Суспільство
Росія пошкодила 453 об’єкти туристичної інфраструктури України
Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 453 пошкоджених російським агресором об’єктів туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори.
Про це повідомив народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту Максим Ткаченко у блозі для Укрінформу.
«Станом на кінець 2025 року зафіксовано 453 пошкоджені об’єкти туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори та інші об’єкти», – поінформував він.
Ткаченко зауважив, що найбільше постраждали туристичні об’єкти у Донецькій, Харківській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
«Водночас повна оцінка збитків проведена лише щодо 33 об’єктів, і вже вона перевищує 1,5 млрд грн», – підкреслив він.
Парламентарій пояснив: це означає, що реальний масштаб втрат значно більший, і його ще належить зафіксувати для подальшого відновлення.
Як повідомляв Укрінформ, туристична галузь України стикається з системними проблемами — від відсутності цифровізації до неефективного управління, — які пропонують вирішити через новий закон про реформу ринку.
Фото архівне
Суспільство
Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні
Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону, що встановлює правила з оцінювання роботи прокурорів і відбору кандидатів на адміністративні посади, а також пропонує перетворити Раду прокурорів на незалежний орган самоврядування.
Як передає Укрінформ із посиланням на Телеграм ВР, відповідний законопроєкт № 16144 підтримали 236 народних депутатів.
«Документ визначає правила оцінювання роботи прокурорів і відбору кандидатів на адміністративні посади, а також передбачає перетворення Ради прокурорів України на незалежний орган самоврядування», — інформують у парламенті.
Крім того, пропонується уточнити підстави дисциплінарної відповідальності та розширити перелік стягнень.
На сайті ВР (Ми разом – проти російської агресії – Законопроект №16144: Верховна Рада підтримала за основу зміни …) уточнюють, що акт пропонує внести зміни до Закону «Про прокуратуру». Зокрема, встановити загальні засади для оцінювання якості роботи прокурорів, відбору й призначення їх на адміністративні посади, для формування комісій, що оцінюватимуть якості роботи прокурорів тощо.
Також пропонують розширити повноваження Ради прокурорів України із переформатуванням її на незалежний орган.
Окрім цього, законопроєкт удосконалить дисциплінарні процедури та організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, розширить перелік видів дисциплінарних стягнень, а також надасть визначення дисциплінарного проступку й уточнить підстави притягнення прокурора до відповідальності з метою усунення правової невизначеності у формулюваннях.
Водночас згідно з актом передбачається внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України та законів України «Про запобігання корупції», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і «Про державну службу».
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях
Суспільство
У Криму запланували вивезення дітей із дитбудинків
До кінця 2027 року в дитячих будинках окупованого Севастополя не має залишитися жодної дитини. Окупаційна влада запланувала влаштувати всіх вихованців у сім’ї на тлі попередніх випадків примусового переміщення українських дітей до росії.
Про наміри окупаційної влади заявила уповноважена при президентові рф з прав дитини Марія Львова-Бєлова, повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
За словами чиновниці окупантів, відповідні домовленості вже досягнуті. Реалізувати задум збираються через підтримку сімей та зміни в роботі дитячих закладів.
Читайте також: Україна заявила у ЄСПЛ про примусове зросійщення викрадених дітей з Криму
Як зазначили у КРЦ, після окупації Криму у 2014 році росія запровадила практику нав’язування кримськотатарським та українським дітям російського громадянства та передачі їх до власної системи усиновлення.
Зокрема, 13 жовтня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі десятьох українських дітей із тимчасово окупованого Криму. Країна-агресор оголосила їх своїми громадянами та включила до системи усиновлення.
Читайте також: Європейський суд розгляне справу про 10 дітей, зниклих після окупації Криму
За інформацією заявників, частину дітей могли усиновити громадяни рф або перемістити до росії. Окупаційна влада приховувала відомості про місцеперебування дітей та їхню подальшу долю.
Суспільство
В Одесі стартує ініціатива «Академічний ліцей – 2027» за підтримки ДОН ОМР
6 листопада 2026 року в Одеському ліцеї №13 стартував міський освітньо-управлінський проєкт «Академічний ліцей – 2027: від досвіду до готовності».
Проєкт готує управлінські команди майбутніх академічних ліцеїв до впровадження профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 року.
Першу практичну зустріч об’єднала директорів та заступників директорів ліцеїв Приморського й Пересипського районів.
Учасники працювали над темою «Від пілотування до системних змін: управлінські рішення та спільний алгоритм формування профільних класів».
Базовими майданчиками проєкту стали Одеські ліцеї №13 та №81.
Ці заклади з 1 вересня 2026 року беруть участь у пілотуванні профільної середньої освіти.
Їхній практичний досвід слугуватиме підґрунтям для розроблення управлінських рішень і поширення ефективних моделей організації профільного навчання.
Під час зустрічі учасники ознайомилися з досвідом ліцею №13.
Обговорили формування освітніх профілів і організацію моно- та мультипрофільних класів.
Також приділили увагу забезпеченню вибору предметів, створенню міжкласних груп і реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів.
Проєкт триватиме з листопада 2026 року до серпня 2027 року.
Він передбачає десять послідовних етапів підготовки.
Серед ключових направлень — діагностика готовності закладів і визначення освітніх профілів.
Також розроблятимуть освітні програми, формуватимуть навчальні групи та моделюватимуть розклад.
Окрему увагу приділять кадровому забезпеченню й створенню безпечного освітнього середовища.
Робота проходитиме у форматі міської практичної майстерні з тематичними зустрічами.
Учасники виконуватимуть групові практичні завдання, отримуватимуть консультації експертів і презентуватимуть напрацьовані рішення.
Головна мета проєкту — забезпечити організаційну й документальну готовність закладів.
Водночас проєкт має підвищити спроможність управлінських команд створити ефективну модель профільної освіти.
У цій моделі кожен учень матиме реальну можливість обирати освітній напрям відповідно до здібностей, інтересів і планів.
Від досвіду — до готовності, від пілотування — до системних змін.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКалашник у Туреччині представив можливості для участі місцевого бізнесу у відновленні інфраструктури України
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
