Суспільство
Командувач Нацгвардії перевірив роботу підрозділів, що охороняють Хмельницьку АЕС
Командувач Нацгвардії України генерал-майор Олександр Півненко відвідав Хмельницьку АЕС та підрозділи НГУ, які забезпечують охорону об’єктів критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Нацгвардія.
Командувач Нацгвардії перевірив роботу підрозділів, що охороняють Хмельницьку АЕС / Фото: НГУ
1 / 7
Під час зустрічі з генеральним директором ВП «ХАЕС» Андрієм Козюрою Півненко обговорив питання стабільної роботи одного з ключових енергетичних підприємств країни, а також подальше посилення й розвиток підрозділів, залучених до охорони та оборони станції.
Зазначається, що підрозділи Нацгвардії постійно нарощують спроможності, удосконалюють систему захисту стратегічних об’єктів, підвищують професійний рівень особового складу та ефективно забезпечують прикриття повітряного простору.
«Захист і безперебійна робота Хмельницької АЕС – наш спільний пріоритет. В умовах війни від ефективної взаємодії між усіма складовими сектору безпеки та оборони з керівництвом стратегічних підприємств залежить енергетична стійкість України. Важливу роль у посиленні підрозділів відіграє тісна співпраця з Хмельницькою атомною електростанцією, яку ми й надалі будемо розвивати», – зазначив Півненко.
Також командувач НГУ відвідав військовослужбовців 36 Подільського полку. Він ознайомився з актуальними потребами, матеріально-технічним забезпеченням та організацією підготовки особового складу, поспілкувався з гвардійцями і командирами, які виконують завдання із забезпечення безпеки як у населених пунктах, так і на фронті.
«Розвиток, модернізація та всебічне забезпечення підрозділів Національної гвардії України залишаються серед ключових пріоритетів. Наш обов’язок – створити для військовослужбовців усі необхідні умови для ефективного виконання завдань із захисту держави. Дякую кожному військовослужбовцю НГУ за відданість службі, професіоналізм, незламність духу та щоденну роботу заради безпеки України», – додав командувач Нацгвардії.
Як повідомляв Укрінформ, у Генштабі ЗСУ поінформували, що 7 червня 2026 року о 02.10 зафіксували пряме влучання ворожого ударного БПЛА у будівлю приймання контейнерів Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АТ “НАЕК “Енергоатом” поблизу населеного пункту Буряківка Київської області. Відстань до ЧАЕС близько 15 км.
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини