Війна
ЗСУ Gepard — наскільки ефективна німецька зентина установка у війні з РФ
Один з українських розрахунків установки Flakpanzer Gepard уже має на своєму рахунку 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети Збройних сил РФ.
Німецька зенітна самохідна установка (ЗСУ) Flakpanzer Gepard, розроблена в 1970-х роках, несподівано виявилася вкрай затребуваною в умовах сучасної війни. Незважаючи на свій вік, ця 47-тонна машина стала ефективним інструментом боротьби з дронами і крилатими ракетами, відіграючи важливу роль у захисті критично важливої інфраструктури України. Про бойову роботу українського “Гепарда” йдеться в матеріалі АрміяInform.
Зокрема, бойовий розрахунок одного з підрозділів Повітряного командування “Захід” встановив рекорд — 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети на рахунку. Причому цілі були вражені в умовах мінімального часу на реакцію.
Можливості ЗСУ Gepard
Перші установки Gepard були передані Україні 2022 року. Спочатку їх сприймали як застарілу техніку, проте швидко довели свою ефективність на полі бою. Особливо важливою стала їхня роль у відбитті масованих атак дронів-камікадзе і крилатих ракет, які Росія використовує для ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Головне озброєння установки — дві 35-мм автоматичні гармати Oerlikon KDA із загальною скорострільністю до 1100 пострілів на хвилину (по 550 пострілів на ствол). Висока щільність вогню і спеціальна конструкція боєприпасів роблять Gepard ідеальною зброєю для ураження малогабаритних і високошвидкісних цілей.
Розрахунок Flakpanzer Gepard
Фото: Facebook
Особливу роль в ефективності машини відіграють снаряди AHEAD, які під час розриву формують хмару вольфрамових суббоєприпасів. Це дає змогу вражати ціль навіть за невеликої похибки наведення, що особливо важливо під час перехоплення дронів і ракет.
Ефективність “Гепарда” забезпечується злагодженою роботою двох радарів і автоматизованої системи управління вогнем. Перший пошуковий радар виявляє цілі на відстані до 15 км і передає координати в систему наведення. А супровідний радар фіксує ціль і коригує вогонь у реальному часі.
Це рішення дає змогу перехоплювати навіть складні та малопомітні цілі з високою точністю. Причому оператор установки лише підтверджує захоплення цілі та дає команду на вогонь.
На відміну від стаціонарних систем ППО, установка може швидко змінювати позицію, що ускладнює її виявлення і знищення. Крім того, броня захищає екіпаж від осколків і стрілецької зброї, а автономний радар дає змогу діяти без зовнішньої цілевказівки.
Проте українські розрахунки Gepard стикаються з проблемою дефіциту боєприпасів. Тому Німеччина вже організувала нове виробництво 35-мм снарядів і регулярно передає їх Україні, однак витрата боєкомплекту в умовах активних бойових дій залишається вкрай високою.
Технічні характеристики Flakpanzer Gepard
- Маса: 47,5 т.
- Озброєння: 2 × 35-мм гармати Oerlikon KDA.
- Скорострільність: 1100 пострілів/хв (550 на ствол).
- Радіус виявлення: до 15 км
- Боєкомплект: 640 снарядів
- Екіпаж: 3 людини
- Двигун: дизельний, 830 к. с.
- Швидкість: до 65 км/год
Gepard — найкраща система проти російських БпЛА: експерти назвали головну причину (відео)
Російська армія намагається посилити свою штурмову активність на фронті.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці за результатами доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.
За словами Зеленського, “зараз ситуація на фронті доволі напружена – російська армія намагається посилити свою штурмову активність. Але це призводить лише до збільшення їхніх втрат і не зриває наші операції”.
Важливо, підкреслив Президент, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонні Сумщини, Харківщини та на Донеччині і вкотре переносить терміни.
“На Південному напрямку наші підрозділи продовжують реалізацію визначених завдань – я дякую за це кожному підрозділу, кожному солдату, сержанту та офіцеру”, – зазначив Зеленський і додав, що також обговорив із Сирським завдання щодо дипстрайків.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Зеленського, російські війська з 1 січня по 26 березня цього року втратили 89 тисяч осіб вбитими та важкопораненими.
Фото: ОП
Військові Естонії заявили, що в ніч на 1 квітня в повітряному просторі країни зафіксували безпілотники, які відхилилися від курсу під час польоту з України в напрямку Росії. Уламки щонайменше одного дрона були виявлені на території країни, інцидент розслідується.
Збройні сили балтійської країни повідомили у вівторок пізно ввечері, що виявлені в Естонії дрони, ймовірно, були українського походження та прямували до Росії, повідомило інформаційне агентство Reuters 1 квітня.
Раніше у вівторок Естонія заявила, що протягом ночі виявила дрони у своєму повітряному просторі та за його межами, а мовник ERR повідомив про виявлення уламків щонайменше одного дрона.
Речник армії Естонії пізно у вівторок заявив, що кілька безпілотників увійшли до Естонії, і, за оцінками, вони були запущені з України для удару по військових цілях на території Російської Федерації поблизу кордонів Естонії, але “забрели” на територію Естонії.
Окремо, фінська поліція у середу заявила, що дрон, виявлений у Фінляндії у вівторок, не був вітчизняним. Телекомпанія YLE повідомила, не називаючи своїх джерел, що він був українського походження.
Інциденти сталися після того, як українські дрони знову вдарили по російському терміналу експорту нафти поблизу Санкт-Петербурга. Речник армії Естонії заявив, що місія НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії відреагувала на загрозу з боку дрона, не уточнивши, чи розбилися якісь дрони на території Естонії.
“Такі інциденти, ймовірно, повторяться найближчим часом і є прямим наслідком повномасштабної війни агресії Росії проти України”, — сказав він.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у вівторок на прес-конференції, що Україна співпрацює з країнами Балтії та Фінляндією для запобігання майбутнім інцидентам.
“Ми негайно ділимося всією необхідною інформацією, і я можу запевнити вас, що ми ніколи не націлювали дрони на ці країни”, — сказав Сибіга, додавши, що вторгнення були результатом свідомих і навмисних дій Росії.
У неділю у Фінляндії розбився дрон, що стало першим випадком, коли війна в Україні перекинулася на фінську землю. Минулого тижня Естонія, Латвія та Литва повідомили про безпілотники українського походження на своїй території у зв’язку з попередніми атаками на російський нафтовий термінал.
Нагадаємо, що 25 березня 2026 року щонайменше два безпілотники невідомого походження залетіли в Естонію та Латвію з боку РФ під час атак на порти Усть-Луга та Виборг. Один дрон влучив у димар електростанції в естонському місті Аувере, інший впав у прикордонному районі Латвії.
Раніше ми також інформували, що Польща разом із естонською компанією Frankenburg Technologies запускає виробництво недорогих ракет Mark 1 для боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про створення доступного засобу ППО для протидії масованим атакам безпілотників.
Російська влада дедалі частіше вдається до заходів прихованої примусової мобілізації на тлі величезних втрат на полі бою та низького рівня набору до війська.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики звернули увагу на постанову губернатора Рязанської області Павла Малкова від 20 березня, згідно з якою середні та великі підприємства, на яких працює від 150 до 500 осіб, зобов’язані відібрати від двох до п’яти працівників для укладення контрактів із Міноборони РФ. Постанова діятиме щонайменше до 20 вересня 2026 року.
«Постанова від 20 березня є продовженням прихованих мобілізаційних заходів Росії, спрямованих на уникнення чергового примусового призову росіян, при цьому забезпечуючи живу силу для фронту в Україні», – вважають в ISW.
Експерти зазначають, що Кремль створює умови для того, щоб зняти із себе відповідальність за приховану мобілізацію, покладаючи на середній і великий бізнес обов’язок із відбору співробітників для підписання контрактів.
ISW зазначає, що у січні цього року рівень набору до російської армії вперше з 2022 року був нижчим від рівня втрат, і очевидно, що Міноборони РФ зазнає труднощів із пошуком нових способів поповнення особового складу та залучення нових верств населення, оскільки ефективність попереднього механізму – надання великої одноразової виплати під час підписання контракту – знизилась наприкінці 2025 року.
«Кремль, імовірно, продовжуватиме проводити в регіонах приховані та поетапні мобілізаційні заходи, які не досягають рівня широкомасштабної примусової мобілізації, щоб компенсувати втрати в Україні», – вважають в ISW.
Як повідомлялося, за оцінкою ISW, влада Кремля готує примусову мобілізацію, оскільки в РФ провалився набір контрактників, зокрема, у безпілотні підрозділи.
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події7 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини7 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Суспільство7 днів agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Одеса7 днів agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю