Політика
Стримування Росії не працює, Європа має відповідати на ескалацію силою
Європа недостатньо реагує на гібридні атаки Росії, а політика стримування агресора не працює. Для зміни ситуації європейські країни мають продемонструвати готовність відповідати на силу силою.
Таку думку в новому випуску «Програми Ігоря Долгова» висловив експерт із питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Олексій Мельник.
За його словами, Росія послідовно здійснює кроки, спрямовані на ескалацію ситуації – як у своїх заявах, так і на практиці.
«Ми повинні констатувати, що Європа ніяк не реагує на всі ці гібридні прояви, на втручання у внутрішні справи, на дрони, які падають десь, на погрози – то ядерні, то просто без’ядерні, на акти саботажу і диверсії проти військово-оборонного комплексу. Не реагує Європа. Тобто стримування не працює», – сказав Мельник.
Він зазначив, що європейські держави побоюються подальшої ескалації та не готові переходити до жорсткіших заходів проти Росії.
«Коли це припиниться? Коли прийде в Європу розуміння, що на силу треба відповідати силою, інакше цей баланс ніколи не встановиться», – наголосив експерт.
Водночас Мельник припустив, що ситуація може змінитися після непередбачуваного інциденту із загибеллю громадян європейських країн. Такий сценарій він назвав «чорним лебедем». За його словами, Росія своїми діями постійно підвищує ймовірність такого розвитку подій.
«Українських жертв їм замало. Треба ще понести свої втрати, щоб зрозуміти, що це дійсно війна не проти України, а війна проти всіх», – сказав Мельник.
Водночас він підкреслив, що розширення війни та її перетворення на глобальний конфлікт не є бажаним сценарієм для України, оскільки наслідки такої ескалації неможливо спрогнозувати.
Окремо експерт звернув увагу на підготовку Росії до виборів та можливу нову мобілізацію. За його словами, партія «Єдина Росія» може стати інструментом консолідації російського суспільства навколо війни, а після виборів Кремль може вдатися до масштабнішого набору людей до армії.
«Путін не тільки своє політбюро поставить перед вибором: “Ви зі мною, ви за війну чи ні?” Він весь народ поставить у таку саму позицію», – зазначив Мельник.
Водночас він зауважив, що навіть мобілізація 300-500 тис. людей не гарантує автоматичного посилення спроможностей російської армії вести наземні операції на фронті.
На думку Мельника, кількість факторів невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації зростає. Україна, за його словами, має продовжувати захищати свою землю, зміцнювати внутрішню єдність та підтримувати солідарність із міжнародними партнерами.
Наприкінці розмови ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – наголосив на важливості єдності всередині країни та закликав українську владу чути сигнали суспільства й міжнародних партнерів. «Не вносити розкол, тому що розділена країна – це переможена країна», – підсумував Долгов.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони Андрій Коваленко попередив, що Росія розглядає можливість гібридних ударів по окремих країнах ЄС, зокрема країнах Балтії, щоб послабити європейську підтримку України та змусити суспільства тиснути на політиків.
В Єврокомісії сподіваються, що наступний раунд багатосторонніх переговорів про мирне врегулювання в Україні відбудеться за участю і представників євроінституцій.
Про це на брифінгу у Брюсселі повідомила речниця Єврокомісії Аріана Подеста, передає власний кореспондент Укрінформу.
На запитання про можливі формати участі груп лідерів країн-членів ЄС у майбутніх переговорах, про що повідомлялося в іноземних ЗМІ, речниця не підтвердила, але і не спростувала відповідні повідомлення, нагадавши, що ЄС був присутній на перемовинах в Осло. За її словами, «очікування такі, що майбутні перемовини у багатосторонньому форматі на високому офіційному рівні відбудуться за участю Євросоюзу».
Інший речник, Крістіан Віганд, зазначив, що мирні перемовини відбуваються у різних форматах, на різних рівнях та в різних місцях, де до них залучаються глави держав та урядів, міністри, високопоставлені дипломати та чиновники ЄС.
Подеста додала, що ЄС завжди працював у цьому напрямку з метою забезпечити Україні позицію сили на перемовинах та домогтися справедливого і тривалого миру.
Коментуючи заяву речника Кремля Дмитра Пескова про те, що наступний раунд відбудеться у тристоронньому форматі і у відповідь на прохання журналістів уточнити, чи є підтвердження участі ЄС в цих дискусіях, Подеста відповіла, що наразі існують лише «очікування» з боку Єврокомісії.
Вона також уточнила, що згідно з цими очікуваннями, від Євросоюзу там можуть бути присутніми представники Єврокомісії та Ради ЄС.
Також речники Єврокомісії не стали відповідати на запитання, чи сидітимуть представники ЄС за одним столом із російською стороною під час перемовин або спілкуватимуться з іншими сторонами дискусії окремо.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський запевнив, що поїде на саміт G20 у Флориді, якщо буде можливість провести там переговори з Президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним для досягнення мирних домовленостей, але запрошення на саміт він ще не отримав.
20 жовтня в Осло відбулися переговори Президента України Володимира Зеленського зі спецпредставником Президента США Стівом Віткоффом за участю Прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере і Президента Фінляндії Александра Стубба.
21 жовтня Віткофф провів зустріч із Путіним у Санкт-Петербурзі.
Раніше держсекретар США Марко Рубіо оголосив, що США запросили Путіна на саміт G20.
Президент Зеленський висловлював думку, що саміт G20 може стати майданчиком для результативної тристоронньої зустрічі України, США та Росії.
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса1 тиждень ago
Опалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoГерої не вмирають: Андрій Залужняк — публікація