Суспільство
РФ вимагає 152 роки ув’язнення для вісьмох кримчан за «роботу на розвідку України»
Російський прокурор запросив загалом 152 роки ув’язнення для восьми жителів Криму, яких ФСБ звинувачує в участі в «агентурній групі української розвідки».
Про це повідомила у Телеграмі правозахисна ініціатива “Трибунал. Кримський епізод”, передає Укрінформ.
“Прокурор вимагає загалом 152 роки ув’язнення для вісьмох кримчан, яких ФСБ назвала “глибоко законспірованою агентурною групою української розвідки”. Сюжет вигадали – як у кіно: таємні канали постачання вибухівки, успішні диверсії на залізницях, встановлення засобів стеження, підготовка резонансних замахів на головних кримських колабораціоністів – Аксьонова та Константинова. В останній момент усіх врятували відважні співробітники ФСБ”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у суді справа почала розвалюватися з першого засідання через суперечливі свідчення фігурантів. Віктор Подвальний (призначений «куратором») заявив, що майже не знає інших обвинувачених у залі. Кирило Баранник визнав підрив колій, але наголосив, що діяв самостійно і нікого з підсудних не знає, а також заявив про катування електричним струмом, удушенням та утопленням. Ще один обвинувачений припустив, що його затримали лише через паркування авто біля будинку колаборанта Константинова. Обвинувачена Войнаровська зізналася, що підписала свідчення під погрозами слідчого ФСБ віддати її дитину до притулку.
Правозахисники зауважили, що російський суддя Ігор Костін та двоє його колег розглядають чергову абсурдну справу. Раніше Костін уже засудив до довічного ув’язнення невинного українського фермера, який мав алібі. На всіх цих суддів чекає Міжнародний трибунал за воєнні злочини: позбавлення права на справедливий суд та співучасть у незаконному ув’язненні людей.
Як повідомляв Укрінформ, за час окупації Криму зафіксували 560 політичних в’язнів та переслідуваних за кримінальними «справами», з яких 316 – представники кримськотатарського народу.
Суспільство
ВАКС відмовився закрити справу Коломойського через «правки Лозового»
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду під час підготовчого засідання відмовила у задоволенні клопотання захисту бізнесмена Ігоря Коломойського про закриття відносно нього кримінальної справи щодо заволодіння коштами ПриватБанку на суму понад 9,2 млрд грн.
Про це повідомив у коментарі Укрінформу адвокат бізнесмена Олександр Лисак.
За його словами, під час судового засідання у середу на порядку денному було лише одне клопотання – про закриття кримінальної справи відносно бізнесмена на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК – так званих «правок Лозового», які передбачають закриття справи через те, що терміни досудового розслідування спливли.
«Суд відмовив у задоволенні цього клопотання», – сказав адвокат.
Наступне підготовче засідання відбудеться 23 листопада поточного року.
Як повідомляв Укрінформ, на початку серпня поточного року САП стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігоря Коломойського, а також п’ятьох експрацівників банку, яким інкримінують заволодіння 9,2 млрд грн.
Суспільство
ВАКС закрив справу ексголови Одеської ОДА Сьепанова
Вищий антикорупційний суд 16 листопада закрив кримінальне провадження щодо колишнього директора державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” та його пособника. Йдеться про ексочільника Одеської ОДА Максима Степанова, який також був міністром охорони здоров’я.
Як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, сторона обвинувачення не погодилася з таким рішенням і готує апеляційну скаргу.
Хоча в САП не назвали імені фігуранта, з матеріалів справи випливає, що йдеться про Максима Степанова, який очолював Одеську обласну державну адміністрацію у 2017-19 роках.
Провадження закрили на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма передбачає закриття справи, якщо після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування. Йдеться про так звані “правки Лозового”.
Мотиви рішення суду наразі невідомі, оскільки оголосили лише його резолютивну частину. У САП заявили, що оскаржуватимуть закриття провадження.
Про підозру Степанову повідомили 20 липня 2023 року. Йому інкримінували привласнення майна та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
За версією НАБУ та САП, Степанов і його пособник могли заволодіти понад 20 мільйонами євро державного підприємства. Слідство вважало, що для цього ціни на постачання голограм завищували у чотири-шість разів.
Також обвинувачення стосувалося одержання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на елементи дизайну українських документів – стилізований тризуб і мапу України, а також легалізації доходів.
У САП повідомили, що в межах цієї справи Україні загалом повернули 4,5 мільйона євро.
З цієї суми 1,15 мільйона євро раніше арештували на банківських рахунках обвинувачених. Ще майже 3,4 мільйона євро перерахувала компанія Surys на підставі процесуальної угоди з Національною фінансовою прокуратурою Франції.
Суспільство
Хто постачатиме тепло для навчальних закладів Сергіївки
Відділ освіти Сергіївської селищної ради обрав постачальника теплової енергії для місцевого ліцею та дитячого садка «Сонечко» без проведення відкритих торгів. Для закупівлі застосували скорочену переговорну процедуру.
Загальна вартість контракту становить понад три мільйони гривень. Ціна за одну гігакалорію склала 4 824,69 гривні без ПДВ. Відповідний тариф для постачальника виконком селищної ради затвердив наприкінці жовтня — за кілька тижнів до підписання документів.
Опалення постачатиме приватне підприємство «Мальта». За даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована в селищі Шабо. Засновником фірми є Євгеній Самойленко, а керує підприємством Андрій Сирбул. Статутний капітал організації — одна тисяча гривень, а в штаті працюють шість людей. При цьому понад 60% своїх доходів компанія отримує саме з державних закупівель. Згідно з Clarity Project, підприємство виграло 62 тендери, з яких 56 — за неконкурентними процедурами. Основним замовником для компанії виступає саме місцевий відділ освіти.
Водночас ПП «Мальта» засвітилося в кримінальній справі. Правоохоронці розслідують можливу схему із закупівлі деревини для потреб Одеської КЕУ за завідомо завищеною ціною.
На думку слідчих, учасники схеми створювали штучні ФОП і реалізовували товар утричі дорожче за ринкову вартість. Під час обшуків у приміщеннях, якими користувалися ці підприємці, правоохоронці знайшли та вилучили печатку підприємства «Мальта», електронні ключі цифрового підпису, банківські виписки фірми та чорнові записи. Слідство вважає, що підприємці отримували позитивні відгуки для закупівлі від компанії «Мальта» та інших, у яких вони працювали перед тим, як зареєстрували власні ФОП.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.»
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Війна1 тиждень agoВМС переорієнтували застосування «Нептунів» на ураження об’єктів російського ВПК
