Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

«60% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 33% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою», – йдеться у дослідженні.

Вказується, що порівняно з квітнем менше українців висловлюють готовність схвалити цей сценарій. Так, у квітні 57% були категорично проти (зараз – 60%), а 36% готові були його схвалити (зараз – 33%).

Під час опитування у респондентів запитували й про ймовірні терміни закінчення війни. Лише 21% українців очікують, що війна завершиться хоча б до кінця цього року. І ще лише 15% очікують на завершення війни хоча б у першій половині 2027 року.

Натомість 45% очікують завершення війни або в другій половині наступного 2027 року або пізніше. Автори дослідження водночас вказують, що, як і раніше, відчутна частка (19%) не має визначеної думки з цього питання.

Опитування провели 20 липня – 3 серпня методом телефонних інтерв’ю у всіх підконтрольних уряду регіонах України, було опитано 974 респонденти.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Як повідомлялося, КМІС оприлюднив дослідження про довіру Президенту України. Згідно з його даними, Володимиру Зеленському довіряють 55% українців. У травні рівень довіри до глави держави становив 61%.

Фото: opinionua.com

На севере Одесской области, в селе Шершенцы, уже более века работает старинная мельница, история которой началась еще во времена графов, сообщает издание “Одесская жизнь”. Хотя водяное колесо давно перестало вращаться, само сооружение не утратило своего назначения. Здесь и сегодня мелют зерно, производят крупу и масло, а местные жители продолжают беречь традиции, связанные с домашним хлебом и праздничной выпечкой.

Как старинная мельница стала центром жизни целого края?

Село Шершенцы расположено в долине реки Белочи. Именно здесь сохранилась водяная мельница, которая в свое время принадлежала графу Сумарокову-Эльстону. Он владел двумя тысячами гектаров земли и имел 13 мельниц, а сооружение в Шершенцах вошло в историю как “седьмая мельница графа”. В XVIII – XIX веках реку Белочи местные жители называли “Золотой”.

Причиной этому были не драгоценные камни, а зерно – пшеница, рожь и кукуруза, которые обеспечивали работой многочисленные мельницы вдоль реки. Муки хватало не только для окрестных сел, но и для целых уездов. Когда-то к мельнице вела чумацкая дорога. Ежедневно сюда съезжались люди с мешками зерна, образуя длинные очереди из повозок, запряженных волами и лошадьми.

Мельница в Шершенцах / фото “Одесская жизнь”

В те времена мельница была гораздо больше, чем просто местом для помола зерна. Пока работали жернова, крестьяне обсуждали новости, цены, урожай, знакомились и общались. Именно вокруг мельницы развивались пекарни, пивоварни и торговля, а само сооружение фактически стало одним из центров местной жизни.

Почему водяное колесо больше не работает?

По словам заведующего мельницей Григория Бурмистра, в 1960-х годах здание модернизировали. Тогда здесь установили электродвигатели, промышленные валки и другое оборудование, которое работает и сегодня. Само водяное колесо уже не используется. С годами река Белочи обмелела и изменила русло, поэтому мельницу полностью перевели на электроэнергию.

Водяное колесо / фото “Одесская жизнь”

Несмотря на это, историческое сооружение из местного известняка сохранилось. Внутри до сих пор работает оборудование, установленное еще в 1960-х годах. Здесь очищают зерно, калибруют его и перемалывают с помощью целой системы конвейеров и производственных механизмов.

Почему местные жители до сих пор привозят сюда зерно?

Сегодня старинной мельницей занимается общество “Маяк” во главе с Викторией Добрянской. По словам краеведа Людмилы Александровой, сооружение и в дальнейшем служит местным жителям. Владельцы земельных паев приезжают сюда, чтобы смолоть зерно, изготовить крупу или отжать подсолнечное масло.

Это позволяет приобретать собственные продукты дешевле, чем покупать их в магазине. В мельницу приезжают жители Шершенцев, Алексеевки, Загниткова, Котовцев и других окрестных сел. Краевед также рассказывает о старинной народной примете: предки верили, что лучшая мука получается тогда, когда зерно мелют в период цветения яблонь. Впрочем, сейчас мельница работает не каждый день.

Из-за небольшого количества заказов оборудование запускают только тогда, когда собирается достаточно заявок. Обычно это один – два дня в неделю, а чаще всего здесь изготавливают отруби и корма для домашнего скота. В то же время местные хозяйки не отказываются от традиций.

Именно здесь они мелют зерно на муку, из которой пекут пасхальные куличи, свадебные караваи и знаменитый хлеб “на черени”. Этот хлеб входит в перечень элементов нематериального культурного наследия Одесской области.

Енергетики Одещини продовжують ремонтувати та оновлювати електромережі, щоб підтримувати їхню стабільну роботу. Частину робіт доводиться проводити терміново, через що споживачі можуть тимчасово залишатися без електроенергії. Чергове знеструмлення заплановане в Одесі 3 серпня. Воно торкнеться одразу кількох районів міста.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ДТЕК.

Де не буде світла

У понеділок, 3 серпня, енергетики ДТЕК “Одеські електромережі” виконуватимуть невідкладний ремонт обладнання. Роботи триватимуть із 08:00. На цей час електроенергію частково вимкнуть у Київському, Приморському та Пересипському районах Одеси.

Крім того, протягом дня в Хаджибейському районі можливі короткочасні перерви в електропостачанні.

Тривалість робіт

Відновити електропостачання обіцяють о 19:00. Однак енергетики попереджають, що графік може змінитися. Якщо під час проведення робіт оголосять повітряну тривогу, терміни їх завершення можуть продовжити.

Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія

Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:

• сайту ДТЕК Одеські електромережі  (розділ “Відсутня електроенергія?”);
• чат-бота у Telegram;
• приватних повідомлень у Facebook;
• подати заявку на сайті ДТЕК.

Ціна на електроенергію

Наразі одеські побутові споживачі сплачують фіксовану ставку — 4,32 грн за кВт·год. Ця ціна діє для більшості приватних будинків та квартир. Громадяни з двотарифними лічильниками суттєво економлять у нічний час: 

• з 07:00 до 23:00 — 4,32 грн за кВт·год;
• з 23:00 до 07:00 — 2,16 грн за кВт·год.

Як повідомляли Новини.LIVE, у серпні 2026 року жителі Одеси продовжать оплачувати послуги водопостачання та водовідведення за чинними тарифами. Вони залишаються незмінними вже кілька років, однак найближчим часом вартість може зрости. “Інфоксводоканал” уже виніс на обговорення проєкт нових розцінок, які майже втричі перевищують нинішні.

Також Новини.LIVE писали, що у серпні жителі Одеси й надалі сплачуватимуть за природний газ за чинними тарифами. Попри складну ситуацію на енергетичному ринку та зростання витрат, вартість блакитного палива для побутових споживачів залишиться незмінною.