«Дуже важливо зберегти нашу культурну спадщину попри умисні російські удари по ній і зробити все, щоб передати її наступним поколінням. І важливо, що сьогодні з нами тут генеральний директор ЮНЕСКО Ель-Енані, який уперше відвідує Україну на цій посаді. Дякую за зустріч і за те, що наша держава у фокусі уваги організації. Разом із ЮНЕСКО ми можемо й маємо зробити більше, щоб кожна українська пам’ятка, яка заслуговує бути в переліку світової спадщини, отримала цей статус і підтримку», – зазначив глава держави.

На сайті Президента поінформували, що на заході також були присутні: генеральна секретарка Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО) Шейха Насер Аль Нуваіс, делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, заступник міністра закордонних справ Вірменії Ваган Костанян, предстоятель Православної церкви України митрополит Київський та всієї України Епіфаній.

Виставка «Духовні скарби нації. Ризниця Києво-Печерської лаври» присвячена історії Лаври. Там зібрані атрибути для богослужіння, книги, ікони, портрети архімандритів, які створили ризницю, архівні документи та біографії меценатів.

Глава держави подивився експонати й зробив перший запис у Книзі хранителів і ктиторів Києво-Печерської лаври, яка зберігатиметься в Успенському соборі.

Також записи в Книзі зробили гендиректор ЮНЕСКО, генеральна секретарка Всесвітньої туристичної організації ООН, делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України та предстоятель Православної церкви України.

Як повідомлялося, 15 серпня відбулася урочиста державно-церковна церемонія з нагоди 975-річчя Києво-Печерської лаври.

Фото: ОП

Рятувальники Одеської області та Румунії об’єднали зусилля в міжнародному проєкті BRIDGE2. Ініціатива створена для посилення транскордонної співпраці та захисту прикордонних територій. 

Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. 

У межах ініціативи служби двох країн розроблять Спільний план реагування на надзвичайні ситуації у прикордонній зоні та вдосконалять механізми оперативної взаємодії двох країн. 

Важливою складовою проєкту стане проведення спільних навчань українських та румунських рятувальників. Це дозволить відпрацювати практичні алгоритми взаємодії, координацію сил і засобів та спільне реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникати у прикордонних районах.

Проєкт також передбачає зміцнення матеріально-технічної спроможності ГУ ДСНС України в Одеській області. Зокрема, планується придбання спеціальної машини радіаційного та хімічного захисту, яка буде використовуватися для виконання завдань із реагування на відповідні загрози.

Раніше пілот іспанського винищувача F-18, який виконував місію НАТО з патрулювання повітряного простору, збив безпілотник над Румунією. Це вже четвертий безпілотний літальний апарат, збитий країною цього року. Повітряна ціль заходили в національний повітряний простір з Республіки Молдова, приблизно за 24 км на північ від Галаца.

Юлія Калабайда

Росія давно не спрямовувала на Одесу настільки масовану атаку та цього разу використала, зокрема, дорогі ракетні боєприпаси. Частина ударів припала на портову інфраструктуру, однак у ВМС сумніваються, що такі витрати озброєння мали військову доцільність. Водночас у Чорному морі російський флот продовжує уникати виходів кораблів через загрозу їх втрати.

Про це в ефірі “Ми — Україна” заявив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

РФ вдарила по Одесі та області

Вночі по Одещині Росія запустила 11 ракет різних типів та до 100 безпілотників, серед яких були реактивні дрони й баражуючі боєприпаси типу “Бандероль”. Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що такої “уваги” Одесі противник давно не приділяв.

“Атака була доволі масованою. Таку “увагу” ворог давно не приділяв Одесі. Не пошкодували вони і доволі коштовних боєприпасів ракетного озброєння. Сказати, що це було доцільно з військової точки зору, важко”, — сказав Плетенчук.

За уточненими даними, більшість із 11 застосованих ракет заходила на ціль за балістичною траєкторією. Під час бойової роботи протиповітряна оборона збила 72% ворожих БпЛА, п’ять із шести “Бандеролів” та одну ракету. Ще три ракети внаслідок активної протидії не досягли своїх цілей, місця їхнього падіння встановлюють.

Попри роботу ППО, в Одесі та області зафіксували влучання ракет і ударних безпілотників на дев’яти локаціях. Плетенчук зазначив, що росіяни знову били, зокрема, по портовій інфраструктурі.

“Били черговий раз по портовій інфраструктурі. Працюють на картинку, працюють на те, щоб якось нагодувати свого внутрішнього інформаційного споживача. Такі атаки, як правило, не впливають безпосередньо на перебіг бойових дій”, — зазначив речник ВМС.

Що відомо про наслідки атаки

У ніч проти 9 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Одесу та область із застосуванням кількох десятків ракет і безпілотників. Пошкоджень зазнали житлові будинки, портова та інша інфраструктура, автомобілі.

Після ударів у місті виникли пожежі. Зокрема, у центрі Одеси горів чотириповерховий житловий будинок, площа пожежі сягнула 1000 квадратних метрів. За іншою адресою вогонь охопив два приватні будинки. Загалом постраждало 12 людей.

Росіяни також пошкодили енергетичні об’єкти. Частина Приморського, Хаджибейського та Пересипського районів залишилася без електропостачання на невизначений час; знеструмлені й окремі об’єкти критичної інфраструктури. Через проблеми зі світлом у частині міста виникли перебої з водопостачанням.

Росіяни повертаються на бурові платформи

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що російські війська продовжують майже щодня використовувати окупований Крим для запуску ударних безпілотників по Україні. Тому українці дедалі частіше бачать повідомлення про вибухи в районі аеродрому Гвардійське на півострові, адже саме ця локація є одним із головних майданчиків, звідки російські війська запускають дрони. 

Ще одним напрямком протистояння залишаються бурові платформи у Чорному морі. Російські військові намагаються використовувати їх для розміщення обладнання, спостереження та протидії українським безпілотникам. Плетенчук зазначив, що після українських ударів росіяни з часом намагаються повертатися на такі об’єкти, тому Сили оборони змушені працювати по них систематично.

“Ви їх у двері, а вони у вікно. Періодично зменшуємо поголів’я там присутніх, але вони періодично намагаються все ж таки туди повернутися. Тому робота там триває систематично”, — розповів речник ВМС.

За його словами, Росії важливо зберігати на платформах свої “очі і вуха”. Встановлене там обладнання може впливати не тільки на військову ситуацію, але й на цивільне судноплавство, зокрема втручатися у роботу GPS-навігації.

Російські кораблі бояться виходити у море

Російський флот тим часом фактично продовжує уникати повноцінних виходів у Чорне море. За словами Плетенчука, у серпні пусків крилатих ракет “Калібр” з кораблів ще не було. Минулого місяця такі ракети застосовували тричі, причому пуски здійснювали безпосередньо з пункту базування. Причиною такої тактики речник ВМС називає небезпеку для самих російських кораблів.

“Звісно, це викликано побоюванням просто банально не повернутися з цього виходу. Вони ризикують, але обирають такий шлях, тому що ризик вийти в море для них, мабуть, більший”, — підсумував Плетенчук.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині після російських ударів тимчасово обмежили рух на окремій ділянці траси Одеса — Рені. Через це ускладнений проїзд до частини пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та рух від них у напрямку Одеси. На доступних маршрутах утворюються черги, а водіям доводиться шукати альтернативні шляхи.