Події
Премія книжкових блогерів визначила довгі списки найкращої української літератури
Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.
Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.
До довгого списку весняної премії увійшли:
- “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
- “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
- “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
- “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
- “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
- “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
- “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
- “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
- “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
- “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
- “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
- “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
- “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
- “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
- “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
- “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
- “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
- “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
- “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
- “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
- “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
- “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
- “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
- “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
- “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
- “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
- “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.
Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.
До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:
Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);
Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);
Юлія Типусак (блог “Проліт”);
Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);
Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);
Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);
Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);
Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);
Наталія Могила (блог “Readna”);
Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).
Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.
Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.
У Музеї історії міста Києва відкрили виставку «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві», яка через автентичні артефакти, документи та фотографії простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Проєкт присвячений Дню військового медика, який в Україні відзначають 27 липня.
Як зазначається, експозиція розповідає про понад 270 років розвитку військової медицини в Україні та людей, які в різні історичні періоди рятували життя захисників.
«Київ сьогодні не лише живе в умовах війни, а й формує пам’ять про неї. Важливо, щоб історії людей, які рятують життя на передовій, ставали частиною нашої спільної пам’яті. Виставка показує, що військова медицина – це не лише про професію чи технології. Це про відповідальність, людяність і силу духу», – зауважив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини / Фото: КМДА
1 / 15
Назва виставки символізує зустріч пораненого воїна і військового медика в мить, коли вирішується людське життя. Через автентичні артефакти, документи, фотографії, медичне обладнання та особисті речі військових медиків експозиція простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Генеральна директорка Музею історії Києва Вікторія Муха наголосила, що виставка покликана зберегти пам’ять про тих, хто щодня бореться за життя українських захисників.
«За кожним врятованим життям стоїть людина, яка в критичний момент зробила все можливе, щоб допомогти іншому. Історія військової медицини – це не лише історія знань, технологій і професійного досвіду. Передусім це історія людяності, витримки та щоденного служіння. Цією виставкою ми прагнемо розповісти про тих, хто щодня бореться за життя наших Захисників і Захисниць, та зберегти пам’ять про їхній внесок у сучасну історію України», – зауважила вона.
Особливе місце в експозиції посіли військові медичні ноші, які художник Сергій Бабій перетворив на живописні полотна, поєднавши документальність, символізм і пам’ять про боротьбу за людське життя.
Також відвідувачі можуть побачити аптечку військового медика Руслана Козака («Коливан»), сформовану під час його бойової служби та доповнену протягом подальшої роботи інструктором із тактичної медицини.
Організаторами виставки виступили Музей історії міста Києва у співпраці з Музеєм російсько-української війни Національного університету оборони України, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Київським міським центром підготовки громадян до національного спротиву, волонтерським проєктом «Мед+Коливан», а також українськими виробниками тактичного медичного спорядження Shannon Mechanics і SICH Україна.
Виставка триватиме до 30 серпня за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.
Як повідомляв Укрінформ, у Латвійській національній бібліотеці у Ризі відкрили фотовиставку «Голоси захисниць» (Voices of Defenders), присвячену жінкам, які служать у лавах Збройних сил України.
Фото: КМДА
Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Як передадає Укрінформ, про це Мінкульт повідомив у Фейсбуці.
“Започатковуємо “Волю” – нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Мінкульті, “Воля” створена для підтримки літератури в Україні та її інтеграції у глобальний дискурс”.
Премія охоплює три номінації:
- найкраща українська прозова книжка;
- найкраща українська документальна книжка;
- найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською.
Як поінформували в Мінкульті, книжки номінують українські видавництва – до трьох видань у кожній категорії. Лавреат кожної номінації отримає ₴400 тисяч. Відбір відбуватиметься у три тури. Лауреатів оголосять на початку грудня.
Журі премії очолив літературознавець, директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків. До складу журі входять письменник і військовослужбовець Олександр Михед, шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL Уям Блекер, письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська, літературна критикиня, редакторка у видавництві “Темпора”, ведуча подкасту “Висока полиця” Богдана Романцова.
Прийом заявок триває до 19 серпня 2026 року на сайті премії.
Як зазначила у Фейсбуці ініціаторка створення премії, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, “Воля” відзначатиме найкращу українську прозу й документалістику, а також – найкращу книжку про Україну іноземного автора в українському перекладі. Вільно говорити, писати, видавати й читати – привілей незалежних. Я впевнена, що премія спонукатиме нас все глибше замислюватися над суттю волі для українців й пояснювати цей феномен іноземцям, а також просто говорити про хороші книжки”.
Як пояснила Лаюк, видавництво може номінувати книжки, видані українською мовою від 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури “Веселка” розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: ©vejaa
Під час 83-го Венеційського кінофестивалю відбудеться прем’єрний показ документального фільму про найзаможнішу людину світу Ілона Маска.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Стрічка під назвою «Маск» (Musk) триватиме 232 хвилини, майже чотири години.
Зазначається, що кінорежисером фільму є відомий американський документаліст Алекс Гібні, який здобув премію «Оскар» за найкращий документальний фільм «Таксі на темну сторону» (2008) про політику США щодо застосування тортур.
Гібні вперше розповів, що працює над фільмом про Маска ще у березні 2023 року, назвавши його «остаточним і неприкрашеним дослідженням» керівника компаній Tesla, SpaceX та соцмережі X.
Повідомляється, що режисер завершив роботу вже на початку 2025 року, проте повернувся до продовження монтажу на тлі підтримки Маском президентської кампанії та фінансової підтримки Дональда Трампа, та його роботи в «Департаменті ефективності уряду США» (DOGE).
Оскільки Маск продовжував генерувати заголовки, ті, хто стежив за проєктом Гібні, природно, почали задаватися питанням, «коли і як режисер взагалі зможе завершити роботу над фільмом про американського мільярдера».
Цього року Венеційський кінофестиваль триватиме з 2 по 12 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, американський мільярдер Ілон Маск заявив, що ШІ-відеогенератор Grok Imagine, розроблений його компанією xAI, до кінця 2026 року створить повнометражну «історично точну» версію «Одіссеї» Гомера.
Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense
-
Одеса3 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Одеса3 дні ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство1 тиждень agoВеликих аудитів у бойових бригадах ЗСУ цьогоріч не було
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Одеса1 тиждень ago
Зміна прем’єра в Україні: одесити про очікування змін в уряді
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації