Connect with us

Відбудова

Мінфін та Банк розвитку Ради Європи розглядають нові спільні проєкти

Published

on


Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.

Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.

“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.  

Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:

“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.

“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.

“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.

HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.

Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.

Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.

Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.

Читайте також: Цільовий фонд підтримки і відновлення України зібрав понад $2,8 мільярда донорських внесків

Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.

Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.

Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.

Фото: Мінфін



Джерело

Відбудова

Європейський інвестбанк фінансує проєкти на €81,6 мільйона

Published

on


Європейський інвестиційний банк за десять місяців погодив фінансування підпроєктів за програмою Ukraine Water Recovery на загальну суму 81,6 млн євро. Вже розпочато роботу над п’ятьма ініціативами.

Про це йшлося під час пленарного засідання Секторальної робочої підгрупи з питань водопостачання та водовідведення (Water SWG), передає Укрінформ з посиланням на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту.

Наголошується, що у фокусі засідання — забезпечення безперервної роботи систем водопостачання та водовідведення в умовах російських атак, оперативне реагування на пошкодження інфраструктури та підтримка громад під час опалювального сезону 2026/2027. Окрему увагу було приділено довгостроковому відновленню, модернізації водної інфраструктури, залученню міжнародного фінансування та розвитку публічно-приватного партнерства (ППП).

Фото: mininfra.gov.ua

Одним із ключових питань засідання стала реалізація програми Європейського інвестиційного банку Ukraine Water Recovery, яка передбачає 100 млн євро пільгового кредитування та 25 млн євро грантового співфінансування. Грантова угода наразі проходить процедуру ратифікації.

Протягом десяти місяців після відбору підпроєктів ЄІБ погодив фінансування на загальну суму 81,6 млн євро, підписано 9 угод про передачу кредитних коштів та розпочато перші 5 закупівельних процедур.

Окремий блок засідання присвятили готовності систем водопостачання та водовідведення до опалювального сезону 2026/2027, ризикам для критичної інфраструктури в умовах російських атак і заходам для забезпечення безперервності надання послуг.

Ще одним пріоритетом Мінвідновлення є розвиток публічно-приватного партнерства у водному секторі. Наразі спільно з громадами та міжнародними партнерами триває підготовка трьох пілотних проєктів ППП у Дніпрі, Хусті та Ужгороді. До кінця 2026 року планується завершити розроблення концептуальних документів і передати їх на розгляд відповідних громад.

У Дніпрі готується проєкт реконструкції Кайдацької насосно-фільтрувальної станції. Проєкт передбачає модернізацію технологічного обладнання, насосних і фільтраційних систем, впровадження автоматизації та енергоефективних рішень.

У Хусті планується комплексна реконструкція систем водопостачання та водовідведення. Основна мета — перехід від водопостачання протягом приблизно шести годин на добу до цілодобового забезпечення водою, скорочення втрат води до рівня менш ніж 12% та модернізація каналізаційної інфраструктури. Проєкт також передбачає будівництво нових очисних споруд із забезпеченням роботи наявної інфраструктури до введення нових потужностей в експлуатацію.

Читайте також: На Дніпропетровщині завершується будівництво ще двох водогонів

В Ужгороді готується проєкт будівництва нової лінії очищення стічних вод потужністю 50 тис. кубометрів на добу та сучасних потужностей з обробки осаду. Реалізація проєкту дозволить покращити якість очищення стічних вод, підвищити надійність міської інфраструктури та зменшити екологічні ризики для басейну річок Уж і Тиса.

Учасники також розглянули питання фінансового відновлення водоканалів, тарифної реформи, підготовки та розвитку кадрового потенціалу сектору, а також координації міжнародної допомоги для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Як повідомляв Укрінформ, Київ замовив генератори великої потужності для забезпечення роботи водоканалу під час можливих знеструмлень.

Перше фото ілюстративне: zp.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Чому Україні вже недостатньо лише ремонтувати електростанції. У Бухаресті відбувся міжнародний форум, присвячений відновленню України. Чеські компанії зацікавлені в участі у відбудові України. Створено платформу для розвитку ветеранського бізнесу «Форпост».



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Корецький доручив прискорити відновлення Південного мосту в Києві

Published

on



Кабінет міністрів доручив Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту прискорити роботи з відновлення Південного мосту у Києві, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки у ніч проти 27 жовтня.

На цьому у Телеграмі наголосив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.

«Є влучання у Південний міст і метрополітен. За інформацією Повітряних сил, ворог застосував до 16 балістичних ракет. Зранку вже на зв’язку з міською адміністрацією. Доручив Мінінфраструктури прискорити роботи, щоб відновити міст якомога швидше. Уряд надає необхідне сприяння у відновленні. Людям потрібен вільний рух з одного берега на інший. Інші мости працюють, але навантаження на них зросло», – йдеться в повідомленні.

Зелена лінія метро працює від «Сирця» до «Видубичів», далі до «Червоного хутора» поїзди не курсують, станції працюють як укриття. Щоб розвантажити червону лінію, запущено тимчасовий автобусний маршрут, збільшено кількість автобусів на маршрутах, які тепер їдуть через Дарницький міст. Укрзалізниця оперативно запускає додаткові рейси Kyiv City Express у години пік вже з сьогоднішнього вечора.

Корецький закликав місцеву владу стежити за навантаженням і за потреби додавати дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та до міської електрички.

«Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Він поінформував про те, що вночі Росія масовано атакувала Україну ракетами та ударними дронами. Основний удар припав на Київ, під атакою також були 10 областей. Одна людина загинула, щонайменше 16 постраждали.

Читайте також: У Києві фахівці оцінюють пошкодження на Південному мосту після балістичного удару

Як повідомляв Укрінформ, війська РФ атакували Київ балістичними ракетами – пошкоджені медзаклади, школа, Південний міст, станція метро, гуртожиток університету, багатоквартирний будинок.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.