Війна
Пам’яті лейтенанта Тараса Дяківа
Він віддав своє життя, захищаючи Україну та кожного з нас від ворога
Тарас народився 1984 року в селищі Вигода Долинського району Івано-Франківської області, був наймолодшою дитиною в сім’ї. У школі захоплювався фізкультурою — любив біг і фізичні вправи, відвідував туристичний гурток, учасники якого щоліта ходили у походи з наметами. Брав участь у змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів, а ще дуже любив читати: рідні згадують, як хлопця вже у п’ять років можна було побачити з газетою.
Ще одним із захоплень Тараса була техніка і все, що з нею пов’язано. Коли в нього з’явився перший комп’ютер, він вивчив усі його складові.
У 2001-2006 роках навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 2004 році їздив до Києва на Помаранчеву революцію попри ризик бути виключеним з університету через можливу затримку із захистом диплома. Декілька тижнів жив із хлопцями в наметах, а батьки навіть не здогадувалися про це.

У 2013 році Тарас брав участь вже у Революції гідності, був одним з ініціаторів протестів проти влади. Разом із друзями-однодумцями організовував автопробіги для висловлення своєї позиції. Завжди був патріотом України, стежив за новинами, був у курсі всіх подій.
Після закінчення університету ще рік працював у Львові, а потім повернувся до рідного селища. Спочатку обіймав посаду декларанта, а згодом — менеджера з постачання на підприємстві «Уніплит».
«Згадую з посмішкою, як він зранку їхав на роботу і слухав класичну музику, а коли повертався додому — рок. Крім музики, любив слухати різні відео й подкасти, аудіокнижки. Хто знав Тараса, той може підтвердити, що він завжди ходив із навушниками і щось слухав», – ділиться спогадами дружина Мар’яна.

Чоловік дбав про довкілля: часто разом із друзями організовувалися та збирали сміття, яке згодом вивозили. У машині завжди мав сміттєвий пакет на випадок, якщо потрібно буде щось прибрати.
Дружина розповіла, що з Тарасом вони познайомилися влітку 2010 року. Будучи студенткою, разом із дівчатами написали проєкт, який отримав фінансування. За ці кошти організували літній табір із наметами для дітей, що проходив у селищі Вигода. Тарас із друзями допомагав переносити речі й розкладати намети. Так усе й почалося: стосунки на відстані, телефонні розмови, довгоочікувані зустрічі й різні приємні моменти. Закохані одружилися восени 2017 року, а у 2019 році народився їхній синочок, про якого вони мріяли й чекали.
«Тарас завжди був терплячим із сином, усе пояснював, бо в дитини завжди купа запитань: “А чого? Нащо? Для чого?”. Проводив із ним багато часу: часто вони каталися на велосипедах, разом складали мікросхеми, щось паяли, дивилися на зірки в телескоп. На будь-яке питання Тарас завжди знаходив відповідь і все пояснював. Був строгим, але водночас люблячим батьком. Бо час із татом завжди інший, ніж із мамою», – розповідає Мар’яна.

Дружина також розповіла, що Тарас захоплювався переглядом фантастичних фільмів. Деякі міг переглядати по кілька разів. Одним із найулюбленіших був «Інтерстеллар». Завжди шукав щось нове й цікаве для перегляду. Вечори вони часто проводили разом за фільмом чи серіалом.
У 2010 році разом із братом та ще двома колегами започаткував власну справу — займався експортом дров за кордон. Розпочинали все з нуля, декілька разів змінювали місце виробництва, стикалися з різними перешкодами. Робота поєднувалася з поїздками за кордон: він відвідав багато країн, звідки залишилося чимало яскравих спогадів і світлин. Добре знав англійську мову.

Згодом вирішив здійснити ще одну мрію — почати програмувати. Тарас пройшов курси в Mate academy, вивчив мову програмування Python. Почав працювати у компанії «Blago» в Івано-Франківську.
У квітні 2024 року Тарас був призваний за мобілізацією до ЗСУ. Пройшов базову загальновійськову підготовку, згодом закінчив навчання у Військовій академії в Одесі за програмою підготовки осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Йому було присвоєно військове звання «молодший лейтенант». Служив у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем. Виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Курському напрямках. У 2025 році отримав звання «лейтенант». Був командиром 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
12 вересня 2025 року Тарас Дяків загинув внаслідок влучання ударного БпЛА по місцю розташування особового складу в Сумській області. Поховали Героя 19 вересня у рідному селищі Вигода.
На сторінці полеглого Героя однокласники написали: «Сьогодні наш клас прощається з Тарасом Дяківим. Серце стискається від болю, бо ми втратили не просто однокласника, а справжню, щиру людину, яка завжди вміла підтримати».
У Тараса залишилися дружина, син, мати, брат і сестра.

За мужність, самовідданість і відвагу під час захисту України Указом Президента від 21 листопада 2025 року лейтенанта Дяківа Тараса Васильовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті та в перемозі, за яку віддали життя.
Мар’яна Рабченюк
Фото надані дружиною
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів
ЗСУ на початку серпня провели комплексні дослідницькі випробування систем захисту багаторазових ударних БпЛА типу «бомбер» від ворожих дронів-перехоплювачів. Технології випробували на шести провідних українських безпілотних платформах у різних конфігураціях.
Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.
“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.
Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.
«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.
Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ
Війна
Генштаб підтвердив ураження виробничого комплексу газової компанії «Новатек» у Ленінградській області
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження в ніч на 14 серпня комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Слободці Ленінградської області РФ.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомив у Фейсбуці.
«Зафіксовано пожежу. За попередньою інформацією, уражено дві переробні установки», – ідеться у повідомленні.
У Генштабі поінформували, що «НОВАТЭК-Усть-Луга» – виробничо-перевалочний комплекс, призначений для фракціонування та переробки стабільного газового конденсату. Потужність – майже 8 мільйонів тонн сировини на рік. Продукція комплексу використовується у воєнно-економічній діяльності РФ та задіяна у забезпеченні потреб російських Збройних сил.
Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
«Робота по ключових об’єктах противника триває», – наголосили у Генштабі.
Як повідомляв Укрінформ, у порту Усть-Луга на північному заході Росії у ніч на п’ятницю, 14 серпня, була зафіксована пожежа після атаки безпілотників.
Фото ілюстративне
Війна
Плетенчук вважає, що РФ не буде виводити свій флот з Новоросійська
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук вважає, що РФ залишить свій флот у Новоросійську попри масований удар по їхніх кораблях.
Про це він заявив у телеефірі, повідомляє Укрінформ.
«Бігти нема куди в Азово-Чорноморському регіоні. Варіантів у них два. Це або піти на дно, або піти з акваторії. З акваторії, як ви бачите, йти вони не хочуть», – наголосив речник.
На його думку, росіяни скоріше кораблі «просто там втратять під час атаки, аніж зроблять черговий жест доброї волі».
Щодо вразливості кораблів ворога у Новоросійську Плетенчук зауважив, що «ця атака була непростою операцією, адже тут скомбіновано удари різними засобами з застосуванням різних структур, які мали між собою не перетинатися, не заважати один одному, зберегти цю операцію, підготовку її в таємниці, без витоків і це теж завдання непросте».
Він підкреслив, що ворог зробив висновки і буде намагатися слабкі місця перекрити.
«Хоча насправді, як ви бачите, масована атака все одно дає результати, як ти не захищаєшся. Цей інструмент працює в обидва боки», – додав він і пояснив, що росіяни стали масово бити по суднах цивільних в нашій акваторії, а коли створюється тиск кількісний, протиставити цьому щось досить складно.
Плетенчук повідомив, що у Новоросійську ще залишається три надводних кораблі й і два підводні човни. «Але, звісно, пошкоджені одиниці були головними й, до речі, не вперше вони вже потрапляють під удари, раніше ми теж їх знищували кілька разів, але, як ви бачите, з усім тим, вони продовжували їх експлуатувати», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 12 серпня уразили чотири російські військові кораблі у Новоросійську Краснодарського краю Російської Федерації.
За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири військових кораблі: два фрегати проєкту 11356, «Адмирал Макаров» та «Адмирал Ессен», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» та сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».
Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події5 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі поповнять парк сучасних трамваїв: що зміниться для пасажирів
