Політика
про статтю Financial Times: Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спершу отримати
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, коментуючи статтю у Financial Times, у якій йдеться про нібито тиск США на Україну з вимогою провести вибори Президента до 15 травня, заявила, аби втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати.
Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешту чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода, ратифікована парламентами, а не меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає», – розповіла Айвазовська.
Вона також відзначила, що «робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого – зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою».
«Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», – зазначила громадська діячка, додавши, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні знаходиться на рівні близько 10%.
Айвазовська також нагадала, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори триває, але є порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії: «Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці строки є дуже оптимістичними».
12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням тощо», – зауважила вона.
Як повідомлялося, Financial Times із посиланням на власні джерела оприлюднила інформацію про те, що Україна почала готуватися до проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши в іншому разі позбавити Київ гарантій безпеки.
Президент Володимир Зеленський 3 січня під час брифінгу наголосив, що вибори неможливі без припинення вогню, та закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.
Французькі, німецькі та британські дипломати працюють над створенням власного формату переговорів про припинення війни в Україні, побоюючись бути виключеними з цього процесу адміністрацією Дональда Трампа.
Про це із посиланням на європейських чиновників пише The New York Times (NYT), передає Укрінформ.
«Три європейські країни стурбовані тим, що президент Трамп виключить їх із будь-яких переговорів про припинення російсько-української війни, працюють разом, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів», – розповіли співрозмовники видання.
За їхніми даними, провідну роль у виробленні спільної європейської позиції відіграють Париж і Берлін. Лондон, де нещодавно змінився уряд, також бере участь в обговоренні цього питання, але виявляє велику обережність через побоювання з приводу своїх відносин із Вашингтоном.
Як зазначили співрозмовники NYT, припинення війни в Україні та відносини з Росією надто важливі для Європи, аби покладатись лише на Сполучені Штати, які виглядають дедалі більш непередбачуваними.
Тож європейці прагнуть гарантувати, що мирна угода не буде укладена без їхньої участі, хоча й визнають, що будь-які переговори з Москвою відбуватимуться за посередництва США.
«Для Європи ставки надвисокі. Війна в Україні є серйозною безпековою проблемою і перемога Росії там матиме величезні наслідки. Тому Велика Британія, Франція та Німеччина, три країни, відомі як «E3», вважають, що вони повинні бути основними переговірниками на підтримку України», – йдеться в публікації.
Деталі можливих варіантів участі європейців у переговорах про мир в Україні, які наразі опрацьовується дипломатами трьох країн, не розкривається.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до всіх форматів зустрічей у перемовинах та розраховує, що американська сторона у серпні буде активною.
Фото: ОП
“15 серпня – День Війська Польського (Święto Wojska Polskiego). Цього дня Польща вшановує перемогу у Варшавській битві 1920 року, коли Військо Польське разом зі з’єднаннями Армії УНР зупинило більшовицьку навалу й відстояло свободу. Столітня тяглість спільного протистояння московському імперіалізму сьогодні триває на українському фронті. Висловлюємо щиру вдячність Війську Польському та Республіці Польща за багаторічну системну військову підтримку від 2014 року й особливо після 24 лютого 2022 року”, – йдеться у привітанні.
У Генштабі ЗСУ подякували Польщі за лідерство у форматах «Рамштайн», LITPOLUKRBRIG, місії EUMAM Ukraine, ініціативі NSATU та Спільному центрі НАТО-Україна JATEC, функціонуванні операції LEGIO, а також за вишкіл українських підрозділів і логістичну роботу.
“Ця взаємодія наближає повну взаємосумісність ЗС України з арміями НАТО та ЄС”, – зазначили у Генштабі.
Також в Генштабі висловили вдячність польському народу за прихисток українських родин та вшанували пам’ять громадян України польського походження та польських добровольців, полеглих за свободу.
Як повідомляв Укрінформ, День Війська Польського відзначають у Польщі 15 серпня. Вперше післявоєнна Польща офіційно відзначила його у 1992 році.
Фото: gov.pl
Російські удари по вантажних суднах створюють загрозу постачанню українського продовольства до Єгипту та інших країн Африки й Близького Сходу.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Дуже вдячний президенту Єгипту Абделю Фаттаху Ас-Сісі за увагу до викликів продовольчій безпеці та ситуації в нашому Чорноморському регіоні. Сьогодні говорили з паном президентом, і це була дуже потрібна розмова», – зазначив він.
Глава держави нагадав, що Україна є одним із найбільших постачальників продовольства для Єгипту, значної частини інших країн Африки, Близького Сходу.
За його словами, наразі постачання під великою загрозою через російську війну.
«На жаль, через ці російські удари по вантажних суднах загинуло й два громадянина Єгипту. Висловив наші співчуття пану президенту», – додав Президент.
Зеленський підкреслив, що вже є відчутне скорочення постачання, і це може мати «дуже неприємні наслідки через зростання цін та дефіцити». Також сторони обговорили, як цьому протидіяти та захищати життя, домовились про пошук спільних рішень.
«Говорили також про енергетичну співпрацю, двосторонні відносини між нашими країнами. Домовилися, що команди опрацюють усе, про що ми говорили», – зауважив Зеленський.
Окремо він подякував президенту Єгипту за його оцінку, що дипломатія повинна спрацювати для завершення війни.
Як повідомляв Укрінформ, заступник постійного представника України при ООН Володимир Павліченко заявив на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія веде цілеспрямовану кампанію проти українського експорту зерна та намагається заблокувати морські торговельні маршрути в Чорному морі, що створює загрози для глобальної продовольчої безпеки.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
-
Суспільство1 тиждень agoУ Десантно-штурмових військах розповіли про основні причини СЗЧ
-
Події7 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові