Відбудова
Конференцію з відновлення України у Гданську відвідають делегації з близько 100 країн
Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2026), яка цьогоріч відбудеться 25-26 червня у Гданську, зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у цьогорічному заході мають взяти делегації із 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні.
Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Польсько-української господарчої палати (ПУГП) Даріуш Шимчиха.
Як зазначив Шимчиха, зараз тривають переговори між українським та польським урядами щодо змістовного наповнення міжнародної конференції, що зосереджуватиметься навколо п’яти тематичних ліній.
«Перший вимір — це бізнес-співпраця. Другий напрям — регіональний, тобто розвиток регіонів і співпраця органів місцевого самоврядування. Третій вимір — це поступове зближення України до членства в Євросоюзі. Четвертий напрямок — це так званий людський вимір, який охоплює не лише питання людських ресурсів, а й питання ветеранів, людей з інвалідністю, психологічної підтримки для травмованого війною суспільства. І останній напрям — це безпека та оборонна промисловість»,- повідомив Шимчиха.
На його думку, головна дискусія вестиметься навколо бізнес-проєктів, оскільки важливими питаннями є стійкість української економіки в умовах війни, відновлення енергетичної й транспортної інфраструктури, проєкти з відбудови України, міжнародні інвестиції й залучення іноземного капіталу в Україну.
Заступник голови ПУГП зауважив, що це буде велика міжнародна конференція, до якої буде залучено багато світових гравців, наприклад США чи Японія, а також різноманітні міжнародні фінансові донори, як Світовий банк, ЄІБ та інші.
За його словами, у URС 2026 у Гданську візьмуть участь представники близько 100 країн, при цьому близько 40 країн буде представлено на урядовому рівні.
Шимчиха підкреслив, що польська сторона дуже серйозно підходить до організації цієї конференції, із січня цього року при уряді Польщі активно діє координаційний комітет з підготовки URС 2026, який очолює міністр фінансів та економіки РП Анджей Доманський, а його заступниками в ньому є міністр державних активів Войцєх Бальчун, а також голова польської урядової Ради щодо співпраці з Україною Павел Коваль. Тим часом, операційну функцію щодо організації URС 2026 з боку польського уряду взяла на себе держсекретар в Міністерстві державних активів РП Еліза Зайдлер, який виконуватиме роль комісара цієї конференції.
«Польська сторона намагається зробити вже можливе, щоб під час цієї конференцій було якомога менше пустих декларацій, а більше – конкретних рішень»,- підкреслив Шимчиха.
Він зауважив, що на шляху до проведення URС 2026 в червні у Гданську буде організовано ще декілька проміжних конференцій, зокрема у квітні – в Жешуві та у травні – в Україні.
Заступник голови ПУГП також підкреслив, що до організації майбутньої конференції активно долучається мерія Гданська та влада Поморського воєводства Польщі. Він зауважив, що в лютому представники українського уряду побували у Гданську, де ознайомилися з ходом підготовки до конференції.
За словами Шимчихи, вибір міста для проведення конференції також був невипадковим.
«Це місто є винятковим не лише в історії Польщі, але й усієї Європи та світу. Саме тут в 1980 році, фактично, розпочався демонтаж Організації Варшавського договору і Ради економічної взаємодопомоги і несправедливого повоєнного розподілу Європи. Тоді у Гданську була створена «Солідарність», що згодом призвело до демократичних перетворень в Польщі і як наслідок це наблизило Польщу до членства в НАТО та ЄС»,- констатував польський експерт.
Як повідомляв Укрінформ, четверта Конференція з питань відновлення України зібрала в Римі понад 6 тисяч учасників, представників 43 міжнародних організацій, майже 100 урядових делегацій з усього світу, стала місцем підписання понад 200 документів і нових зобов’язань.
Раніше Київ і Варшава вирішили спільно звернутися до країн G7 з ініціативою щодо проведення в 2026 році у Польщі Міжнародної конференції з питань відновлення України.
Україна та Польща розпочали практичну підготовку до Конференції з відновлення України (URC-2026) та домовилися про поглиблення торговельно-економічної співпраці.
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.
Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.
Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні