Connect with us

Суспільство

Наслідки ракетного удару в Затоці — що відомо про стан постраждалих

Published

on


Вчора російські військові атакували балістичною ракетою селище Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (поблизу Одеси). Внаслідок обстрілу поранення різного ступеню важкості отримали четверо людей: двоє підлітків та двоє чоловіків. Про стан постраждалих, яких доставили до Білгород-Дністровської міськрайонної багатопрофільної лікарні, розповів очільник медзакладу Віталій Жнякін.

За словами Віталія Жнякіна, 11-річна дівчинка та 14-річний хлопець були госпіталізовані у стані легкого та середнього ступеня тяжкості: у дівчинки — поранення нижніх кінцівок, у юнака — поранення лівого плеча та ключиці.

Обидва підлітки отримали осколкові поранення. Після проведеного рентгенологічного обстеження металевих фрагментів у їхніх тілах не виявили.

Наразі їхній стан стабільний, вони отримують лікування у хірургічному відділенні лікарні.

Що стосується дорослих, один із чоловіків отримав ушкодження легкого ступеня — госпіталізація йому не знадобилася, і зараз він лікується амбулаторно. У нього — посічені скляними уламками обличчя та акубаротравма.

Другий постраждалий дістав значно тяжчі травми.

“Він отримав мінно-вибухову травму з великою раною на задній поверхні стегна та дефектом м’яких тканин аж до кістки, перебував у стані травматичного шоку з акубаротравмою. Пацієнта терміново доправили до реанімаційного відділення, де стабілізували його стан та провели переливання компонентів крові. Після стабілізації виконали операцію: провели некректомію (видалення відмерлих тканин, які можуть спричинити інфекцію або токсичні ускладнення) та остаточно зупинили кровотечу”, — розповів керівник міської лікарні.

Станом на ранок пацієнт залишається у стабільно важкому стані, перебуває в реанімації та отримує всю необхідну допомогу.

“Ми проводимо телемедичні консультації з Одеською обласною лікарнею з метою переведення хворого до обласного закладу для подальшого лікування та наступних оперативних втручань”, — підсумував Віталій Жнякін.

 

Створено за матеріалами: bessarabiainform.com



Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

on



Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

  • Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
  • Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
  • Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
  • Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
  • Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
  • Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

on



У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

on


15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.

Читайте також

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.