Суспільство
Держмолодьжитло підбило підсумки 2025 року
В Укрінформі відбувся публічний звіт Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за підсумками 2025 року.
Захід відкрив голова правління Держмолодьжитла Микола Марчук, який представив загальні показники роботи фонду та окреслив стратегічні пріоритети на майбутнє.
«У 2025 році ми забезпечили житлом 921 сім’ю. Це 2 312 людей, серед яких 760 дітей. Серед отримувачів підтримки: 747 сімей внутрішньо переміщених осіб, 127 молодих сімей, 40 сімей військовослужбовців та 7 сімей працівників бюджетної сфери», – зазначив Марчук.
Загальна сума виданих кредитів у 2025 році становила 2,1 млрд грн. Середній розмір кредиту – 2,2 млн грн, а середня площа житла – 61,6 кв. м. За всі роки діяльності Держмолодьжитло забезпечило житлом понад 44 тисячі українських сімей.
Як зазначає голова правління, одним із ключових напрямків роботи залишається реалізація проєкту «Житло для ВПО», який пропонує найдоступніші умови іпотечного кредитування на ринку: ставка 3% річних, перший внесок 6%, строк кредитування до 30 років.
Програма реалізується у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема за підтримки німецького банку KfW у 2021–2025 роках залучено 42,5 млн євро, житлом забезпечено 1 105 сімей. У рамках співпраці з Банком розвитку Ради Європи (CEB) у 2025–2026 роках передбачено 50 млн євро: станом на березень 2026 року підтримку вже отримали 504 сім’ї, реалізація триває. У 2026–2027 роках до програми долучиться Міжнародна організація з міграції ООН (МОМ) з фінансуванням у розмірі 33 млн євро. Така співпраця дозволить надати іпотечне кредитування понад 600 сім’ям.
За словами Миколи Марчука, наразі понад 8 100 сімей ВПО зареєстровані та очікують на підтримку.
Нагадаємо, що програма “Житло для ВПО” відкрита для осіб і сімей, які офіційно мають статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до українського законодавства. Головна умова – відсутність житлової нерухомості у власності. Винятком є майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях, до уваги не береться.
Програма діє на всій підконтрольній Україні території, за винятком тимчасово окупованих районів та зон активних бойових дій. Заяву на участь у програмі можна подати онлайн через застосунок Дія. Команда фонду супроводжує кожного учасника на всіх етапах: від подання документів до отримання кредиту.
Фонд також активно працює над залученням нового фінансування. Зокрема, тривають обговорення щодо проєкту «Житло для ветеранів» за підтримки CEB на суму 60 млн євро, а також ведеться підготовка пілотного проєкту розвитку соціального житла спільно з KFW та УФСІ (USIF). Окрім того, ведуться переговори щодо розширення та реалізацію нових програм у партнерстві із Світовим банком, Французьким агентством розвитку (AFD), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Habitat for Humanity.
У 2025 році в межах партнерства з органами місцевого самоврядування реалізовано 61 місцеву житлову програму.
Держмолодьжитло продовжує розвивати житлові програми та розширювати доступ до них для тих, хто цього найбільше потребує.
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів