Події
На Каннському кінофестивалі представили стрічку про родини українських військовополонених
Українська поетична короткометражна стрічка “За мить до світанку” режисера Руслана Богдана була представлена в межах кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes під час 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
“За мить до світанку” – це 16-хвилинна візуальна поема без слів, що через символічні образи розповідає про досвід родин українських військовополонених. Стрічка досліджує стан очікування, втрати та внутрішньої сили: жінки рухаються крізь темряву й спустошення, наосліп шукаючи світло та надію. Образ містичного воїна, який несе вогонь, уособлює незламний спротив тих, хто перебуває в полоні.
У фільмі знялися родини військовополонених: Юлія Мороз, яка втратила чоловіка; Діана Пашко, Олена Каліберда та Катерина Петренко, чиї чоловіки повернулися з полону; Алла Діденко, яка досі чекає на звільнення нареченого.
Особливо символічною стала історія героїні фільму Тетяни Вишняк: саме під час Marché du Film, 15 травня, її син повернувся з полону в межах обміну. Ця звістка змінила не лише реальність родини, а й саму історію стрічки.
Учасниці фільму не грають персонажів – вони проживають і передають власний досвід мовою образів та емоцій. Як зазначає режисер стрічки, ідея створити фільм без слів народилася з усвідомлення того, що для пережитого цими жінками часто неможливо знайти слова.
Назва стрічки символізує найтемніший момент перед світанком – час, коли світло вже наближається, попри всю густоту темряви.
Продюсерами фільму стали Дмитро Грекович та Олександр Юдицький, оператором-постановником – Олександр Рощин, композитором – Євген Філатов.

Показ у межах Marché du Film став важливою можливістю представити українське авторське кіно міжнародній професійній аудиторії – програмерам фестивалів, дистриб’юторам та представникам світової кіноіндустрії.
Як повідомляв Укрінформ, у межах 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю відбулася прем’єра фільму “Весна” режисера Ростислава Кирпиченка.
Фото: Держкіно
Події
Українська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії
Українська перекладачка та письменниця Ярина Груша отримала спеціальну міжнародну відзнаку премії Viareggio-Répaci 2026 за свій дебютний роман «Синій альбом» (L’Album Blu).
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці.
Події книги розгортаються після аварії на Чорнобильській АЕС. У центрі сюжету – дівчина на ім’я Ярина. Вона дорослішає на тлі розпаду Радянського Союзу, Помаранчевої революції й Революції Гідності. Авторка вплела в оповідь власні дитячі спогади про ці історичні події.
Роман написаний італійською мовою. Вийшов він друком цьогоріч у видавництві Bompiani.
Журі премії відзначило внесок Ярини Груші в поширення української культури в Італії та Європі, а також майстерність письма, що поєднує теми пам’яті, ідентичності та громадянської відповідальності.
Як повідомлялося, Viareggio-Répaci є однією з найпрестижніших літературних премій Італії. Заснована вона в 1929 році.
Фото: pen.org.ua
Події
Ще один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).
Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.
«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.
Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.
Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.
«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.
Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.
Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.
Події
У Британії на аукціон виставлять листи Толкіна і його шанувальниці
На аукціон Sotheby’s виставлять книги, листи та нотатки, які документують «несподівану» дружбу між письменником Дж. Р. Р. Толкіном та його глухою шанувальницею.
Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.
Ейлін Елгар, яка померла в 1980 році, мешкала неподалік готелю «Мірамар» у Борнмуті, графство Дорсет, де Толкін із дружиною щороку проводили відпустку.
Елгар написала йому листа, і між ними зав’язалася дружба. Її онука, Гелен Датфілд, розповіла, що письменник часто «заходив поговорити» та погратися з її собакою.
Оскільки Елгар ніколи не вміла читати по губах, вона й Толкін спілкувалися за допомогою записок під час його візитів. Датфілд сама ніколи не зустрічалася з Толкіном і зазначила, що жоден із зошитів, якими вони користувалися, не зберігся.
Фахівець відділу книг та рукописів аукціонного дому «Sotheby’s» Вілл Пассі зазначив, що ще однією родзинкою аукціону став лист, знайдений у першому виданні книги «Том Бомбадил», в якому йшлося про смерть колеги Толкіна по літературному гуртку Inklings – Керола С. Льюїса.

«Хоча ми маємо чимало опублікованих листів Толкіна, ці досі залишалися поза увагою», – сказав Пассі.
Він додав, що очевидно, розмови Толкіна з його шанувальницею були досить глибокими, адже в деяких записках міститься обговорення міфології Середзем’я.
Аукціон відбудеться 9 липня в лондонських аукціонних залах «Sotheby’s» та онлайн.
Загальна вартість цих творів оцінюється від 39 000 до 55 000 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, аукціонний дім Christie’s виставив на аукціон рідкісний примірник першого видання роману Емілі Бронте «Буремний перевал» з орфографічними помилками.
Фото: Sotheby’s
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство6 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
