Connect with us

Війна

До Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій

Published

on



Об’єднані сили швидкого реагування покликані оперативно реагувати на загрози, тому до їх складу увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій, коментуючи питання створення нової складової Сухопутних військ.

«ОСШР визначені як окремий рід сил ЗС України, призначений для швидкого реагування на загрози та рішучих дій на найважливіших напрямках. Їхнім призначенням буде не постійне утримання визначених ділянок фронту, а оперативне реагування на загрози, посилення угруповань військ, проведення наступальних і контрнаступальних дій на напрямку головного удару або на напрямках зосередження основних зусиль, стабілізація обстановки та швидке оволодіння важливими рубежами й об’єктами», – розповів Лиховій.

Він зазначив, що ці мобільні та дієві сили будуть одним із ключових елементів підвищення наступального потенціалу українського війська, адже застосовуватимуться там, де це найнеобхідніше.

Читайте також: Темпи просування російських військ у першому півріччі скоротилися більш ніж удвічі – Сирський

За словами речника, до складу Об’єднаних сил швидкого реагування передбачається включити командування, визначену кількість окремих штурмових бригад, полків, батальйонів, підрозділів безпілотних систем, артилерійських підрозділів, а також необхідний комплект частин підтримки, забезпечення, обслуговування. Основу нового роду сил складуть підрозділи, які вже виконують бойові завдання.

«Ідеться про зведення в єдиний рід сил найбільш боєздатних військових частин із досвідом наступальних дій. Це дозволить сформувати якісно новий інструмент швидкого реагування; підвищити рівень підготовки до ведення високоінтенсивних бойових дій і відновлення боєздатності військ, а також створення резервів; забезпечити якісний відбір і добровільний набір найбільш вмотивованих та підготовлених військовослужбовців; сформувати окрему військову ідентичність, власні традиції та символіку, що важливо для посилення згуртованості і бойового духу особового складу», – пояснив Лиховій.

Він зауважив, що наразі штурмовики, безпілотні системи, артилерія, наземні роботизовані комплекси – все це повинно працювати як єдина система, тому створення ОСШР задумано як рішення, яке підвищує ефективність цієї системи та водночас зберігає життя військовослужбовців.

Читайте також: Сили оборони у червні засобами middle strike уразили 15 мостів і дев’ять об’єктів ППО росіян

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Обʼєднаних сил швидкого реагування, які стануть новою складовою Збройних сил України. Командувачем структури стане Герой України Дмитро Волошин.

Фото: ОП



Джерело

Війна

ССО показали роботу на Донецькому напрямку

Published

on



Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян

Published

on



Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.

У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.

Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.

Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.

Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.

Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.

Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.

На кого поширюються обмеження

Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.

Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.

Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.

Які роботи дозволені

Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.

У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:

  • відсіччю збройній агресії проти України;
  • обороною України;
  • охороною державного кордону.

Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.

Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.

Обмеження діятимуть не назавжди

Новий режим має тимчасовий характер.

Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.

Чи означає це повну заборону перебування біля кордону

Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.

Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).

Що змінилося порівняно з попередніми правилами

Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.

Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.

Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.

Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.

Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили місце запуску дронів у Донецьку, ворожі пункти управління і три РЛС

Published

on



Підрозділи Сил оборони України 9 вересня та в ніч на 10 вересня завдали уражень по низці пунктів управління підрозділів БПЛА, трьох радіолокаційних станціях та інших військових об’єктах російських загарбників.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

У тимчасово окупованому Донецьку уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників типу «Герань»/«Гербера».

Також уражені пункти управління підрозділів БПЛА в Осипенку Запорізької області, Комишуватому Донецької області, Токмаку Запорізької області, Ясногорівці та Очеретиному на Донеччині. Окремо уражені пункти управління підрозділів РФ в Луганському та Зайцевому Донецької області.

У Брянській області РФ уражені три радіолокаційні станції – у Павлині, Картушині та Антонівці (РЛС «Небо-СВ»).

Читайте також: Сили оборони уразили НПЗ у Ямало-Ненецькому регіоні РФ і порт у Дагестані

Крім того, у Трубчевську уражений наземний ретранслятор, призначений для управління ударними БПЛА типу «Герань»/«Гербера».

У районі Довжанська Луганської області уражений склад боєприпасів.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони у серпні засобами middle strike уразили 17 одиниць ППО та 30 пунктів управління росіян.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.