Війна
ЗСУ показали, що в асиметричній війні можна не лише стримувати сильнішого ворога, а й перемагати
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський у рамках Міжнародного академічного форуму “Воєнні інновації в сучасних війнах” обговорив виклики асиметричних війн, їх вплив на глобальну безпеку та роль інновацій у сучасних військових конфліктах.
Як передає Укрінформ, про це Сирський повідомив у Фейсбуці.
“Мав нагоду виступити онлайн на Міжнародному академічному форумі “Воєнні інновації в сучасних війнах”… Ключовими темами для обговорення стали виклики асиметричних війн, їх вплив на глобальну безпеку та роль інновацій у сучасних військових конфліктах”, – зазначив головнокомандувач ЗСУ.
За словами Сирського, форум об’єднав зусилля Збройних Сил України, Міністерства оборони України, представників законодавчої та виконавчої гілок влади, освіти, промисловості, бізнесу й академічної спільноти, а також іноземних військових експертів із країн-партнерів.
“Відбиття Україною широкомасштабного вторгнення РФ довело, що вагому роль у сучасній війні відіграють технології, мережеві структури управління, когнітивні операції та інформаційні впливи. Війна ХХІ століття — це багатовимірне протистояння, що охоплює поле бою, економіку, кіберпростір, суспільство. Ми повинні не просто адаптуватися, а формувати новітні стратегії задля перемоги”, – наголосив він.
Сирський додав, що досвід нашої боротьби довів, що в умовах асиметричної війни можна не лише стримувати значно сильнішого ворога, а й перемагати. Також головнокомандувач ЗСУ подякував усім, хто створює технологічну перевагу для української армії.
“Дякую нашим воїнам, які, зокрема й за допомогою технологій, нищать російського окупанта”, – підсумував Сирський.
Як повідомляв Укрінформ, за останні тижні Сили оборони України звільнили близько 16 кв. км території в районі населених пунктів Удачне, Котлине та Шевченко, що поблизу Покровська.
Фото: Фейсбук Головнокомандувач ЗС України
Війна
У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів
У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.
Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.
Перше фото:ASTRA
Війна
власникам землі платитимуть компенсацію — деталі
Власники далеко не відразу отримають плату за використання агроземель для фортифікацій. Втім, держава може компенсувати втрачений урожай.
Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14117, який вносить зміни у Земельний кодекс щодо використання агроземель для потреб оборони, розповіли на порталі “Судово-юридичної газети”. В Україні з’явиться можливість тимчасового використання агроземель — таке явище називають сервітутом. Плата за сервітут — 12% від нормативної грошової оцінки. Але кошти виплатять не відразу, а лише після завершення воєнного стану.
У матеріалі СЮГ ідеться про засідання земельного комітету ВР, на якому нардепи рекомендували парламенту підтримати законопроєкт. Мета нового нормативно-правового акту — “забезпечити потреби оборони під час воєнного стану” та захистити власників, які втрачають доступ до агроземель через війну. Завдяки новим нормам армія зможе на законних підставах використовувати агроземлі військові для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на агроземлях, а власники мають шанс на отримання плати за це.
На порталі Верховної Ради у картці законопроєкту №14117 вказано, що 19 листопада парламент підтримав документ — прийняв за основу у першому читанні. У тексті документа встановлюють правила сервітуту: наприклад, якщо площа більш як 10 га, то тимчасово забирають під потреби СОУ всю земельну ділянку.
Фортифікації ЗСУ — законопроєкт №14117 про земельний сервітут
Фото: Скриншот
Фортифікації ЗСУ — що відомо про компенсації за землі та сервітут
Які агроземлі можуть забрати під фортифікації ЗСУ?
Згідно з законопроєктом №14117, земельні сервітути для оборони можуть зачепити ділянки лише у певних регіонах України:
- біля кордону з Білоруссю та РФ;
- біля тимчасово окупованих територій;
- якщо поруч відбуваються бойові дії або можуть перенестись бойові дії.
Рішення про тимчасове використання агроземель прийматимуть обласні військові адміністрації для потреб Міноборони, розвідки, прикордонників, СБУ, Нацгвардії тощо.
Які правила оплати та компенсації за будівництво фортифікацій на агроземлях:
- сервітут встановлюється на рік;
- якщо землю забрали на рік, а воєнний стан не скасували, то сервітут автоматично продовжується ще на рік;
- власники отримають плату за сервітут у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (НГО). Ці кошти виплачують не відразу, а через два роки після того, як завершується сервітут.
Зазначимо, Фокус писав про фортифікації ЗСУ, які будують задля зупинки просування ЗС РФ. У січні 2026 року українське командування показало кадри будівництва захисних споруд: ішлося про широку смугу з колючим дротом, ровами, бетонними пірамідами, бліндажами, сітками на шляху можливого просування російської армії. На відео від Генштабу — смуги, які петляли полями у невказаних регіонах України на сході.
Нагадуємо, 9 листопада Фокус зібрав інформацію про можливість встановлення систем РЕБ на дахах цивільних будинків, а експерти пояснили, які можуть бути наслідки та яка мета такого рішення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)
-
Відбудова4 дні agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoСибіга у Парижі зустрівся з Рубіо на полях G7
-
Відбудова1 тиждень agoбанки профінансували проєкти на ₴73 мільярди
