Сорок років після аварії на ЧАЕС, світ знову говорить про ядерну загрозу – але вже в іншому контексті. Повномасштабна війна Росії проти України показала: те, що вважалося неможливим, стало реальністю. Захоплення атомних об’єктів, обстріли ядерної інфраструктури й використання станцій як інструменту шантажу поставили під сумнів ефективність міжнародної системи безпеки. У програмі Укрінформу «Є розмова» говоримо з начальником відділу контролю експлуатації Чорнобильської АЕС Олександром Григорашем – про нові ризики, досвід України та головні уроки, які світ досі не засвоїв.
– Пане Олександре, сорок років після Чорнобильської трагедії: це дві різні історії чи одна, яка досі триває?
На ЧАЕС процеси тривають, і ця історія ще дуже далека від завершення
– Це, безумовно, продовження тієї ж історії, яка почалася у 1986 році. Просто змінився формат існування станції. Якщо тоді вона виробляла електроенергію, то сьогодні вона її споживає. Але це не означає, що там усе «завершилося». На майданчику продовжують працювати ядерні установки, функціонують об’єкти поводження з радіоактивними відходами, і залишається об’єкт «Укриття» разом із новим безпечним конфайнментом. Тобто процеси тривають, і ця історія ще дуже далека від завершення.
– Чи можна сьогодні говорити, що Чорнобиль знову є потенційною глобальною загрозою?
– Чорнобиль ніколи не переставав бути потенційною загрозою після аварії. Поки в об’єкті «Укриття» перебувають паливовмісні матеріали, які розташовані не в повністю контрольованому стані, ризики зберігаються. Просто в різні періоди вони можуть бути більшими або меншими – залежно від зовнішніх факторів, зокрема військових.
– Які ризики виникли під час окупації ЧАЕС у 2022 році?
– Це був безпрецедентний випадок – фактично акт ядерного тероризму. Йдеться не лише про сам факт захоплення. Це і розміщення військової техніки на території станції, і порушення умов безпеки, і загроза пошкодження критичної інфраструктури. І що найгірше – світова спільнота відреагувала на це дуже стримано, хоча подібні дії прямо порушують міжнародні конвенції.
– Чому міжнародна спільнота так і не дала жорсткої відповіді?
Ніхто не закладав у свої моделі, що хтось може цілеспрямовано захоплювати ядерні об’єкти і використовувати їх у військових цілях
– На мою думку, причина в тому, що світ просто не був готовий до такого сценарію. Ніхто не закладав у свої моделі, що хтось може цілеспрямовано захоплювати ядерні об’єкти і використовувати їх у військових цілях. І коли це сталося, виявилося, що немає чіткої відповіді, як діяти.
– Чи існують сьогодні механізми захисту ядерних об’єктів під час війни?
– Як показала практика – ефективних механізмів немає. Навіть міжнародні організації, зокрема МАГАТЕ, не були готові до таких викликів. Зараз певні рішення обговорюються, але це процес, який потребує часу, і поки що він не дає швидких результатів.
– Чому країна-агресор досі залишається в міжнародних структурах?
– Це питання політичної доцільності. Інших пояснень я не бачу. Тут дуже багато факторів, але ключовий – політичні рішення, які приймаються на глобальному рівні.
– Чи була ЧАЕС інструментом шантажу?
– Так, безумовно. Під час окупації російські війська використовували станцію як своєрідний «щит», розуміючи, що ніхто не ризикне її обстрілювати. Аналогічна ситуація зараз спостерігається і на Запорізькій АЕС.
– Чому світ не мобілізувався так, як Україна?
Поки Україна діяла, світ переважно спостерігав
– Тому що світ до останнього не хотів у це вірити. Було відчуття, що це щось тимчасове або неможливе в принципі. І поки Україна діяла, світ переважно спостерігав.
– Яку роль може відіграти Україна у ядерній безпеці світу?
– Україна має унікальний досвід, якого немає ні в кого. І наше завдання – максимально його передавати, пояснювати ризики і показувати, до чого можуть призвести подібні ситуації.
– Яким ви запам’ятали початок вторгнення?
– Це дуже сильний особистий момент. Я дізнався про початок війни в метро, коли одночасно задзвонили телефони у всіх пасажирів. Потім була робота без зупинки – фактично цілодобово, без можливості повернутися додому.
– Чи були моменти, коли ви відчували ризик повторення 1986 року?
– Так, і не один раз. Особливо під час обстрілів ядерних об’єктів і захоплення Запорізької АЕС. Це ситуації, які раніше було навіть важко уявити.
– Що вас найбільше вразило?
– Люди. Їхня витримка, відповідальність і готовність працювати в будь-яких умовах. Без цього система просто не вистояла б.
– Якою була ситуація на ЧАЕС під час окупації?
– Дуже складною. Станція була захоплена, згодом – знеструмлена. Певний час вона працювала на дизель-генераторах. Персонал фактично не мав змін і працював сотні годин поспіль.
– Чорнобиль – це про минуле чи майбутнє?
– І про минуле, і про майбутнє. Роботи там триватимуть ще десятки років, і ця тема залишатиметься актуальною.
– Який головний урок світ не засвоїв?
– Те, що навіть найменш імовірні сценарії потрібно враховувати. Бо якщо здається, що щось неможливе – це не означає, що воно не станеться.
– Чи може війна змінити глобальні правила?
– Я дуже на це сподіваюся. Бо без цього подібні ризики залишатимуться.
– Які рішення могли б бути ефективними?
– Автоматичні механізми відповідальності: санкції, ізоляція, виключення з міжнародних організацій. Без цього правила не працюють.
На одному з етапів переговорів українська делегація пропонувала Росії повернути 300 дітей за верифікованим списком, натомість російська сторона запропонувала їх включити до списку військовополонених на обмін.
Про це перша леді Олена Зеленська повідомила в інтерв’ю британському виданню The Sun, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Офісу Президента.
«Тема дітей часто залишається за лаштунками воєнних подій. Але це найважливіший гуманітарний аспект, і я хочу, щоб ця тема звучала голосніше. Війна й так уже є тлом життя наших дітей, але не можна, щоб таке життя в невизначеності, тривозі вважалося нормальним», – сказала дружина Президента.
Зеленська наголосила, що мир неможливий без повернення в Україну всіх дітей, яких викрала Росія. Лише за офіційними даними їх щонайменше 20 тисяч.
«Те, що вони для окупанта саме полонені й не інакше, знаємо від самих росіян. На одному з етапів перемовин українська делегація пропонувала Росії повернути 300 дітей згідно з верифікованим списком. Натомість російські представники цинічно запропонували включити їх до списку військовополонених на обмін… Отже, наших дітей дійсно вважають полоненими. Трофеєм. Об’єктом торгу. Але Україна буде боротися за кожну дитину», – наголосила перша леді.
Дружина Президента також акцентувала на складності повернення викрадених дітей.
«Щоб зробити дітей жертвами своєї пропаганди, Росії вже навіть не треба їх вивозити вглиб своєї території: систему індоктринації розгорнуто на тимчасово окупованих територіях – у школах, садочках, таборах перевиховання», – зауважила Зеленська.
За її словами, українським дітям під час війни доводиться бачити смерті близьких, ховати однокласників, які загинули внаслідок російських атак, і це залишає на них відбиток. Тож держава робить усе можливе для їх підтримки в умовах війни.
«Ми не маємо допустити, щоб ці діти назавжди визначали себе як “діти війни”, маємо зробити все для підтримки їхнього навчання, можливостей, звичайного дитячого життя. Все це не можна відкладати на після війни. Маємо подбати про це зараз, щоб не втратити покоління», – заявила вона.
В Одесі запланували розглянути рішення щодо відновлення міста після російських атак, компенсацій за пошкоджене житло та підтримки переселенців. Також виконком має ухвалити низку питань, пов’язаних із передачею майна, допомогою ОСББ та соціальними програмами.
Про це повідомила пресслужба Одеської міської ради.
25 червня о 11:00 відбудеться засідання Виконавчого комітету Одеської міської ради. Порядок денний охоплює питання роботи міських департаментів, районних адміністрацій, соціальної підтримки населення, відновлення інфраструктури та реалізації міських програм. Передбачена пряма трансляція засідання.
Серед перших питань члени виконкому мають затвердити орієнтовний план роботи на третій квартал 2026 року та розглянути зняття з контролю раніше ухвалених рішень. Також планується погодити нагородження Почесною грамотою виконавчого комітету.
Одним із ключових пунктів порядку денного стане внесення на розгляд міської ради проєкту рішення щодо передачі майна територіальної громади міста, яке перебуває на балансі виконавчого комітету, в управління Одеській МВА на період виконання нею своїх повноважень.
У сфері охорони здоров’я посадовці розглянуть інформацію про виконання у 2025 році міської програми “Здоров’я” та запропонують зміни до неї. Також на засіданні заслухають звіти щодо реалізації низки інших міських програм, зокрема у сферах транспорту, благоустрою, енергоефективності, житлового господарства, культури, громадянського суспільства та містобудівного кадастру.
Значний блок питань стосується компенсацій громадянам за житло, знищене або пошкоджене внаслідок російської агресії. Виконком розгляне рішення профільних комісій Київської, Приморської та Хаджибейської районних адміністрацій щодо надання відшкодувань власникам постраждалих об’єктів нерухомості. Окремо винесли питання про компенсацію за пошкоджене майно.
До порядку денного включили й питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про затвердження рішень щодо надання або відмови в допомозі для розв’язання житлового питання окремим категоріям переселенців, які проживали на тимчасово окупованих територіях.
У сфері міського господарства чиновники розглянуть демонтаж двох тимчасових споруд — павільйону на вулиці Миколи Боровського та кіоску на вулиці Космонавтів. Крім того, виконком планує затвердити нові схеми комплексного розміщення зовнішньої реклами на низці магістралей міста.
Серед економічних питань мають розглянути звіт про виконання Програми економічного і соціального розвитку Одеси за 2025 рік. Також розглядатиметься надання безповоротної фінансової допомоги двом об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, які беруть участь у програмах енергомодернізації “ЕНЕРГОДІМ” та “ГрінДІМ”.
Також виконком має розглянути припинення договору про функціонування однієї з прийомних сімей, зміни до складу вихованців дитячого будинку сімейного типу, а також підсумки реалізації програми забезпечення житлом дітей-сиріт і розвитку сімейних форм виховання.
Посадовці планують розглянути й зміни до програм цивільного захисту населення, пожежної безпеки та створення страхового фонду документації міста.
У червні також в Одесі підприємці змагалися за мільйонну підтримку з міського бюджету, однак сума запитів у кілька разів перевищила наявне фінансування програми.
Російські війська атакували три цивільні кораблі, які прямували до українських портів. Внаслідок удару по судну «Victress» загинув громадянин Єгипту, ще вісьмох моряків евакуювали.
Повідомляється також, що два інші торгові судна отримали пошкодження під час цієї атаки.