Суспільство
Нове законодавство у сфері кібербезпеки значно посилює її спроможності
В Україні впродовж останнього року діє новітнє законодавство у сфері кібербезпеки, яке значно посилює спроможності у розбудові сучасної системи інформаційного захисту.
Про це на пресконференції в Укрінформі розповіли представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
За словами директора департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитра Пахольченка, нове українське законодавство у сфері захисту інформації передбачає масштабні зміни, спрямовані на імплементацію європейських норм із кібербезпеки. Відсоток впровадження цих норм в Україні за минулий рік становив 80%, і спрямовані вони на посилення спроможностей національної системи кібербезпеки.

«По-перше, це перехід на ризикоорієнтовану модель, яку ми впроваджуємо для державних органів та операторів критичної інфраструктури. По-друге, створення інституції керівників і підрозділів із кіберзахисту в кожному державному й місцевому органі влади та на об’єктах критичної інфраструктури. По-третє, це створення великої масштабної національної системи реагування на кібератаки та системи обміну щодо них», – сказав Пахольченко.
Директор департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрій Головенко вважає, що нова система інформаційного захисту є значно ефективнішою через більшу гнучкість для власників, розпорядників та суб’єктів господарювання, які її впроваджують.

«Не стало дуже багато бюрократичних перешкод, як то різноманітних погоджень, розглядів технічної документації тощо. Нова система дозволяє це зробити значно швидше і без проміжних узгоджень. Протягом 10 діб ухвалюється рішення щодо тієї чи іншої системи до переліку авторизованих систем. Таким чином ми скоротили час для ухвалення рішення, дали гнучкий підхід до впровадження заходів захисту відповідно до того чи іншого обраного профілю. Власники, розпорядники або ті суб’єкти, які будують системи, обирають технічні стандарти для реалізації заходів захисту і немає формалізованого набору документів, як це було раніше», – розповів Головенко.
Як зазначив директор департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кібербезпеки Держспецзв’язку Ігор Стельник, на сайті адміністрації Держспецзв’язку вже розміщено відомості про понад 100 авторизованих систем і проведення заходів державного контролю у частині з них показали максимальну ефективність нового законодавства.

«Доведення новел, новацій і змін у законодавстві та їхня результативність є дуже важливими у сфері захисту інформації. Колись ця сфера була дуже закритою і не такою публічною як зараз. Нове законодавство фундаментально змінило підходи до сфери захисту інформації. Це максимальна спрямованість формування державної політики на захист інтересів, прав і свобод громадян України. Адже це стосується кожного з нас», – наголосив Стельник.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 27 березня 2025 року ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Суспільство
Фахівці Міноборони за час війни знищили понад 480 тисяч вибухонебезпечних предметів
Підрозділи розмінування ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту, залучені від Міноборони, впродовж повномасштабної війни знищили 483 702 вибухонебезпечні предмети.
Про це Міністерство оборони повідомило у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Фахівці з розмінування виявили та знищили у жовтні 336 вибухонебезпечних предметів. Загальна кількість знайдених та знищених подібних предметів від початку повномасштабного вторгнення — 483 702», – йдеться у повідомленні.
Також за жовтень підрозділи розмінування ЗСУ та Держспецтранспорту, залучені від Міноборони, очистили 459,55 га сільськогосподарських угідь, 6,87 км автомобільних доріг, 40,1 км залізничних колій.
«1 804 гектари звільнених територій очищено від мін і вибухонебезпечних предметів у жовтні», – додали в Міністерство оборони.
Як повідомлялося, від російських мін з початку повномасштабного вторгнення зазнали поранень 1 247 людей, 510 загинули.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Арахамія пояснив, як контролювали режим тиші в Олешках
Під час режиму тиші в Олешках на Херсонщині Україна та рф домовилися використовувати по два безпілотники з кожного боку для контролю за ситуацією. Вони мали постійно стежити за відповідною ділянкою та допомагати перевіряти повідомлення про можливі порушення домовленостей.
Про це пишуть Новини.LIVE з посиланням на заяву під час пресконференції у Вашингтоні депутата Верховної Ради України Давида Арахамію.
За його словами, на початку режиму тиші чіткого механізму контролю не було. Протягом першої доби Україна та Росія обмінювалися повідомленнями про нібито переміщення військових підрозділів і підвезення боєприпасів.
Арахамія зазначив, що перед висуненням звинувачень у порушенні домовленостей просив надавати відеопідтвердження. Він також не виключив, що під час режиму тиші могли відбуватися окремі перегрупування військ.
Водночас за оцінкою нардепа, ці дії не призвели до погіршення позицій Збройних сил України.
Раніше британський телеканал Sky News оприлюднив відео, на якому зафіксовано, як російські військові під час режиму припинення вогню в окупованих Олешках на Херсонщині завозили важку техніку, боєприпаси та проводили ротацію особового складу.
Окрім того, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські війська скористалися гуманітарною паузою для облаштування позицій. Українські військові зафіксували ротацію підрозділів РФ, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів.
Суспільство
На Кодимщині незаконно видобули пісок на 1,5 млн грн – Rayon.in.ua
На Кодимщині поліція завершила розслідування щодо працівників комунального підприємства. Підозрюванні незаконно видобули піску на 1 427 622 гривні.
Про це інформує поліція, передає Район.Подільськ.
Схему організував 37-річний директор комунального підприємства у змові зі своїми підлеглими. У період із листопада 2025 року до квітня 2026 року фігуранти видобули понад 1300 кубічних метрів корисних копалин для подальшого збуту.
Для маскування незаконної діяльності чоловіки використовували комунальну спецтехніку та транспорт родичів керівника, а також підробляли накладні та подорожні листи, створюючи ілюзію законності робіт.
На підставі зібраних доказів фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі. Державне обвинувачення підтримуватиме Спеціалізована екологічна прокуратура.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
