Події
На Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку, представивши на національному стенді близько 300 найменувань книг 18-ти українських видавництв.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили українські учасники варшавської культурної події.
Представниця Українського інституту книги Альона Кохно підкреслила, що участь у Варшавському книжковому ярмарку є важливим елементом міжнародної презентації української літератури та культурної дипломатії в умовах повномасштабної війни.
«Представлення України, українського видавничого ринку та української літератури за кордоном є дуже важливим інструментом міжнародної дипломатії. Особливо зараз, коли в Україні триває війна», – наголосила Кухно.
За її словами, на українському стенді представлені дитяча література, історичні видання, книжки про культуру та мистецтво, твори сучасних авторів, а також література, присвячена російсько-українській війні. Загалом, на виставці представлено 18 українських видавництв і близько 300 найменувань книг.
Кохно підкреслила, що присутність України на міжнародних книжкових форумах демонструє стійкість української видавничої галузі попри постійні російські атаки та складну економічну ситуацію.
«Це – голос України в міжнародній видавничій спільноті. Ми показуємо, що попри обстріли та виклики війни український книжковий ринок продовжує працювати, розвиватися і видавати нові книжки», – зазначила вона.

Вона повідомила, що у межах ярмарку проведено зустрічі українських і польських письменників та дискусійні панелі, метою яких є зміцнення культурного діалогу між двома країнами. Серед українських авторів, які взяли участь у Варшавському книжковому ярмарку є, зокрема, Макс Кідрук, Ірина Мулярчук, Ірина Грабовська, Ія Ківа, Анна Дьоміна тощо.
Кохно також нагадала, що Український інститут книги реалізує програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. За цією програмою українські книжки вже перекладено більш ніж 30 мовами, зокрема і польською, і видано у понад 70-ти країнах світу.
Своєю чергою головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Сєриков зазначив, що українські історичні, культурологічні та мистецькі видання користуються дедалі більшим попитом серед польських науковців, музейників та читачів, які прагнуть глибше пізнати Україну.

Він повідомив, що цьогоріч видавництво «Пам’ятки України» представило у Варшаві книжки з історії та культури України, зокрема видання письменника і цьогорічного лауреата Шевченківської премії Юрія Щербака.
«Маємо сім нових книжок Юрія Щербака, а також його видання з попередніх років. Представляємо на виставці історичні романи, альбоми Марії Примаченко та багато іншої літератури», — зазначив Сериков.
Він зауважив, що Варшавський книжковий ярмарок є важливим майданчиком для налагодження співпраці між українськими видавцями та іноземними партнерами.
За словами видавця, особливий інтерес до українських видань виявляють представники польських музеїв, бібліотек та наукових установ.
![]()
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку / Фото: Юрій Банахевич
1 / 15
«Люди шукають фахову літературу про українську культуру, мистецтво та історію. Польські науковці дедалі частіше цікавляться джерельними виданнями та каталогами», — наголосив він.
Водночас серед українських відвідувачів ярмарку найбільший попит мають твори класиків української літератури. За словами редактора, студенти часто запитують про книги Івана Франка, Євгена Сверстюка та інших відомих світил української літератури.
Сєриков також відзначив зростання інтересу польських читачів до української літератури. За його словами, багато відвідувачів цікавляться не лише перекладами польською мовою, а й купують книжки українською та англійською.
«Люди хочуть дізнатися більше про Україну, про речі, яких раніше не знали. І книжка залишається одним із найкращих способів такого пізнання»,- резюмував головний редактор видавництва «Пам’ятки України».
Як відомо, на Варшавському книжковому ярмарку свою продукцію представили, зокрема, «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», Vivat, «Пам’ятки України», «Чорні вівці», «Вільний Вітер», «РОДОВІД», «Каравела», «Час Змін Інформ», ARTBOOKS, Bohdan Publishing House, «Муркіт», «АССА», «Яслав», «Літери в місті», Kovyla Publishing.
Як повідомляв Укрінформ, 28 травня у Києві розпочався XІV Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який триватиме до 1 червня. «Книжковий Арсенал» є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
На «Книжковому Арсеналі» презентували мальописи «Зошити свободи» української художниці перформерка Алевтини Кахідзе, створені за підтримки Національного музею Революції Гідності.
Фото: Юрій Банахевич/Укрінформ
Більше наших фото можна купити
Події
Фестиваль «Фундамент» оголосив дати і фокус-тему
Фестиваль нонфікшну про культуру “Фундамент” відбудеться 19-22 листопада в Національному центрі “Український дім”.
Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.
Фокусною темою заходу стануть “Історії про пам’ять”.
У програмі будуть виставка-продаж книжок, публічні події, виставкові проєкти та спецпроєкти.
За словами організаторів, щорічний фестиваль, заснований Українським домом, вже втретє перетворить атріум інституції на простір масштабної селекції найновіших книжок про мистецтво, історію, архітектуру, музику, кіно, дизайн, урбаністику та суспільство.
Учасники фестивалю говоритимуть про колективну й індивідуальну, збережену та втрачену, усвідомлену й уречевлену пам’ять, а також про процеси пригадування і забуття. Окрему увагу приділять постатям і явищам культури, які були забуті та відкриті наново.
“Процес повернення права на памʼять, відповідальність памʼятати та зберігати цінність людського досвіду – одна з надзадач українського культурного сектору сьогодні. Український дім послідовно заглиблюється у ці питання в межах своєї програмної діяльності, а цьогоріч прагне дослідити памʼять ще й у контексті Літературної програми, висвітливши це явище через спогад, автобіографії, мемуари, автофікшн, видання про культурну спадщину тощо”, – зазначають організатори.
До сторіччя Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України на фестивалі представлять добірку рукописів українських письменників і письменниць. В одному просторі експонуватимуть рукописи Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Агатангела Кримського й Ольги Кобилянської. Ці рукописи вперше за багато років покажуть разом. Виставка має представити літературу як процес, унаслідок якого з’явилися тексти, збережені попри заборони, репресії та переслідування.
Кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова та Богдана Лаюк розповіли, що програма й надалі зосереджуватиметься на нонфікшні про культуру та літературі факту: “Під час першого фестивалю ми прицільно розглядали модернізм, зверталися до постаті Соломії Павличко та “Універсального журналу” з 1920-х. Під час другого – міркували про концепт подорожі, розповідали про Софію Яблонську та формували полицю інтелектуальних мандрівок. Цьогоріч ми звертаємося до памʼяті – ненадійного, але такого важливого оповідача. Чим більше запитань ми ставимо, тим глибше пірнаємо у пошуки відповідей – і знаходимо – у нонфікшні про історію, мову, мистецтво, філософію, мемуаристику, тобто у книжках про культуру. Залишаємося у своїй ніші й фокусуємо увагу на історіях про памʼять та літературі факту”.
Організатори також планують провести офлайн-зустріч із видавцями та пропонують потенційним учасникам заповнити опитувальник про сучасний стан ринку нонфікшну про культуру. Його результати використають під час формування програми фестивалю.
“Фундамент” відбувається у межах Літературної програми Українського дому. Вона має представляти українські видання, залучати авдиторію до розмов про культуру через книжки та популяризувати читання й рефлексію як способи осмислення реальності.
Як повідомляв Укрінформ, фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Перший захід був присвячений модернізму, Соломії Павличко та “Універсальному журналу” 1920-х років. У 2025 році організатори зосередилися на темі подорожей, постаті Софії Яблонської та книжках про інтелектуальні мандрівки.
Фото: Український дім
Події
На Закарпатті 22 – 25 липня відбудеться сьомий Чендей-фест
Сьомий Чендей-фест проходитиме з 22 по 25 липня в кількох містах і селищах Закарпаття.
Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міськрада, передає Укрінформ.
“22–25 липня на Закарпатті відбудеться сьомий літературно-мистецький «Чендей-фест», присвячений популяризації творчості класика української літератури ХХ століття, прозаїка, публіциста, кіносценариста, громадського діяча Івана Чендея. Події фестивалю пройдуть у кількох містах та селищах області: Ужгороді, Чинадійові, Тячеві, Новоселиці та Дубовому”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що лейтмотивом цьогорічного фестивалю є любов до рідної землі.
Зокрема, у рамках фестивалю в садибі письменника в Ужгороді відбудеться показ просто неба фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у якому Чендей є співавтором сценарію, лекція від кінознавця Сергія Тримбача й обговорення картини.
У програмі другого дня фесту – перегляд фільму про трудову еміграцію й любов до рідного краю «Гніздо горлиці» режисера Тараса Томенка, що перегукується як зі знаковим романом Івана Чендея «Птахи полишають гнізда», так і з викликами сьогодення. Показ приурочений до 10-річчя прем’єри кінострічки, головну роль в якій зіграла актриса Римма Зюбіна.
Участь у «Чендей-фесті 2026» візьмуть відомі актори, письменники та науковці: Володимир Войтенко, Павло Вольвач, Микола Васьків, Ольга Деркачова, Олександр Жовна, Римма Зюбіна, Світлана Кирилюк, Сидір Кіраль, Сергій Тримбач та інші.
Вхід на події фестивалю вільний. Під час усіх заходів проводитиметься збір коштів для потреб підрозділу Збройних Сил України, в якому воює член журі конкурсу Олександр Хоменко.
Фестиваль організовано Міжнародним благодійним фондом імені Івана Чендея Іван Чендей за підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради й Тячівської міської ради.
Як повідомлялося, в Ужгороді з 4 по 9 серпня цього року відбудеться кінофестиваль «Кіно сусідів».
Події
В Ужгороді відбудеться Міжнародний гірський кінофестиваль
В Ужгороді 17-20 вересня відбудеться VII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF).
Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
«Вже за два місяці місто знову стане місцем зустрічі кінематографістів, глядачів і всіх, хто любить гори і хороше кіно», – ідеться у повідомленні.
У програмі фестивалю на глядачів чекає особливий фокус на фільми зі Словаччини, Польщі та Чехії. Конкурсні та позаконкурсні покази стрічок з України та всього світу.
Зустрічі з українськими і європейськими режисерами, продюсерами та іншими представниками кіноіндустрії.
Майстер-класи, воркшопи й дискусії для тих, хто створює кіно або лише планує зробити перший крок.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини в рамках Вишеградського гранту від Міжнародного Вишеградського фонду.
Місія Фонду – підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» представив візуальну концепцію події «Вихідні з ОКО», яка відбудеться 5-6 вересня та буде присвячена темі дому.
Фото: Марія Ковальчук
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса5 днів agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Війна6 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Відбудова1 тиждень agoДопомога Україні для відновлення та підтримки енергосистеми
-
Події1 тиждень agoНазвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин
