Відбудова
До Реєстру пошкодженого та знищеного майна упродовж останньої доби надійшло понад 2 500 звернень
У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна зафіксовано вже понад 340 тис. повідомлень, з яких більше 298 тис. стосуються житлових будинків, з них 2,5 тис. надійшли за останню добу.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Чергова російська атака вкотре призвела до нових руйнувань житла українців. Лише за останню неповну добу після чергових російських ударів українці подали через застосунок та портал Дія понад 2,5 тисячі інформаційних повідомлень про пошкоджене або знищене майно. Зокрема, від мешканців Києва надійшло понад 400 повідомлень, від мешканців Дніпра — понад 100», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зафіксовано понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів. Понад 298 тисяч із них — це житлові будинки Решта — інженерні споруди, заклади соціальної сфери, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури та інша нежитлова нерухомість.
Найбільше від російської агресії постраждали Донецька, Харківська, Київська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.
У Мінрозвитку зауважують: на місцевому рівні важливо не лише фіксувати нові руйнування, а й максимально прискорювати прийняття рішень для надання допомоги людям через програму «єВідновлення».
Окремої уваги потребують випадки, коли постраждале житло не приватизоване або право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав. Місцевим органам влади необхідно посилити роботу з ЦНАПами, державними реєстраторами тощо для прискорення оформлення прав власності, внесення відомостей до державних реєстрів та отримання необхідних документів громадянами. Це дозволить людям швидше скористатися програмами компенсації за пошкоджене або знищене житло.
Окремий напрям роботи стосується мешканців неприватизованого житла, які також втрачають домівки через російські обстріли та потребують дієвих механізмів підтримки. Для вирішення цієї проблеми уряд раніше підтримав пропозицію Мінрозвитку щодо внесення змін до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації. Необхідно удосконалити документ, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.
Як повідомлялося, упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.
Відбудова
український бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
Український бізнес виділяє кошти на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок масованого удару РФ по столиці у ніч проти 15 червня.
Зокрема, як передає Укрінформ, пресслужба ПриватБанку повідомила про спрамування на відновлювальні роботи 2 млн грн.
«ПриватБанк спрямував 2 млн грн власних коштів на відновлення пошкодженого ворожим ударом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також банк відкриває конверт, аби всі охочі могли доєднатись до збору на відновлення Лаври», – йдеться в повідомленні.
У банку зазначають, що є партнерами заповідника у проєкті, спрямованому на розвиток цифрових платіжних технологій в історико-культурних об’єктах в Україні. Минулого тижня запрацювала послуга безконтактної оплати входу та огляду виставок у національному заповіднику.
***
Крім того, про виділення коштів на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка повідомила Група Нафтогаз.
“Група Нафтогаз у координації з урядом ухвалила рішення надати фінансову допомогу на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що ці об’єкти мають особливе значення для збереження історичної пам’яті, національної ідентичності та культурної спадщини України. За словами голови правління Нафтогазу Сергія Корецького, російські атаки спрямовані не лише проти конкретних будівель, а й проти української ідентичності.
“Лише об’єднавши зусилля держави, бізнесу та суспільства ми зможемо відновити зруйноване, зберегти нашу спадщину та довести, що українську культуру неможливо знищити жодними ракетами чи дронами”, – прокоментував Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі, запевнив, що пошкоджені російським ударом об’єкти будуть відновлені.
Відбудова
До Києва прибула президентка Європейського комітету регіонів
До Києва з візитом прибула президентка Європейського комітету регіонів Ката Тютто.
Про це повідомило у Телеграмі Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Наголошується, що у межах візиту Тютто запланована низка зустрічей та заходів, присвячених відновленню України, розвитку громад і посиленню співпраці між українськими й європейськими регіонами.
Зокрема, пройдуть двосторонні зустрічі з представниками українського уряду, у тому числі з віцепрем’єр-міністром з відновлення – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою. Сторони обговорять підтримку українських громад, розвиток партнерств між муніципалітетами України та ЄС, а також подальшу співпрацю у сфері відновлення та європейської інтеграції.
Як повідомлялося, Європейський Союз та Україна 11 червня оголосили про запуск Фази ІІІ Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Новий етап має бюджет 25 млн євро і триватиме до січня 2029 року.
Відбудова
обговорили наукові рішення для відновлення України
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов та американський астрофізик Пол Саттер обговорили впровадження інноваційних і науково обґрунтованих рішень для відновлення енергетики та інших галузей України.
Про це Буданов повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Відновлення України після війни необхідно реалізовувати на основі обґрунтованих наукових підходів та з використанням ефективних інновацій. Говорили про це з відомим американським астрофізиком Полом Саттером, який приїхав до України на запрошення нашої наукової спільноти», – розповів він.
За словами Буданова, під час зустрічі Саттер поділився успішними прикладами американського досвіду впровадження наукових досягнень, які Україна може адаптувати вже зараз.
«Це передусім запуск нових, унікальних рішень для виробництва та розподілу електроенергії, які будуть захищені від ракетних ударів ворога. Також обговорили технології фіторемедіації – очищення забруднених через воєнні дії агроземель за допомогою рослин», – зазначив керівник ОП.

Також, за його словами, під час зустрічі йшлося про довгострокові механізми кооперації між цивільними університетами США та України, зокрема для поглибленого вивчення можливостей штучного інтелекту (Deep Tech).
Як повідомлялося, конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) у 2026 році відбудеться у Гданську 25-26 червня.
Фото: Кирило Буданов/Телеграм
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
