Connect with us

Політика

Дружини Президентів України і Литви обговорили гуманітарну співпрацю

Published

on



Дружини Президентів України Олена Зеленська і Литви Діана Наусєдєнє під час зустрічі у Вільнюсі обговорили гуманітарну співпрацю.

Як передає Укрінформ, про це Зеленська повідомляє у Фейсбуці.

«З перших днів повномасштабного вторгнення Росії литовський народ став на захист свободи України як своєї власної. Не було і немає жодного питання, з якого литовська сторона не висловила б чіткої та непохитної підтримки Україні й українському народові. Ця підтримка завжди була вчасною, рішучою і багатогранною – військовою, фінансовою та гуманітарною – у найважчі для України моменти», – зазначила Зеленська.

За її словами, такою ж послідовною в підтримці України є її колега, перша леді Литви Діана Наусєдєнє.

«Сьогодні, відвідуючи Литву, рада новій можливості поспілкуватись і висловити подяку. Пані Діана приєдналася до заходів України на полях ГА ООН у вересні в Нью-Йорку, зокрема була спікеркою на заході Коаліції за повернення українських дітей. Перша леді Литви також майже 4 роки патронує у Вільнюсі український культурний центр – справжню домівку для тисяч українців та їхніх ініціатив. Сьогодні відвідаємо його разом», – поінформувала Зеленська.

Наусєдєнє стала однією з основних учасниць Summit of First Ladies and Gentlemen, який щороку проводять в Києві. Попри російські обстріли, вона завжди відвідує цей захід особисто.

«За роки роботи Саміту перших леді та джентльменів нам вдалося привернути увагу до актуальних міжнародних тем: війни та безпеки дітей, стійкості, ментального здоров’я. До теми освіти, яку розпочали минулого року, ми залучили педагогів різних країн. Литву представляв відомий у країні вчитель Антанас Йонушас, який тепер розповідає про Україну своїм учням», – підкреслила Зеленська.

Читайте також: Литва щонайменше 0,25% відсотка ВВП спрямовуватиме на допомогу Україні – розвідка

Вона зазначила, що рада пропозиції своєї колеги щодо наступного, шостого саміту, який уже починають готувати.

«Продовжуємо говорити зі світом на важливі теми та разом шукати найкращі рішення для добробуту й безпеки людей», – підкреслила Зеленська.

Як повідомляв Укрінформ, Президенти України та Литви Володимир Зеленський і Гітанас Наусєда під час зустрічі обговорили підтримку української енергосистеми та військову співпрацю.

Фото: Фейсбук Олена Зеленська



Джерело

Політика

ЄС планує брати участь у наступному раунді перемовин про мир в Україні

Published

on



В Єврокомісії сподіваються, що наступний раунд багатосторонніх переговорів про мирне врегулювання в Україні відбудеться за участю і представників євроінституцій.

Про це на брифінгу у Брюсселі повідомила речниця Єврокомісії Аріана Подеста, передає власний кореспондент Укрінформу.

На запитання про можливі формати участі груп лідерів країн-членів ЄС у майбутніх переговорах, про що повідомлялося в іноземних ЗМІ, речниця не підтвердила, але і не спростувала відповідні повідомлення, нагадавши, що ЄС був присутній на перемовинах в Осло. За її словами, «очікування такі, що майбутні перемовини у багатосторонньому форматі на високому офіційному рівні відбудуться за участю Євросоюзу».

Інший речник, Крістіан Віганд, зазначив, що мирні перемовини відбуваються у різних форматах, на різних рівнях та в різних місцях, де до них залучаються глави держав та урядів, міністри, високопоставлені дипломати та чиновники ЄС.

Читайте також: Єврорада закликала активізувати підтримку Україну та посилити тиск на РФ

Подеста додала, що ЄС завжди працював у цьому напрямку з метою забезпечити Україні позицію сили на перемовинах та домогтися справедливого і тривалого миру.

Коментуючи заяву речника Кремля Дмитра Пескова про те, що наступний раунд відбудеться у тристоронньому форматі і у відповідь на прохання журналістів уточнити, чи є підтвердження участі ЄС в цих дискусіях, Подеста відповіла, що наразі існують лише «очікування» з боку Єврокомісії.

Вона також уточнила, що згідно з цими очікуваннями, від Євросоюзу там можуть бути присутніми представники Єврокомісії та Ради ЄС.

Також речники Єврокомісії не стали відповідати на запитання, чи сидітимуть представники ЄС за одним столом із російською стороною під час перемовин або спілкуватимуться з іншими сторонами дискусії окремо.

Читайте також: Politico розповіло, як Європа шукає головного переговірника з Путіним щодо України

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запевнив, що поїде на саміт G20 у Флориді, якщо буде можливість провести там переговори з Президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним для досягнення мирних домовленостей, але запрошення на саміт він ще не отримав.

20 жовтня в Осло відбулися переговори Президента України Володимира Зеленського зі спецпредставником Президента США Стівом Віткоффом за участю Прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере і Президента Фінляндії Александра Стубба.

21 жовтня Віткофф провів зустріч із Путіним у Санкт-Петербурзі.

Раніше держсекретар США Марко Рубіо оголосив, що США запросили Путіна на саміт G20.

Президент Зеленський висловлював думку, що саміт G20 може стати майданчиком для результативної тристоронньої зустрічі України, США та Росії.



Джерело

Continue Reading

Політика

Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів

Published

on


Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.

Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.

Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.

Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.

Читайте також: Захист від «Шахедів» і не тільки: Зеленський розповів про спільні з Норвегією проєкти

«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.

Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Політика

Такі «гуманісти», як Путін, не приведуть до миру

Published

on



У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.

У випуску Долгов також розбирає:

  • чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
  • навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
  • що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
  • чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
  • як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
  • про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
  • які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
  • чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
  • чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
  • яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
  • чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
  • чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
  • чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Читайте також: Трамп і Кремль: чотири тривожні сигнали для України

Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.