Відбудова
На Харківщині комісії не встигають опрацьовувати заявки на єВідновлення
У Харківській області комісії, що розглядають заяви на отримання компенсацій за пошкоджене майно чи сертифікатів за зруйноване за програмою “єВідновлення”, не встигають опрацьовувати звернення у 30-денний строк через навантаження.
Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.
“Коли починали цю роботу (з програмою “єВідновлення” – ред.), була спочатку проблема щодо створення комісій. Першу хвилю заявок ми пройшли – це були деокуповані в 2022 році території. Зараз у нас найважча ситуація по Дергачівській громаді Харківського району, по Куп’янському району – сам Куп’янськ, у Чугуївському – Вовчанськ. Таких руйнувань і масштабів руйнувань, напевно, жодна з областей не має, і заявок величезна кількість. Та кількість комісій, яка створена, – а більше їх створити немає можливості в тому чи іншому органі місцевого самоврядування, – не може фізично обробити кілька тисяч заявок”, – заявив Синєгубов.
За його словами, процес подання заяв не припиняється.
“Люди подають їх постійно. Наприклад, звертаються щодо зруйнованого будинку. Комісія обстежила, а там немає 80% руйнувань – там 75% або 60%. І людина вже за тиждень подає нову заявку, розуміючи, що, можливо, або переглянуть, або внаслідок бойових дій ще там будуть пошкодження. Цей процес триває постійно”, – пояснив Синєгубов.
Він зауважив, що розгляд заяв складний, оскільки комісії здебільшого не мають фізичного доступу до будинків.
“Він іде або по знімках Національного космічного агентства, де знімки фактично шестимісячної давнини, і вони не можуть правильно, день у день, показати ці всі руйнування. Це все час. Або відповідно до постанови була запропонована процедура із залученням військових. Це все дуже складно. Тому що ми звертаємося до військових, вони кажуть: ми не знаємо про цю постанову, не маємо це все робити і все інше, що у нас інша функція. У нас є кілька відповідей від Генштабу, що це не їхня роль у принципі, і, можливо, частково вони праві. Однак міністерство визначило таку процедуру, іншої немає, тому органи місцевого самоврядування і представники влади на місцях домовляються з військовими, надають якісь дрони, засоби і все інше, тому що вони теж втрачаються під час обстеженння”, – розповів Синєгубов.
Є проблеми з процедурою та методикою визначення ступеню руйнувань, наголосив посадовець. Заявники дістають відмови, хоч їхнє житло зруйноване.
“Велика кількість людей звертається з Куп’янська. Багатоквартирний житловий будинок вигорів вщент, однак конструктив залишається, і неможливо підтвердити, що будинок зруйнований, щоб люди отримали сертифікати. Звичайно, йде хвиля невдоволення – і люди абсолютно праві, тому що там проживати неможливо. Є складнощі з процедурою визначення руйнувань і самою методикою. 80% руйнувань, навіть 70 або 60% руйнувань уже не дозволяють там проживати”, – заявив начальник ОВА.
За його словами, обласна адміністрація зверталася до уряду з пропозицією змінити методику визначення ступеня руйнуванння. Крім того, область запропонувала визначити державний орган на рівні регіональних представництв, що мали б таку саму функцію щодо обстеження та розгляду заявок.
“Щоб розвантажити цей процес. Наразі за законом заявка має розглядатися протягом 30 днів. По факту – це 4-6 місяців. Ми донесли цю всю проблематику і чекаємо на реагування профільних міністерств, щоб змінити цю історію”, – додав Синєгубов.
Як повідомлялося, програма “єВідновлення” стартувала у 2023 році. Компенсації надаються в межах проєкту Світового банку “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)”.
Станом на кінець липня до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 989 звернень з приводу затримок, відмов та інших проблем заявників на програму “єВідновлення”.
Відбудова
Бельгія інвестує $6 мільйонів в українські підприємства через Rebuild Ukraine Fund
Бельгійський віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Максім Прево під час візиту до Києва оголосив про інвестиції бельгійської інвестиційної компанії BIO Invest у розмірі 6 млн дол. у фонд прямих інвестицій Rebuild Ukraine Fund (REBUF).
Про це повідомляється у пресрелізі, наданому Укрінформу посольством Бельгії в Україні.
«Економічна відбудова України вже розпочалася. Кожне підприємство, яке продовжує виробляти, забезпечувати робочі місця та інвестувати, зміцнює здатність країни вистояти сьогодні та відновитися завтра. Через BIO Бельгія спрямовує капітал туди, де він може стати каталізатором і залучити інших інвесторів в українську економіку», – заявив Прево.
У посольстві поінформували, що сьогодні BIO має інвестиційний мандат в Україні обсягом 21,8 млн євро, призначений для підприємств, фінансових установ і критично важливої інфраструктури. Ці інвестиції також дають змогу вже сьогодні розбудовувати економічні зв’язки з країною, яка поступово й незворотно інтегрується до європейського ринку.
REBUF – це перший фонд прямих інвестицій, створений після початку повномасштабного російського вторгнення для інвестування у реальні активи в Україні. Фонд, яким керує Dragon Capital, надає довгостроковий капітал стійким українським підприємствам, що постраждали від війни та потребують фінансування для подальшого зростання або відновлення. REBUF, зокрема, орієнтується на сфери охорони здоров’я, агропромисловості, будівельних матеріалів, фінансових послуг, торгівлі та технологій.
BIO Invest – це бельгійська інвестиційна компанія для країн, що розвиваються. Вона є державною фінансовою інституцією розвитку Бельгії.
Як повідомляв Укрінформ, Бельгія продовжить підтримку України і спрямує додаткові кошти на оборону, допомогу ветеранам, медицину, освіту, бізнес та відбудову.
Фото: omr.gov.ua
Відбудова
Прямі збитки інфраструктури України від війни сягнули вже $197 мільярдів
Загальна сума прямих збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, зросла на 16% – до 197,5 млрд дол. США.
Такі дані аналізу, підготовленого спільно з Мінінфраструктури, Мінекономіки та НБУ, оприлюднила Київська школа економіки (KSE Institute), передає Укрінформ.
«Загальна сума прямих збитків, завданих нерухомості, іншій інфраструктурі, транспортним засобам та запасам України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, зросла до $197,5 млрд. Порівняно з попередньою оцінкою у $169,8 млрд станом на листопад 2024 року сума збитків збільшилася на 16%», – йдеться в повідомленні.
Найбільших прямих збитків зазнав житловий фонд — $65,9 млрд (+$5,9 млрд). Загалом зруйновано або пошкоджено майже 416 тис. житлових будівель. Серед них 352 тис. приватних будинків, 63 тис. багатоквартирних будинків та близько 1 тис. гуртожитків. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд міст на сході України та у прифронтових регіонах, однак пошкодження житла зафіксовані по всій країні.
Збитки транспортної інфраструктури оцінюються у $42 млрд. Найбільша частина припадає на автомобільні дороги. Пошкоджено або зруйновано близько 29 тис. км доріг державного, місцевого та комунального значення. Збитки активів Укрзалізниці оцінюються у $5 млрд, портової інфраструктури — у $1,2 млрд, авіаційної галузі — у $2 млрд.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали $18,4 млрд прямих збитків. Від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано активи близько 12,6 тис. підприємств, переважно малих. Серед них також близько 100 великих і середніх приватних та близько 500 державних підприємств. Найбільших втрат зазнала металургія, а у регіональному розрізі майже половина оцінених збитків підприємств припадає на Донецьку область.
Прямі збитки енергетичного сектору зросли до $18,3 млрд. Порівняно з попередньою оцінкою вони збільшилися на 25%. Енергетика залишається одним із секторів, що зазнають значних нових руйнувань внаслідок систематичних російських атак на генеруючі потужності, мережі та іншу критичну інфраструктуру.
Збитки освітньої інфраструктури оцінюються у $12,2 млрд. Внаслідок бойових дій було пошкоджено або зруйновано майже 4,8 тис. закладів освіти. Найбільше постраждали заклади середньої та дошкільної освіти. Руйнування освітньої інфраструктури зафіксовані у 22 регіонах України.
Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять $12,1 млрд. Найбільша частина припадає на знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад $7,1 млрд. Збитки інфраструктури для зберігання сільськогосподарської продукції оцінюються у понад $2 млрд, а вартість знищеної та викраденої продукції — майже у $1,9 млрд.
Сукупні прямі збитки від руйнування та пошкодження об’єктів громадського сектору, включно із закладами освіти, науки та охорони здоров’я, культурними і спортивними об’єктами, соціальною інфраструктурою та адміністративними будівлями, оцінюються приблизно у $22,8 млрд.
Зокрема, прямі збитки сфери охорони здоров’я становлять $4,5 млрд, культури, спорту та туризму — $4,5 млрд, житлово-комунального господарства — $3,8 млрд. Збитки цифрової інфраструктури зросли до $1,8 млрд.
Оцінка охоплює прямі збитки фізичним активам внаслідок їх повного або часткового руйнування. Розрахунки здійснені відповідно до методології Світового банку на основі даних профільних органів влади, місцевих адміністрацій, державної статистики, відкритих даних та інших доступних джерел.
Як повідомлялося, за даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), за чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.
Відбудова
У Тернополі завершено два інфраструктурні проєкти, реалізовані за підтримки ЄС
Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«У межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (Ukraine Municipal Infrastructure Programme, UMIP) чотири дитячі садки Тернополя отримали комплексну термомодернізацію. У закладах утеплено фасади, замінено вікна та двері, модернізовано системи опалення й вентиляції, встановлено енергоефективне освітлення та виконано заходи з підвищення доступності», – йдеться в повідомленні.
Завдяки цьому понад 1 100 дітей та 250 працівників отримали більш комфортні й безпечні умови. Очікується, що реалізовані заходи дозволять скоротити споживання енергії щонайменше на 20%, що зменшить витрати на утримання закладів.

Окремим результатом співпраці стало оновлення громадського транспорту. За підтримки ЄІБ у Тернополі розпочали роботу 17 нових низькопідлогових тролейбусів, виготовлених українським підприємством «Електрон». Новий рухомий склад оснащений системами кондиціонування та опалення, інформаційними табло, GPS-навігацією, відеоспостереженням і пандусами для маломобільних пасажирів.

Модернізація дитячих садків фінансувалася в межах Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (UMIP), загальний бюджет якої становить 400 млн євро. Програма реалізується Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту спільно з Міністерством фінансів України за підтримки Європейського інвестиційного банку.
Закупівля нових тролейбусів здійснюється в межах проєкту Ukraine Urban Public Transport Project II (UUPTP II) із загальним бюджетом 200 млн євро, який спрямований на оновлення електричного громадського транспорту в українських містах.
Як повідомлялося, з початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надав Україні фінансування на суму 4,5 млрд євро для підтримки стійкості, відновлення та розвитку критично важливої інфраструктури.
Фото: Міністерство відновлення
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Усі новини6 днів agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на комунальні послуги в Одесі у серпні 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoРосія змінила тактику атак по Україні: ставка на дрони
-
Війна1 тиждень agoкомпанія Fire Point показала «спільну мрію українців»
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині через атаку РФ тимчасово обмежили рух до пунктів пропуску на кордоні з Молдовою
-
Війна1 тиждень agoКрим без світла та води — ситуація на півострові
