Connect with us

Суспільство

Перший – у Стрию

Published

on


Стрий став першим містом України, де 36 років тому підняли синьо-жовтий прапор

На Львівщині в місті Стрий 14 березня 1990 року над будівлею міськради підняли національний символ – синьо-жовтий прапор України. Це місто стало першим в Україні, де громада змогла переконати комуністичну владу виконати громадську вимогу і встановити національний стяг над міськрадою.

Про це Укрінформу розповів один з учасників події, який виконав рішення громади та безпосередньо забезпечив встановлення прапора, Василь Бичко.

Василь Бичко

За його словами, в час комуністичного режиму такі дії могли мати серйозні наслідки та призвести не лише до ув’язнення, а й до розстрілу співробітниками КДБ.

Василь Бичко демонструє світлини Едуарда Ушневича
Василь Бичко демонструє світлини Едуарда Ушневича

«Розумієте, у 1990 році ще був Радянський Союз, а Стрий – військове містечко, фактично закрите, де був великий аеродром, багато військових, і зрозуміло, що то було небезпечно. Вже потім людина з СБУ мені розповіла, що в списку, який підготували під час ГКЧП, я був у першій десятці на арешт. Це ж були 90-ті роки, вони б не те що в Сибір вивезли, вони би знищили так, щоб ніхто би не знав, де ти подівся і що з тобою було», – розповів Бичко.

Він зауважив, що після встановлення прапора у вечірній програмі новин «Врємя», яка транслювалася на весь Радянський Союз, диктор повідомив, що у місті Стрий був встановлений «бандерівський прапор».

«Коли вже ми встановили прапор, о 9-й годині вечора була програма «Врємя», і вони тоді на цілий світ дали фрагмент того, як ми встановлювали прапор… І диктор дослівно сказав, що в місті Стрий, Львівської області, над будівлею підняли «бандеровскій флаг». Не синьо-жовтий, а саме «бандеровскій флаг». Після того відкрили кримінальні провадження», – зазначив Бичко.

Фото
Історичне фото Едуарда Ушневича кольоризоване за допомогою технологій ШІ


Відповідаючи на питання, скільки українців вийшли на мітинг за встановлення національного прапора, він повідомив, що з околишніх містечок і сіл приїхало від 14 до 15 тисяч осіб.

«Так, 14-15 тисяч, і ні одного міліціонера не було видно, вони поховалися. Я тоді керував вартою Руху, був членом крайового проводу Народного руху. Тоді я роздав хлопцям 380 пов’язок, щоб порядок наводити. Ну, тому що провокації могли бути», – розповів він.

Згадуючи події 36-річної давнини, пан Василь повідомив, що встановленню прапора передувало чимало подій, які відбувалися у громаді, де більшість підтримували ідеї Народного Руху України. Так, 12 березня відбулося засідання крайового проводу Руху, на якому одноголосно винесли рішення встановити поряд з прапором радянської України жовто-блакитний прапор.

«У нас тоді була більшість, практично 80% депутатів від Руху, бо в лютому були вибори, і таке рішення прийняли. Богдані Гавришок сказали пошити прапор, Богдан Ботвін – активіст наш був – посвятив його в церкві, Оресту Галицькому дали доручення встановити кріплення наверху, і мені – встановити прапор. Для нас рішення Руху – то був основний закон, і в міській раді, звичайно, вони то знали. Тому вони 14 березня зранку скликали позачерговий виконком, вже десь на 12:00 годину зібралося дуже-дуже багато людей – 14-15 тисяч. І виконком виніс рішення. Звичайно, незалежно від рішення виконкому, ми все одно б встановили прапор, але він би вже був незаконний. А так у виконкомі була більшість наших рухівців і проголосували “за”», – пояснив Бичко.

Зеник Медюх
Зеник Медюх

Своєю чергою ще один з учасників подій у Стрию – активіст, бард, учасник Революції Гідності та доброволець Зеник Медюх розповів Укрінформу, що важливим чинником стало те, що рішення про підняття прапора було абсолютно законним і легітимним, адже пройшло голосування в місцевій владі.

«Вони (радянська влада, – ред.) не звикли просто, що сесія може голосувати не так, як скажуть у міськкомі партії. А тут виявилося, що може, і є законне рішення. Його назвали національним прапором тоді, не державним, а національним, і підняли поруч з прапором УРСР», – розповів Медюх, додавши, що діти і молодь, які бачили, як піднімається жовто-блакитний прапор, які виросли з цим прапором, згодом стали на захист Батьківщини.

За словами Василя Бичка й Зеника Медюха, після подій у Стрию відбулася ланцюгова реакція – і жовто-блакитні національні стяги почали піднімати в Дрогобичі, Львові та інших містах західної України. І лише згодом прапор замайорів у Києві.

Наразі відомо, що мітинг у Стрию та встановлення прапора були зафіксовані фотографом Едуардом Ушневичем та видані як поштова листівка у 1999 році.

Спілкуючись з Василем Бичком напередодні Дня добровольця, Укрінформ також дізнався, що в 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, йому виповнилося 64 роки, і це не завадило йому стати на захист Батьківщини.

«У 2022-му мені було 64, тут ніде не брали, тож я пішов добровольцем. Я був у «Карпатській Січі», Київ захищав, Ірпінь, потім Вірнопілля під Ізюмом. Так до червня місяця був у боях», – розповів він, додавши, що в ЗСУ його, як добровольця, вже не перевели через поважний вік.

Своєю чергою Зеник Медюх, якого називали «нічним голосом Майдану», збирав перші сотні добровольців ще в 2014 році, які йшли на війну проти російських загарбників.

«Я ходив від палатки до палатки й казав: “Хлопці, йдемо до Нацгвардії». І ми так набрали перший батальйон, потім другий батальйон і так далі. Я там найстаршим був по віку, мене вже фактично не можна було брати, але я знайомий був із Парубієм і він сказав: “З гітарою, от він іде”. То ми йшли, як то кажуть, в старих кросівках і джинсах у перші місяці», – розповів Медюх.

Він зазначив, що сьогодні з однодумцями та друзями зберуться на Марсовому полі у Львові, аби вшанувати пам’ять загиблих побратимів та відвідати їхні могили.

*  *  *

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 14 березня відзначають День українського добровольця. Цей день започатковано 17 січня 2017 року Верховною Радою з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги й турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. Ця дата вибрана не випадково: 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.

Ірина Кожухар

Фото: Едуарда Ушневича, Суспільне Львів / Ольга Дейнека, Олена Степанюк / АрміяІnform, кадри відеозаписів на Youtube



Джерело

Суспільство

Корецький анонсував цифрову платформу, де можна повідомляти про відсутність базових послуг

Published

on



Мінцифри разом із Мінрегіоном готуються запустити єдину цифрову платформу, де кожен  зможе повідомляти про відсутність світла, тепла, води.

Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці за результатами наради з профільними міністрами, колегами з Офісу Президента, керівниками обласних і міських адміністрацій та енергетиками.

“Ми не маємо права допустити, щоб повторювалися ситуації, коли в деяких локальних випадках світла не було по декілька днів без належної реакції. Ці дані потрібні, щоб ми бачили реальну картину і реагували у режимі 24/7”, – заявив він.

Зараз тривають відновлювальні роботи після російських ударів по критичній інфраструктурі в Києві, Одесі та інших містах, зазначив Корецький.

“Передусім — Одеса. Більша частина міста з водою, з теплом ситуація складніша. Без опалення досі близько 240 тисяч людей, триває підключення котелень. До кінця доби більшість одеситів мають отримати тепло. Росіяни методично вибивають лінії електропередач в регіоні й постійні атаки не дають бригадам повноцінно працювати”, – поінформував Корецький.

Що стосується Києва, зазначив Прем’єр-міністр, на правобережній частині міста мережу поступово наповнюють водою.

“Наступного тижня на рівні уряду підготуємо декілька рішень потрібних окремо для столиці, а також щодо пріоритизації водопостачання в разі подальших ворожих обстрілів і руйнувань інфраструктури. Алгоритм для критичних ситуацій буде єдиним для всієї країни з урахуванням регіональних особливостей”, – заявив Корецький.

Як поінформував Прем’єр-міністр, “окремо, за дорученням Президента, опрацювали залучення до ремонтних робіт Державної спеціальної служби транспорту, що підпорядкована Міноборони. Цивільні комунальники не мають змоги так же швидко працювати в бойових умовах і не мають спеціальної техніки, як це вже ефективно роблять ДССТ, особливо в прифронтових регіонах”.

“Також Міноборони разом із ЗСУ мають визначити серед військовослужбовців фахових інженерів та електриків, актуалізувати списки і за регіональним принципом направити цих людей у резерв ДССТ. Розцінюємо це як додаткову допомогу в разі необхідності”, – пояснив Корецький.

Читайте також: В Одесі працює 291 пункт незламності

Як повідомляв Укрінформ, уранці 21 листопада в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському, Подільському районах та на лівобережній частині столиці спостерігалися зниження тиску у водопровідних мережах або тимчасова відсутність водопостачання.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Миколаївський науковець здобув державну іменну стипендію

Published

on



Молодий науковець Одеської військової академії Михайло Богуш здобув державну іменну стипендію імені Героїв Небесної Сотні. Загалом цього року визначили 25 переможців.

Відповідний наказ оприлюднило Міністерство освіти і науки України.

Розмір щомісячної стипендії становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені на початок 2027 року. Фінансову підтримку призначили на підставі рішення конкурсної комісії, яка відібрала найкращих дослідників наприкінці жовтня.

Переможців визначили у п’яти номінаціях: імені Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки. У кожній із них обрали по п’ять молодих науковців.

Читайте також: Президент призначив стипендію трьом діячкам культури з Одещини

Державні іменні стипендії молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні заснували в Україні у 2018 році. Їхня головна мета — підтримати талановитих дослідників, які активно розвивають вітчизняну науку та роблять вагомий внесок у зміцнення держави.

Претендувати на нагороду можуть науковці віком до 35 років (або до 40 років, якщо вони мають науковий ступінь доктора наук), які працюють чи навчаються в українських закладах вищої освіти або наукових установах.

Відбір кандидатів відбувається на конкурсній основі. Спочатку претендентів висувають вчені ради їхніх університетів чи інститутів, після чого документи розглядає спеціальна конкурсна комісія при Міністерстві освіти і науки України. Під час оцінювання враховують наукові здобутки кандидатів, наявність публікацій у провідних виданнях, патентів, участь у міжнародних проєктах, а також їхню активну громадянську позицію.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Ізмаїлі п’яний водій влетів у припарковані авто та відбувся подряпинами

Published

on




Читайте оперативні новини першими. Підпишіться на офіційний Telegram-канал «Бессарабія INFORM».


Підписатися

Вчора ввечері, 8 листопада, на території ЖК “Асоль” міста Ізмаїл сталася ДТП за участю трьох автомобілів. Попередньо встановлено, що аварію допустив 46-річний житель Ларжанки, який мав ознаки алкогольного сп’яніння. На щастя, ніхто з людей не постраждав, а сам винуватець ДТП меддопомоги не потребував. Про це із посиланням на власні джерела повідомляє “Бессарабія INFORM”.

ДТП виявили правоохоронці під час несення служби з охорони громадського порядку на вулиці Поперечній.

Попередньо, водій Volkswagen Passat не впорався с керуванням та врізався у два припарковані автомобіля.

На чоловіка було складено адміністративні матеріали за статтями 130 ч.1 КУпАП та ст. 124 ч.1 КУпАП. Згідно санкцій статтей водієві загрожує штраф у розмірі 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Раніше ми повідомляли: Кілійські депутати підтримали угоду про транскордонну співпрацю з румунською комуною Кілія-Веке



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.