Денис народився 19 січня 1988 року в селі Пушкіно Уссурійського району Приморського краю тодішньої РРФСР в родині етнічних українців. Згодом сім’я переїхала до Острога на Рівненщині, де хлопець провів дитинство.

«Всі родичі знали, що він із дитинства хотів бути військовим, знаючи, що професія військового — одна з найризикованіших, що тебе будь-якої миті може чекати смерть», – зазначив міський голова Острога Юрій Ягодка.

Спочатку Денис закінчив Острозький ліцей №1, згодом опанував фах слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів і водія в Острозькому вищому професійному училищі.

У 2020-х роках здобував освіту за спеціальністю «національна безпека» в Національному університеті «Острозька академія». Працював на станції технічного обслуговування автомобілів у Рівному.

Після початку російської агресії навесні 2014 року Денис здійснив свою давню мрію стати професійним військовим — 19 березня 2014 року його призвали до лав Збройних Сил України.

Фото: Фейсбук-сторінка Юра Савчик

З 2015 року чоловік брав участь в Антитерористичній операції на сході України. 25 лютого 2016 року захисник підписав контракт на військову службу в 130-му окремому розвідувальному батальйоні.

Денис служив розвідником до жовтня 2019 року, після чого був звільнений у запас у званні старшого сержанта.

Невдовзі повернувся до війська й уклав контракт із 8-м полком спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

З перших днів широкомасштабного вторгнення брав участь у відбитті збройної агресії РФ проти України.

Старший сержант Денис Ціось служив командиром 1-го відділення групи спецпризначення 8-го полку ССО, брав участь в обороні Київської області. У боях зазнав поранення, проте після лікування швидко повернувся у стрій.

Фото: Фейсбук-сторінка Юра Савчик

У вересні 2022 року військовий брав участь у Слобожанському контрнаступі на Харківщині, визволяючи від окупантів Балаклію, Ізюм і Куп’янськ. З жовтня воював на Донеччині, де брав участь в обороні міста-фортеці Бахмут.

У боях під Бахмутом Денис зазнав ще одного поранення, однак наприкінці грудня 2022 року, після видужання, знову повернувся до бойових дій. З квітня 2024 року разом із побратимами боронив позиції на Харківщині. 

7 червня 2024 року під час бойового завдання в районі села Липці на півночі Харківської області старший сержант Денис Ціось загинув, рятуючи пораненого побратима.

18 червня 2024 року в Острозі відбувся чин прощання і поховання військового на Алеї Героїв міського кладовища.

Фото: Фейсбук-сторінка Костянтин Кирилюк

Денис Ціось нагороджений численними державними нагородами та відзнаками, зокрема орденами «За мужність» ІІІ та ІІ ступеня та «Золотим хрестом» Головнокомандувача Збройних Сил України.

21 лютого 2025 року Указом Президента України Денису Ціосу було присвоєно звання Герой України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка». Найвищу державну нагороду родині Героя Володимир Зеленський вручив особисто.

Пам’ять про Героя шанують на його малій батьківщині. Зокрема, у Національному університеті «Острозька академія», де він навчався, заснували іменний стипендіальний грант пам’яті Героя України Дениса Ціося для студентів спеціальності «Національна безпека» серед військовослужбовців.

У Дениса залишилася дружина, батьки та троє дітей.

Честь Захисникові!

Антон Печерський

За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом  національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform