Connect with us

Війна

Пам’яті капітана поліції, воїна стрілецького батальйону Миколи Николайчука

Published

on


Під час війни зі слідчого перекваліфікувався на фахівця розвідувальних дронів

Перед загибеллю у вересні 2025 року боєць стрілецького батальйону з Буковини Микола Николайчук планував піти у відпустку. І коли його 4-річна донечка Вікторія запитувала, коли тато приїде додому, обіцяв бути, «як з дерев опадатимуть листочки». Дружина бійця пригадує, що донька дуже чекала на тата. Постійно запитувала маму: «Вже листочки опадають, чому мій тато не прийшов?» Але він не встиг…  

Микола народився в селі Валява Чернівецької області. Рідні пригадують, що хлопчик із дитинства вирізнявся відповідальністю, цілеспрямованістю та щирою повагою до людей. Після закінчення школи Микола вступив до Національної академії внутрішніх справ. Навчання сприймав як частину свого покликання. 

Мати Тетяна Любомирівна згадує, що син ріс дуже хорошою дитиною, завжди допомагав їй, ніколи не залишав нікого в біді, мав велике і щире серце.  

– Мій Миколка був особливим. Добрий, спокійний і дуже уважний. Ніколи не проходив повз чужу біду і завжди робив добро. Він постійно казав мені: «Мамо, все буде добре. Головне – тримайтесь, ми робимо все для того, аби ви жили в мирі. Вірте в нас і в нашу Перемогу!». І я вірила, бо в його голосі завжди звучала сила. 

Микола розпочинав службу слідчим у слідчому відділенні поліції №1 у Сторожинці. Пізніше працював у відділенні розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я людини Чернівецького районного управління поліції. Колеги згадують його як принципову, професійну людину. 

У червні 2024 року Микола вирішив перейти до батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, щоб боронити Україну від загарбників на передовій. Спочатку служив інспектором взводу №1 роти №1, а згодом став старшим інспектором відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби. 

Капітан поліції здобув навички керування безпілотниками, координував розвідку, знаходив ворога з неба. Побратими кажуть, що Микола швидко опанував нову складну спеціальність, завжди зберігав холодний розум і підтримував інших навіть у найважчі моменти. Його поважали за дисциплінованість, витримку та справжню любов до рідної землі. 

Микола дуже любив читати, захоплювався історією та цікавився всім, що могло дати йому нові знання. Рідні пригадують, що він завжди прагнув справедливості й умів підтримати кожного, хто цього потребував. Вітчим загиблого бійця Іван не може стримати сліз, коли розповідає про Миколу, якого він виховував як рідного сина. 

– Пам’ятаю момент, коли маленький Микола підійшов до мене і запитав, чи можна називати татом і взяти моє прізвище – це було найбільше щастя у світі. Для мене він був не пасинком, а рідним сином. Ми разом ходили на рибалку, на полювання, багато розмовляли. Він завжди мені допомагав, завжди був поруч. Ми розуміли один одного з пів слова. В його очах я завжди бачив повагу, любов і довіру. Я втратив своє крило – сина й друга, – каже Іван Іванович. 

Микола з дитинства дуже любив спорт. Активно ним займався, і вже дорослим завжди підтримував себе у хорошій фізичній формі і вмів мотивувати інших. Особливо пишався спортивними здобутками свого молодшого брата Івана, який займається кікбоксингом. 

– Я відібрався на чемпіонат України. Тоді ж пообіцяв брату, що виграю ці змагання. Ми мріяли, що він приїде і ми разом тішитимемося медалями. Та не склалося… Але я свою обіцянку виконав. Я мав провести три бої. Взяв із собою його светр, який мене зігрівав. І я виграв, – пригадує хлопець. 

Іван присвятив цю золоту медаль чемпіонату України своєму полеглому братові.

Вдома на Миколу чекали дружина Марія та донька Вікторія. Вони були його найбільшою підтримкою. Марія каже, що чоловік умів любити по-справжньому, берегти сім’ю й дарувати відчуття захищеності: 

– Він підтримував мене в усьому, був моєю опорою. Нашій донечці, яку він так сильно чекав, подарував безмежну любов. Для неї він був найкращим татом: ніжним, турботливим і безмежно люблячим. Я вдячна Богові за кожен день, який провела поруч із ним. Він – мій Герой, і наше кохання назавжди в моєму серці!, – каже жінка. 

Рідні Миколи пригадують слова, якими він пояснював свій вибір боронити рідну землю: «Краще загинути в бою, ніж стати на коліна перед ворогом». Ці слова були його життєвою позицію і стали його долею.  

21 вересня 2025 року під час бойового завдання на Донеччині капітан поліції Микола Николайчук отримав поранення, несумісні з життям. Героя поховали у рідному селі.  

Фото: Нацполіція

За матеріалами ГУ НП в Чернівецькій області

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Війна

Знищена російська техніка у липні-2026

Published

on




Як посеред літа множилися на нуль мільярди російського ВПК



Джерело

Continue Reading

Війна

У Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян

Published

on


«У Севастополі на Столетовському проспекті підірвали колишнього військового підводника, повідомляє наше джерело. Чоловік спускався вуличними сходами, коли поруч спрацював вибуховий пристрій», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що, за інформацією російських ЗМІ, нібито затримано жінку, яка привела в дію вибуховий пристрій, за попередніми даними, закладений у смітник.

Пізніше з’явилася інформація, що в Севастополі ліквідовано зрадника України, колишнього командира українського підводного човна «Запоріжжя» 49-річного капітана 1-го рангу Роберта Шагеєва. У 2014 році він зрадив присягу, перейшов на бік окупантів і став командиром російського підводного човна.

Підводні човни бригади, в якій служив Шагеєв, за даними Генштабу ЗСУ, з 2022 року брали участь у масованих ударах ракетами «Калібр» по об’єктах цивільної інфраструктури України та житлових будинках.

Читайте також: У Росії вибухнув автомобіль голови компанії-розробника дронів «Упир» – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, у Москві вибухнув автомобіль, спецслужби заявили про «підозрілий предмет».

Перше фото: ДБР



Джерело

Continue Reading

Війна

Україні потрібні від США 10% запасів ракет Patriot, щоб зупинити балістичні атаки Росії

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібні 5% поточних запасів США ракет до систем ППО Patriot, щоб пережити зиму, і 10% цих запасів, щоб зупинити усі російські балістичні атаки.

Про це він сказав в інтерв’ю CNN, передає Укрінформ.

Зеленський розповів, що його дні минають у «мільйонах» телефонних дзвінків та непрозорих переговорах із союзниками щодо отримання додаткових ракет.

«Цього року ми маємо у два з половиною раза менше перехоплювачів, ніж у 2025 році. Росія щомісяця запускає удвічі більше балістичних ракет, ніж раніше. Щоночі відбуваються обстріли, а чотири-п’ять разів на місяць – масовані атаки… Це жахливі ночі. Люди (українці – ред.) дуже героїчні і стійкі. Але вони втомилися», – сказав Президент.

Український лідер додав, що, якщо Сполучені Штати «продадуть нам 5% (ракет до Patriot – ред.), ми переживемо зиму і врятуємо життя людей. Якщо вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі російські балістичні ракети. У мене є 1%».

Зеленський розповів про свої особисті щоденні зусилля з метою забезпечити додаткові перехоплювачі, що включає укладання угод, які він воліє тримати у таємниці.

«Ось чим я займаюся щодня: від 1% до 5%. У мене йдуть місяці, я роблю мільйони телефонних дзвінків… Я намагаюся обміняти щось на ракети… Я роблю деякі речі, про які навіть не можу розповісти. Це не означає, що це поза законом. Але я не можу про це говорити», – сказав він.

Український лідер зазначив, що досі лишаються сумніви щодо того, як саме втілиться обіцянка президента США Дональда Трампа про готовність дозволити Україні самостійно виробляти ракети-перехоплювачі до систем Patriot.

Трамп на полях саміту НАТО в Анкарі заявив, що дозволить Україні отримати ліцензію на самостійне виробництво цих перехоплювачів, однак через кілька днів додав, що не впевнений у доцільності цієї ідеї. Виробники систем Patriot направили своїх представників до Києва для обговорення цього питання, але результатів наразі не видно, йдеться у матеріалі.

«Я сподіваюсь, що отримаю їх. Зараз у мене немає навіть 5%, і я не маю такого схвалення. І це для мене великий виклик, один із найбільших, з якими я стикався із самого початку цієї війни», – сказав Зеленський.

Президент повідомив, що він звертався безпосередньо до Білого дому – через телефонні дзвінки та повідомлення, а також опосередковано через союзників з проханням збільшити обсяги допомоги щодо систем Patriot. Водночас він не надав подробиць щодо своїх нещодавніх контактів з адміністрацією Трампа.

Зеленський підтвердив, що нещодавно він провів розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, але відмовився уточнювати, чи вимагав Венс від України припинити атаки на російський нафтовий порт у Чорному морі, які завдають шкоди американським компаніям і створюють ризик різкого зростання світових цін на енергоносії, як про це повідомляло видання Financial Times.

Київ також представив нові пропозиції щодо мирного процесу під керівництвом Трампа, який останніми місяцями здавався неактивним. Зеленський відмовився надати подробиці, але зауважив, що Україні потрібна залученість США до мирного плану.

«Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче зараз припиняти цю війну, і на нього зараз чиниться недостатній тиск», – сказав Президент.

Він також відкинув ідею про те, що Україна поступиться рештою території Донбасу, яку Путін прагне захопити, зазначивши, що гарантії безпеки залишаються ключовим питанням для Києва.

«Росія починає говорити про цю війну, і мова йде про території. Головне питання полягає в тому, чому він не наважиться знову надіслати ще один або два мільйони солдатів після тривалої перерви, чому він не наважиться знову нас окупувати», – сказав Зеленський.

Президент додав, що погоджується з деякими західними оцінками, згідно з якими Путін може намагатися ескалувати війну проти НАТО, можливо, напавши на менші балтійські країни-члени Альянсу.

Читайте також: Союзники ще мають запаси ракет Patriot, які можна передати Україні – німецький експерт

«Він не знає, як закінчити цю війну без масштабної окупації або великої перемоги для свого суспільства. Простіше знайти якусь меншу країну, … для нього не матиме значення, чи входить ця країна до НАТО, чи ні. Він хоче швидкої перемоги, на 100% упевнений, що переможе, окупує, знищить або візьме під контроль», – сказав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Ігор Жовква заявив, що кожна розмова Президента Володимира Зеленського з лідерами інших країн починається з теми військової допомоги, зокрема постачання ракет для ППО.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.