Connect with us

Події

Премія книжкових блогерів визначила довгі списки найкращої української літератури

Published

on



Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.

Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.

До довгого списку весняної премії увійшли:

  • “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
  • “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
  • “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
  • “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
  • “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
  • “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
  • “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
  • “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
  • “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
  • “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
  • “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
  • “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
  • “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
  • “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
  • “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
  • “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
  • “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
  • “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
  • “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
  • “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
  • “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
  • “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
  • “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
  • “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.

Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.

До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:

Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);

Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);

Юлія Типусак (блог “Проліт”);

Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);

Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);

Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);

Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);

Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);

Наталія Могила (блог “Readna”);

Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).

Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.



Джерело

Події

Стрічка «За Перемогу!» отримала три відзнаки Одеського міжнародного кінофестивалю

Published

on



Фільм “За Перемогу!” Валентина Васяновича отримав одразу три відзнаки XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

“За Перемогу!” визнали найкращим українським ігровим повнометражним фільмом.

Режисер отримав головну нагороду Національної конкурсної програми – статуетку “Золотий Дюк”, а також грошову премію.

Крім того, стрічка стала переможцем за версією журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI. Ще одну спеціальну відзнаку фільму присудив MEGOGO.

“Таким чином, “За Перемогу!” завершив 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль одразу з трьома нагородами”, – зауважили у Держкіно.

“За Перемогу!” – антиутопічна історія про Україну після завершення війни, у якій режисер досліджує майбутнє країни та людини, яка намагається знайти своє місце у новій реальності.

Читайте також: На Одеському МКФ відбулася українська премʼєра фільму «Соліст»

Українська прем’єра фільму “За Перемогу!” відбудеться 22 жовтня.

Фільм створено у копродукції між Arsenal Films, українською продюсерською компанією ForeFilms ForeFilms та литовською M-Films.

Як повідомляв Укрінформ, українська стрічка “Театр Ветеранів” стала найкращим документальним фільмом на міжнародному кінофестивалі.



Джерело

Continue Reading

Події

Франція та Південна Корея інвестують €1 мільярд у кіно та аудіовізуальну індустрію

Published

on



Франція та Південна Корея спрямують один мільярд євро упродовж наступних п’яти років на підтримку кіно й аудіовізуальної індустрії та зміцнення культурного суверенітету.

Про це президент Франції Еммануель Макрон сказав на відкритті міжнародного саміту «Люм’єр» у Сен-Поль-де-Ванс, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми залучаємо один мільярд євро протягом п’яти років для створення того, що ми назвали партнерством «Люм’єр», а саме ініціативи, спрямованої на підтримку індустрії зображень та культурного суверенітету», – зазначив Макрон.

Президент Франції також закликав до нового багатостороннього підходу для підтримки світового кінематографа на тлі викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом і цифровими платформами.

«Успіх цього саміту буде вимірюватиметься тим, що на ньому утвориться – новими коаліціями, новими проєктами та сталим діалогом між середовищами, які надто часто працювали розрізнено», – зазначив Макрон.

Читайте також: Південна Корея в ООН: Співпраця Росії та КНДР затягує війну проти України

Саміт, організований спільно з президентом Південної Кореї Лі Чже Мьоном, зібрав у Фонді сучасного мистецтва 200 учасників із 55 країн. Серед них – представники голлівудських студій, телеканалів, стримінгових платформ, кінотеатрів, продюсерських компаній та видавців відеоігор.

Участь у заході беруть керівники Sony Pictures, Disney та Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.

Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі анімаційних фільмів у Франції лауреатами стали відразу п’ять українських робіт.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Події

Вийшов перший художній твір про Нобелівського лауреата з України Агнона

Published

on


Вийшов друком роман, де вперше в художній формі осмислюється постать єврейського письменника з Бучача на Тернопільщині, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Йосефа Агнона.

Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.

У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.

Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».

«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.

Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.

«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.

За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.

Читайте також: У США вийде двомовна збірка поезій Василя Стуса

Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.

Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).

Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.