Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду міста Одеси Вадима Іванчука.

Таке рішення ВРП ухвалила 25 травня за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги активістки Тетяни Чижик.

Активістка виявила п’ять справ, у яких водіїв, на яких були складені протоколи за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, суддя накладав лише штраф, а права керувати автівкою вони не були позбавлені. Суддя пояснив свої рішення тим, що правопорушники були або військовослужбовцями, або волонтерами.

Як зазначило видання “Закон і Бізнес”,  два роки тому ця ж палата винесла судді попередження також через нетверезих водіїв. Але тоді Вадим Іванчук ці справи взагалі закривав за строком давності. 

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Наталії Чебан. Причиною стало дисциплінарне провадження, у межах якого суддю визнали винною в істотному порушенні професійних обов’язків.

Підставою для такого рішення стало подання Другої Дисциплінарної палати ВРП. За результатами розгляду дисциплінарної справи палата дійшла висновку, що суддю необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати найсуворіше стягнення — подання про звільнення з посади.

Також Вища рада правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Доброславського районного суду Одеської області Наталії Вінської. На захист судді стала одна із заявників і власне позивач у цивільній справі, яка хотіла відкликати свою скаргу, пояснивши, що інший заявник — її колишній адвокат — у такий спосіб намагається прикрити свої недопрацювання під час здійснення представництва її інтересів у суді. Й таку позицію підтримав її представник під час засідання палати, звернувши увагу, що заявниця не уповноважувала колишнього адвоката на подання скарги від її імені. Утім, за законом “Про Вищу раду правосуддя” відкликання скарг на цьому етапі неможливе.

Кирило Бойко

Про це сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час засідання Національної ради безбар’єрності, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні Міністерство освіти і науки України представляє комплексну ініціативу, спрямовану на формування культури поваги до людської гідності та недискримінаційної комунікації в освітньому середовищі. Для системи освіти безбар’єрність починається не лише з архітектурної доступності чи створення інклюзивного середовища. Вона починається зі слова. І саме слово може підтримувати українську силу. Водночас воно може ставати інструментом створення бар’єрів, які іноді складніше подолати, ніж фізичні перешкоди”, – сказав Лісовий.

Він зазначив, що в межах ініціативи планується охопити понад 500 тисяч людей через навчальні програми, просвітницькі матеріали та інформаційні кампанії.

За його словами, увагу приділять трьом ключовим групам: педагогам, авторам навчальних програм і підручників, а також батькам. Лісовий підкреслив, що саме ці аудиторії формують мовну культуру дитини.

Зокрема, для педагогів буде запроваджено курс «Освіта без дискримінації: мова безбар’єрності», розроблений у співпраці з міжнародними партнерами. Його мета – навчити вчителів розпізнавати прояви упередженості, формувати безпечне освітнє середовище та будувати комунікацію на основі поваги.

“У 2026-2027 навчальному році заплановано охопити 20 000 педагогів по всій країні. Курс вже розроблений і розміщено на платформі підвищення кваліфікації. Наразі його вже опанували понад 2 тисячі освітян, які оцінили програму на рівні 4,9 бала з 5”, – сказав міністр.

За його словами, також передбачено навчання для авторів підручників та експертів освітнього контенту, їх готуватимуть до оновлення навчальних матеріалів із врахуванням принципів недискримінації та поваги до людської гідності.

В Україні з 25 по 31 травня проходить Національний тиждень безбар’єрності.

Як повідомлялося, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» ухвалено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджено План заходів з її реалізації.

Фото Укрінформу можна купити тут.