Суспільство
Майже 100 тисяч декларантів засекретили свої декларації Анонси
Станом на липень 2026 року 99 087 декларантів приховали від публічного доступу 445 536 декларацій.
Про це йдеться на платформі Опендатабот.
Як зазначається, хоча можливість засекречувати декларації з’явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого реєстру зникло документів, поданих ще до початку повномасштабної війни.
Зокрема, 94 968 прихованих декларацій припадають на 2016 рік, ще 72 068 – на 2020 рік.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що не веде окремої статистики щодо кількості декларацій або декларантів, чиї дані були приховані з публічного доступу.
Частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році – 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%.
Загалом один декларант приховав, у середньому, чотири-п’ять своїх декларацій. Варто зазначити, що якщо людина отримує право приховати декларації, з відкритого доступу можуть вилучити одразу всі її декларації – незалежно від того, за який звітний рік вони були подані.
НАЗК зазначило, що агентство не перевіряє, наскільки обґрунтовані причини для закриття декларацій. Воно лише виконує подання від державних органів, керівники яких ініціюють вилучення документів з реєстру. Сам декларант не може самостійно ані закрити, ані знову відкрити свою декларацію. Повернути її у відкритий доступ може лише той орган, який раніше подав запит на засекречення.
Понад половину всіх декларантів із прихованими деклараціями становлять військовослужбовці ЗСУ – 50,2 тис. осіб. Ще 16,4 тис. декларантів працюють у Національній поліції.
До першої п’ятірки також входять представники міських рад – 2,5 тис., Державної служби з надзвичайних ситуацій – 2,5 тис. та Державної податкової служби – 1,3 тис. декларантів.
Механізм вилучення декларацій із відкритого доступу з’явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Його запровадили через ризики, які повномасштабна війна створила для військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців.
Якщо публікація декларації може поставити під загрозу безпеку людини або її родини, документ можуть тимчасово прибрати з відкритого реєстру. Сам декларант зробити цього не може.
До слова, декларації про доходи очільника Одеської ОВА Олега Кіпера та деяких його заступників залишилися таємницею.
Центр публічних розслідувань двічі запитував Одеську обласну військову адміністрацію про зарплати топ чиновників і двічі отримував відмови, але у квітні 2026 року частина департаментів усе ж надала дані за 2025 рік.
Психічний стан 31-річного громадянина України Ігоря М., підозрюваного у нападі на п’ятьох людей у монастирському комплексі в польському Ярославі, не дозволяє провести його допит та інші процесуальні дії. Експерти виявили у чоловіка гострі психічні розлади.
Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Перемишлі Малгожата Тацюх-Курасевич, передає Укрінформ з посиланням на RMF24.
За її словами, психіатри встановили, що нинішній психічний стан підозрюваного не дозволяє йому брати участь у процесуальних діях. Експерти виявили у нього «гострі, поліморфні психотичні розлади», а також сильне психомоторне збудження, порушення логічного мислення та відсутність логічного контакту.
«Сьогодні й найближчим часом ми точно не проводитимемо жодних дій за участю підозрюваного Ігоря М.», – заявила Тацюх-Курасевич.
Прокуратура звернеться до суду з клопотанням про тимчасовий арешт 31-річного українця.
Як повідомляв Укрінформ, раніше прокуратура у Перемишлі висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, напередодні напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.
Польська прокуратура оприлюднила нові подробиці нападу: один із п’яти постраждалих – священник – помер у лікарні, ще двоє перебувають у стані, що загрожує життю. Нападник – 31-річний українець – у день вбивства в’їхав до Польщі з Німеччини.
У коментарі Укрінформу заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Вєслав Лесьнякевич зазначив, що напад із ножем 31-річного громадянина в Ярославі не має якимось чином обтяжувати всіх українців у Польщі, слід детально з’ясувати, що керувало підозрюваним.
Фото: Polsat News
В Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міської ради. Посаду обійняв Олександр Морозов.
Відповідне розпорядження оприлюднили на сайті Одеської міської ради.
Згідно з документом, Олександра Морозова призначили директором установи з окладом відповідно до штатного розпису. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар міськради Ігор Коваль.
До цього, з 21 серпня, виконання обов’язків директора установи поклали на Дениса Коваля. Він раніше працював першим заступником директора та мав керувати підприємством до призначення постійного керівника.
Підставою для кадрових змін стало звільнення попереднього директора.
До призначення Морозов працював заступником директора з питань розвитку підприємства “Міське капітальне будівництво”.
Інтент проаналізував щорічну декларацію Олександра Морозова за 2025 рік. У документі посадовець зазначив 86 тисяч євро, 137 тисяч доларів і майже 197 тисяч гривень готівкою. Також він задекларував численні об’єкти нерухомості в Одесі, Білгороді-Дністровському та Затоці.
За рік роботи на попередній посаді Морозов отримав 329 тисяч гривень заробітної плати та 54 тисячі гривень пенсії. Загальний задекларований дохід становив понад 383 тисячі гривень.
Серед житлової нерухомості посадовець вказав квартиру площею 45,8 квадратного метра в Одесі, житловий будинок площею 113,5 квадратного метра в Білгороді-Дністровському та садовий будинок площею 426,1 квадратного метра в Затоці.
Також у декларації зазначені земельні ділянки в Білгороді-Дністровському, Затоці та селі Миколаївка.
Окрім житлової нерухомості, Морозов задекларував:
- склад площею 35,3 квадратного метра;
- комплекс нежитлових будівель площею 2078,7 квадратного метра;
- два магазини площею 71,1 та 108,8 квадратного метра;
- будівлі та споруди загальною площею 3885,9 квадратного метра в селі Салгани, у яких має 52% власності.
Крім того, у декларації вказані два незавершені житлові будинки в Білгороді-Дністровському. Площа одного з них становить 258,5 квадратного метра, площа іншого не зазначена.
Серед грошових активів Олександр Морозов задекларував 196 782 гривні, 86 тисяч євро та 137 тисяч доларів готівкою.
Також у його декларації зазначений легковий автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, придбаний того ж року, та два причепи 2001 і 1984 років випуску.
Суспільство
В Одесі військовослужбовця судитимуть за шантажування матері мобілізованого на 6000 доларів
В Одесі розпочинається судовий розгляд щодо 28-річного військовослужбовця
Чоловік обвинувачується у вимаганні неправомірної вигоди. За інформацією, отриманою від правоохоронних органів, чоловік наполягав на отриманні 6000 доларів США від матері мобілізованого солдата.
Основні обставини справи такі:
- Обвинувачений вимагав грошову компенсацію за те, що син потерпілої проходив службу у тиловому регіоні.
- Окрім того, він обіцяв подальше звільнення мобілізованого від виконання військових обов’язків у зоні активних бойових дій.
Зазначена ситуація перебуває під суворим контролем правоохоронних структур, які проводять розслідування та вживають необхідних заходів для відновлення справедливості.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту