Connect with us

Суспільство

Парламентська газета «Голос України» відзначила 35-річчя

Published

on


Газета «Голос України», яка є офіційним виданням Верховної Ради, цими днями відзначила 35 років з моменту виходу першого номера – це сталося 1 січня 1991 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Присутній на урочистостях голова Верховної Ради Руслан Стефанчук привітав колектив видання з річницею і заявив: «35 років – це не просто дата календаря, це частина нашої історії, частина нашої пам’яті і нашого майбутнього. «Голос України» – це газета, яка народилась практично разом із Незалежністю. 35 років – це той період, який був закарбований на папері».

Він наголосив, що «Голос України» став літописом українського парламентаризму і дзеркалом українського державотворення.

«Голос України» чесно і мужньо показує людям, що відбувається у Верховній Раді, як народжуються закони, як формується державність», – сказав Стефанчук.

Він зазначив, що його особисто пов’язує з газетою давня історія співпраці: «Будучи ще професором, багато спілкувався з Анатолієм Федоровичем (Горловим – колишнім головним редактором газети – ред.) на тему української державності і підготував стосовно цього цілу низку публікацій. І я хочу сказати, що саме «Голос України» надав нам свої шпальти для того, щоб оприлюднити свої думки з приводу того, що це – українська державність; скільки ж нам років; хто ми такі, чому такі самобутні».

Спікер також нагадав мужні вчинки колективу газети. Зокрема, випадок, коли 2004 року, попри шалений тиск, «Голос України» не опублікував сфальсифіковане рішення тодішнього ЦВК про обрання Президентом Віктора Януковича. «Я дуже добре пам’ятаю, тоді Анатолій Федорович не дозволив опублікувати сфальсифіковану постанову ЦВК про результати президентських виборів. Це той приклад, коли особистий подвиг людини вирішив майбутнє нашої країни», – сказав Стефанчук.







Парламентська газета «Голос України» відзначила 35-річчя / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ



Варто відзначити, що сьогодні «Голос України» здійснює винятково офіційне оприлюднення законів України, постанов, інших нормативно-правових актів України та рішень Верховної Ради, а також іншої інформації, обов’язковість опублікування якої передбачено законодавством. До квітня 2024 року газета, окрім офіційного оприлюднення законів, мала також журналістський колектив і працювала як засіб масової інформації, тираж видання сягав 120 тисяч примірників.

Сьогодні, за словами директора газети «Голос України» Сергія Сіволапа, газета перейшла від масової аудиторії до спеціалізованої: «Це органи державної влади, місцевого самоврядування, юристи та адвокати, бізнес, експерти, аналітики та усі ті, хто безпосередньо працює із законодавством або потребує офіційних текстів».

Він також відзначив, що нині очевидною є тенденція відходу від паперових видань до електронних, і газета намагається рухатися у ногу з часом.

«Ми вже зараз впроваджуємо інструменти диджиталізації, не порушуючи законодавства, в якому ми зараз перебуваємо, – сказав Сіволап. – Ми, зокрема, впровадили QR-код, через який кожен, хто бачить цей матеріал, може через телефон зайти у той документ, дивитися його і працювати з ним. Через QR-коди ми також даємо доступ до проєктів законів, матеріалів з комітетів, документів з парламентських слухань».

За його словами, це тільки перший крок – наступні будуть пов’язані з тим, щоб спростити роботу з документами та законодавчими базами – щоб були доступні не лише закони, а й відразу усі підзаконні акти, що їх стосуються.

Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» пов’язує з «Голосом України» довга історія співпраці. На цьому наголосила заступниця генерального директора Укрінформу Наталія Костіна.

«Пам’ятаю різні періоди, зокрема, коли повідомлення Укрінформу публікувалися в «Голосі України», – нагадала Костіна. Вона підкреслила, що колектив газети завжди дотримувався високих професійних стандартів, і нові амбітні плани, які ставить перед собою нове керівництво, вочевидь зроблять з газети «вдалий приклад передового парламентського видання».

Читайте також: Україна приєдналася до декларації про роль культури та медіа як запоруки демократії

Як повідомлялося, 31 березня 2024 набув чинності Закон «Про медіа». Цей закон змінив старі норми роботи ЗМІ й регулює діяльність медіа (ТБ, радіо, друк, онлайн) з урахуванням вимог ЄС. «Голос України» як друковане видання Верховної Ради, також підпало під його дію, зокрема, газета перейшла до функції винятково офіційного оприлюднення законодавчих актів. Увесь творчий колектив газети – близько 40 журналістів – було звільнено, і з квітня 2024 року «Голос України» оприлюднює закони та нормативно-правові акти українського парламенту.



Джерело

Суспільство

Напад у монастирі в Польщі: суд заарештував підозрюваного українця

Published

on



Суд у польському Ярославі ухвалив узяти під варту 31-річного громадянина України, якого підозрюють у вбивстві священника та нападі з ножем на чотирьох людей на території монастиря.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на RMF24.

Суд задовольнив клопотання районної прокуратури Ярослава. Запобіжний захід застосовано до 23 грудня 2026 року.

Згідно з рішенням суду, з огляду на стан здоров’я фігуранта арешт має здійснюватися в умовах лікарні з посиленим режимом безпеки.

Підозрюваного не доставляли на судове засідання через стан його здоров’я.

За даними прокуратури, він має перебувати в медичному закладі з відділенням посиленого режиму безпеки. Місце його перебування правоохоронці не розголошують.

Читайте також: Зеленський відреагував на напад у польському монастирі сестер-бенедиктинок: Шоковані цим злом

Як повідомляв Укрінформ, прокуратура Перемишля висунула обвинувачення 31-річному громадянину України Ігорю М., який, за даними слідства, 24 вересня напав із ножем на людей на території монастиря бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства.

За даними слідства, чоловік взяв ніж у монастирській кухні і напав на п’ятьох людей – чотирьох чоловіків та жінку. Священник, який намагався зупинити нападника, помер. Двоє поранених перебувають у тяжкому стані в лікарні Ярослава. Поранена жінка перебуває у лікарні міста Пшеворськ, ще один постраждалий після надання допомоги залишив лікарню в Перемишлі.

За даними слідства, Ігор М. в’їхав до Польщі з Німеччини в ніч проти 23 вересня. Він планував перетнути польсько-український кордон у пункті пропуску Корчова-Краківець, проте не зміг цього зробити, оскільки автомобіль не мав обов’язкового страхування. Машину затримали та евакуювали до Ярослава, туди ж поїхав і чоловік. Але замість того, щоб забрати автомобіль, він вирушив до монастиря бенедиктинок.

Прокуратура допитала прикордонників, безпосередніх свідків нападу та потерпілих.

Фігурант через стан здоров’я не міг брати участь у процесуальних діях. Психіатри виявили в нього симптоми гострого поліморфного психотичного розладу. Чи був чоловік осудним у момент нападу, має встановити окрема експертиза в рамках розслідування.

Фото: Polsat News



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Крим посів 55 позицію з 80 в рейтингу безпеки доріг рф

Published

on



Тимчасово окупований Крим посів 55 місце із 80 у російському рейтингу безпеки дорожнього руху. При цьому загалом на півострові зафіксували зниження кількості ДТП.

Про це повідомив Голос Криму.

Експерти пояснюють низькі показники недотриманням правил водіями. Вони також зазначають, що велика кількість камер спостереження на дорогах не запобігає перевищенню швидкості, виїзду на зустрічну смугу та нетверезому кермуванню.

За словами кримського автоексперта Дмітрія Тарана, водії нерідко звикають до розташування камер і орієнтуються на них замість дорожніх знаків та розмітки. 

Головними причинами смертельних аварій в окупованому Криму є виїзд на зустрічну смугу й перевищення швидкості, особливо на трасах між населеними пунктами. Водночас з цим на незаконно зведеній автомагістралі “Таврида” правила дорожнього руху найчастіше ігнорують приїжджі. 

Як раніше писав Інтент, в окупованому Криму загострилася паливна криза, через яку бензин на більшості АЗС повністю зник або продається перекупниками за подвійними цінами. На тлі дефіциту та регулярних атак на логістику цистерни з пальним тепер супроводжують військові мобільні вогневі групи.

Активіст із Білогірська розповів журналістам, що раніше пікапи МВГ із великокаліберними кулеметами супроводжували бензовози лише до Криму з боку Херсонської області. Тепер же вони з’явилися і на кримських трасах.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Погрожував відправити сина на передову: в Одесі військовий вимагав у матері $6000

Published

on


Фото: Нацполіція Одеської області

В Одесі судитимуть 28-річного військовослужбовця, якого обвинувачують у вимаганні 6000 доларів у матері мобілізованого. За версією слідства, за ці гроші він обіцяв вплинути на командування, щоб її син залишився служити в тилу, а в разі відмови погрожував його відправленням на лінію активних бойових дій.

Про завершення розслідування повідомили в ГУ Нацполіції в Одеській області.

Вимагав $6000, щоб син залишився в тилу

28-річного військовослужбовця однієї з військових частин викрили ще на початку червня. За даними слідства, він отримав номери телефонів матері мобілізованого одесита та її знайомого, після чого сам зв’язався з ними.

Чоловік переконував співрозмовників, що має необхідні зв’язки та може вплинути на військове командування. За 6000 доларів він нібито обіцяв зробити так, щоб мобілізованого залишили проходити службу у тиловій військовій частині.

На цьому пропозиції не закінчилися. За інформацією поліції, військовий запевняв матір, що згодом зможе домогтися навіть звільнення її сина з лав ЗСУ.

Також він нібито пропонував допомогти чоловіку безперешкодно залишити військову частину та приховати факт самовільного залишення місця служби від відповідних органів.

Погрожував передовою, якщо грошей не буде

Слідство стверджує, що вимога про 6000 доларів супроводжувалася погрозами. Якщо жінка не погодиться заплатити, її сина нібито обіцяли відправити на лінію активних бойових дій.

Військовослужбовця затримали під час отримання грошей від посередника. Поліцейські вилучили отримані кошти, телефон та автомобіль фігуранта.

У машині також знайшли ніж. Експертиза встановила, що він належить до короткоклинкової холодної зброї колючої дії.

Після затримання суд обрав військовому тримання під вартою з можливістю внесення застави. За даними поліції, він скористався цим правом.

Слідчі завершили розслідування та висунули чоловіку обвинувачення за ч. 3 ст. 369-2 КК України — одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення уповноваженої особи, поєднане з вимаганням, а також за ч. 2 ст. 263 КК України — носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обвинувальний акт уже скерували до суду. У разі доведення вини чоловіку загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У поліції також повідомили, що це не перша подібна справа фігуранта. Минулого року Київський районний суд Одеси визнав його винним у зловживанні впливом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та призначив штраф.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.