Connect with us

Суспільство

Активісти за майже рік зафіксували 29 випадків тиску на антикорупційних діячів

Published

on


Центр прав людини ZMINA у своєму дослідженні, яке охоплює період з 11 липня 2025 року по 31 травня 2026 року, проаналізував 29 задокументованих випадків тиску на антикорупційних діячів.

Відповідні дані цього дослідження проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович презентувала під час публічної експертної дискусії «Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас є 29 випадків, які ми аналізували. Ми не оцінювали винуватість чи невинуватість людей у кримінальних провадженнях, ми ставили інші питання: чи могли формально законні механізми у сукупності використовуватися не лише для розслідування злочинів, а і для стримування антикорупційної діяльності», – сказала вона.

Чехович поінформувала, що з усіх цих випадків, які вони задокументували за 11 місяців, 21 випадок стосувався працівників Національного антикорупційного бюро України, чотири – колишніх детективів НАБУ, які продовжують свою антикорупційну діяльність в Укрзалізниці, два – громадських активістів і два стосувалися їх близьких осіб та свідка.

«У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, часто за найтяжчими статтями – це держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. По 24 з 29 випадків проходили обшуки», – заявила представниця Центру прав людини ZMINA.

Вона повідомила, що 20 із цих 24 обшуків були проведені як невідкладні без попередньої ухвали суду. «Але при цьому частину проваджень зареєстрували за 12-20 днів до обшуків, а деякі існували роками (до цього – ред.)», – сказала Чехович.

Читайте також: Кривонос: Ми відпрацьовуємо мандат довіри, який нам дало суспільство рік тому на протестах

Активістка зазначила, що у 12 випадках обшукували приміщення, де відповідні особи фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі.

Тобто, як вона пояснила, процесуальний вплив поширювався далеко за межі самих фігурантів у цих кримінальних провадженнях.

«Щонайменше у 9 випадках ми зафіксували непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу – побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів», – заявила Чехович.

Представниця Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що ці події не виникли у вакуумі. За її словами, вони збіглися в часі з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва Української держави.

Вона, розказуючи про висновки, які були зроблені у результаті проведення цього дослідження, акцентувала на питанні стримувального ефекту.

«Наслідки виходять далеко за межі конкретних фігурантів. За інформацією, яку ми зібрали, у тому числі з відкритих джерел, щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався на родичів, адвокатів і свідків тощо», – сказала Чехович.

За її словами, другим висновком є те, що цей тиск діяв переважно через формально законні механізми.

«Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети», – пояснила активістка.

У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій у результаті проведення цього дослідження.

«Прокуратуру ми просимо документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, ДБР – ефективно і незалежно розслідувати заяви по насильству та перевищення сили, парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів тощо», – повідомила Чехович.

Читайте також: Детектив Магамедрасулов заявив, що йому не перешкоджають в ознайомленні зі справою

Як повідомлялося, у Києві та інших містах України почалися мітинги після того, як 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

24 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт із нормами про відновлення незалежності САП і НАБУ.

31 липня Верховна Рада ухвалила закон про повернення незалежності НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

Після ухвалення парламентом закону про повернення незалежності НАБУ і САП учасники акції протесту в центрі Києва почали розходитися.

Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ

Більше фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Суспільство

Щоб українці поверталися, потрібно створити візію повоєнної держави

Published

on


Україна має вже зараз визначити, якою буде держава після війни, щоб люди, які виїхали за кордон, бачили перспективу повернення. Українська діаспора прагне брати участь у формуванні цієї візії та в ухваленні рішень про відбудову.

Про це голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) Ярослава Хортяні розповіла кореспонденту Укрінформу на полях міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні.

«Ми запитуємо українок з усього світу, чи повернуться вони. Й лунає чимало голосів, що так. Але щоб люди справді захотіли повернутися, їм потрібно показати візію майбутнього. Якою буде Україна після війни?» – сказала Хортяні.

За її словами, федерація розпочала цю розмову ще на конференції в Будапешті у 2024 році, куди запросила українок, змушених виїхати через війну. Обговорення продовжили на конференції в іспанській Малазі у 2025 році, після якої напрацювали дорожню карту дій.

Хортяні бачить повоєнну Україну демократичною державою, яка спирається на європейські принципи місцевого самоврядування. Важливою умовою відбудови вона назвала прозорий контроль за використанням міжнародної допомоги, та наголосила «українські організації за кордоном можуть долучитися до такого моніторингу завдяки своїм зв’язкам із партнерами в країнах проживання».

Водночас, наголосила вона, відбудова має відповідати потребам людей. Потрібна також програма, яка допоможе охочим повернутися до України та застосувати набутий за кордоном досвід. Для цього, на переконання голови СФУЖО, діаспора повинна мати повноцінний голос у владі.

«Я бачу Україну, в парламенті якої є і наша присутність. Раз вже є закон про множинне громадянство, то ми не просто за те, щоб мати український паспорт, але без прав, а за те, щоб ми могли брати повну участь і у процесах відновлення, відбудови України. Наша критика й наполегливість у діалозі з владою – це не конкуренція з нею. Ми говоримо не проти, а заради України. Наш голос має бути почутий», – наголосила вона.

Одним із практичних шляхів такої участі Хортяні назвала роботу в Альянсі діаспори з відновлення України, співголовою якого її нещодавно обрали.

За словами Хортяні, представниці СФУЖО вже працюють у тематичних групах Альянсу, зокрема над питаннями людського капіталу та регіонального відновлення. Тож вона сподівається, що напрацювання українських жіночих організацій будуть представлені на наступній Конференції з відновлення України, яка має відбутися у січні 2027 року в Таллінні.







У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова

1 / 16

Читайте також: Історія в коробці: як діаспора зберігає українську ідентичність

Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн.

Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Жителі, які залишили Олешки, розповіли про випадки смер…

Published

on



В окупованих Олешках на Херсонщині критична гуманітарна ситуація – у місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів. За повідомленнями, там уже є випадки голодної смерті.

Про ситуацію розповів журналіст Олег Батурін, який поспілкувався з мешканцями Олешок, що одними з останніх цього року виїхали з міста. Вони досі підтримують зв’язок зі знайомими, які залишаються в окупації.

За словами співрозмовників журналіста, місцевий ринок майже зник. Продукти там практично неможливо купити – їх можна лише виміняти. Люди збирають портулак на городах, варять його та їдять.

“В Олешках стає все гірше. Є вже випадки голодної смерті. “Базару”, на якому чогось купити майже неможливо – лише виміняти, майже теж немає. Люди рвуть портулак на городі, його варять і їдять”, – розповіли мешканці.

Вони також повідомили, що майже весь час сидять удома через страх виходити на вулицю. Зв’язок у місті дуже поганий і лише зрідка відновлюється.

Проте співрозмовники Батуріна не підтвердили повідомлення про те, що люди їдять собак або щурів. Журналіст зазначив, що через зруйновану інфраструктуру, заміновані дороги, небезпеку обстрілів і відсутність зв’язку мешканці можуть не знати, що відбувається в інших частинах міста.

Про критичну гуманітарну ситуацію в Олешках також заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації домогтися доступу до міста для доставки гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних.

За його словами, в Олешках бракує не лише їжі, а й ліків, чистої води, електроенергії та медичної допомоги. У таких умовах залишаються й діти.

Олешки були окуповані росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який наразі є природною перепоною між звільненою та окупованою частинами Херсонщини.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Понад 3 мільярди гривень єдиного податку отримали бюджети Одещини

Published

on


За сім місяців поточного року до місцевих бюджетів Одещини надійшло 3,1 млрд грн єдиного податку

Про це повідомили в пресслужбі ГУ ДПС в Одеській області.

«За січень – липень 2026 року суб’єктами господарювання Одещини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплачено до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн єдиного податку. Це на 9,7 %, або на 0,3 млрд грн  більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – зазначив у повідомленні начальник Головного управління ДПС в Одеській області Юрій Гурський.

Із загальної суми, фізичними особами – підприємцями сплачено 2,1 млрд грн єдиного податку, що на 9,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Сільськогосподарські виробники — платники єдиного податку IV групи сплатили до бюджетів громад 0,6 млрд грн єдиного податку, що на 13 більше, ніж за січень — липень 2025 року.

Юридичні особи, які обрали ІІІ групу єдиного податку, сплатили 0,4 млрд грн, що на 5,6 % більше, ніж за 7 місяців 2025 року



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.