Відбудова
що залишилося від амбітної програми і що робити далі
Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності
Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».
Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.
Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.
Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.
Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.
У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.
Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.
Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.
За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.
Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.
Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.
Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.
Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.
За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.
Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.
Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.
Максим Ткаченко, народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури та спорту
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Відбудова
Україна отримала 40 генераторів від Філіппін для соціальної інфраструктури
Філіппінська компанія Highball Traders Inc передала 40 генераторів потужністю по 6 кВт для забезпечення безперебійного живлення соціально важливих об’єктів у громадах.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“До хабу екстреної енергетичної допомоги Міненерго доставили 40 портативних генераторів «Daiden» потужністю 6 кВт кожен, переданих українській стороні філіппінською компанією Highball Traders Inc. Обладнання використовуватиметься для забезпечення резервного електропостачання соціально важливих об’єктів та підтримки українських громад, які потерпають від російських атак на енергетичну інфраструктуру”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цю гуманітарну ініціативу започаткували за результатами зустрічі посла України на Філіппінах Юлії Федів із сенатором Ервіном Тульфо у лютому 2026 року. Допомогу доставили в Україну за сприяння Механізму цивільного захисту ЄС (UCPM). Генератори транспортували з Філіппін до порту Гданська, після чого їх доставили в Україну за підтримки Урядового агентства стратегічних резервів Польщі (RARS) у межах схеми пожертв rescEU.
Передані генератори посилять готовність громад до можливих перебоїв в електропостачанні та допоможуть підтримувати безперервне надання життєво важливих послуг.
Як повідомлялося, уряд Фінляндії виділяє 28,5 мільйона євро на фінансування проєкту з виробництва електричних станцій для України.
Фото: Міненерго
Відбудова
У Запоріжжі завершується будівництво девʼяти підземних шкіл і трьох дитсадків
У Запоріжжі в межах підготовки до навчального року завершують будівництво девʼяти підземних шкіл та трьох дитячих садків.
Про це в Телеграмі повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров, передає Укрінформ.
«Продовжуємо готувати укриття та будувати підземні освітні простори, щоб навчальний процес був організований безпечно. 19 підземних шкіл уже працюють, ще 9 завершуємо. Разом вони дадуть можливість навчатися близько 10 тисячам дітей», – написав Федоров.
Він зазначив, що особлива увага приділяється дошкільній освіті. З нового навчального року 121 заклад працюватиме у змішаному форматі, садочки зможуть відвідувати понад 11 тисяч дітей. У більшості закладів уже облаштовані укриття.
Водночас у місті триває будівництво трьох перших підземних садочків. На деяких об’єктах роботи виконані на дві третини від запланованого. Після відкриття вони зможуть прийняти ще близько 350 дітей.
Як повідомлялося, через погіршення безпекової ситуації з 1 вересня в запорізьких школах очікується на 5-10% менше школярів.
Фото ілюстративне
Відбудова
У Полтаві почали відновлювати багатоповерхівку, пошкоджену обстрілом РФ у березні
У Полтаві відновлюють багатоповерхівку на вулиці Олександра Оксанченка, пошкоджену внаслідок російського обстрілу 24 березня.
Як передає Укрінформ, про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова у Фейсбуці.
Внаслідок удару в будинку пошкоджено понад 93 вікна у квартирах, 35 вікон у під’їздах, вхідні двері, квартирну стіну та перекриття між підвалом і першим поверхом.
Для відновлення будинку ОСББ стало учасником програми «ВідновиДІМ» Державної установи «Фонд енергоефективності». Програму фінансують коштом Європейського Союзу та уряду України. Будинок отримав грант на 6,5 мільйона гривень. Фонд покриває 100% вартості будівельних робіт.

Наразі будівельники відновлюють пошкоджену стіну та плити перекриття. Також замінюють вікна у квартирах і під’їздах. Крім того планують відремонтувати покрівлю, цоколь і фасад, а також системи опалення, водопостачання та водовідведення.

У місцях загального користування замінять двері. Також у будинку встановлять два індивідуальні теплові пункти для підвищення його енергоефективності.
До допомоги мешканцям також долучилися УВКБ ООН та благодійні організації.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 3578 будинків, із 71 найбільш пошкодженого будинку місто вже відновило 30.
Фото: rada-poltava.gov.ua
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Події6 днів agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події5 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі поповнять парк сучасних трамваїв: що зміниться для пасажирів
