У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь полковника армії УНР Петра Болбочана. Захід приурочили до Дня Соборності України, а його проведення стало частиною масштабної патріотичної акції в місті.
Про це повідомила громадська організація “Деколонізація. Україна”.
Новий меморіал встановили за адресою вул. Петра Болбочана, 46. Раніше активісти зверталися до Харківської міськради з проханням увіковічити ім’я визволителя міста, а 22 грудня топонімічна комісія міста офіційно погодила встановлення дошки.
Відкриття меморіальної дошки це важливий етап, але не завершення. Ми послідовно працюватимемо над тим, щоб у Харкові з’явився пам’ятник Петру Болбочану — визволителю цього міста, — зазначили представники ГО.
За даними Українського інституту національної пам’яті, Петро Болбочан, полковник армії УНР, народився 17 жовтня 1883 року в селі Гіджеу (нині Ярівка на Буковині) в сім’ї молдовського православного священника. Спершу він навчався в духовній семінарії, проте згодом обрав військову кар’єру і 1905 року вступив до Чугуївського піхотного юнкерського училища, де організував український гурток для поширення рідної мови.
Болбочан брав активну участь у Першій світовій війні, командував кулеметними підрозділами, формував резервні полки та здобув низку військових нагород. Після Лютневої революції він підтримав Центральну Раду та почав створювати українські військові частини. Його 1-й Український Республіканський полк і пізніше Окремий запорізький корпус відіграли ключову роль у звільненні Криму від більшовиків у 1918 році.
Особливою стала операція на Чонгарському перешийку, де група з 20 козаків під командуванням Болбочана стрімко нейтралізувала червоноармійців і запобігла підриву мосту, після чого українські війська успішно захопили Джанкой і Сімферополь. Попри героїчні здобутки, частини полковника були змушені залишити Крим через тиск союзників, а сам полковник став об’єктом двох замахів.
У травні 1919 року він був звільнений із командування, проте згодом заарештований через звинувачення у спробі державного перевороту. Не скориставшись пропозицією втекти, Болбочан сподівався відстояти свою честь у суді, однак військово-польовий трибунал засудив його до страти. 28 червня 1919 року на станції Балин на Хмельниччині полковника розстріляли.
Чи зберігається пам’ять про цивільних, які загинули внаслідок воєнних злочинів росії упродовж першого, другого, третього та навіть четвертого років повномасштабної війни, і як про це говорити так, щоб не стирати трагедію, але й не завдавати додаткового болю?
Торік Інтент проаналізував позиції військових адміністрацій, митців і філософів, які безпосередньо працюють із меморіалізацією, а також реакцію місцевих мешканців на ці ініціативи.
Анна Бальчінос
