Нападник – 31-річний українець – у день вбивства в’їхав до Польщі з Німеччини.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Polsat News.

Як повідомила під час пресконференції представниця польської прокурори, 31-річний чоловік того ж дня, коли стався напад, в’їхав до Польщі з території Німеччини.

«Ми знаємо, що цей злочин вчинив 31-річний чоловік, громадянин України, який сьогодні в’їхав до Польщі з території Німеччини. Він прямував до пункту пропуску в Корчовій, однак кордон не перетнув», — повідомили у прокуратурі.

За даними правоохоронців, чоловік потрапив на територію монастиря, після чого зайшов до кухонних приміщень. Саме там, за словами слідства, він зіткнувся з людьми, яких пізніше атакував.

«На цю мить ми можемо сказати, що цей чоловік зайшов на територію монастиря, зайшов до приміщень кухні. Там сталися перші зустрічі з людьми, які брали участь у цій події. Пізніше подія перемістилася на територію костелу, що розташований тут же, на території монастиря», — розповіли у прокуратурі.

Як зазначається, знаряддям нападу став ніж, який, за даними слідчих, підозрюваний узяв на кухні монастиря. Чоловіка затримали на місці події поліцейські Повітового управління поліції в Ярославі. Наразі з ним проводять первинні слідчі дії, можливість подальших процесуальних дій мають визначити лікарі.

«У нього взяли кров, її досліджуватимуть на вміст наркотичних речовин. Ми не маємо жодної інформації щодо мотивів, якими керувалася ця особа», — повідомила представниця прокуратури.

Загалом унаслідок нападу постраждали п’ятеро осіб — четверо чоловіків та одна жінка. Як підтвердила прокуратура, серед постраждалих було троє духовних осіб та двоє мирян.

«Ми вже маємо підтвердження, що одна особа померла. Двоє осіб перебувають у центрі медичної опіки в Ярославі, перебувають у стані, що загрожує життю, це тяжкий стан», — повідомила прокурорка. Особу, яка померла, раніше доправили до лікарні.

Як відомо, напад стався в четвер близько 9:30 (за місцевим часом) у монастирі сестер-бенедиктинок на вулиці Бенедиктинській у Ярославі. За попередньою інформацією, нападник атакував людей перед месою, яка мала розпочатися о 10-й годині. Територію монастиря оточено, на місці працюють поліцейські, прокурори та експерти. За словами свідків, частина людей, які перебували тоді в костелі, намагалися сховатися.

Ситуацію прокоментував також очільник Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський. Він повідомив, що громадянина України негайно затримала поліція, а служби з’ясовують мотиви та всі обставини нападу.

На трагічну подію відреагували також вже президент Польші Кароль Навроцький і глава польського уряду Дональд Туск, які підкреслили, що зловмисника буде покарано і потрібно встановити, що призвело до цієї трагедії.

Як повідомляв Укрінформ, внаслідок нападу із ножем на території монастиря сестер-бенедиктинок у Ярославі Підкарпатського воєводства постраждали п’ятеро осіб. Поліція затримала підозрюваного — ним виявився громадянин України.

Посольство України в Польщі рішуче засудило напад, що стався 24 вересня на території монастиря сестер-бенедиктинок у Ярославі (південний схід РП), та висловило співчуття родині загиблого.

Фото: Polsat News

В Одесі внесли зміни до міського бюджету та виділили майже 685 мільйонів гривень фінансової допомоги комунальному підприємству “Теплопостачання міста Одеси”. З цієї суми понад 198 мільйонів гривень спрямують на покриття видатків для врегулювання заборгованості теплопостачальної організації.

Про це йдеться в розпорядженні начальника Одеської міської військової адміністрації.

Згідно з документом, фінансова допомога надається коштом надходжень до загального фонду бюджету Одеської міської територіальної громади.

Загалом оновлені доходи міського бюджету на 2026 рік затвердили в сумі 20,18 мільярда гривень (із них спеціальний фонд — 534 мільйони 684 тисячі 937 гривень), а видатки — 20,48 мільярда гривень (зокрема видатки спеціального фонду — 4 мільярди 69 мільйонів 516 тисяч 735 гривень).

Як раніше писав Інтент, комунальне підприємство “Теплопостачання міста Одеси” оголосило про намір встановити нові економічно обґрунтовані тарифи на опалення на період 2026–2027 років. Водночас для населення чинні розцінки залишаться на рівні до повномасштабного періоду через мораторій, що діє під час воєнного стану. Головна причина оновлення розрахунків — вимоги закону та зростання витрат підприємства. 

Раніше багаторічні борги за тепло стали причиною одного з найбільших господарських спорів в Одесі за останні роки. До процесу вже залучили міську раду, а сума претензій перевищила три мільярди гривень.

Юлія Калабайда

Анкара направила Києву та Москві нові пропозиції щодо припинення протистояння у Чорному морі. Турецька сторона прагне зупинити взаємні удари по портах та цивільних суднах. Увесь світ чекає на рішення, адже від цього залежить доставка зерна до бідних країн. Зараз обидві держави вивчають ініціативу та готують свої відповіді.

Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV, передає Новини.LIVE.

Реклама

Пропозиції для сторін

За словами Хакана Фідана, відповідні пропозиції вже надіслали Україні та Росії, а тепер Анкара очікує на відповідь. Водночас зміст документа міністр не розкрив. Він зазначив, що досягти тривалого результату зараз складно, однак сторони мають можливість шукати компроміс.

“Ми надіслали пропозицію обом сторонам і чекаємо на відповідь”, — сказав Фідан.

Що відбувається в морі

Фідан нагадав про “зернову угоду”, яку Україна та Росія уклали у 2022 році за посередництва Туреччини та ООН. Вона передбачала розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна.

За словами міністра, тоді фактично працювала система, за якої сторони не втручалися в діяльність одна одної в Чорному морі. Тепер ситуація інша — відбуваються атаки на порти та інші види морської діяльності.

Чому важлива угода

Окремо Фідан звернув увагу на наслідки для світових ринків. Він зазначив, що проблеми з вивезенням зерна можуть позначитися на продовольчій безпеці в різних країнах. Турецька сторона, за його словами, намагається довести переговорний процес до логічного завершення. Водночас досвід попередньої угоди не гарантує, що цього разу сторонам буде легко узгодити свої позиції.

“У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди”, — зазначив Фідан.

Що відомо про зернову угоду

22 липня 2022 року в Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування українських портів і вивезення зерна. Окремий аналогічний документ підписала Росія. Упродовж дії домовленостей Москва кілька разів погрожувала вийти з угоди, зокрема у жовтні 2022 року, однак згодом відновила участь. У березні 2023 року угоду продовжили ще на 120 днів, але вже у квітні Росія почала блокувати погодження руху суден українським зерновим коридором.

У липні 2023 року Росія відмовилася від продовження угоди та заявила про припинення гарантій безпеки судноплавства. Після цього РФ також попередила, що розглядатиме судна, які прямують до українських портів, як потенційних перевізників військових вантажів. Україна зі свого боку заявила про аналогічні ризики для суден, які прямуватимуть до російських портів. Водночас у серпні 2023 року почав діяти тимчасовий морський коридор, зокрема для евакуації суден, які залишалися в портах Одеси, Чорноморська та Південного від початку повномасштабного вторгнення.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 1000 об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 200 цивільних суден. Під ударами опиняються порти, причали, якірні стоянки та маршрути. Через нові атаки вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів.

Також Новини.LIVE писали, що Україна та Індія обговорили безпеку судноплавства в Чорному морі та наслідки російської агресії. Київ поінформував Нью-Делі про удари по цивільних суднах і портовій інфраструктурі. Окремо сторони говорили про мирні зусилля та глобальну продовольчу безпеку. У Києві наголосили, що ця проблема стосується не лише України, а й мільйонів людей у світі.