Про це йдеться у дописі командувача Національної гвардії Олександра Півненка у Фейсбуці, передає Укрінформ.  

Півненко наголосив, що сучасна війна диктує безпрецедентну динаміку, де успіх на полі бою вимірюється не просто кількістю залученого особового складу, а швидкістю ухвалення рішень, гнучкістю управління, рівнем технологічної інтеграції та постійної адаптації.

«Коли у липні 2023 року я був призначений на посаду командувача Національної гвардії України, перед нами стояло складне завдання: не лише розвивати бригади “Гвардії наступу” та утримувати значні ділянки фронту, а й паралельно трансформувати внутрішню структуру НГУ під вимоги високоінтенсивного протистояння. Сьогодні Національна гвардія стійко утримує десятки кілометрів нашої лінії оборони, зокрема на напрямках, де ворог діє найбільш активно», – нагадав він.

За словами командувача НГУ, досвід війни показав, що відсутність сталої структури та постійна зміна підпорядкування бригад суттєво ускладнюють координацію. Саме тому на початку 2025 року за погодженням із військово-політичним керівництвом держави, головнокомандувачем ЗСУ та міністром внутрішніх справ Національна гвардія розпочала масштабну реформу – перехід на корпусну систему управління.

У структурі Національної гвардії було розгорнуто 1-й корпус «Азов» та 2-й корпус «Хартія», нагадав Півненко. Він підкреслив, що ця реформа дала змогу виключити фактор тимчасовості: командир корпусу тепер є безпосереднім керівником для своїх підрозділів, який досконало знає потреби, логістику та бойовий потенціал кожної бригади. Це дозволяє кардинально прискорити комунікацію, чітко систематизувати тактичні й оперативні завдання та забезпечити швидше ухвалення рішень. Що, своєю чергою, безпосередньо впливає на спроможність ефективніше протидіяти противнику й проводити ударно-пошукові дії.

«Практика першого року роботи корпусів доводить правильність цього вектору. Попри шалений натиск окупантів у 2025 році, у смугах відповідальності обох корпусів Нацгвардія спромоглася не лише вибудувати глибоко ешелоновану оборону, а й провести успішні ударно-пошукові операції. Зокрема, під час боїв на Куп’янському та Добропільському напрямках корпусна модель повністю довела свою дієвість. Коли командир корпусу володіє повноцінною картиною бою та має власні оперативні резерви, він здатний самостійно й миттєво купірувати ворожі прориви, проводити контрударні дії. І вже за цей час, аналізуючи досвід бойових дій, ми зрозуміли, що штабам корпусів потрібні власні додаткові інструменти маневру і посилення спроможностей», – зауважив Півненко.

Саме тому в обох корпусах було створено додаткові підрозділи: артилерійські бригади, штурмові полки, полки безпілотних систем. «Роль артилерії та полків безпілотних систем важко переоцінити. Сучасне поле бою на 80-90 відсотків контролюється саме дронами. Гвардійські підрозділи безпілотних систем уже продемонстрували надвисоку результативність, завдавши ворогу втрат на суму понад 20 мільярдів доларів. Завдяки безпілотним системам гвардійці загалом знищили десятки тисяч одиниць ворожої бронетехніки», – додав Півненко.

На його переконання, створення окремих полків безпілотних систем у межах корпусів дозволяє централізувати цей досвід, масштабувати успішні практики, застосовувати найновіші FPV-дрони на оптоволокні, інтегрувати їх із системами управління боєм і забезпечити точкове вогневе ураження там, де це необхідно найбільше.

Паралельно була посилена загальна структура Нацгвардії створенням артилерійських бригад, нагадав командувач НГУ. Вони виконують завдання у смугах оборони корпусів, надаючи необхідну артилерійську підтримку бригадам. Основу їхньої вогневої моці складають українські 155-міліметрові самохідні артилерійські установки «Богдана», а також іноземні зразки: словацькі САУ Zuzana та чеські САУ DITA.

Наразі НГУ забезпечує безперервний процес підготовки екіпажів для цих високоавтоматизованих систем, що дозволяє суттєво наростити точність та дальність ураження ворога на відстані до понад 30-40 км, додав командувач НГУ.

Півненко також зауважив, що ще кілька років тому Національна гвардія асоціювалася переважно з легкими бронетранспортерами та бронемашинами. Сьогодні ситуація змінилася докорінно. За останні роки бригади отримали на озброєння та успішно опанували важкі німецькі танки Leopard 2A4 та Leopard 1A5, а також американські бойові машини піхоти M2 Bradley. «Наші бійці на практиці довели, що німецькі Leopard та американські Bradley – це дієва тактична зв’язка, створена одне для одного. Це дозволяє вести сучасний комбінований бій, де техніка діє як єдиний злагоджений механізм у взаємодії з підрозділами БПЛА, РЕБ та протиповітряного прикриття», – розповів Півненко.

Він також додав, що сучасний західний танк Leopard перестав бути виключно машиною прориву. Сьогодні це дуже швидка та мобільна артилерія, яка підтримує піхоту вогнем із закритих позицій на великій відстані та оперативно змінює точки роботи.

«Для того, щоб ця техніка ефективно виживала під щоденними атаками ворожих дронів, ми суттєво модернізуємо її захист безпосередньо в польових умовах. Наш стратегічний орієнтир: технологічність, керованість, збереження життів наших воїнів. Реформи, які ми втілили протягом останнього року, кардинально змінили обличчя Національної гвардії України. Перехід на корпусну систему усунув штучні бар’єри в управлінні, забезпечивши пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Створення штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад дало нам збалансований, автономний і високотехнологічний механізм та вогневу міць. Це той самий асиметричний важіль, який дозволяє нам успішно нівелювати кількісну перевагу ворога», – підсумував командувач НГУ.

Як повідомляв Укрінформ, батальйон «Pilum» масштабовано до 41-го полку безпілотних систем у складі 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».