard — наскільки ефективна німецька зентина установка у війні з РФ
Один з українських розрахунків установки Flakpanzer Gepard уже має на своєму рахунку 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети Збройних сил РФ.
Німецька зенітна самохідна установка (ЗСУ) Flakpanzer Gepard, розроблена в 1970-х роках, несподівано виявилася вкрай затребуваною в умовах сучасної війни. Незважаючи на свій вік, ця 47-тонна машина стала ефективним інструментом боротьби з дронами і крилатими ракетами, відіграючи важливу роль у захисті критично важливої інфраструктури України. Про бойову роботу українського “Гепарда” йдеться в матеріалі АрміяInform.
Зокрема, бойовий розрахунок одного з підрозділів Повітряного командування “Захід” встановив рекорд — 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети на рахунку. Причому цілі були вражені в умовах мінімального часу на реакцію.
Можливості ЗСУ Gepard
Перші установки Gepard були передані Україні 2022 року. Спочатку їх сприймали як застарілу техніку, проте швидко довели свою ефективність на полі бою. Особливо важливою стала їхня роль у відбитті масованих атак дронів-камікадзе і крилатих ракет, які Росія використовує для ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Головне озброєння установки — дві 35-мм автоматичні гармати Oerlikon KDA із загальною скорострільністю до 1100 пострілів на хвилину (по 550 пострілів на ствол). Висока щільність вогню і спеціальна конструкція боєприпасів роблять Gepard ідеальною зброєю для ураження малогабаритних і високошвидкісних цілей.
Розрахунок Flakpanzer Gepard
Фото: Facebook
Особливу роль в ефективності машини відіграють снаряди AHEAD, які під час розриву формують хмару вольфрамових суббоєприпасів. Це дає змогу вражати ціль навіть за невеликої похибки наведення, що особливо важливо під час перехоплення дронів і ракет.
Ефективність “Гепарда” забезпечується злагодженою роботою двох радарів і автоматизованої системи управління вогнем. Перший пошуковий радар виявляє цілі на відстані до 15 км і передає координати в систему наведення. А супровідний радар фіксує ціль і коригує вогонь у реальному часі.
Це рішення дає змогу перехоплювати навіть складні та малопомітні цілі з високою точністю. Причому оператор установки лише підтверджує захоплення цілі та дає команду на вогонь.
На відміну від стаціонарних систем ППО, установка може швидко змінювати позицію, що ускладнює її виявлення і знищення. Крім того, броня захищає екіпаж від осколків і стрілецької зброї, а автономний радар дає змогу діяти без зовнішньої цілевказівки.
Проте українські розрахунки Gepard стикаються з проблемою дефіциту боєприпасів. Тому Німеччина вже організувала нове виробництво 35-мм снарядів і регулярно передає їх Україні, однак витрата боєкомплекту в умовах активних бойових дій залишається вкрай високою.
Технічні характеристики Flakpanzer Gepard
- Маса: 47,5 т.
- Озброєння: 2 × 35-мм гармати Oerlikon KDA.
- Скорострільність: 1100 пострілів/хв (550 на ствол).
- Радіус виявлення: до 15 км
- Боєкомплект: 640 снарядів
- Екіпаж: 3 людини
- Двигун: дизельний, 830 к. с.
- Швидкість: до 65 км/год
Gepard — найкраща система проти російських БпЛА: експерти назвали головну причину (відео)
У жовтні в Україні відшкодовано 25,9 млрд грн податку на додану вартість. На сьогодні платникам повністю сплачено належні їм суми.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“У жовтні 2026 року платникам податку відшкодовано з державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 25,9 млрд грн. При цьому у повному обсязі відшкодовано суми ПДВ, виплату яких раніше було призупинено у зв’язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку та пріоритетністю фінансування першочергових видатків на сектор безпеки і оборони, зарплати, пенсії та соціальні допомоги”, – йдеться в повідомленні.
У листопаді 2026 року платникам податків відшкодовано ПДВ на загальну суму 5,6 млрд грн.
Як наголосили в міністерстві, наразі перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється у штатному режимі – протягом п’яти операційних днів після надходження узгоджених сум до Казначейства.
З початку 2026 року (станом на 5 листопада) в Україні відшкодовано 202,4 млрд грн податку на додану вартість.
Як повідомлялось, за даними Мінфіну, за дев’ять місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 255,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 426,1 млрд грн, відшкодовано – 170,9 млрд грн).
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловився про мирні переговори щодо завершення війни РФ проти України та про роль США, Європи та Китаю у цьому процесі. За оцінкою Рютте, ідеться не про перемогу України, а про компромісну домовленість. Яка позиція генсека НАТО щодо ситуації на російсько-українській війні?
Тези Марка Рютте щодо мирних переговорів пролунали у програмі Pauw & De Wit нідерландського медіа BNNVARA/NPO1 від 5 листопада 2026. Генсек НАТО не підтвердив тезу, що на війні РФ проти України одна з країн зможе стати переможцем. Він пояснив, лише Україна та український президент Володимир Зеленський можуть визначити межу компромісу задля завершення війни.
Мирні переговори — позиція Рютте щодо завершення війни див. з 32:04
“[Чи хтось переможе] — це не так очевидно. Можна лише сподіватися, що цю війну буде доведено до завершення, хоча малоймовірно, що Україна поверне всю свою територію. Що Україна готова прийняти в рамках угоди — це справа самої України, вирішувати це можуть лише Зеленський та його уряд від імені українського народу. Але подібні війни завжди закінчуються мирною угодою. А вона часто є компромісом”, — сказав Рютте.
Генсек НАТО також висловився щодо позиції США, переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, ролі Китаю та Європи. На думку Рютте, попри нинішню поведінку Білого дому, Вашингтон відіграє важливу роль у переговорах та підтримці України. При цьому він сказав про спецпредставників, які вислуховують позиції усіх сторін, і Європи у тому числі. Крім того, Рютте нагадав про нещодавню угоду з США про постачання великої кількості ракет Patriot. Тим часом європейцям він порадив нарощувати оборонні витрати та пояснив, що саме вони надаватимуть гарантії безпеки, коли почнеться мир.
Мирні переговори — яка позиція України та РФ
Зазначимо, попередній раунд мирних переговорів щодо війни РФ проти України відбувся 20-21 жовтня. В підсумку відбулось чотириденне перемир’я в Олешках, а російські топпосадовці та диктатор Путін ще раз повторили, що погодяться почати говорити про мир лише тоді, коли ЗСУ без бою віддадуть решту Донецької області. Ще один результат — погодились відновити тристоронні зустрічі делегацій України, США та РФ, а Кремль вирішив повернути 74-річного американця Стівена Габбарда, захопленого під час окупації Ізюму. Крім того, Москва і далі наголосила, що очікує повної капітуляції від України та виконання усіх вимоги Кремля. Своєю чергою президент Зеленський заявив, що сподівається отримати від Заходу гарантії безпеки від України, схожі на гарантії статті 5 Договору про НАТО.
Нагадуємо, 10-11 листопада в Абу-Дабі має відбутись новий раунд переговорів щодо війни РФ проти України: у Кремлі озвучили нову позицію.
Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.
У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.
“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.
У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.
Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.
Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.
Фото: Сухопутні війська
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні