Політика
Не всюди в Європі розуміють військові загрози
У Європи ще є час на підготовку до потенційних криз, пов’язаних з військовим конфліктом, і цей час необхідно використати максимально ефективно.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в кулуарах конференції з готовності ЄС у Брюсселі.
«На відкритті (конференції – ред.) багато говорили про готовність Європи до кліматичних викликів – зокрема до масштабних лісових пожеж. Це надзвичайно важливий і правильний фокус, адже для європейських країн такі події є серйозними кризами, що потребують системної підготовки та реагування. Водночас для України контекст готовності інший», – зауважив віцепрем’єр.
«Ми живемо в умовах повномасштабної війни, де критична інфраструктура щодня зазнає цілеспрямованих атак. І для нас «готовність» – це передусім здатність систем працювати під постійною загрозою обстрілів і швидко відновлюватися після них», – наголосив Кулеба.
Він пояснив, що це передбачає й інше розуміння загроз безпосередньо населенням.
«Саме тому наша мета на цьому заході – поділитися практичним досвідом, який Україна здобула в умовах постійних криз. Ми отримали його не з власної волі, але сьогодні вже маємо напрацьовані рішення і готові ділитися ними з європейськими партнерами. Насамперед – щоб посилити спільне розуміння того, на які аспекти стійкості варто звертати увагу вже зараз», – заявив віцепрем’єр.
«Час для підготовки ще є, але саме зараз є можливість використати його максимально ефективно», – наголосив Кулеба.
Він додав, що окремі країни Європи краще підготовлені до військових конфліктів, що відзначається у Брюсселі, де також проявляється значний інтерес до українського досвіду готовності.
«Окремо відзначаються країни Північної Європи, де культура підготовки до криз є системною – від освіти у школах до розвиненої інфраструктури укриттів. Це приклад послідовного підходу до формування стійкості на рівні держави і суспільства», – пояснив віцепрем’єр-міністр.
Він визнав, що різні регіони Європи живуть у різних безпекових контекстах.
«Для країн Південної Європи, зокрема Греції, Іспанії чи Португалії, більш звичними є кліматичні виклики, такі як масштабні пожежі. І це природно формує інші пріоритети у підготовці. Разом з тим, останні події у світі, зокрема ескалація на Близькому Сході, а також нові типи загроз, які ми вже переживаємо в Україні, поступово змінюють це сприйняття. Питання готовності стає більш комплексним і актуальним для всієї Європи», – заявив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на конференції у Брюсселі розповів про досвід України у захисті критичної інфраструктури.
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
Керівник Офісу Президента Кирило Буданом заявив, що Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні.
Про це він сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Північна Корея вчиться на нашій війні та озброюється. Світ має бачити цей зв’язок, поки є час. Давно відомо, що, крім постачання зброї та матеріалів Росії, Північна Корея відправляє свої війська безпосередньо воювати проти України. Паралельно сама Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні. Вона також приймає на озброєння нові типи зброї, частина з яких – російського виробництва”, — зазначив він.
За словами Буданова, у Північній Кореї вже налагодили масове виробництво ударних дронів одноразового використання. На думку керівника ОП, це аж ніяк не сприяє стабільності в Корейському регіоні.
“А коли бачиш, як північнокорейський режим так стрімко мілітаризується, природно постає питання: навіщо? Насамперед – щоб бути готовим до активних бойових дій у своєму регіоні. До речі, зовсім нещодавно стався ще один інцидент на лінії розмежування між Республікою Корея і Північною Кореєю. Ситуація загострюється з кожним днем. І це лише питання часу, коли може статися подія-тригер, яка призведе до неконтрольованих наслідків”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Північна Корея провела 22 вересня випробування керованого снаряда оновленої реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) калібру 240 мм з удосконаленою системою наведення та збільшеною дальністю польоту.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим закликав Москву відмовитися від шляху ескалації та почати переговори про завершення війни.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
Зустріч, яка відбулася 26 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, стала першим діалогом на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн після початку повномасштабної війни Росії проти України.
«Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками й контакт між сторонами завжди тривали. І я вважав правильним саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу», – пояснив Вадефуль причини зустрічі.
Водночас він зазначив, що не обговорював із Лавровим майбутнє України, оскільки це питання мають вирішувати самі українці, та наголосив, що Німеччина продовжить всебічно підтримувати Україну й чинити економічний тиск на Росію.
Вадефуль також визнав, що не зустрів у російської делегації готовності почути його заклик почати переговори про завершення війни.
Крім того, глава МЗС ФРН зазначив, що йому було важливо дати зрозуміти російській делегації, що Німеччина не приймає такі речі, як спроба диверсії з дронами в аеропорту Лейпцига і, закликав Москву відмовитися від шляху ескалації.
Остання зустріч глав зовнішньополітичних відомств РФ і Німеччини відбулася 18 січня 2022 року в Москві. Тоді німецьке МЗС очолювала Анналена Бербок, а її візит відбувався на тлі зростання концентрації російських військ на кордоні з Україною та повідомлень спецслужб США про підготовку РФ до нападу.
Як повідомляв Укрінформ, Вадефуль позитивно оцінив ініціативу президента США Дональда Трампа запросити главу Кремля Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі, зазначивши, що вона стане перевіркою його реальної готовності до переговорів щодо завершення війни.
Фото: Facebook / Johann Wadephul
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні ago
Вибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів