Connect with us

Суспільство

До освітньої системи «Мрія» вже долучилися понад мільйон користувачів

Published

on



У державній освітній системі «Мрія» вже понад мільйона користувачів по всій Україні.

Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації, передає Укрінформ.

«Державна освітня екосистема «Мрія» перетнула позначку в мільйон активних користувачів. Учні, вчителі та батьки у 4 700 школах по всій Україні мають зручний цифровий простір для щоденного навчання», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за час роботи системи вчителі вже виставили понад 250 млн оцінок, задали 28 млн домашніх завдань та внесли 41,3 млн тем уроків.

Користування всіма сервісами залишається абсолютно безоплатним.

Для приєднання школи до «Мрії» адміністрації достатньо подати заявку на офіційному сайті.

Читайте також: Штучний інтелект у «Мрії»: вчителі тепер зможуть створювати тести за кілька хвилин

Як повідомлялося, в освітній екосистемі «Мрія» цієї осені розпочнуть тестування національної системи гейміфікації, яка допомагатиме учням відстежувати власний прогрес, підтримувати регулярність у навчанні та зберігати мотивацію.

Фото: facebook.com_UAMON



Джерело

Суспільство

Професор юракадемії отримав посаду в апеляційному суді …

Published

on



Президент України Володимир Зеленський призначив Дмитра Цехана на посаду судді Одеського апеляційного суду. Перед цим його кандидатуру підтримала Вища рада правосуддя.

Відповідний указ глава держави підписав 26 вересня. 

У документі зазначено, що Цехана призначили на посаду судді Одеського апеляційного суду відповідно до Конституції України.

Дмитро Цехан – доктор юридичних наук та професор. Він закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого та Академію управління МВС. З 2010 року працює у сфері юридичної освіти, є професором кафедри криміналістики, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету “Одеська юридична академія“. Адвокатською діяльністю займається з 2012 року.

Під час кваліфікаційного оцінювання до кандидатури Цехана виникали питання у Громадської ради доброчесності. Зокрема, рада звернула увагу на автомобіль Opel Corsa 2011 року випуску. У декларації за 2022 рік Цехан вказав, що придбав його за 12 тисяч гривень. У декларації за 2024 рік автомобіль уже не зазначався, водночас там був вказаний дохід у 135 тисяч гривень від продажу рухомого майна.

ГРД припустила, що йшлося саме про Opel Corsa, та поставила під сумнів відповідність зазначеної вартості автомобіля його ринковій ціні.

Цехан пояснював, що автомобіль після серйозних технічних пошкоджень ввезли в Україну у 2017 році. За його словами, кілька років машину практично не ремонтували, а відновлювати її він почав уже після придбання. Саме технічним станом автомобіля він пояснив його вартість.

Питання у ГРД також стосувалися задекларованих доходів Цехана та його сім’ї за 2018 та 2021 роки. Рада порівняла вказані суми із середніми витратами домогосподарств в Одеській області та зазначила, що ці дані потребують додаткових пояснень.

Різницю в інформації про склад сім’ї та доходи Цехан пояснював сімейними обставинами. Зокрема, за його словами, у 2017-2018 роках дружина та син переважно проживали у родичів у Рівненській області, а у 2021 році він фактично вже не проживав разом із першою дружиною.

ВККС визнала пояснення щодо вартості автомобіля недостатньо переконливими через відсутність підтверджувальних документів. 

Інтент також проаналізував щорічну декларацію Дмитра Цехана за 2025 рік.

У документі вказана квартира в Одесі площею 59,1 квадратного метра. Право на неї суддя набув 25 грудня 2012 року. Вартість квартири на дату набуття права становила 350 тисяч 699 гривень. Житло перебуває у спільній сумісній власності Дмитра Цехана та його дружини Ніни.

Інших об’єктів нерухомості, незавершеного будівництва, цінного майна та автомобілів у декларації за 2025 рік не вказано.

Тобто автомобіля у своїй останній декларації Цехан не декларує.

Основним доходом судді у 2025 році була заробітна плата в Національному університеті “Одеська юридична академія” – 577 тисяч 865 гривень. Ще 34 тисячі 884 гривні він отримав від Національної академії внутрішніх справ як гонорар та інші виплати за цивільно-правовим правочином.

Загалом задекларований дохід Цехана за рік становив 612 тисяч 749 гривень.

Суддя також вказав 5 тисяч доларів США готівкою.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині зібрали рекордний врожай ранніх зернових

Published

on


В Одеській області завершили жнивну кампанію – зібрано понад 5 мільйонів тонн зерна з площі близько 1 200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га. Це найвищий показник в історії Одеської області.

Про це повідомляє Одеська ОВА.

“Такого результату наші аграрії досягли попри повномасштабну війну, продовжуючи забезпечувати продовольчу безпеку та зміцнювати економіку регіону й держави”, – йдеться у повідомленні.

Наразі господарства області вже розпочали збирання пізніх культур та посів озимих під урожай наступного року.

Як повідомлялось раніше, в Україні намолотили 32,2 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram





Джерело

Continue Reading

Одеса

Річку Когильник на Одещині планують відновлювати: що це дасть

Published

on


Річка Когильник на Одещині. Фото: Rewilding Ukraine

На Одещині розпочинають дослідження річки Когильник та її приток, щоб визначити штучні перешкоди, які найбільше заважають природній течії. Фахівці обстежать сотні кілометрів водних шляхів та з’ясують, які застарілі дамби, греблі й інші споруди доцільно прибрати.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Rewilding Ukraine.

Реклама

Ситуація з річкою Когильник

Когильник — це степова річка завдовжки 243 кілометри. Вона бере початок у Молдові, протікає півднем України та впадає в озеро Сасик. Разом із притоками річка утворює екологічний коридор між степовими територіями та Чорним морем. Нині природний водний режим Когильника порушений.

Лише в українській частині басейну відомо про понад 50 наявних або потенційних перешкод. Серед них — дамби, греблі, шлюзи та інші гідротехнічні споруди. Частина цих об’єктів застаріла, пошкоджена або вже не використовується. Водночас вони можуть перешкоджати вільній течії, ускладнювати переміщення риби та змінювати водний режим.

Що планують зробити для відновлення

Rewilding Ukraine за підтримки Open Rivers Programme розпочинає дослідження басейну Когильника. Щоб встановити, які штучні перешкоди найбільше впливають на річку та усунення яких із них матиме найбільший ефект для відновлення природної течії. Команда має обстежити 120 кілометрів української частини Когильника та понад 324 кілометри його основних приток.

Читайте також:

Фахівці проведуть інвентаризацію гідротехнічних споруд та оцінять їхній стан. Після цього визначать ключові перешкоди, створять ГІС-базу та підготують план ліквідації зайвих споруд і відновлення Когильника. В організації наголошують, що йдеться поки саме про обстеження та визначення споруд, які доцільно усунути, а не про вже ухвалене рішення демонтувати всі наявні дамби чи греблі.

Досвід відновлення Когильника надалі планують використати для роботи з іншими малими та середніми річками України й сусідніх країн.

Ситуація з водою на Одещині

Раніше Новини.LIVE писали, що ситуація з водними ресурсами на Одещині у 2026 році вже неодноразово ставала критичною. Влітку через обміління Дністра на окремих ділянках рівень води опускався до найнижчих показників за весь час спостережень, а в серпні через маловоддя Катлабух довелося примусово наповнювати водою з Дунаю. Проблеми фіксують і на інших водоймах: екологи попереджали про погіршення стану Ялпуга та Сасика, де посухи, спека, забруднення та порушений водообмін створюють ризики для водних екосистем.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.