Політика
Справа Єрмака: у НАБУ розповіли, чи де він зараз та чи оголосили підозру (відео)
У Верховній Раді проходить Тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану. Зокрема там обговорюють справу Андрія Єрмака.
На засіданні присутні директор НАБУ Семен Кривонос та керівник відділу детективів Олександр Абакумов. Вони розповіли про перебіг справи ексголови Офісу президента. Про деталі засідання ТСК розповів народний депутат фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко у своєму Telegram.
Зокрема, Кривонос розповів, що співробітники НАБУ не проводили обшуки на робочому місці Андрія Єрмака, а проводили “в інших місцях”, не конкретизувавши, де саме. Також він не розповів, що саме знайшли під час обшуку, посилаючись на таємницю слідства.
“В даному випадку те, що вилучено, на це накладено арешт. Так, серед них є певні цифрові носії”, — сказав директор НАБУ.
Через таємницю слідства Кривонос також не розповів, чи з’явився Єрмак на допит, а також деталі допиту водія Андрія Єрмака. Однак виклик ексголови ОП на допит таки був.
Водночас він розповів, що станом на зараз підозра Єрмаку не була оголошена. Щодо нього триває досудове розслідування.
“Ніхто не тиснув на те, щоб не давати підозру Єрмаку”, — зазначив Кривонос.
Також він не відповів на питання про те, де знаходиться Єрмак.
Зустріч Єрмака та Кривоноса
Натомість директор НАБУ розповів, що 31 липня 2025-го року він мав зустріч з тоді ще головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Та зустріч була ініційована саме Єрмаком, вона проходила на фоні протестів проти обмеження незалежності НАБУ та САП.
Водночас на зустрічах Зеленського з антикорупціонерами, за словами Кривоноса, Єрмак не брав участі. Остання окрема зустріч директора НАБУ з президентом пройшла 22 липня, утім на ній не було досягнуто практичних результатів.
Можлива підозра керівнику НАБУ
Директор НАБУ розповів, що “до нього доходила інформація, що йому може бути вручена підозра. Утім жодних деталей він не знає, крім того, що підозру могла готувати СБУ.
А керівник відділу детективів Олександр Абакумов розповів, що деякі телеграм-канали використовувалися для того, щоб потім провести обшуки в НАБУ, не пояснивши, як саме.
Звільнення Єрмака
Нагадаємо, що 28 листопада Андрій Єрмак написав заяву про відставку. У той же день Зеленський підписав указ про звільнення керівника Офісу президента України.
Цьому передували обшуки НАБУ, які провели в Андрія Єрмака вдома вранці 28 листопада.
Після своєї відставки Андрій Єрмак в повідомленні журналісту New York Post заявив, що після того, як “зганьбили його гідність”, він відправляється на передову. Після цього військовослужбовиця Тетяна Чорновол заявила, що готова взяти звільненого голову Офісу президента України Андрія Єрмака у свій підрозділ. Утім сам Єрмак це запрошення проігнорував.
15 січня стало відомо, що Андрій Єрмак не проходить військову службу попри своєї обіцянки після звільнення “піти на фронт”.
Після своєї відставки Єрмак заявив, що не злиться на президента Зеленського, тому що вони завжди були друзями. А пізніше стало відомо, що Зеленський відновив спілкування з Єрмаком.
Політика
Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами закликав посилити тиск на Росію
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами Річардом Блюменталем і Шелдоном Вайтгаузом закликав посилити тиск на Росію.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Ми не бачимо інших інструментів впливу на Москву, окрім тиску. Зараз у Сенаті є важливий санкційний законопроєкт, і розраховуємо, що він спрацює. Також поінформував про постійні російські удари по наших людях і, зокрема, й американському бізнесу. Абсолютно справедливо, щоб російські гроші працювали на захист від цього терору, і ми обговорили перспективи використання заморожених російських активів на закупівлю ракет до «Петріотів», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.
Як зазначається на сайті Президента України, глава держави та американські сенатори приділили увагу й енергетичній підтримці України. Зеленський подякував США за швидку реакцію на потреби українського енергетичного сектору. За його словами, цього тижня у Франції відбудеться зустріч у форматі енергетичного «Рамштайну», і Україна має список конкретного обладнання, яке необхідне для відновлення енергетики.
Президент зазначив, що перед перемовинами сенатори зустрілися з дітьми, яких Україна змогла повернути з Росії.

Глава держави наголосив, що Росія утримує тисячі викрадених українських дітей, із них вдалося повернути додому більш ніж 1800. Зеленський додав, що Міжнародна коаліція за повернення українських дітей проведе зустрічі з партнерами в Брюсселі та Сполучених Штатах Америки за участю першої леді США.
Президент також висловив вдячність за міцну двопартійну підтримку України у Сенаті США та роботу заради миру. Окремо він подякував Президенту, Конгресу й народу Сполучених Штатів за допомогу.
Річард Блюменталь наголосив, що Сполучені Штати мають запроваджувати додаткові санкції проти Росії та посилювати протиповітряну оборону України.
«Ми зараз дуже рішуче налаштовані працювати по лінії санкцій, по лінії повернення дітей, забезпечення “Томагавків” і перехоплювачів – усього, що вам необхідно для того, щоб здобути перемогу. І для того, щоб боротися з хибними наративами про те, що Росія нібито перемагає. Вона не перемагає ані на полі бою, ані з морального боку», – сказав Блюменталь.
Як повідомлялося, торік у грудні сенатори США Д. МакКормік, Дж. Гастед (республіканці), Е. Воррен та К. Кунс (демократи) внесли до Сенату двопартійний законопроєкт «Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025», який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі його ухвалення президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції проти осіб, залучених до імпорту російської нафти. Відповідний перелік формуватиме міністр фінансів США після консультацій з держсекретарем.
Фото: ОП
Політика
Дискусії про прискорений вступ України до ЄС переходять у практичну площину
Дискусії щодо прискореного вступу України до ЄС поступово набувають практичного виміру: у Європі посилюється усвідомлення важливості членства України як елементу спільної безпеки та стратегічного розвитку євроспільноти, попри наявність окремих застережень і розбіжностей.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава української дипломатії зазначив, що Україна потребує визначення часових рамок і чітких термінів прискореного вступу до ЄС, оскільки це є елементом безпекових гарантій і майбутньої інфраструктури безпеки не лише для України.
«Після Мюнхена, після зустрічей Президента України, всіх зустрічей, проведених командою, я можу вам підтвердити, що така дискусія (щодо прискореного вступу України до ЄС – ред.) триває. Ми маємо певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу. Є недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі зусилля української сторони на цьому напрямку», – сказав Сибіга.
Водночас, за його словами, найголовнішим є те, що Європа також усвідомлює, що Україна потрібна європейському світові, що вона дасть ЄС багато переваг – від безпеки до посилення політико-дипломатичних та економічних позицій Європи.
«Тому мені здається, що цей процес набирає практичного виміру, дискусії тривають. Ми вже мали деякі конкретні розмови з різним баченням і різними формулами, але, безумовно, ще багато роботи попереду», – сказав міністр.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що за нинішньої методології вступ України до Європейського Союзу 1 січня 2027 року не є можливим, потрібно знайти рішення та баланс з огляду на нові виклики, і ЄС це вже обговорює.
Фото: Юлія Овсяннікова / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Політика
Галущенку оголосили підозру у справі «Мідас»
Колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку повідомили про підозру у справі “Мідас”.
Як передає Укрінформ, про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Телеграмі.
«За процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Мова йде про колишнього міністра енергетики України (2021–2025 роки). Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації», – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн дол. «інвестицій».
«Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом». Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного, – додали в САП.
Зокрема, з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.
Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Як зазначається, здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад 112 млн дол. готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.
За даними САП, ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.
Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 млн дол. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.
Зокрема, частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.
У відомстві зауважили, що слідство триває, у межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15 країнами.
Як повідомляв Укрінформ, під час перетину кордону 15 лютого Національне антикорупційне бюро затримало колишнього міністра енергетики.
10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95” Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Мін’юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.
НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Політика6 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова6 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
