Відбудова
На конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
У Жешуві (Польща) на конференції «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір», що відбудеться 26-27 квітня, свої можливості у сфері оборонно-промислового комплексу представлять 45 українських компаній.
Про це у відповідь на інформаційний запит Укрінформу повідомили в польській Агенції розвитку промисловості (ARP), яка відповідає за організацію конференції.
«Загалом у конференції очікується участь близько 1 тисячі учасників. Захід має міжнародний характер: серед учасників будуть представники України, Польщі, а також партнери з інших країн. Очікується, що в зоні EXPO представлять свої рішення близько 120 компаній, з них 50 – з Польщі, 45 – з України та 25 – з інших держав, таких як США, Німеччина, Іспанія чи Естонія», – повідомили в ARP.
Як зазначається, окрім представників бізнесу, місцевої й державної адміністрацій, у конференції візьмуть участь також представники урядів Польщі та України, а також акредитовані в Польщі дипломати та представники міжнародних організацій.
Організатори повідомили, що під час заходу акцент робитиметься «на створенні платформи для реальної економічної співпраці, з особливим акцентом на відбудові України та інтеграції польських компаній у міжнародні ланцюги постачання».
«Ключове значення має презентація рішень, які можуть безпосередньо сприяти модернізації інфраструктури, підвищенню її стійкості та пришвидшенню процесу відбудови. Очікуваним результатом заходу є встановлення конкретних бізнес-контактів, ініціювання проєктів і посилення присутності польських компаній на українському ринку»,- повідомили в польській Агенції.
За словами організаторів, інтерес до участі у виставці під час конференції в Жешуві був дуже високим і значно перевищив доступний ліміт у 50 місць. Зокрема, українська сторона подала 45 заявок, а рівень поданих заявок був дуже високим, що зробило процес відбору надзвичайно складним.
«Учасники EXPO представлять широкий спектр технологічних рішень, зокрема безпілотні технології, системи протиповітряної оборони, рішення у сфері військової мобільності, кібербезпеки, захисту критичної інфраструктури та протидії дезінформації. Важливу роль відіграють також технології подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільному, так і в оборонному секторі», – наголошують в ARP.
Зазначається, що серед представлених рішень особливе значення мають інновації, що підтримують відбудову України, зокрема, системи кіберзахисту, мобільні інфраструктурні технології та сучасні засоби захисту від повітряних загроз.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2026), яка цьогоріч відбудеться 25-26 червня у Гданську, зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у цьогорічному заході мають взяти делегації зі 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні.
Фото: mod.gov.ua
Заморожених російських активів буде недостатньо для компенсації всіх завданих Україні збитків, тому необхідно акумулювати додаткові внески держав-партнерів та створити прозорий механізм виплат.
Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу в Страсбурзі.
Він нагадав, що 30 вересня ПАРЄ ухвалила резолюцію та рекомендацію щодо виконання рішень ЄСПЛ стосовно РФ. Документи стосуються використання російських державних активів для забезпечення виплати присудженої судом справедливої сатисфакції у справах проти Росії. Окремо ПАРЄ рекомендувала створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який, зокрема, забезпечуватиме виплату компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ у міждержавних справах.
«Очевидно, що заморожених активів не вистачить для компенсації всіх завданих Україні збитків. Однак ключове питання – ефективне управління цими коштами», – зазначив дипломат.
За його словами, спочатку потрібне політичне й юридичне рішення щодо використання цих активів.
«Для держав, у юрисдикції яких перебувають заморожені російські активи, важливо забезпечити спільний європейський підхід і належний правовий захист відповідних національних рішень», – переконаний Точицький.
Водночас, за його словами, держави-члени Ради Європи та партнери організації, зокрема Канада, виходять із того, що фінансування потреб України не може обмежуватися лише російськими активами. Країни-партнери мають передбачати додаткові внески у власних бюджетах.
Точицький зазначив, що паралельно з ратифікаційним процесом щодо Міжнародної компенсаційної комісії вже зараз необхідно шукати додаткові джерела фінансування та готувати практичні механізми її роботи.
«Одним із можливих інструментів є Банк розвитку Ради Європи», – сказав постпред.
На його думку, державам-донорам потрібне чітке розуміння, куди саме надходитимуть їхні внески – до якого фонду чи фінансової установи, за якими правилами розподілятимуться кошти та як працюватиме механізм відшкодування.
Як повідомлялось, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що Україна потребує додаткового фінансування через зростання бюджетного дефіциту на тлі російських атак на ключові сектори економіки, тому ЄС варто повернутися до питання використання заморожених російських активів.
Фото надане Миколою Точицьким
Фінляндія надасть кредит у €50 мільйонів на відбудову України. Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв. Комісія визначить можливість відновлення приміщення Нацакадемії наук після удару РФ.
Джерело
Фінляндія надасть кредит у розмірі 50 млн євро Міжнародній асоціації розвитку (IDA), яка входить до Групи Світового банку, для спрямування цих коштів на відбудову України
Про це повідомляє МЗС Фінляндії, передає Укрінформ.
«Кредит буде спрямовано на фінансування нової програми IDA з відновлення України SPUR 2.0, створеної для задоволення значних потреб України у відновленні та реконструкції», – йдеться у повідомленні.
Згідно з останніми оцінками Світового банку, вартість реконструкції та відновлення України протягом наступного десятиліття становитиме майже 588 млрд доларів. Фінансування в межах програми SPUR 2.0 зміцнить економічну стабільність України та підтримає зусилля з відбудови на тлі російської агресії.
«Підтримка України для Фінляндії — це не лише питання цінностей, а й інвестиція в європейську безпеку та стабільність. Агресивна війна Росії завдала величезної шкоди, тому міжнародна спільнота має й надалі надавати рішучу підтримку, щоб забезпечити стійкість українського суспільства та відбудувати країну», — зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Фінансування в межах програми дає змогу залучати для України значно більше коштів на вигідніших, ніж зазвичай, умовах завдяки міцному балансу та кредитному рейтингу AAA Міжнародної асоціації розвитку (IDA). Таким чином, позика Фінляндії у розмірі 50 млн євро дасть змогу Світовому банку спрямувати Україні значно більший обсяг фінансування.
Рішення про надання позики ще має схвалити парламент.
У 2023 році Фінляндія вже брала участь у програмі IDA «SPUR» на підтримку України та Молдови, надавши тоді позику у розмірі 50 млн євро та грант на 12 млн євро в межах Кризового фонду IDA.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії підтримав створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України і Міжнародної компенсаційної комісії для України, відповідні пропозиції передано до фінського парламенту.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Політика1 тиждень agoу вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук
-
Одеса1 тиждень ago
Одещина залишиться без газу: де будуть відключення
-
Суспільство1 тиждень agoЕкссудді Львову повідомили про підозру у відмиванні майна на ₴26 мільйонів