Усі новини
хто насправді винайшов гільйотину (фото)
Всупереч поширеному міфу, доктор Жозеф Гільотен не винайшов гільйотину. Проте з його ім’ям ця машина для вбивства стала одним із символів Французької революції. Гільйотину продовжували використовувати ще майже 200 років.
21 січня 1793 року відбулася одна з найзнаменитіших подій Французької революції (1789 — 1799 роки) — страта короля Франції Людовика XVI. Його стратили за допомогою гільйотини. Цей пристрій придумав не доктор Жозеф Гільотен, але завдяки йому машина для страти отримала свою назву. Про те, що таке гільйотина, як довго її використовували і де вона вперше з’явилася, пише Фокус.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Гільйотина: що це таке і принцип роботи
Гільйотина, музейний зразок
Фото: Wikipedia
Гільйотина — це пристрій для здійснення смертної кари шляхом відсікання голови, що став одним із найпохмуріших і найвпізнаваніших символів Французької революції. Парадоксально, але гільйотину запропонували використовувати як “гуманний” інструмент, покликаний зрівняти всіх громадян Франції перед законом і позбавити їх зайвих мук.
Головною деталлю гільйотини для відрубування голови є важке косе лезо, яке вільно рухається вздовж вертикальних напрямних. Лезо піднімали на висоту 2-3 метри мотузкою, де воно утримувалося засувкою. Голову людини клали на спеціальну лавку, а шию закріплювали двома дошками з виїмкою. Засувка відкривалася за допомогою спеціального механізму, лезо падало, і голова була відрубана. Страта здійснювалася швидко і безболісно.
Хто винайшов гільйотину
Жозеф Гільотен
Фото: Wikipedia
Існує поширений міф, що гільйотину винайшов доктор Жозеф Гільотен, член Засновницьких зборів Франції 1789 року. Це не зовсім так: Гільотен, професор анатомії і противник смертної кари, не придумав гільйотину, а лише подав ідею її широкого застосування. Наприкінці XVIII століття у Франції застосовували жорстокі методи страти: спалення на багатті, повішення і четвертування. Гільотен вважав, що пристрій із лезом, що падає, — це більш гуманний спосіб страти, до того ж його можна застосовувати до всіх верств населення, що підкреслювало рівність громадян Франції перед законом. Розуміючи, що скасувати смертну кару неможливо, Гільотен і запропонував більш “гуманний” метод.
Гільйотину він не придумав: у дещо іншій конструкції її використовували для вчинення страти починаючи з XIV століття в Шотландії, Ірландії та Англії, а також в Італії. Гільотен лише запропонував використовувати давно відомий пристрій у дещо зміненій формі. Креслення вдосконаленої машини для страти створив учитель Гільотена доктор Антуан Луї. Тому спочатку гільйотина називалася луізеттой, але ця назва не прижилася. Натомість саме пристрій, створений у Франції, з косим лезом, став “стандартною” гільйотиною.
Після смерті Гільотена 1814 року його родичі намагалися переконати уряд Франції перейменувати машину для здійснення страти. Їм відмовили і в підсумку сім’ї довелося змінити прізвище, щоб не асоціюватися зі страшним пристроєм.
Існує міф, що самого Гільотена стратили на гільйотині, але насправді він помер природною смертю.
Перша страта за допомогою гільйотини
Уперше гільйотину використовували для здійснення страти 25 квітня 1792 року, коли на Гревській площі в Парижі стратили злодія Ніколя Пеллетьє. Після того як голова злочинця була відсічена, вона впала в кошик, і кат показав її натовпу. Відтоді ця похмура традиція закріпилася на багато років. Вважалося, що відрубана голова могла бачити протягом приблизно десяти секунд. Таким чином, голову людини піднімали, щоб вона могла востаннє перед смертю побачити натовп навколо. Незабаром гільйотина переїхала з Гревської площі на площу Революції, де було проведено більшість страт.
Найвідоміша страта на гільйотині
Страта Людовика XVI. Анонімна гравюра
Фото: Wikipedia
Мабуть, найвідомішою стратою на гільйотині була страта короля Франції Людовика XVI, що відбулася 21 січня 1793 року. Це одна з найвідоміших подій Французької революції, що відбулася на площі Революції (колишньої площі Людовика XV, перейменованої 1795 року на площу Злагоди) у Парижі. За дев’ять місяців після смерті Людовіка його дружина Марія-Антуанетта, колишня королева Франції, також була обезголовлена на тому ж місці.
Король Франції Людовик XVI
Фото: Wikipedia
Людовик XVI після початку революції став конституційним монархом, але потім почав протидіяти революціонерам і намагався втекти з Франції. Національний конвент (законодавчий орган Першої французької республіки) майже одноголосно визнав короля винним у державній зраді.
Людовик XVI вислухав вирок і зійшов на ешафот. Його останніми словами на ешафоті були: “Я помираю невинним, я невинний у злочинах, у яких мене звинувачують. Кажу вам це з ешафота, готуючись постати перед Богом. І прощаю всіх, хто винен у моїй смерті”.
Коли перестали використовувати гільйотину
Найактивніше гільйотину для вчинення страт використовували у Франції в період з 1792 по 1795 рік, коли таким чином стратили тисячі людей. Через те, що гільйотина асоціювалася з епохою терору під час Французької революції, вона не надто поширилася Європою.
Здебільшого гільйотину використовували після Французької революції в самій Франції, у Німеччині, а також в Італії. Остання страта на гільйотині відбулася у Франції 1977 року, в Італії — 1870 року. У Німеччині за часів правління Гітлера гільйотина використовувалася дуже активно, і вона була стандартним методом вчинення страти у ФРН до 1949 року, а в НДР її використовували до 1966 року.
Фокус уже писав про те, як маркіза де Помпадур керувала серцем короля і Францією. Жанна-Антуанетта Пуассон, відома як маркіза де Помпадур, — одна з найвпливовіших жінок Франції XVIII століття і офіційна фаворитка короля Людовика XV.
Усі новини
Вакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
Незвичайну роботу пропонує британська організація, яка щороку відкриває незвичний набір співробітників для підрахунку пінгвінів в Антарктиді.
Повідомляється, що набір людей на сезон 2026/27 вже завершено. Нову реєстрацію відкриють навесні 2027 року, повідомляють видання Diario As, The TO VIMA
Кожної весни британська організація UK Antarctic Heritage Trust шукає людей для роботи на колишній дослідницькій станції Порт-Локрой в Антарктиді, на острові Гудьє в архіпелазі Палмера.
У переліку обов’язків йдеться, що працівники мають зустрічати та інформувати туристів, обслуговувати музей і магазин із сувенірами, працювати у поштовому відділенні, а також доглядати і рахувати колонію пінгвінів.
Як пише німецьке видання Focus Online, оплата залежить від посади та може сягати близько 2400 євро на місяць.
Роботодавець також покриває витрати під час перебування там, зокрема на проживання, харчування та спеціальне спорядження. Термін контракту — близько 5 місяців.
Але праюцювати і жити доведеться у суворих умовах, бо на станції немає проточної води, немає мобільного звʼязку, постійного медичного обслуговування. Працівникам доведеться доведеться носити важкі каністри з водою, ящики вагою до 15 кг, чистити сніг та розвантажувати човни.
Працівники будуть жити у спільній спальні з двоярусними ліжками. У приміщенні підтримується температура близько 14−15 градусів, зовні — від мінус п’яти до плюс п’яти. Електрику виробляють сонячні панелі, тому користуватися приладами, які вживають багато електроенергії.
Натомість на офіційному сайті UK Antarctic Heritage Trust повідомили, що всі вакансії на сезон 2026/27 вже закриті.
Інформацію про наступний набір треба шукати інформацію зимою-навесні 2027 року. Учасників експедиції відібрали ще 11−13 травня.
На сайті також дають відповіді на поширені запитання користувачів.
Нагадаємо, що зоопарк Luohe Wildlife Zoo в Китаї створив нову вакансію для акторів-аніматорів, які мають вдавати з себе чорних ведмедів та розважати відвідувачів.
Також родина з Великої Британії оголосила про вакансію для всіх охочих, за яку пропонують мільйони. Головна задача, як йдеться в оголошенні, долучитися до виховання “справжнього джентельмена”.
Наука
Очі справді можуть видавати думки людини: краще за детектор брехні
Дослідники щойно виявили, що очі людини дійсно можуть багато чого розказати про її думки.
“Очі — дзеркало душі” — ймовірно, у цьому вислові більше правди, ніж ми могли б припустити. У недавньому дослідженні японські вчені виявили, що наші очі дійсно можуть видавати наші думки. Втім, через це не варто хвилюватися, пише Popular Science.
Команда вчених з Університету Цукуба вважає, що ледь помітні зміни в очах можуть надати нейробіологам набагато більше інформації, ніж допит. Результати дослідження свідчать про те, що вивчення відмінностей у фізіологічних реакціях під час “внутрішнього” та “зовнішнього” мовлення допомагає краще зрозуміти найрізноманітніші процеси: від розвитку мовних навичок у дітей до ефективності мисленних установок, спрямованих на самомотивацію.
Щоб розібратися в цьому питанні, вчені спостерігали за добровольцями, які виконували серію простих вправ, пов’язаних із лічбою. Спочатку дослідники зафіксували стан учасників у стані спокою, а потім попросили їх рахувати вголос або про себе: просто по порядку, у поєднанні з іменниками або з певним кроком. Зазначимо, що кожне завдання учасники виконували вголос і подумки. На всіх етапах вчені уважно стежили за зміною розміру зіниць випробовуваних.
Результати виявилися досить цікавими: під час промовляння слів уголос зіниці учасників розширювалися, а під час рахування подумки реакція залежала від типу завдання. Під час мисленного лічби по порядку зіниці звужувалися, під час лічби з кроком — розширювалися, а під час лічби в поєднанні з іменниками — залишалися незмінними. Водночас під час лічби в умі зміни розміру зіниць були менш вираженими, ніж під час мовлення вголос.
Автори зазначають, що їхня нова робота спростовує попередню думку про те, що внутрішнє та зовнішнє мовлення викликають однакові зміни зіниць. У всіх трьох експериментах мова вголос незмінно призводила до розширення зіниць, тоді як внутрішня мова — ні.
Отже, результати свідчать про те, що внутрішнє мовлення — це не просто невербальний аналог розмови вголос. Ймовірно, це особлива форма комунікації, що сприяє зниженню рівня збудження людського мозку. Якщо це так, вчені вважають, що вимірювання розміру зіниць може стати цінним інструментом для оцінки внутрішніх мовних процесів і мислення. Вважається, що це може бути корисним для вивчення розвитку мовлення у дітей та немовлят, які ще не здатні розповісти дорослим про свої переживання.
Інші новини науки
Світ
Двох прикордонників з України затримали в Молдові — відео
У мережі поширюється відео, на якому люди на березі звинувачують військових у спробі втопити чоловіка, що втікає. За словами очевидців, його нібито били веслом.
У соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, як люди на березі річки звинувачують осіб у військовій формі в тому, що вони намагалися втопити чоловіка, який перетнув кордон між Україною та Молдовою. У Державній прикордонній службі України повідомили, що під час затримання порушника кордону з Молдовою стався інцидент. Проводиться службове розслідування. Прокуратура Молдови відкрила кримінальне провадження через незаконне перетинання кордону. Фокус розбирався в ситуації.
Згідно з повідомленням Прикордонної поліції Республіки Молдова, 15 жовтня 2026 року поблизу села Голошниця двоє українських прикордонників на моторному човні перетнули українсько-молдавський кордон, намагаючись затримати громадянина України.
Молдавська поліція затримала обох українських прикордонників для проведення передбачених законом процесуальних дій. Матеріали справи передано до прокуратури, яка дала вказівку порушити кримінальну справу за фактом незаконного перетину державного кордону.
У коментарі для “Української правди” речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив інцидент на кордоні та заявив, що триває службове розслідування.
За словами Демченка, українські прикордонники у Вінницькій області виявили, що чоловік намагається переплисти річку Дністер і потрапити до Молдови. Під час затримання чоловік чинив опір. У човна, на якому перебували українські прикордонники, відмовив мотор, і його прибило до молдавського берега. Там група осіб погрожувала прикордонному загону та витягла човен на берег. Чоловік, який перетнув кордон, був затриманий молдавською поліцією.
Нагадуємо, що за кордоном не завжди можна уникнути мобілізації. Сам по собі статус тимчасового захисту не робить українця військовозобов’язаним в іншій європейській країні, але правила в різних державах відрізняються. Є країна, де закон за певних умов допускає військовий обов’язок навіть для іноземців.
Також нагадуємо, що Росія, можливо, готується до війни з НАТО. Москва почала заповнювати бази зберігання бронетехнікою після того, як вони були спустошені протягом перших двох років повномасштабної війни з Україною.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів


