Connect with us

Війна

ЗСУ Gepard — наскільки ефективна німецька зентина установка у війні з РФ

Published

on


Один з українських розрахунків установки Flakpanzer Gepard уже має на своєму рахунку 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети Збройних сил РФ.

Німецька зенітна самохідна установка (ЗСУ) Flakpanzer Gepard, розроблена в 1970-х роках, несподівано виявилася вкрай затребуваною в умовах сучасної війни. Незважаючи на свій вік, ця 47-тонна машина стала ефективним інструментом боротьби з дронами і крилатими ракетами, відіграючи важливу роль у захисті критично важливої інфраструктури України. Про бойову роботу українського “Гепарда” йдеться в матеріалі АрміяInform.

Зокрема, бойовий розрахунок одного з підрозділів Повітряного командування “Захід” встановив рекорд — 26 знищених ударних дронів і три крилаті ракети на рахунку. Причому цілі були вражені в умовах мінімального часу на реакцію.

Можливості ЗСУ Gepard

Перші установки Gepard були передані Україні 2022 року. Спочатку їх сприймали як застарілу техніку, проте швидко довели свою ефективність на полі бою. Особливо важливою стала їхня роль у відбитті масованих атак дронів-камікадзе і крилатих ракет, які Росія використовує для ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

Головне озброєння установки — дві 35-мм автоматичні гармати Oerlikon KDA із загальною скорострільністю до 1100 пострілів на хвилину (по 550 пострілів на ствол). Висока щільність вогню і спеціальна конструкція боєприпасів роблять Gepard ідеальною зброєю для ураження малогабаритних і високошвидкісних цілей.


Fullscreen

Розрахунок Flakpanzer Gepard

Фото: Facebook

Особливу роль в ефективності машини відіграють снаряди AHEAD, які під час розриву формують хмару вольфрамових суббоєприпасів. Це дає змогу вражати ціль навіть за невеликої похибки наведення, що особливо важливо під час перехоплення дронів і ракет.

Ефективність “Гепарда” забезпечується злагодженою роботою двох радарів і автоматизованої системи управління вогнем. Перший пошуковий радар виявляє цілі на відстані до 15 км і передає координати в систему наведення. А супровідний радар фіксує ціль і коригує вогонь у реальному часі.

Це рішення дає змогу перехоплювати навіть складні та малопомітні цілі з високою точністю. Причому оператор установки лише підтверджує захоплення цілі та дає команду на вогонь.

На відміну від стаціонарних систем ППО, установка може швидко змінювати позицію, що ускладнює її виявлення і знищення. Крім того, броня захищає екіпаж від осколків і стрілецької зброї, а автономний радар дає змогу діяти без зовнішньої цілевказівки.

Проте українські розрахунки Gepard стикаються з проблемою дефіциту боєприпасів. Тому Німеччина вже організувала нове виробництво 35-мм снарядів і регулярно передає їх Україні, однак витрата боєкомплекту в умовах активних бойових дій залишається вкрай високою.

система Гепард


Fullscreen

Технічні характеристики Flakpanzer Gepard

  • Маса: 47,5 т.
  • Озброєння: 2 × 35-мм гармати Oerlikon KDA.
  • Скорострільність: 1100 пострілів/хв (550 на ствол).
  • Радіус виявлення: до 15 км
  • Боєкомплект: 640 снарядів
  • Екіпаж: 3 людини
  • Двигун: дизельний, 830 к. с.
  • Швидкість: до 65 км/год


Важливо

Gepard — найкраща система проти російських БпЛА: експерти назвали головну причину (відео)

Gepard — найкраща система проти російських БпЛА: експерти назвали головну причину (відео)



Джерело

Війна

В окупованому Криму повідомляють про вибухи в районах військових аеродромів

Published

on



У тимчасово окупованих Криму та Севастополі напередодні ввечері та вночі 24 вересня лунали вибухи. Їх було чутно в районі військових аеродромів «Гвардійське», «Кача» та «Бельбек».

Про це повідомляє Телеграм-канал «Крымский ветер», передає Укрінформ.

«У районі аеродромів “Бельбек” і “Кача” лунають вибухи», – йдеться у повідомленні.

Пізніше, за інформацією очевидців, потужний вибух пролунав у районі аеродрому «Гвардійське».

Вранці 24 вересня стався ще один вибух поблизу летовища «Бельбек».

Читайте також: На півдні Росії дрони атакували дві нафтобази – ЗМІ

Про наслідки вибухів наразі не повідомляється.

Також зазначається, що у селищі Гресівський (ГРЕС) у Сімферополі зникло світло.

Раніше Укрінформ повідомляв, що Сили безпілотних систем у межах операції “Кримський рубильник off” уразили ще 38 електричних підстанцій на території Росії та на ТОТ України.

Фото: ДСНС



Джерело

Continue Reading

Війна

Начальник ГУР зустрівся з командирами підрозділів активних дій на Запорізькому напрямку

Published

on



У межах робочої поїздки на Запорізький напрямок начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко відвідав підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, і провів наради з командирами.

Про це повідомила пресслужба воєнної розвідки, передає Укрінформ.

Зазначається, що командири доповіли про результати виконання завдань, зміни в обстановці та актуальні питання, що потребують рішень на рівні командування.

За підсумками Іващенко уточнив завдання підрозділам з урахуванням поточної обстановки та набутого бойового досвіду.

Читайте також: Росія завербувала на війну понад 28 тисяч іноземних найманців – начальник ГУР

«Ми не можемо змагатися із противником лише кількістю ресурсів. Наша перевага – у здатності швидше побачити зміни, проаналізувати їх і прийняти рішення. Тому практичний досвід підрозділів має безпосередньо впливати на те, як ми плануємо подальші дії, готуємо людей і розвиваємо наші спроможності”, – наголосив він.

Раніше в інтерв’ю Укрінформу Іващенко заявив, що Головне управління розвідки МОУ на третину збільшило кількість особового складу, який залучають до виконання бойових завдань.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим

Published

on



Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.

За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.

Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.

Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.

“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.

За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.

Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.

Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.

Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.

Що раніше говорив Федоров

Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.

У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.

У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.

Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.

Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова

Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.

В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.

Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.

Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.

На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.

Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.