Відбудова
Росія має компенсувати всі збитки, але дієвого міжнародного механізму поки немає
У світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією російської федерації проти України» заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
За її словами, нинішні виплати постраждалим громадянам з боку України є добровільною державною допомогою, а не репараціями у міжнародно-правовому розумінні.
«Те, що робить сьогодні Україна, те, що робить влада для підтримки хоч якоїсь компенсації фізичним особам, це є добровільна допомога держави. Це не є компенсації у розумінні репарацій чи компенсації від держави-агресора», – сказала Мудра.
У майбутньому всі ці витрати будуть виставлені Росії як рахунок до компенсації, однак наразі у світі немає дієвого міжнародного судового органу, який може винести рішення про виплату компенсацій за воєнні збитки.
«Навіть Європейський суд з прав людини міг лише зобов’язати до символічної компенсації, але механізмів примусового виконання його рішень не існувало. Тому й постала необхідність створювати новий міжнародний компенсаційний механізм, правову основу для якого у листопаді 2022 року заклала Резолюція Генасамблеї ООН, підтримана 94 країнами», – додала Мудра.
Вона нагадала, що прямі збитки України, за оцінками Світового банку та Єврокомісії, перевищують 195 млрд дол., а з урахуванням втрат людей, громад та бізнесу і витрат на відновлення втрат – понад 650 млрд дол.
Окремо Мудра наголосила на важливості Реєстру збитків для України (РДФУ), який є ключовим елементом майбутньої компенсаційної системи. Наразі триває імплементація компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви, підсумувала заступниця керівника Офісу Президента.
Як повідомлялось, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України станом на 16 березня 2026 року становить понад 6,4 трлн грн.
Фото: ОП
Відбудова
Кулеба розповів про будівництво нових водогонів на Дніпропетровщині
Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, питання водозабезпечення для регіону залишається критично важливим після підриву Каховської ГЕС, що призвело до дефіциту питної води та значного навантаження на зношену інфраструктуру.
«Триває будівництво нових водогонів та систем водовідведення для двох громад Дніпропетровщини. Після завершення робіт стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 000 людей», – зазначив Кулеба.
Наразі реалізується комплексний проєкт будівництва нових магістральних водогонів, насосно-фільтрувальних станцій та мереж водовідведення.
У межах проєкту в одній із громад, де проживає близько 18 тис. людей у 35 населених пунктах, роботи виконані на 75%. Там зводять насосно-фільтрувальну станцію потужністю 1 500 кубічних метрів на добу та прокладають мережі водопостачання і каналізації. Завершення робіт очікується у липні 2026 року.
У другій громаді, де мешкають близько 11 тис. людей у 14 населених пунктах, рівень виконання робіт становить 60%. Перший запуск води планується у вересні.
Загалом у межах обох проєктів передбачено прокласти понад 10 км водогонів і більш як 7 км каналізаційних мереж. Роботи виконує Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Як повідомлялось, асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає уряд та Раду національної безпеки і оборони України та комісії з надзвичайних ситуацій терміново перейти до реальних дій у сфері водної безпеки держави.
Відбудова
Міністри фінансів України та Польщі обговорили підготовку Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську
Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч із міністром фінансів та економіки Республіки Польща Анджеєм Доманським; обговорювали, зокрема, підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.
“Сторони обговорили питання фінансової підтримки України, співпраці у сфері відновлення та економічного розвитку, європейської інтеграції України, а також підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Польщі”, – йдеться у повідомленні.
Марченко подякував польській стороні за всебічну підтримку України від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними Кільського інституту дослідження світової економіки, станом на квітень 2026 року загальна допомога Польщі Україні становить близько 5,9 млрд євро, або 1% ВВП країни.

Також наголошувалося на важливості продовження фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

Сторони обговорили деталі підготовки Конференції з питань відновлення України, який Польща прийматиме у Гданську 25-26 червня.
“Польща залишається одним із ключових партнерів України з початку повномасштабного російського вторгнення. Ми високо цінуємо рішення Польщі провести Ukraine Recovery Conference 2026, а також засідання Керівного комітету Української платформи донорів…” – зазначив Марченко.
Окремо було порушено питання співпраці з польським банком розвитку (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) та експортно-кредитним агентством KUKE щодо підтримки проєктів відновлення України, розвитку муніципальної інфраструктури, енергетики, транспорту та приватного сектору.
Доманський підтвердив готовність польської сторони й надалі підтримувати фінансову стійкість України, процес відновлення та європейську інтеграцію держави.
Як повідомлялось, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови України.
Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, ще третина – міжнародні.
Фото: mof.gov.ua
Відбудова
Україна та Японія масштабують проєкти з відновлення і технічної модернізації економіки
Україна та Японія посилюють співпрацю у сферах відновлення, технологічної модернізації економіки та гуманітарного розмінування, а також працюють над запуском нових інвестиційних та виробничих форматів співробітництва.
Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Питання розширення двосторонньої взаємодії обговорили міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та віцепрезидентка Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Юко Міцуї.
«Японія – наш стратегічний партнер у відновленні та розвитку, і ми дуже цінуємо цю підтримку. Візит віцепрезидентки JICA Юко Міцуї до України – важливий етап структурування нашої подальшої роботи. Дякую Уряду Японії та JICA за системну співпрацю і готовність інвестувати не лише у відбудову «стін», а й у довгострокову трансформацію української економіки», – зазначив Соболев.
Під час зустрічі сторони обговорити гуманітарне розмінування. Наразі у сфері «розумного» розмінування триває робота за домовленостями, досягнутими на Ukraine Mine Action Conference у Токіо минулої осені.
Метою українського уряду є не просто імпорт техніки, а інтеграція японських технологій у вітчизняне виробництво. Очікується, що спершу цей досвід впровадять у секторі розмінування, а згодом масштабуватимуть на аграрну сферу та промисловість.
Крім того, уряд працює над запуском тристоронніх форматів із Колумбією та Сирією, з якими Україна за підтримки Японії ділитиметься унікальним досвідом у сфері протимінної діяльності. Це дозволить відкрити нові ринки для українських операторів гуманітарного розмінування та вітчизняних виробників спеціалізованої техніки.
Також спільна робота з JICA фокусується на відновленні ґрунтів, підтримці малих фермерів, зокрема жінок-фермерок, розвитку рішень у сфері чистих технологій та переробці відходів від руйнувань.
Для забезпечення українських компаній японським обладнанням наразі розробляється механізм змішаного фінансування через Національну установу розвитку (НУР). Водночас японська сторона висловила зацікавленість у створенні венчурного фонду, який фінансуватиме спільні українсько-японські підприємства.
Разом із UkraineInvest, JETRO та JICA уряд України працює над запуском українського хабу в місті Осака для просування інвестиційних можливостей серед японського бізнесу. Відповідної домовленості було досягнуто торік у Японії під час міжнародної виставки Expo-2025.
Як повідомлялось, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.
Фото: Мінекономіки
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Політика1 тиждень agoУ Єрмака кинули яйцем після суду – момент потрапив на відео
