“Чинний закон, який був ухвалений раніше, вже є недостатнім, адже він не враховує появу нових продуктів, зокрема снюсу. Сьогодні ці вироби є доступними, і фактично в Україні їх продаж належним чином не заборонений і не врегульований”, – сказав Радуцький.

Він зазначив, що попри запроваджені обмеження – заборону куріння в громадських місцях, обмеження продажу та підвищення акцизів – рівень споживання тютюну в Україні зростає.

Заступник директора департаменту моніторингу дотримання соціальних та економічних прав секретаріату уповноваженого ВР з прав людини Алла Тарасюк підкреслила, що особливої уваги потребують діти та молодь, які стають основною ціллю агресивного маркетингу тютюнової індустрії.

“Є принцип реалізації найкращих інтересів дитини, він чітко закріплений у Конвенції (про права дитини – ред.). На мою думку, саме він має лягти в основу подальшої політики щодо роботи із дітьми і молоддю в частині реалізації їхнього права на охорону здоров’я і зменшення вживання ними нікотину та тютюну”, – сказала Тарасюк.

Водночас представник Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський відзначив прогрес України у зменшенні поширеності куріння за останні роки.

“У 2005 році напередодні ратифікації Рамкової конвенції ми були в першій п’ятірці країн з найбільшою поширеністю куріння, не в контексті кількості курців, а саме поширеність куріння, яка сягала до 40% в усіх верствах населення. Але наразі ми говоримо про 18-25% за різними дослідженнями, і це значний прогрес”, – сказав Скіпальський.

Водночас він наголосив, що перед Україною стоять нові виклики, зокрема поширення електронних сигарет та інших нікотиновмісних продуктів, які потребують належного регулювання.

Україна 15 березня 2006 року ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) та імплементувала її в національне законодавство.

Як повідомлялося, спільнота лікарів у партнерстві з ГО «Життя» звернулася з відкритим листом до Комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування щодо необхідності захисту дітей та молоді від нових тютюнових та нікотинових виробів, а також неприпустимості втручання тютюнових компаній у формування політик контролю над тютюном.