Суспільство

Колишня вчителька російської мови на Херсонщині отримала строк Анонси

Published

6 місяців ago

30.03.2026

Поки одні вчителі відмовлялися працювати під окупацією, інші — добровільно запускали освіту за правилами держави-агресора. На Херсонщині суд поставив крапку у справі жінки, яка не лише очолила псевдошколу, а й переконувала інших повірити в “російське майбутнє”.

Про це свідчить вирок Великоолександрівського районного суду.

На лаві підсудних опинилася жителька Берислава, яка під час тимчасової окупації добровільно погодилася очолити створений загарбниками псевдозаклад освіти та організовувала навчальний процес за стандартами держави-агресора.

Як встановив суд, улітку 2022 року жінка отримала пропозицію від представників окупаційної адміністрації та без примусу погодилася стати директоркою так званої школи. Після цього вона розгорнула активну діяльність: формувала педагогічний колектив, підписувала організаційні документи, проводила набір учнів і фактично запускала роботу закладу вже за російськими програмами.

У навчальному процесі було впроваджено викладання російською мовою, а також введено предмети, характерні для освітньої системи рф. За даними суду, обвинувачена не лише адмініструвала процес, а й особисто агітувала педагогів долучатися до роботи, переконуючи їх у “російському майбутньому” окупованого регіону.

Свідчення очевидців стали ключовими у справі. Вони детально описали, як в актовій залі школи в Бериславі, у присутності представників окупаційної влади та озброєних російських військових, жінку офіційно представили як нову директорку. Атмосфера, за їхніми словами, була напруженою — звучали заяви про “нову владу” та необхідність переходу на інші правила навчання.

Після призначення вона почала обходити домівки вчителів, переконуючи їх повернутися до роботи. Обіцяла зарплати, закликала підтримати запуск школи та брати участь у наборі дітей. Частина педагогів відмовилася співпрацювати, однак деяких їй вдалося залучити до роботи.

Інші свідки підтвердили, що бачили її в місті вже після призначення — вона виконувала функції керівниці, розв’язувала організаційні питання, контактувала з працівниками та координувала підготовку до початку навчального процесу. Навіть ті, хто не був присутній на офіційному зібранні, розповідали про особисті розмови з нею: жінка відкрито говорила про перехід на російські стандарти освіти, набір учнів і вчителів.

У підсумку жінку визнали винною у колабораціонізмі та призначили три роки позбавлення волі, а також заборонили обіймати посади в органах влади та займатися освітньою діяльністю впродовж 15 років.

За даними медіа, йдеться про Ірину Родіонову, колишню вчительку російської мови та заступницю директора з навчально-виховної роботи.

Також колишня слідча з Херсона опинилася по інший бік закону — тепер її підозрюють у злочинах проти держави. За версією слідства, жінка не лише отримала паспорт рф, а й системно просувала проросійські наративи та виправдовувала війну проти України.

Анна Бальчінос

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

2 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.