“Останні повні офіційні дані були отримані під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тоді в Україні проживали близько 248,2 тисячі кримських татар, 1196 караїмів і 406 кримчаків. Однак ці цифри не відображають ситуацію сьогодні. Нового перепису населення не проводили, а через окупацію Криму Україна не має можливості отримати повні й надійні відомості про людей, які залишаються на півострові. Тому офіційно визначити, наскільки змінилася чисельність корінних народів після 20 лютого 2014 року й 24 лютого 2022 року, зараз неможливо”, – наголосили в ДЕСС.

Зазначається, що через війну та окупацію громади стали більш розпорошеними, частина людей була змушена переїхати до інших регіонів України або за кордон. Водночас розселення людей у різних містах і країнах ускладнює збереження громад, родинних зв’язків та передачу мови й традицій дітям, що є особливо небезпечно для караїмів і кримчаків, чисельність яких і до війни була дуже малою.

У ДЕСС додали, що окремою проблемою залишається збереження мов корінних народів. Кримськотатарська, караїмська та кримчацька мови включені до переліку мов, яким загрожує зникнення. У зв’язку з цим Державна служба України з етнополітики та свободи совісті готує окрему стратегію їх збереження та розвитку, яка передбачає створення словників і навчальних матеріалів, запис усних свідчень, збирання та оцифрування старих документів, розвиток онлайн-курсів і цифрових ресурсів, а також підтримку передачі мов від старших поколінь до молодших.

“Окремі практичні кроки вже зроблено для кримськотатарської мови. Уряд погодив її правопис на основі латинської графіки. Також запроваджено щорічну Премію Кабінету міністрів за внесок у розвиток кримськотатарської мови — до 20 премій по 50 тисяч гривень кожна”, – повідомили в ДЕСС.

Як повідомляв Укрінформ, щороку 9 серпня Україна разом зі всією світовою спільнотою відзначає Міжнародний день корінних народів світу.

Компанія, яку журналісти пов’язували зі структурами підсанкційного бізнесмена Араіка Амірханяна, може отримати майже 95 мільйонів гривень на реконструкцію ліцею з облаштуванням укриття в Одеському районі. Попри значну вартість проєкту, участь у тендері взяв лише один учасник.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Йдеться про реконструкцію ліцею “Крижанівський” у селі Крижанівка. Закупівлю 26 червня оголосило Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Фонтанської сільської ради. Проєкт передбачає оновлення будівлі навчального закладу та будівництво укриття.

Очікувана вартість робіт становить 100,4 мільйона гривень. Фінансувати їх планують із місцевого бюджету, а завершити реконструкцію – до кінця 2028 року.

На відкриті торги вийшла лише одна компанія – ТОВ “Роудбудпівдень”, яка запропонувала виконати роботи за майже 95 мільйонів гривень, що на 5,4 мільйона менше від очікуваної вартості. Наразі її пропозицію розглядає замовник.

За даними YouControl, підприємство зареєстрували у липні 2025 року у селі Фонтанка. Його засновником і керівником є Сергій Строкін, а статутний капітал становить 100 тисяч гривень.

Попри те, що компанія працює менше року, вона вже отримала державних контрактів більш ніж на 275 мільйонів гривень, із яких близько 267 мільйонів припадає лише на перше півріччя 2026 року. Серед її замовників – комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування, Служба місцевих автомобільних доріг та Адміністрація морських портів України.

Раніше журналісти “Антикорупційного виміру” звернули увагу, що під час участі в одному з тендерів компанія не мала власної матеріально-технічної бази для виконання дорожніх робіт. У документації вона вказала лише п’ятьох працівників робітничих спеціальностей, а всю спеціалізовану техніку орендувала у ТОВ “ДБК Дорсервіс”.

За даними журналістських розслідувань, “ДБК Дорсервіс” входить до групи компаній “БК Дорсервіс”, яку пов’язують із бізнесменом Араіком Амірханяном.

Амірханян перебуває під санкціями РНБО з 2021 року. Його також позбавили українського громадянства після інформації СБУ про наявність подвійного громадянства.

Раніше спецслужба повідомляла про підозри щодо фінансових операцій із окупаційною владою Криму, незаконного переправлення людей через державний кордон та заволодіння майном українських підприємств. У 2020 році бізнесмена оголосили в розшук.

Центр публічних розслідувань також зазначає, що навіть після запровадження санкцій компанії, які журналісти пов’язують із родиною Амірханянів, продовжують претендувати на великі бюджетні підряди. Якщо пропозицію ТОВ “Роудбудпівдень” визнають такою, що відповідає вимогам закупівлі, підприємство отримає ще один багатомільйонний контракт.

Ірина Глухова

Росія застосовує модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Мілітарний.

Нова система

Як повідомляє “Мілітарний” за результатами аналізу оприлюднених фотографій, росіяни переробили носову частину “Герані-4 Сикер”. У ній встановили компактний оптичний модуль. Нова система дає змогу здійснювати донаведення на ціль під час зниження для атаки. Завдяки цьому дрон може точніше рухатися до цілі навіть після втрати зв’язку.

Крім того, на безпілотнику помітили додаткову фіксовану камеру. OSINT-дослідники ідентифікували її як китайську Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона потрібна для первинного огляду місцевості та ширшого бачення обстановки. Також є версія, що її можуть використовувати для виявлення дронів-перехоплювачів.

Небезпека для суден

Росія вже активно застосовує реактивні “Герані” під час атак. Зокрема, їх використовують проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі. Модернізація “Герані-4 Сикер” може посилити загрозу для Одещини. Оптичне наведення дозволяє апарату уточнювати напрямок польоту безпосередньо під час атаки. Це особливо важливо для ударів по цілях, які можуть змінювати своє положення.

За заявленими характеристиками, дальність польоту “Герані-4 Сикер” становить до 550 кілометрів. Крейсерська швидкість — близько 300 км/год, а маса бойової частини — 50 кілограмів.

Що відомо про “Герань-4”

Перше застосування реактивної “Герані-4” зафіксували на початку травня 2026 року. Тоді апарат потрапив у приціл українського дрона-перехоплювача. За даними ГУР, базова дрон має довжину близько 3,6 метра, розмах крила — 3,05 метра, а максимальна злітна маса може сягати 450 кілограмів. Стандартна бойова частина важить близько 50 кілограмів.

На різних зразках дрона виявили два типи китайських турбореактивних двигунів. Один із них має тягу близько 160 кгс, інший — близько 200 кгс. Потужніший двигун також використовують у реактивному дроні “Герань-5”.

Новий планер дозволяє “Герані-4” активно маневрувати на швидкості 300–400 км/год. Максимальна швидкість сягає 500 км/год, висота польоту — 5000 метрів, а дальність базової версії становить близько 450 кілометрів.

Висока швидкість таких дронів ускладнює їхнє перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

Росія нарощує удари

На початку червня 2026 року тодішній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що Росія планує суттєво збільшити застосування реактивних ударних безпілотників. Їхня частка в повітряних атаках може сягнути 50%. Від початку року до середини червня російські військові вже застосували 1400 реактивних дронів типів “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”. Для порівняння, за весь попередній рік зафіксували лише 180 таких безпілотників.

Модернізація “Герані-4 Сикер” свідчить про подальший розвиток цього типу озброєння. Росіяни встановили на дрон оптичну систему наведення, а самі реактивні безпілотники вже використовують під час атак на Одещину, зокрема проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює атаки на українські порти та дедалі частіше застосовує нові типи безпілотників. Через це морський експорт ускладнився, а кількість суден, які заходять до українських портів, тимчасово зменшилася. Водночас у Військово-морських силах наголошують, що ситуація не є безвихідною.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує атакувати Одесу та Одещину, використовуючи різні види озброєння та змінюючи маршрути ударів. Ворог намагається перевантажити українську ППО, виснажити її та знайти слабкі місця в системі захисту. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема в Чорному морі. Нові атаки можуть стати частиною тривалої боротьби за контроль над морською логістикою.