Події
На «Книжковій країні» вперше в Україні показали перформанс про вбитих Росією письменників
У Києві на фестивалі «Книжкова країна» вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння/Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила Росія, а також тих, хто зник безвісти.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
«Відлуння/Echoes» є спільною роботою поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створеною як вшанування пам’яті загиблих українських письменників.
Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.
«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», – зауважив Матюша.
Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати із цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал.
Зокрема, по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну і Іллю Чернілевського.
Для Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих.
«У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», – зазначила вона.
За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».
Вона також наголосила, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю.
«На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», – додала вона.
Як зазначив Матюша, в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані.
«У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять – це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», – наголосив він.
Після завершення перформансу Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті.
«Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», – підкреслила вона.
Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.
«Продовження нашого перформансу – біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрованих авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», – звернулася Герасим’юк до присутніх.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» із 23 по 26 квітня проходить V фестиваль «Книжкова країна».
Волонтерський проєкт «Недописані», присвячений дієвцям літературної галузі, чиє життя забрала Росія, отримав відзнаку Memorial Action Award 2026 за вагомий внесок у нову культуру пам’яті в Україні.
Фото: Дар’я Гниляк/chytomo.com
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.
Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.
У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.
Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.
Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.
Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесит виготовляв дитяче порно за допомогою ШІ – йому загрожує до 12 років за ґратами
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів